Вони на вас чекають…

У час Великого посту кожен з нас має можливість проявити милосердя до немічних і самотніх, які потребують нашої любові, доброти, а головне – уваги

фото: прес-служба ЛОДА (2)
Ми так впевнено крокуємо з дня у день життєвою стежиною, плануємо майбутнє, намагаємось чинити опір обставинам, щодня запевняючи себе, що вже точно знаємо все про життя. Видається, що ми готові до всіх приємних і не дуже подарунків долі, бо озброїлись досвідом та мудрими настановами тих, хто мав нагоду раніше розділяти з нами цей світ. Однак чи справді ми можемо все передбачити та, головне, чи можемо запобігти всьому небажаному для нас? Певно, що ні. Життєвий шлях так часто на своєму, на перший погляд, ясному горизонті ховає гористу, непрохідну місцевість, про яку можемо й не здогадуватись.
Старенькі й немічні, які волею обставин змушені доживати віку в опікунських будинках та домах пристарілих, теж у далекій молодості, мабуть, й на гадці не мали, у яких стінах прощатимуться із життям. У багатьох із них була красива молодість, щасливий шлюб, сини і доньки, приятелі і хороші друзі, впливові посади і визнання. Та все це розвіялось із приходом старості – тіло похилилось, від шлюбу залишились тільки приємні чи не дуже спогади, друзі вже відійшли на той світ, а про посади чи визнання раз на місяць нагадують пенсійні копійки. А як же діти? Дітям виявилась непотрібною мамина чи батькова старість.
 
фото: Євген Кравс
Старенькі у найважчий для них період життя залишились наодинці зі своїми віковими проблемами, а на додаток – ще й із розбитими серцями та скаліченими і спустошеними душами. Єдине, що хоч на якийсь час повертає їм віру в життя – небайдужість та милосердя волонтерів, які безкорисливо турбуються про них та намагаються привнести у їхню запилену буденність промінчик тепла і радості.
У час Великого посту для мешканців Львівського геріатричного пансіонату, хоспісу м. Угнів та людей із психічними розладами Монастироцького психоневрологічного інтернату, що на Жовківщині,  збирають передвеликодню допомогу – смачні гостинці, одяг та побутові речі. Тож якщо маєте бажання долучитись, обов’язково це зробіть. Бо цим людям більше нікому допомогти.

Потрібно все: від цукерок до постелі та одягу

“Вже зовсім скоро святкуватимемо одне з найвеличніших свят – Воскресіння Господнє. Ми з нетерпінням чекаємо цих днів, готуємося і святкуватимемо в родинному колі. Однак є люди, які не мають рідних, які самотні і про яких держава практично забула. 75% їхньої пенсії від них забирають, а на 25% (близько 300 грн) багато собі не дозволиш. Давайте подаруємо цим самотнім і немічним хоч частину свята і потішимо їх невеличкими подарунками та увагою”, – закликає волонтерка Тетяна Криворучко, яка вже третій рік поспіль збирає допомогу для потребуючих Львівщини – 360 мешканців Львівського геріатричного пансіонату, 24-ох осіб хоспісу м. Угнів та 160 чоловіків з психічними розладами Монастироцького психоневрологічного інтернату. Каже, що з кожним роком збирати допомогу для них все важче – підтримки все менше: “Можливо, економічна скрута дається взнаки, можливо, люди втомились. Також розуміємо, що в країні війна, і на фронті потрібно допомагати”.
Та попри все, волонтерка тішиться, що все-таки деяка допомога вже надійшла від небайдужих. Будівельна фірма частково помогла із будматеріалами для ремонту в Угневі, дехто перерахував грошову допомогу – вже назбирали 1100 гривень. Телефонували Тетяні навіть з іншого континенту – далекої Америки. Тому цього року до стареньких приїде також презент із США.
 
 фото: Євген Кравс
З необхідних продуктів та речей є, зокрема, печиво (до кави, до чаю або інше нетверде в пачках), вафлі, цукерки, варення, мед, чай в пакетиках, різні крупи, макарони, фрукти (приносити з 1 квітня), постіль (може бути вживана, аби лише чиста), одяг – також може бути вживаний, але охайний. Є потреба також у засобах гігієни: милі, гелях для душу, шампунях, туалетному папері. Потрібні також підгузки та одноразові пеленки, спідня чоловіча та жіноча білизна, шкарпетки, тапочки, побутова хімія.
“Ми намагаємось кожному спакувати подаруночки. Бо вони, як дітки – кожен хоче отримати смаколик, і якщо комусь дістається більше, то навіть ображаються. І кожен радіє нашому приїзду і гостинцям справді, як дитина. Щоправда, одяг і підгузки віддаємо на склад. Особливо потрібен одяг для чоловічого Монастироцького психоневрологічного інтернату. Держава виділяє для цих чоловіків два комплекти білизни на рік, одні джинсові штани та одні спортивні. Але через проблеми зі здоров’ям, цього одягу їм часто не вистачає. Також туди дуже потрібно постіль. Лише маємо прохання – приносити речі в акуратному стані”, – зазначає волонтерка.
“У хоспіс м. Угнів треба ще табуретки, кухонні тумбочки, шафки для книг. Тут є також велика потреба у чоловічому одязі та взутті. Перед Пасхою просимо всіх, хто має можливість, спекти чи купити пасочки. Збір продуктів та речей триватиме кожного дня, крім вихідних, з 10.30 до 17.00 за адресою: м. Львів, вул. Вагилевича, 3/2а”, – зазначає Тетяна Криворучко.
Допомогу можна надсилати новою поштою – м. Львів, відділення “Нової пошти” №65, Тетяна Криворучко, 0979456253. Поїздки плануються у Великодній тиждень.
“Втім, збір продуктів та необхідних речей триватиме постійно, що дасть змогу відвідувати стареньких частіше. Запрошуємо всіх долучатися”, – закликає волонтерка.

Милосердя – одна із умов Великого посту

З нагоди початку Великого посту глава УГКЦ Блаженніший Святослав дав свої настанови для вірних, як плідно і таким чином глибоко та правильно пережити час Великого посту, повідомляє департамент інформації УГКЦ.
 
 фото: facebook сторінка Тетяни Криворучко
З його слів, як писала “Львівська Пошта” у матеріалі “Як правильно постити”, є три засади, три правила – молитва, піст і милостиня. І саме милостиня – третя і дуже важлива складова часу посту.
“Чинімо діла милосердя, звернімо наш погляд до потребуючих наших ближніх. Коли ми спілкуємося з Богом, то вчимося відчувати Його присутність. У тих людей, які є потребуючими, навчімося бачити присутнього вічного живого Бога, який сказав: те, що ви зробили одному з найменших, ви мені зробили. Тому в той час даймо милостиню, відмовляючись, можливо, від якихось задоволень і розваг; те, що нам залишилося, даймо як милостиню убогим і потребуючим”, – наголосив глава УГКЦ.
Принагідно волонтер Тетяна Криворучко також говорить: “Самотні, немічні, на жаль, не потрібні рідним. Вони дуже чекають свята! Вони дуже хочуть любові і доброти, хочуть відчути себе потрібними, хочуть побачити, що про них також хтось пам’ятає. Всі вони чекають на наш приїзд. Дуже хочуть щось нам розповісти, хочуть, щоб їх послухали, поспівчували їм. Їм потрібна увага! Дехто з них пише вірші і хоче їх продекламувати. Ми їздили вже раніше до них на свята, в тому числі і на Різдвяні, возили їм кутю. Наші господині приготували таку смачну кутю – з горішками, з родзинками, з курагою – всім вона дуже сподобалась, не могли нахвалити, казали, що така смачна, як колись вдома…”, – розповідає Тетяна Криворучко.
Як колись вдома… Давайте спільними зусиллями хоч на короткий час подаруємо цим людям можливість відчути себе при святі у родинному колі, з рідними і близькими, в охайному одязі та смачною їжею – їжею, як вдома!
о. Орест Фредина, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці:
– Третя Божа заповідь говорить: “Шануй Батька і Матір, і буде тобі добре, і проживеш ти довго на землі”. Мусимо тому з любов’ю, турботою і пошаною ставитись до старших людей та проявляти милосердя до усіх знедолених і потребуючих, до усіх покинутих людей, до людей похилого віку. Маємо проявити прихильність до стареньких із домів пристарілих, прийти до них із любов’ю і турботою, відкрити для них своє серце та подарувати їм радість Христового Воскресіння. Бо тоді ми виконуємо обов’язок християнина, наповнюємо своє життя змістом, а серця – добром, світлом і ласкою. У той же час Святе Письмо вчить нас, що все, що дарує нам Господь у житті, все, що маємо – мусимо усім цим ділитись із нашими ближніми. Тому впродовж всього життя, а тим паче у час Великого посту, мусимо проявляти милосердя до всіх, хто потребує нашої допомоги, нашої уваги та нашого піклування. Бо все християнське учення – не теорія. Це практика щоденного життя!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8944 / 4.45MB / SQL:{query_count}