“Маємо амбіцію бути однією з найкращих лікарень у Західній Україні”

Михайло Гичка, керівник Львівської обласної клінічної лікарні, – про масштабні ремонтні роботи у медзакладі, допомогу меценатів та професійну команду лікарів

фото: Олег Огородник
Завершена реконструкція кардіохірургічного відділення, хірургічного блоку, капітальна реконструкція пологового відділення, яке запрацює на початку осені, придбання нового і сучасного обладнання – майже в кожному корпусі Львівської обласної клінічної лікарні тривають ремонти. Чекає на оновлення й приймальне відділення…
Одночасно з ремонтами паралельно відбувається лікування та оперування хворих. Це нелегкий, але водночас вимушений процес, який був давно на часі задля покращення надання медичних послуг пацієнтам та поліпшення умов праці медперсоналу. У команди лікарні є амбіційна мета – стати найкращим медичним закладом у Західній Україні. Про все це “Львівська Пошта” спілкувалася з Михайлом Гичкою, керівником КЗ ЛОР “Львівська обласна клінічна лікарня” (очолює медустанову з 2010 року).
Михайла Гичку конкурсна комісія рекомендує Львівській обласній раді затвердити на посаді генерального директора цього медзакладу. Крім цього, наш співрозмовник є неодноразовим депутатом Львівської облради – зараз очолює постійну комісію з питань охорони здоров’я, материнства та соціального захисту.
Колектив обласної лікарні потужний – 2300 осіб, які працюють у 25-ти відділеннях. Саме тут працюють відомі фахівці медичної галузі – еліта. Зокрема, торік у цьому медзакладі пролікували 40 тисяч пацієнтів!
“Масштабна реконструкція лікарні триває впродовж останніх трьох років. Ремонті роботи вже давно були на часі, адже наша лікарня має давню історію – їй понад 200 років. Проводимо їх, аби пацієнти, перебуваючи в нас, мали комфортні умови лікування, а медперсонал – належні умови праці. Робимо акцент і на енергоощадність, що зараз украй важливо. Маємо амбіцію бути однією з найкращих лікарень у Західній Україні. Так хочемо – і так буде! Адже в нашому медзакладі працюють фахівці найвищого рівня!” – наголошує Михайло Гичка. Велику лепту в допомогу з проведення робіт внесли меценати, за що керівництво медзакладу та медперсонал їм вдячні! Зокрема, є гарний досвід співпраці у неонатологічному відділенні з американським меценатом, засновником і власником компаній “Віннер Груп Україна” Іваном Гинянським.
Керівник обласної лікарні в медицині вже понад 40 років. “Цього року буде 35 років, відколи я закінчив тодішній Львівський медінститут за спеціальністю педіатрія. Пройшов, як то кажуть, усі щаблі: почав працювати в обласній інфекційній лікарні санітаром, згодом – медбратом, ще згодом був ординатором, ординатором відділення, потім став завідувачем відділення лікарні. Працював у сільській лікарській амбулаторії, опісля – в діагностичному центрі. Перед цим (до 2010-го) обіймав посаду головного лікаря Львівського діагностичному центру. Паралельно (на громадських засадах – “Львівська Пошта”) очолюю постійну комісію з питань охорони здоров’я, материнства та соціального захисту у Львівській облраді”, – розповідає Михайло Гичка.
Зі слів співрозмовника, інколи в сесійній залі колеги-депутати роблять ті чи ті закиди на його адресу, але… Але коли є проблеми зі здоров’ям у них чи в їхніх рідних, звертаються безпосередньо до нього щодо надання фахової медичної допомоги саме у Львівській обласній клінічній лікарні. “Буває, чую ті чи інші закиди (думаю, несправедливі), але нехай уже… Медичну допомогу завжди надамо – тут нам не залежить на тому, з якої фракції чи партії людина. Адже вона потребує помочі лікаря, і це святе! Наш лікарський обов’язок – допомогти. І ми це робимо професійно. Адже за цим стоїть чиєсь здоров’я і життя”, – зазначає Михайло Гичка.
– Пане Михайле, ви на посаді головного лікаря Львівської обласної клінічної лікарні з 2010 року і йдете далі – перемогли в медичному конкурсі. Скажіть, будь ласка, це рішення ваше чи колективу? Це ваша амбіційна мета, ваша місія – й надалі очолювати цей заклад?
– Маємо амбіцію бути однією з найкращих лікарень у Західній Україні. І все заради цього зробимо! Вже активно робимо. Певен, що з нашим професійним та працьовитим колективом нам це вдасться. Перед тим, як я мав подаватися на медичний конкурс, у нашій лікарні, в усіх 25-ти відділеннях, відбулося таємне голосування за мою кандидатуру. Дякую колективу за кредит довіри до мене як до керівника!
Ще кілька років тому фінансування нашої лікарні було вкрай недостатнє. Вистачало хіба на зарплату, оплату комунальних послуг, харчування пацієнтів та придбання мінімуму ліків. Про жоден розвиток не навіть мовилося… Відколи я очолив постійну комісію з питань охорони здоров’я, материнства та соціального захисту у Львівській облраді, чую закиди, що багато коштів із обласного бюджету йде саме на обласну клінічну лікарню. Це не так!
Наш заклад в основному фінансується за рахунок субвенції з держбюджету. А з обласного бюджету наш медзаклад фінансують лише на 16% – ці гроші йдуть лише на придбання медикаментів. А потім пацієнти питають, чому лікарня не забезпечена медикаментами і їх доводиться купувати. Як бачите, фінансування таке як є. Дійсно, цього дуже мало. Щодо харчування, то на одного пацієнта нашої лікарні передбачені 7 гривень 60 копійок. Звісно, хочеться, щоб було краще харчування. Сподіваємося, що завдяки медичній реформі ситуація з фінансуванням покращиться.
Також лікарня має бюджетне фінансування згідно з прийнятими програмами. Маю на увазі кошти на гемодіаліз та інше. Ті гроші, які до нас надходять, це не для мене, а для пацієнтів, які тут перебувають!
До нас привозять найважчих пацієнтів з цілої Львівщини, яких ми лікуємо, оперуємо. Це кардіологія, судинна хірургія, урологія, проктологія, щелепно-лицева хірургія. До слова, 18% всіх хірургічних втручань, які здійснюються в області, припадає на обласну клінічну лікарню.
А ще в нас є акушерсько-гінекологічне відділення, яке зараз на капітальному ремонті. Окрім того, надаємо якісну медичну допомогу вагітним, у яких виявили патології.
– Ви розпочали ремонти в лікарні з кардіохірургічного відділення. Чому саме звідти? 
– У 2004 році був у польському місті Забже – Інституті хвороб серця. Побачивши їхні сучасні операційні та технічне забезпечення, подумав, що і в Україні, зокрема у Львові, мали б бути такі ж операційні…
Наша, львівська, школа кардіохірургії є найпотужнішою в Україні і забезпечує оперативні втручанні для жителів Західної України. І для цього мають бути відповідні умови – як для пацієнтів, так і для лікарів. Ремонтні роботи тривали впродовж трьох років, і тепер маємо реконструйоване кардіохірургічне відділення: три сучасні операційні, оновлені палати, палати люкси. У відділенні є своя кухня. Наші кардіохірурги – фахівці дуже високого рівня. До нас приїздять американці, поляки, німці. Маємо підписану угоду з Краківською клінікою Івана Павла II. Співпрацюємо з нею шляхом обміну спеціалістами.
– А яким коштом здійснювали ремонтні роботи в кардіохірургічному відділенні?
– Позабюджетним. Зверталися в банки, фонди, до меценатів. Єдине, на що були скеровані бюджетні кошти, це на придбання для відділення дизельного генератора.
– Які ще відділення вдалося відремонтувати і в яких плануєте ремонт найближчим часом?
– Гемодіалізне відділення. Тут здійснювали ремонт також позабюджетним коштом. Пацієнти – інваліди першої групи – задоволені якістю наданих послуг. Щоправда, маємо проблему: в гемодіалізному залі не вистачає медсестер.
Також проводимо ремонт у відділенні неонатології. Торік познайомилися з американським меценатом Іваном Гинянським – власником фірми “Віннер Груп Україна”. Його мама народилася в Західній Україні, недалеко від мого рідного села на Старосамбірщині. Маму вивезли до Німеччини, і пан Іван народився саме там. Згодом родина виїхала до США.

Тішимося, що завдяки цьому меценатові лікарня має сучасний реанімобіль, який перевозитиме передчасно народжених діток. А це новонароджені, які важать від 500 грам і більше. Другу таку “швидку” нам обіцяють передати в червні. Такий реанімобіль, обладнаний найсучаснішою апаратурою для новонароджених, перший в Україні! У ньому є спеціальний інкубатор, де за потреби перебуватиме немовля, апарат штучного дихання, монітор, який відстежує усі життєво важливі функції новонародженого. Ба більше, американський меценат пообіцяв нам і третій реанімобіль – для дорослих. І це ще не все. Лікарня матиме й гараж для цих трьох машин.То для нас велика радість, за що вдячні меценатові!
А нещодавно Іван Гинянський приїздив до Львова і повідомив нас, що придбає сучасну апаратуру для відділення неонатології. За попередніми підрахунками, її вартість становить два мільйони євро. Також меценат пообіцяв, що його коштом здійснять реконструкцію всієї будівлі неонатологічного корпусу. Це дуже гарна для нас новина! Замінять електромережу, систему водовідведення, батареї, вікна, двері, дах. Заплановано провести утеплення споруди, а також придбання для відділення нового дизельного генератора, бо цього потребуватиме новітня апаратура.
Єдине його побажання – аби у відділенні неонатології Львівської обласної лікарні була табличка, що це зроблено на честь його матері Катерини Радик. Ось така гарна пам’ять про маму.
Коли ми з ним спілкувалися, то з’ясувалося, що і його мама, і моя – Катерини. Що і його, і моя мама були вивезені на сільськогосподарські роботи в Німеччину. Наші родинні корені з однієї місцевості. Ось так зійшлися зірки… Ми дуже раді, що маємо такого доброго мецената. Це велике щастя запізнатися з ним!
Такими колосальними зусиллями пан Іван хоче допомогти дітям, які народжуються передчасно, щоб вони отримувати якісну спеціалізовану допомогу в нашій лікарні. Та й це ще не все – пан Іван задекларував, що допоможе нам із ремонтом у ЛОР-відділенні лікарні.
Зараз активно триває капітальна реконструкція гінекологічного відділення. Майстри дуже стараються, за що ми їм вдячні. Відповідно до програми енергозбереження замінили вікна і батареї, обладнали індивідуальний тепловий пункт. Зараз триває ремонт всередині відділення і фасаду будівлі. Вже відремонтували вісім пологових залів та післяпологових палатах. Тепер це будуть сучасні, гарні, світлі приміщення. Думаю, вже з осені прийматимемо пацієнток і перші пологи. Хочемо створити усі належні умови, аби наші жінки не їхали за кордон чи в інші області, а народжували тут, у Львівській обласній клінічній лікарні.
Також у нашій лікарні, як каже виконувач обов’язків міністра Уляна Супрун, буде створене державно-приватне партнерство, тобто ринок надання платних медичних послуг. Є погодження, що на засадах державно-приватного партнерства до нас “зайдуть” поляки. Вони готові поставити в нас потужний ангіограф і комп’ютерний томограф, які працюватимуть цілодобово. Ми їм приміщення, а вони нам сучасну апаратуру.
– Чи легко бути одночасно головним лікарем Львівської обласної клінічної лікарні та головою комісії в обласній раді?
– Це для мене не проблема. Як я вже казав, працюю в охороні здоров’я з 1976 року і знаю, чого потребують медичні заклади, зокрема ФАПи, районні лікарні, обласна клінічна чи обласна інфекційна лікарня. Розумію і добре знаю працю медперсоналу – від медсестри до головного лікаря. Як голові комісії це дає можливість вирішувати проблеми і нагальні, які виникають. Роботу медзакладів області знаю не на словах, а зі середини. Завдяки злагодженій роботі нашої депутатської комісії та департаменту охорони здоров’я області ми підтримали єдиний госпітальний округ на Львівщині, а це перспектива розвитку медицини.
– Не раз доводилося чути, що у Львові, зокрема в обласній клінічній лікарні, працює медична елітна Західної України, України загалом.
– Звичайно. Так було, є і так буде. У нашій лікарні працюють фахівці 27-ми спеціальностей (окрім нейрохірургів і травматологів – ред.). Кожен десятий лікар має науковий ступінь. На нашій базі є кафедри медуніверситету, з яким маємо багаторічну співпрацю, де навчаються студенти.

– Чи багато випускників цього вишу вдається залучити до праці в очолюваному вами медзакладі, а чи, можливо, вони, здобувши освіту, їдуть працювати за кордон?
– На жаль, так багато, як би хотілося, не вдається залучити. Чому? Бо нема місць… Але найкращі залишаються, звісно. Є такі, що справді їдуть працювати за кордон, бо там вищі зарплати.
– Як вважаєте, у чому сила вашої лікарні зараз?
– У людях, у нашому медичному колективі, який вірить у свої професійні здібності, у колективі, якому довіряють пацієнти, у колективі, який торік надав медичну допомогу 40 тисячам пацієнтів! Наша сила й у пацієнтах, у тих пацієнтах, які до нас повертаються, народжують саме у нас! Зокрема, на День матері вітатимемо жінку, якій у нашому пологовому відділенні робили кесарів розтин уже дев’ять (!) разів. Дев’ять її діточок у нас народилися! Хіба це не радість?!
– Ви жорсткий керівник чи поблажливий?
– Демократичний, але водночас вимогливий. Керівник не має бути жорстким і самовпевненим. Керівник має завжди чути думку колективу. Адже, як я вже казав, сила в команді, професійній команді. Один у полі не воїн!

– Що треба зробити, аби жителі Львівщини не їздили лікуватися чи народжувати за кордон, а зверталися у Львівську обласну клінічну лікарню?
– Насамперед потрібно створити пацієнтам усі необхідні умови для ефективного лікування, а для цього має бути найсучасніше медичне обладнання. Лікарі повинні підвищувати свою кваліфікацію, вивчати іноземні мови, вільно володіти ними.
– В Україні існує проблема – медики виїздять за кордон у пошуках більш оплачуваної роботи. Що, на вашу думку, потрібно зробити, аби зупинити відтік кадрів?
– Насамперед підвищити зарплату. І лікарі, і медсестри так цього чекають… Думаю, держава це розуміє, і ситуація зміниться на краще. Сьогодні зарплата медсестер у лікарні на рівні чотирьох тисяч гривень, а максимальна (завідувача відділення) – дев’ять тисяч. Якщо порівнювати з Європою, це, погодьтеся, дуже мало. А медики відповідають за найцінніше – наше здоров’я!
– Часто спілкуєтеся з пацієнтами?
– Щодня. Зокрема знаю кожного пацієнта у відділенні інтенсивної терапії (реанімація “Львівська Пошта”). Мої рідні кажуть, що “твій телефон – це гаряча лінія, яка працює цілодобово”.
– Частіше чуєте слова подяки чи, навпаки, нарікання?
– Дякують, і це приємно. Дякують за врятовані життя рідних. Це наша робота. Хоча бувають різні випадки. Людина, яка воліє щонайшвидше одужати, лікується і терпить, навіть якщо, можливо, щось не так. А людина, яка хоче скандалу, робить його.
– Яке ваше життєве кредо?
– Бути добрим у всьому! Добрим як людина, як сім’янин, як спеціаліст. Любити ближнього, як самого себе. Доброта – вона завжди переможе.
– Для мене особисто лікарем від Бога був уже покійний Ігор Діонізович Герич. Особливо запам’яталися його слова: “Іринко, все буде добре”…
– О, так! Його крилате “все буде добре” закарбувалося назавжди. Він так багато навчив усіх тих, що були поруч…
– Пане Михайле, що у вашому розумінні означає бути лікарем від Бога?
– Ігор Діонізович Герич дійсно був лікарем від Бога. Завжди вислухав, порадив. Бракує його… Лікар від Бога має бути професійним, добрим, порядним, людяним, якому сповна довіряють пацієнти.
– Чи багато в лікарні таких медиків?
– Думаю, багато. Адже лікар і має бути від Бога. Хто не знайшов себе у професії “лікаря”, він не зможе працювати і рятувати людей.
– Велике щастя, коли пацієнт потрапляє до такого лікаря!
– Це правда.
Розмовляла Ірина Цицак

Фото: Ірина Цицак, Олег Огородник

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9448 / 4.54MB / SQL:{query_count}