Акцент на локальні проблеми чи креативність?

Цього року у голосуванні за проекти громадського бюджету взяли участь 12% львів’ян. За голоси школярів і їх батьків обіцяли добру оцінку. Та громадські активісти кажуть, не можна проектами вирішувати проблеми міста

Другий рік поспіль у Львові триває “битва” за право втілити ідеї містян коштом міста. Громадський проект – інструмент, який дає можливість реалізувати креативні ідеї в рамках проекту “Громадський бюджет”. Та спершу, аби отримати гроші із бюджету, потрібно пройти декілька етапів – етап подання, розгляду, голосування за проекти та оголошення переможців. Після чого за рік повинні реалізувати проекти-переможці.
Цього року львів’яни неабияк повірили в ініціативу з громадським бюджетом. Бо у голосуванні взяли участь понад 72 тис. жителів Львова, що у три рази більше, ніж торік! Нагадаємо, до 15 листопада тривало голосування.  Цього року зареєстрували 294 проекти. Серед яких 217 малих проектів та 77 великих. Найбільше проектів було подано у категорії освіта – 27%, спорт – 25% та комунальне підприємство – 15%. Водночас жодного проекту не зареєстровано у категорії телекомунікації. Лише два – у категорії транспорт та по три – в охороні здоров’я та соціальному захисті.

Результати голосування

За категоріями найбільше голосів львів’яни віддали за освітні проекти – 32%. Тоді як за спортивні – 18%. Найменше голосів віддали за проекти дорожнього господарства, соціальний захист та транспорт.
“Загалом результати голосування оцінюю позитивно. Тому що за подані проекти проголосувало понад 72 тисячі львів’ян! Це близько 12% від тих людей, які мають виборче право у Львові. А це один із найвищих показників в Украї­ні із залучення громадян до проекту громадського бюджету”, – розповідає “Львівській Пошті” начальник відділу громадського партнерства управління “Секретаріат ради” Львівської міської ради Орест Файфурка.
Зараз у міськраді ще визначають переможців. Орест Файфурка нагадує, що переможців відбиратимуть за кількістю відданих голосів.
“Очевидно, що з великих проектів-переможців буде, як мінімум, три. З малих проектів у кожному районі буде, як мінімум, по чотири проекти-переможці. Кінцеве рішення приймуть дві депутатські комісії: комісія фінансів та планування бюджету і комісія законності, свободи слова та депутатської етики”, – зазначає він.
За подані проекти проголосувало понад 72 тисячі львів’ян. Це близько 12% від тих людей, які мають виборче право у Львові. А це один із найвищих показників в Україні із залучення громадян до проекту громадського бюджету
Зараз трійка лідерів серед великих проектів виглядає так: на першому місці облаштування благоустрою подвір’я шкіл на куті просп. Чорновола – вул. Замарстинівської (3576 голосів), на другому – найкраща операційна для найменших пацієнтів дитячої лікарні (3573 голосів), на третьому – футбольний стадіон на території спортивного комплексу СЗШ №97 (3069 голосів).
Депутат Львівської міськради Сергій Івах є автором проекту, який зайняв перше місце. Він розповідає “Львівській Пошті”, як саме його проекту вдалося отримати найбільше голосів.
“Насправді назбирати таку кількість голосів було непросто. Зранку до вечора доводилося активно працювати в цьому напрямку. Заїхав помити автомобіль, запитав адміністратора, чи має банківську карточку і попросив проголосувати за наш проект. Зайшов пообідати в кафе, попросив і офіціанта проголосувати. Голосували й батьки дітей, які навчаються у цих школах. Також залучали бабусь, дідусів, сусідів, мешканців району. Тобто голоси збирали зі всього Львова”, – каже депутат.
До слова, найбільше переможців є у Шевченківському районі.

Замість громадського бюджету – “шкільний”

Як уже зазначали вище, найбільше голосів віддано саме за освітні проекти. Натомість львів’яни обурюються, чому за кошти громадського бюджету  вирішують локальні проблеми. Тоді як ці кошти повинні скеровувати на розвиток усього міста.
На запитання, наскільки це правильно, коли більшість грошей йдуть на школи чи садочки, Орест Файфурка каже: “Суть громадського бюджету в тому, що мешканці своїми голосами показують, які питання їх найбільше хвилюють. І, відповідно, саме на ці проекти скеровують кошти”.
Та, з його слів, таки хотілося б, щоб перемагало більше креативних ідей. Втім, зазначає, що насправді освітні та спортивні проекти теж мають у собі частину хороших ініціатив. “Проведемо у міськраді обговорення. Змінюватимемо деякі положення, щоби у 2018-ому креативні проекти мали більше шансів на перемогу”, – веде далі Орест Файфурка.
Зі слів Сергія Іваха, львів’яни скористались інструментом, який їм надала міськрада. Хоча певен, що освітні та медичні установи мали б фінансуватись окремо.

Великий проект-переможець №1
“Благоустрій шкіл, спортивні майданчики, опалення, паркани – це має фінансуватись із загального бюджету міста. Та оскільки це часто  фінансується не у повному обсязі, то, звичайно, люди скористались можливістю щось змінити. На жаль, у сьогоднішніх умовах, людям легше два-три тижні агітувати родичів, друзів, знайомих проголосувати за їхні навчальні заклади, аніж роками ходити до чиновників і просити їх про це. Та, думаю, у 2018-ому таки переглядатимемо, куди скеровувати кошти громадського бюджету”, – зазначає Сергій Івах.
Торік Юрій Тер-Ару­тюнян, голова громадської організації “Зручне місто”,  теж подавав проект, який стосувався велоінфраструктури – розміток на велосипедних доріжках. Пройшовши всі необхідні етапи, проект був у числі переможців. Цього року його уже успішно реалізовують, каже “Львівській Пошті” автор. А от цього року схожі проекти взагалі не мали шансів перемогти, зазначає він.
“Багато поданих ідей львів’ян щодо оновлених скверів, облаштування майданчиків для вигулу собак чи очищення озера – мало хто підтримав. За їхніми словами, вони зрозуміли ще в другий день голосування, що шансів на перемогу в них немає”, – стверджує Юрій Тер-Арутюнян.

Як збирали голоси?

“Після пар стояли з одногрупниками біля факультету, нас було багато – сім-вісім людей. Підійшла старша пані, яка попросила проголосувати за проект з облаштування якоїсь церкви. Звісно, ми б не відмовили, але це вже були останні дні голосування. Ще на початку проголосували за свої школи”, – розповідає студентка економічного факультету Марія.
Як виявилося, це ще півбіди. Бо у розмові з “Львівською Поштою” мати учениці четвертого класу однієї з львівських шкіл повідомила, що директори шкіл навіть наймали окремі автобуси, щоб завезти батьків у ЦНАПи. І такі випадки непоодинокі!
У наступному році, можливо, запровадять Mobile ID, коли ідентифікація буде проходити по мобільному телефоні
“Звісно, вся моя сім’я голосувала за проект, де вчиться молодша донька. Батьки самі розуміли, що це потрібно насамперед дітям. Однак спершу батьки були не надто активними. Тож директор лякав, що у старшій школі призначить поганого класного керівника у клас, де буде найменше голосів. Сумніваюсь, що він це казав серйозно, проте голоси справді перевіряв. А на вихідних винаймав автобус, щоб завезти батьків у ЦНАП”, – каже мати.
Окрім цього, вчителі однієї школи зробили з громадського проекту певний бартер – за номерки голосів обіцяли гарні оцінки.
“Буквально з перших днів голосування вчителі запропонували добрі оцінки за кожен номерок з ЦНАПу. За десять голосів – семестрова оцінка. Мої батьки голосували, просили сусідів і друзів. Та насправді не так важлива для мене оцінка, як справді хотілося, щоб виграла наша школа”, – зазначає “Львівській Пошті” учениця Галина (ім’я змінено).

Голосували тільки реальні люди!

У міськраді пояснюють, фактів щодо фальсифікацій чи накрутки голосів не зафіксували. Голосували насправді тільки реальні люди.
“Хіба що були випадки, коли окремі навчальні заклади скористалися адмінресурсом. Формально вони нічого не порушили. Але разом із тим розуміємо, що це створює нерівні умови для учасників процесу. Тому проведемо обговорення та внесемо необхідні зміни, щоби мінімізувати такі ризики на наступний рік”, – наголошує Орест Файфурка.
То чому так багато львів’ян цього року взяло учать в голосуванні, пояснює  Юрій Тер-Арутюнян: “По-перше, цей проект триває другий рік поспіль. Ті, хто лінувалися чи боявся раніше голосувати за проекти, побачили на прикладі, що ідея працює. По-друге, люди побачили результати виконаних проектів. Більшість торішніх проектів-переможців таки реалізували за гроші міста. Третій фактор у тому, що автори проектів, команди дуже активно взялися залучати львів’ян до голосування. Робили це у різний спосіб: розкидали агітматеріали в скриньки, роздавали на вулицях кольорові брошури, виступали у своїх громадах, ходили по квартирах. Ті автори, які мали відношення до навчальних закладів, залучали до голосування весь колектив – вчителів, батьків, дітей. Тому й відсоток голосів значно більший, аніж у 2016 році. Думаю, у наступному році голосуватимуть ще активніше”.
Та додає, не варто робити якісь обмеження стосовно агітації. Головне, щоб вона була чесна і прозора.

Великий проект-переможець №2. Операційна у дитячій міській лікарні Львова, що на вул. Пилипа Орлика, 4
фото: Катерина Птаха

То що варто змінити?

Щоб вдосконалити ідею з громадським бюджетом, голова ГО “Зручне місто” пропонує розділити проекти на дві різні категорії: загальноміські проекти, якими можуть користуватися всі – це парки, сквери та інші простори, а також на освітні проекти, які стосуються окремих закритих закладів –  шкіл, садочків тощо. Сюди можна віднести й заклади медицини. Щоби перед тим як проголосувати, у мешканця міста не було внутрішньої боротьби.
“Зауважу, що в інших містах України, зокрема у Києві, загалом можна було віддавати п’ять голосів за ті чи інші проекти. У нас львів’янин має право лише двічі проголосувати. Потрібно вдосконалити й категоризацію. Зараз є поділ на великі і малі проекти. Малі проекти автоматично прирівнюються до районних. Але якщо він не належить до району, а у списку малих він через  його кошторис, то якби була можливість, краще зробити так, щоб з маленьких теж можна було обирати в категорії загальноміських”, – пояснює співрозмовник.
З його слів, варто було би вдосконалити й механізми голосування. Зокрема, додати альтернативні варіанти до банку ID і ЦНАПів. Та подумати, як маломобільні львів’яни могли б теж брати участь у голосуванні.
Зрештою він підсумовує, що плюсів у проекті “Громадський бюджет” значно більше, аніж мінусів.
Орест Файфурка зауважує, у міськраді відкриті до обговорення та раціональних пропозицій, щоб спільно надалі покращити цю ідею.
“Ми виступаємо за те, щоб залучити ще більшу частину львів’ян до проекту. Разом із тим хочемо, щоб система голосування була максимально захищеною і, відповідно, голосували лише реальні люди. Як варіант розглядаємо можливість використання в наступному році Mobile ID, коли ідентифікація буде проходити по мобільному телефоні”, – резюмує Орест Файфурка.

P.S. Насправді кількість поданих проектів – близько 300 – демонструє те, що у Львові ще дуже багато невирішених проблем, на які варто звертати увагу міській владі. Як і чимало креативних ідей, які заслуговують на увагу та додаткове фінансування. 

Яким буде кошторис громадського бюджету у 2018-ому?

Під час сесії Львівської міськради, Валерій Веремчук, депутат міськради, член комісії фінансів та планування бюджету запропонував у положення про проведення громадського бюджету внести зміни про збільшення його фінансування за формулою: 1% від бюджету розвитку скеровувати на реалізацію освітніх проектів, а 2% – на проекти, що стосуються інших напрямків, інноваційні пропозиції.
«По-перше, громадський бюджет вартує того, аби на нього не шкодувати грошей. А чому саме така формула? Варто глянути на статистику за цей рік: 32% проектів стосуються шкіл, дитячих садочків. Бачимо, як активно голосували освітяни, батьки. Це свідчить про великий запит у громади міста на покращення ситуації у навчальних закладах, бажання забезпечити дітям найкращі умови для навчання і дозвілля. Але паралельно ми не повинні забувати про підтримку ініціатив з інших сфер – спорт, екологія, культура, мистецтво, енергозаощадження тощо», – зазначив депутат Львівської міськради на своїй Facebook-сторінці.
Таким чином, можна підтримати освіту і зреалізувати багато новаторських ідей від львів’ян.
«В положенні прописано, що сума громадського бюджету становить не менше 1% від бюджету розвитку. Тобто є певна гарантована сума. Та депутатський корпус може збільшити цю суму. До слова, днями зареєстрували місцеву ініціативу, щоб збільшити громадський бюджет не менше ніж на 3%. Рішення за депутатами міської ради», – зазначив Орест Файфурка.

Всеволод Поліщук, активіст ГО “Креативне місто”:
– Під час голосування за проекти на громадський бюджет цього року мені надійшло близько 30-40 прохань підтримати ті чи інші ідеї від різних людей. Сам не подавав проектів та і наразі не планую. Як львів’янин скажу, що коштом громадського бюджету мали б фінансувати проекти, які впливають на всю громаду міста і якими могли б користуватися всі жителі Львова. Такі зареєстровані ініціативи були і в освітній категорії. Наприклад, Парк науки та креативності чи Makerspace Lviv – науково-технічна лабораторія. Але ці проекти не набрали достатньо голосів. На жаль, є ситуація, коли загалом не дуже висока активність і коли люди просувають свої проекти, скажімо, більш цікаві локальній громаді. Так вони набагато швидше мобілізують людей. Та тут проблема не лише в самих проектах, а й у тому, що автори з облаштування благоустрою чи інших речей, активніше попрацювали, аби саме за них проголосували. Мені здається, що надалі варто було б просто розділити проекти, скажімо, на розвиткові і побутові. Бо в результаті побутові перемагають. Вони тиснуть на болючі мозолі в суспільстві. Окрім того, питання ще й у тому, що ідея нова і реалізовують у Львові її лише другий рік. Потрібен час. Наприклад, є новий Закон про культуру з виборами керівників різних мистецьких установ, де люди старої системи навчилися набагато швидше “користуватися дірками” в ньому і обходити всі ці речі. Тобто тут питання в розвитку культури громадянського суспільства. Потрібно думати більше про розвиток, аніж про побутові речі.
Андрій Новосядло, викладач механіко-математичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка:
– Громадський проект – це справді хороша річ. Навіть коли у підсумку більше проектів-переможців є по облаштуванню дворів чи заміні вікон. Проте, сподіваюсь, так буде не завжди. Насправді активні львів’яни через громадський бюджет мають можливість зробити для міста те, що вважають за потрібне. Бо іноді навіть самі ж депутати не розуміють, на що насправді необхідно скерувати кошти. Цьогорічний етап голосування в рамках проекту громадського бюджету виглядав як певна битва між окремими установами. Голосування показало, що в лідерах шкільні проекти. Наприклад, у школі, де вчиться мій син, зібрали батьківські збори, на яких попросили батьків проголосувати за проект. Таким чином намагалась отримати якнайбільше голосів. Звісно, я проголосував за свою школу. Та лише тому, що це малий проект. Другий свій голос віддав за великий проект – за MakerSpace. Це справді крутий освітній проект для усіх учнів Львова. В останній день голосування моя колишня студентка розповіла також про ще один цікавий і важливий проект – операційна для найменших львів’ян. Вболівав і за нього. У цього проекту був конкурент з благоустрою території на розі двох шкіл, де мають бути виїзні меблі. Тобто це взагалі неспівмірні проекти! Можливо, ті, хто голосував за пересувні меблі між школами, хотіли б проголосувати за операційну для дітей, але навіть не знали про такий проект, бо дітей чи батьків поставили перед фактом. Загалом вважаю, що мають перемагати ті проекти, які принесуть користь для якнайбільшої кількості жителів Львова.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7165 / 4.53MB / SQL:{query_count}