Дистанційне навчання через холоднечу

Деякі виші Львова збільшать тривалість зимових канікул, щоб зекономити на опаленні. Студенти не розуміють, за що вони платять тисячі, і нарікають, що вимушені канікули зашкодять навчальному процесу

Останніми роками питання опалення українських вишів стоїть гостро. І вже цієї зими через подорожчання газу на 40% не всі ВНЗ зможуть належно опалювати свої корпуси. Тож з метою заощадження змушені вживати певних заходів – продовження зимових канікул, перехід на дистанційне навчання. Адміністрація вишів зазначає, що це ніяк не зашкодить навчальному процесу, а також наголошує – це найкращий вихід із ситуації, яка склалася.
Відтак з приходом морозів студенти змушені навчатися у холодних аудиторіях, не знімаючи верхній одяг. Прикро, коли студенти чи їхні батьки за це ще й платять! Натомість належної організації навчального процесу виші не забезпечують. До слова, у найбільших вишах Львова – Національному університеті “Львівська політехніка” та Львівському національному університеті ім. І. Франка навчається приблизно по 20 тис. студентів, половина з яких – студенти платної форми навчання. Вартість навчання залежить від спеціальності, і варіюється від семи до 22 тис. грн на рік.
“Сьогодні у більшості вищих навчальних закладів Львова є проблема з опаленням. Зокрема, Львівська політехніка змушена на декілька тижнів перейти на дистанційне навчання. Оскільки в більшості навчальних закладів працює віртуальне навчальне середовище, то впевнений, що проблем із навчанням не виникне. Водночас проблема з фінансуванням вишів надалі залишається. Тож перехід на дистанційне навчання – це єдиний спосіб якісно продовжувати навчальний процес. Наразі виші опалюються, сильних морозів поки що не було, тож студенти не жалілися”, – зазначив студентський мер Львова Олександр Николяк.

Хто фінансує виші Львова?

Проблема з опаленням спричинена, насамперед, проблемою з фінансуванням вишів. Водночас керівництво Львівщини зазначає, що вплинути на ситуацію ніяк не можуть, оскільки фінансування вишів – це зобов’язання Міністерства освіти і науки України.
“Сьогодні у Львівських вищих навчальних закладах навчальний процес організовано відповідно до навчальних планів. Рішення щодо перенесення або збільшення терміну канікул кожен виш приймає самостійно та повідомляє про це Міністерству освіти і науки. Зокрема, Львівська політехніка впровадила дистанційну форму навчання – це одна із форм навчання, яка дозволена. На жаль, сьогодні не вживають жодних заходів щодо вирішення проблеми з опаленням. Зокрема, Львівська облдержадміністрація не може впливати на вирішення цього питання, оскільки виші підпорядковані Міносвіти. До слова, у галузі освіти справді проблеми з фінансуванням, проте вплинути на це може лише Міністерство освіти”, – зазначила “Львівській Пошті” директор департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації Любомира Мандзій.
Окрім Львівської політехніки, інші вищі навчальні заклади міста поки що вирішують чи продовжувати канікули, чи ні.
“Сьогодні корпуси Франкового вишу опалюються. Зрозуміло, що опалення зупиняти не будемо. Адже його потрібно постійно “проганяти”. Тобто, коли припинимо опалювати корпуси, то потім з цього матимемо більше клопоту, аніж користі. Комунальні послуги сьогодні справді дорогі. Та поки що остаточного рішення щодо продовження канікул для студентів не прийняли. Можливо, їх справді продовжать на один-два тижні. Та поки що це невідомо – все залежатиме від погоди. Важливо, щоб таке рішення не вплинуло на навчання студентів. На дистанційне навчання, як Львівська політехніка, ймовірно, переходити не будемо”, – зазначив керівник прес-центру Львівського національного університету ім. І. Франка Олег Вівчарик.

Львівська політехніка: навчання у режимі онлайн

Як зазначалось вище, через подорожчання газу на 40% деякі українські виші реорганізовують навчальний процес. Зокрема, Львівська політехніка у лютому наступного року переведе своїх студентів на дистанційне навчання на три тижні. Також протягом зимової сесії екзамени та заліки студенти складатимуть лише у чотирьох навчальних корпусах університету, щоб зекономити на опаленні.
“Рішення перевести усіх студентів на дистанційне навчання адміністрація університету прийняла через подорожчання газу та збільшення витрат на опалення. Тобто з метою заощадження. Впевнений, що на якість навчання це не вплине”, – зазначив “Львівській Пошті” проректор з навчально-виробничої роботи НУ “Львівська політехніка” Володимир Крайовський.
“Рішення про запровадження дистанційного навчання зумовлено потребою економити енергоресурси у зв’язку із подорожчанням газу. До слова, так роблять й інші українські вищі навчальні заклади. Тож студенти навчатимуться у дистанційному режимі. Вони отримуватимуть завдання на самостійне опрацювання за допомогою віртуального навчального середовища. Там розміщені методичні навчальні розробки, студенти зможуть виконувати роботи, індивідуальні завдання, а викладачі перевірятимуть їх та контролюватимуть дотримання навчального процесу”, – розповів “Львівській Пошті” проректор з науково-педагогічної роботи Дмитро Федасюк.
З його слів, зимова сесія у Львівській політехніці триватиме з 25 грудня до 27 січня. Після сесії студенти матимуть два тижні канікул, а з 12 лютого до 3 березня вони працюватимуть у дистанційному режимі.

На пари в куртках?!

Студенти вишів Львова кажуть, що у корпусах ще не дуже холодно, проте іноді все ж доводиться сидіти на парах у верхньому одязі. Що буде, коли почнуться морози – важко уявити.
“Звісно, так зване дистанційне навчання – це просто виправдання неспроможності належно організувати навчальний процес. Чи постраждають від цього студенти? Очевидно, що ні. Цих два-три тижні мало що змінять. Тобто студент, який завжди вчився, й удома самостійно опрацьовуватиме матеріал. А той, хто не вчиться, буде виправдовувати свою лінь продовженням канікул, поганим засвоєнням матеріалу самостійно тощо. Загалом за три тижні можна пропустити справді добрий кусок навчального матеріалу. Однак, якщо вдома не лінуватися, а вчитись, то студент легко повернеться у навчальний процес після такої тривалої паузи. Зрештою, впевнена, якщо студент чогось не розумітиме, і згодом підійде до викладача й попросить пояснити, то жоден викладач не відмовить йому в цьому”, – каже студентка контрактної форми навчання Інституту економіки і менеджменту НУ “Львівська політехніка” Юлія.
“Поки що в університеті не дуже холодно, оскільки сильних морозів ще не було. Проте у деяких аудиторіях вже без куртки важко висидіти лекцію. Оскільки корпус економічного факультету – старе приміщення, тож обі­гріти його важче. Стосовно впровадження дистанційного навчання у Львівській політехніці, то вважаю, що це правильно. Краще вдома вчитися, аніж в університеті мерзнути. До того ж деякі викладачі читають лекції з посібників, які є у вільному доступі, і їх справді можна опрацьовувати самостійно. Однак, що стосується таких предметів як вища математика, економетрія, іноземна мова, то ці предмети насправді даються важко, і вивчити їх самостійно нереально. Тобто, якщо пропустити два-три тижні занять із вищої математики, то при вивченні наступних тем це дасться чути. Тому важко сказати, чи хотіла б я, щоб у нас також продовжили канікули”, – розповідає студентка контрактної форми навчання економічного факультету Франкового вишу Марія.
Та не лише у Львівській політехніці та Франковому виші проблеми з опаленням. У деяких корпусах Української академії друкарства справді дуже холодно, особливо у старих приміщеннях із високими стелями, розповідає студент Олег.
“Батареї працюють для вигляду, бо тепліше від них не стає. Часто студенти сидять на парах у куртках. Інколи опалення вимикають після 13.00, хоч пари тривають до 17.00. І лише у головному корпусі, де сидить ректор та проректори, завжди тепло. Викладачі розповідали, що на засіданні уже підняли питання продовжити канікули до третього березня. Проте офіційно ще нічого не затвердили. Насправді збільшення канікул – це лише на перший погляд добре. Насправді потім наздоганяти матеріал та вчитися по суботах набагато важче”, – розповідає студент факультету комп’ютерної поліграфічної інженерії Української академії друкарства Олег.

Ростислав Слав’юк, професор, завідувач кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи:
– Насамперед, виші мають навчитися правильно господарювати і рахувати свої видатки. Сьогодні у більшості українських вищих навчальних закладів рівень ведення фінансових справ, відверто кажучи, на “трійку”. Ректор не може бути водночас фінансистом, господарником тощо. Бо часто ректори є хіміками, фізиками чи філологами. Відповідно вони навіть не розбираються у фінансових питаннях. І це біда для всієї української освіти. Наприклад, в університетах Польщі є канцлер, який відповідає за фінанси, і ректор не втручається у ці справи. Держава щороку виділяє до 30 тисяч гривень на одного студента державної форми навчання. Водночас студенти контрактної форми навчання сплачують половину цієї суми – в середньому 15 тисяч в рік. Відтак немає окупності навчального процесу. Тобто в Україні склалася така модель, коли джерела фінансування зовсім не збалансовані. Тому виші змушені викручуватися самостійно. Найважче їм доводиться взимку, коли потрібно використовувати багато електрики. Відповідно виші не зводять кінці з кінцями, тож змушені вживати певних заходів, як наприклад, продовження канікул або ж перехід на дистанційне навчання. Також проблемою є те, що у 99% українських вишів абсолютно відсутні нові технології у системі енергозбереження. Сьогодні наші університети живуть на рівні 1930-го року. Лише коли з’явилися проблеми з газом, почали бити на сполох. Вважаю, що потрібно розпочати модернізацію у вишах – здійснити перехід на нові котли, щоб не витрачати стільки електрики та газу. На жаль, сьогодні на рівні держави про це навіть ніхто не говорить. Зрозуміло, що бюджет не може покрити видатки на опалення корпусів, що підключені до загальної мережі зразка 1950-го року. Ці проблеми потрібно негайно вирішувати. Загалом вважаю, що система освіти в Україні абсолютно витратна та не планована. Стосовно дистанційного навчання, то насправді 20% наших студентів уже понад п’ять років навчаються на такій формі. Не лише взимку, а й восени та весною. Дистанційні платформи, які є в більшості нормальних університетах, працюють прекрасно, і на знання студентів погано не впливають. Той студент, який хоче отримати високу оцінку, навіть з використанням матеріалу, який дає викладач на дистанційному навчанні, може навчитись і отримати її. Інша справа, що сьогодні в Україні це вимушений крок. Бити на сполох через те, що вкрали два місяці навчального процесу – неправильно. Адже навчання в українських вишах триває до 20 грудня, далі, до 10 лютого, студенти складають іспити, заліки, перездачі. Тобто це відбувається в окремі робочі дні, інші дні – канікули. До слова, у Польщі канікули у вишах розпочинаються 20 грудня, згодом, у 20-х числах січня, студенти мають ще тиждень занять, а другий семестр – з 1 березня. І ніхто в Європі ще не сказав, що це катастрофа. Тож не варто з цього роздувати таку проблему. З часом це налагодять, а вищесказані проблеми справді важливі, їх потрібно негайно вирішувати.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7704 / 4.47MB / SQL:{query_count}