Комфортний транспорт: міф чи реальність?

Як Львів вирішуватиме наболіле питання, який і коли транспорт закуплять, а також чи впровадять е-квиток вже у 2018-ому

Останнім часом у місті Лева все частіше нарікають на роботу місцевого громадського транспорту. Трамваї постійно ламаються, тролейбуси горять, у маршрутку не впхатись. Перевізники весь час говорять про нерентабельність їхнього бізнесу, містяни у свою чергу відмовляються платити більше за поганий сервіс. Доїхати від точки А до точки Б інколи коштує чималих нервів! Адже ніколи невідомо, скільки доведеться чекати на транспорт, та чи взагалі вдасться потрапити в салон. “Львівська Пошта” постійно тримає руку на пульсі, відстежуючи транспортну проблематику в місті, однак наразі практично всі обіцянки мерії вплинути на це питання залишаються на словах.
Ситуація із громадським транспортом у місті Лева особливо загострюється у вихідні та святкові дні. Ось, до прикладу, у перший день поточного року львів’яни нарікали на малу кількість громадського транспорту. Вранці 1 січня на Facebook-сторінці ГО “За якісний транспорт” з’явилась інформація, що на маршрути не виїхали більше половини автобусів. Така ситуація, як пригадуємо, повторюється з року в рік. Минулого року, на Різдво, у місті стався аналогічний транспортний колапс. Однак тоді перевізники причиною цього назвали складні погодні умови. Втім, цього року 1 січня снігом у Львові і не пахло, але ситуація повторилась. Це вкотре підтверджує – у місті безлад із роботою громадського транспорту! Декілька років обіцяють впровадити е-квиток. Також тривалий час ніяк не можуть призначити начальника управління транспорту Львівської міськради. Останніми роками почали говорити про те, що містом повинен їздити тільки комунальний транспорт. В найближчі роки обіцяють закупити рухомий склад для львівських комунальних транспортних підприємств. Мовляв, це зможе бодай на трохи покращити ситуацію. Яких транспортних змін очікувати львів’янам вже цього року – дізнавалась “Львівська Пошта”.

Трамвайно-тролейбусні плани

У грудні 2017-го директором ЛКП “Львівелектротранс” призначили Олега Березу, який до цього протягом шести років керував іншим комунальним підприємством – “Львівавтодором”.
“Щодо ЛКП “Львівелектротранс”, то люди бачать лише рухомий склад. А це ще й дорожнє полотно, тягові підстанції, контактна мережа, опори – це перше. Друге – ми рухаємося в напрямку впровадження електронного квитка. Першим підприємством, де буде впроваджено електронний квиток – це ЛКП “Львівелектротранс”. Тому, тут корисним буде досвід Олега Берези, який займався такими роботами. Також у ЛКП “Львівелектротранс” він продовжить роботи з ремонту рухомого складу, ремонту колій, диспетчерський пунктів та всієї інфраструктури підприємства. Плануємо придбати вживані трамваї, придбати нові тролейбуси. Для цього залучатимемо кредитні кошти та кошти з міського бюджету”, – саме так прокоментував призначення Олега Берези заступник міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Сергій Бабак.
“Львівська Пошта” дізналась у новопризначеного начальника про плани на поточний рік. “Цього року в рамках співпраці з міжнародними фінансовими організаціями плануємо закупити 10 трамваїв і 30 тролейбусів. Однак анонсовані терміни залежатимуть від того, коли нам погодять виділення коштів. Бо є доволі багато бюрократичних процедур. Тому цілком можливо, що закуповуватимемо рухомий склад вже і у 2019 році. А також у планах на 2018-ий маємо реконструкцію трамвайного і тролейбусного депо. Будемо також працювати над покращенням сервісу перевезення і над збільшенням штату працівників ЛКП “Львівелектротранс”. Базовим завданням є впровадження електронного квитка у Львові. Бо, нагадаю, що ЛКП “Львівелектротранс” буде першим підприємством по впровадженню безготівкового розрахунку проїзду”, – повідомив Олег Береза.
На запитання “Львівської Пошти”, на які напрямки будуть закріплені нові трамваї і тролейбуси, Олег Береза відповів: “Поступово замінюватимемо старий транспорт на новий або користований, але в хорошому стані. Також вивчатимемо пасажиропотік. Жоден район Львова не буде обділений”.
Втім, чи не єдиним способом підрахувати пасажиропотік на тому чи іншому маршруті є, знову ж таки, впровадження е-квитка.
“Е-квиток – це одна зі складових транспортної реформи, про яку вже тривалий час говорять у Львові. Основне завдання міста сьогодні створити комфортні умови як для пасажирів, так і для тих, хто обслуговує пасажирів, тобто водіїв. Бо сьогодні водії громадського транспорту виконують функцію і водія, і контролера, і касира, і диспетчера. Ми повинні нарешті прийти до того, щоб водії виконували тільки функції водіїв. Е-квиток має запрацювати вкінці 2018-го. Однак все залежить від багатьох чинників. Бо для міста сьогодні в пріоритеті оновити рухомий склад, щоб запроваджувати безготівкову систему оплати у транспорті вже у нових трамваях, тролейбусах та автобусах”, – повідомив Олег Береза.

Мета: оновити транспорт до 2020-го

Міський голова Львова Андрій Садовий під час свого підсумкового звіту перед громадськістю озвучив плани закупівлі нового громадського транспорту для нашого міста. Зокрема, запевнив, що у  Львові закуплять нові трамваї аж у 2019 році. За його словами, вартість одного нового вагону, залежно від довжини, становить від 1 до 2 млн євро.
“На сьогодні маємо 75 трамваїв, 56 тролейбусів, 90 великих і 410 середніх автобусів. У 2018 році ми плануємо закупити 50 вживаних трамваїв, а нові будемо купувати вже у 2019 році. Крім того, плануємо закупити у 2018 році 40 нових тролейбусів та 100 великогабаритних автобусів”, – зазначив Андрій Садовий.
За планами мерії, у 2019 році для міста закуплять 170 одиниць нової техніки: 30 трамваїв, 40 тролейбусів та 100 автобусів.
“Таким чином, у 2020 році ми вже зможемо вийти на 120 трамваїв, 120 тролейбусів і 290 великих автобусів. Також будемо мати 120 середніх автобусів. Тому у нас буде достатня кількість транспорту, щоб перевозити львів’ян”, – пообіцяв Андрій Садовий.
“Вартість одного великого автобуса в середньому на 30% більша від малого автобуса, у той же час пасажиромісткість – більша на 50%. Окрім цього, великі автобуси мають низку якісних переваг, що стосуються комфорту пасажирів”, – розповіла Ірина Кулинич, начальник департаменту економічного розвитку міськради.
Як писала “Львівська Пошта”, в листопаді 2016 року Кабінет Міністрів України підписав угоду з ЄІБ, яку 12 квітня 2017 року ратифікувала Верховна Рада. Угода передбачає залучення 200 млн євро кредитних коштів для реалізації підпроектів у рамках проекту “Міський громадський транспорт України”. 40 млн євро в кредит на 22 роки під 1,5-2% з пільговим періодом 5 років планує отримати Львів. Міністерство інфраструктури України спільно з консультантами ЄІБ напрацювало процедури реалізації підпроектів з оновленого рухомого складу. Згідно з ними, закупівлю нового транспорту можна здійснити вже до кінця 2018 року. Щодо інфраструктурних проектів, робота консультантів над зразками передпроектних пропозицій триватиме у першій половині 2018 року.
Нагадаємо, що ще на початку листопада Андрій Садовий у розмові з “Львівською Поштою” зазначив, що сьогодні роботу транспорту в місті можна оцінити по п’ятибальній системі на три з мінусом. Раніше у місті розповідали, що є стратегія “Львів-2020”, за якою передбачено оновити весь громадський транспорт Львова на 70% низькопідлоговим та комфортним транспортом.
Окрім оновлення рухомого складу, є ціль збільшити частину ринку перевезень саме комунальним транспортом. Мовляв, це дасть змогу контролювати роботу громадського транспорту у Львові загалом.
“На сьогодні головне питання, яке турбує львів’ян – це транспорт. Ми ухвалили низку рішень, які допоможуть зменшити напругу. По-перше, місто закупить додатково 100 великогабаритних автобусів на комунальні маршрути. Прийняли принципове рішення в усіх подальших закупівлях надавати перевагу власне великогабаритному громадському транспорту. Поступова заміна малих маршруток на великий комфортний транспорт дозволить не лише збільшити загальну пасажиромісткість, але й зменшити кількість транспортних одиниць на маршрутах та розвантажити вулиці”, – розповів у відеозверненні міський голова Львова Андрій Садовий.

Перевізників штрафуватимуть

Сергій Бабак, заступник міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства, зазначив: “Ситуація із громадським транспортом у Львові є не кращою і не гіршою, ніж в інших містах України, в тому числі й у Львівській області, де на свята вийшли на рейс тільки 50% рухомого складу. Зараз комунальний транспорт на ринку перевезень у Львові становить 35%. Відповідно решта 65% – за приватними перевізниками. Для того, щоб було все стабільно, потрібно збільшити частку комунального транспорту в місті Лева. Тому що комунальний транспорт – це міська власність, і відповідно місто може самостійно впливати на ринок перевезень у Львові. Бо на приватних перевізників сьогодні вплинути не так й вже просто”.
Як писала “Львівська Пошта”, майже рік було заблоковано проведення конкурсу на перевезення.
“Наслідки від цього ми вже зараз відчуваємо: ми не можемо будь-яким чином впливати на приватних перевізників, і вони собі дозволяють робити, що завгодно, нехтуючи умовами договорів. Але, на щастя, минулого тижня міська рада скасувала заборону на проведення конкурсу. Тепер за новою процедурою будемо проводити конкурс на перевезення. Принциповим моментом буде те, що умовами нових договорів з перевізниками будуть передбачені штрафні санкції за порушення домовленостей. Також міський голова оголосив про наміри у найближчий рік-півтора придбати десять нових або вживаних трамваїв, 40 тролейбусів і 100 великогабаритних автобусів. Але для того, щоб оголосити конкурс, вибрати переможця і розпочати процес придбання транспорту. Тільки збільшення кількості комунального транспорту на ринку Львова дасть змогу суттєво покращити умови перевезення пасажирів”, – зазначає Сергій Бабак.

Е-квиток проблеми не вирішить

Сергій Бабак каже, що електронний квиток не є панацеєю: “На мою думку, не можна вважати, що завтра ми матимемо електронний квиток і все в нас буде добре – ні. Чому? Є ціла низка проблем, які потрібно вирішувати. В першу чергу, тарифи на перевезення повинні бути економічно обґрунтовані. Бо сьогоднішні 5 грн не є економічно обґрунтованим тарифом. По-друге, треба щось вирішувати із пільговиками. Адже це така проблема, яку держава нахабно скинула на плечі місцевих бюджетів, не думаючи, звідки на місцях братимуть кошти. Вкотре скажу, що навіть за радянської влади не було безоплатного проїзду. І сьогодні ніде в світі безкоштовного перевезення немає. Тому що тут працює економіка”.
Він каже, що потрібно якнайшвидше впроваджувати монетизацію пільг і адресно виділяти гроші кожному пільговику.
“Якщо в людини є заслуга перед державою, то тій людині треба дати гроші на руки, і нехай вона вже сама вирішує, на які цілі їх використати. Тобто мова про монетизацію пільг. Тим паче, що є чимало пільговиків, які в силу тих чи інших обставин взагалі не користуються громадським транспортом, а отже, не отримують свою пільгу. А мають бути всі в рівних умовах. Пенсіонер все життя платить внески в пенсійний фонд. І так само йому мають розрахувати і виплачувати регулярно певну суму на проїзд у транспорті. І якщо не вирішити ці проблеми, то впровадження е-квитка нам не допоможе”, – запевняє Сергій Бабак.

Ціна європейського комфорту

“Автобус в нас коштує як в Європі, паливо теж, на запчастини та паливно-мастильні матеріли в Україні теж європейські ціни. У нас зарплата лише менша... Але у Європі вартість проїзду становить два євро, що в середньому дорівнює 60 гривень. Не можна платити замість два євро 5 гривень і вимагати такий сервіс, як в Європі. Чуда не буває. Додам, що при таких тарифах в Європі місцеві бюджети або держава ще додатково дотує комунальний транспорт для того, щоб він нормально функціонував. В нас же всі хочуть нічого не платити, і при цьому їздити, як в європейських країнах”, – каже Сергій Бабак.
Вже багато років і перевізники, і самі пасажири мають свої причини сваритися між собою. Перевізники постійно говорять, що їхній бізнес нерентабельний. Містяни водночас не хочуть платити більше за поганий сервіс. То що ж потрібно зробити, щоб примирити сторони?
“Держава має бути регулятором у цьому питанні. Не потрібно чекати, поки хтось піде комусь на поступки. Хто піде один одному на поступки в питанні пільг, якщо держава самоусунулась?! Перевізники, закуповуючи техніку, хочуть бути впевненими, що виїжджаючи на рейс, встановлені тарифи будуть повертати їм ці інвестиції. А як перевізник має нову техніку придбати, якщо тарифи економічно необгрутновані і кожного другого треба везти безкоштовно, – зазначає Сергій Бабак. – Це державна проблема. Органи місцевого самоврядування керуються у своїй роботі загальнодержавним законодавством. І ми не можемо ухвалою міськради щось суттєво змінювати. Водночас закони не відповідають реаліям сучасного дня. Багато перевізників сьогодні роблять спроби піднімати це питання на сесіях Верховної Ради. Але всі роблять вигляд, що цього не помічають. Мовляв, ви там собі на місцях якось давайте раду. У Сумах, в Одесі, у Львові сьогодні однакова проблема”.
На завершення співрозмовник пропонує свій варіант, який, з його слів, зможе бодай частково покращити ситуацію.
“Одним із варіантів виходу із ситуації було обмеження часу дії пільгового проїзду. Тобто в години пік пенсіонерам обмежували право безкоштовного проїзду. Якщо в нас у Львові 110 тис. пенсіонерів, і з них якась частина не їхала в цей час пік, то навіть таким способом можна було б покращити якість перевезення для інших пасажирів, які їдуть на роботу чи навчання. Але популістські громадські організації скасували це рішення. Хоча в кожному другому місті Україні діють такі правила”, – резюмує Сергій Бабак.
Фото: Олег Огородник, прес-служба
Львівської міськради


Транспортні вподобання

У Львові дослідили, яким транспортом послуговуються містяни упродовж дня. Інститут міста представив результати третього соціального моніторингу громадської думки львів’ян. Влітку 2017 року соціологи опитали 1200 мешканців міста віком від 18 років.
Більше половини мешканців Львова (57%) щодня ходять пішки куди-небудь. Лише третина (31%) користуються маршрутними таксі. Маршрутками не задоволені: опитані вказали, що цей вид транспорту зазвичай не пристосований до людей з інвалідністю та батьків із візочками (1,62 бали з 5), а також, що їхній технічний стан є поганим (2,3 з 5). Натомість більше задоволені електротранспортом.

Олег Шмід, депутат Львівської міськради, член комісії інженерного господарства, транспортного зв’язку та житлової політики, радник міського голови з питань транспортної інфраструктури:
– Транспортну проблему у Львові потрібно вирішувати комплексно. Треба покращувати якість роботи громадського транспорту міста, вирішувати питання незаконного паркування у Львові, а також вдосконалювати розвиток альтернативних видів транспорту, зокрема, велосипедів. Цей шлях пройшли багато країн світу і практика показала, що ті країни, які завдяки переліченому вирішили свої проблеми, сьогодні успішно живуть. Тому зараз одним із напрямків діяльності міського голови, депутатів є покращення якості громадського транспорту і розвиток веломережі. Із липня поточного року в дію вступить нове законодавство, яке дозволить впорядкувати хаос із незаконним паркуванням. Адже через те, що багато водіїв дозволяють собі залишати транспорт на перехрестях, у заборонених місцях, звужуються транспортні артерії, що у свою чергу спричиняє утворення заторів. Тобто, веду до того, що проблему із громадським транспортом у місті не варто вирішувати вузькопрофільно. За неї треба братися комплексно. Треба покращувати організацію дорожнього руху в центрі міста, впроваджувати проект малого транспортного кільця у Львові тощо. Цього року в бюджеті міста передбачено півмільйона гривень на розвиток цих проектів. Ясна річ, що у місті також треба якомога швидше впроваджувати систему безготівкової оплати проїзду у транспорті. Бо сьогодні водії замість того, щоб пильнувати за дорогою, зосереджені на тому, щоб зібрати гроші за проїзд. Через це деякі рейси, які є нерентабельні, просто не виконують. І водії собі просто дозволяють їх скасовувати. За схемою електронного квитка водії будуть відстороненні від збору коштів. Натомість водії і фірма-перевізник будуть отримувати дохід лише від наїжджених кілометрів.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9202 / 4.54MB / SQL:{query_count}