Перинатальний центр: коли ж відкриють?

Конкурс мікропроектів голова Львівської облради називає гордістю Львівщини і закликає інші ради брати приклад з нашої області

фото: прес-служба ЛОР
Обласні обранці неодноразово заявляли, що відкрити обласний перинатальний центр, що на вулиці Джорджа Вашингтона, 6 – завдання №1 для Львівщини. Раніше співрозмовники “Львівської Пошти” наголошували, що до кінця 2017-го частину медзакладу таки відкриють. Йшлося про два корпуси – адміністративний та акушерський. Аби дотримати обіцянки, гроші шукали різними шляхами, зокрема уряд виділив 45 млн грн. Додаткові кошти у області вирішили шукати через продаж комунальних приміщень. А минулого тижня, під час години запитань до уряду, прем’єр-міністр заявив, що пам’ятає про обіцянку допомогти відкрити у Львові перинатальний центр та додав, що Кабмін виділить другий транш допомоги на обладнання, якого потребує перинатальний, аби повноцінно запрацювати.
На запитання, коли ж візьмуться за третій корпус та чи вистачить грошей, щоб дотримати обіцянку, голова Львівської облради Олександр Ганущин під час прес-конференції за підсумками роботи облради за два роки зазначив: “За це питання у нас відповідальний Володимир Гірняк (заступник голови Львівської облради“Львівська Пошта”). Він часто буває на будівельному майданчику. Зараз я орієнтуюся на заяви від Львівської облдержадміністрації та останні заяви прем’єр-міністра, який зазначив, що будуть виділені додаткові кошти на обладнання. Я справді хотів би, щоб ми таки завершили епопею з будівельними роботами у цій лікарні. Не готовий говорити про третій корпус, але дуже хочу, аби там відновили роботу. Знаю, медична громадськість зараз заявляє, що повноцінним пренатальний буде тоді, коли відкриють усю установу. Але не все одразу”.
Окрім того, зі слів Олександра Ганущина, в середині грудня точно буде зрозуміло, що вже виконано із запланованого у приміщеннях перинатального центру. “Знаю, що є величезна проблема з пологовими будинками у Львівській області. Попередньо ще й взялись за ремонти в пологовому відділенні обласної клінічної лікарні. У грудні плануємо його відкрити. Також сподіваюся, що наприкінці 2017-го – на початку 2018-го відкриють  повноцінне відділення у Бродах. Зазначу, що немає змісту затягувати і з відкриттям перинатального. Бо, чим швидше це зробимо, тим швидше розвантажимо всі інші пологові будинки області”, – акцентував Олександр Ганущин.
Тим часом, Програму обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку у Львівській області на 2017-2020 роки Олександр Ганущин називає гордістю серед інших напрямків роботи в Львівській облраді. Бо слова підтверджують цифри: цього року зареєстровано 1300 заявок і обрано 619 переможців. Загальна сума залучених коштів на реалізацію проектів – більше 145 млн грн. З обласного бюджету виділено близько 70 млн грн. З місцевих бюджетів – більше 52 млн. А небюджетні кошти становлять майже 24 млн грн. Зі слів Олександра Ганущина, зараз конкурс мікропроектів неабияк вдосконалили – збільшили фінансування, удосконалили подачу заявок у режимі онлайн, а також розширили пріоритети.
“Зараз ми створили абсолютно конкурентні умови в частині подачі заяв онлайн. Коли я звітував торік, не всі до кінця вірили, що ця схема запрацює. Але вона таки запрацювала. Є в наших селах люди, які хочуть змінювати життя на краще. Як приклад, маємо цього року 619 переможців. Окрім чотирьох проектів, все буде реалізовано! Наперед зазначу, є розуміння депутатського корпусу. Тож у наступному році на цей конкурс вже буде виділено 100 млн грн із обласного бюджету. А сума в кінцевому результаті буде ще більшою. Тож закликаю інші ради брати приклад з нас. Так як свого часу зробила міська рада і реалізувала проект із громадським бюджетом Львова”, – наголошує голова Львівської облради.
Мікропроекти – це шанс спільно покращити соціальну інфраструктуру – оновити народні доми, дитячі садочки, школи, амбулаторії, вуличне освітлення тощо. Як повідомляє прес-служба Львівської облради, станом на 8 листопада, завершено усі заплановані роботи по 480 проектах-переможцях. Зокрема, закуповують необхідне обладнання на 133 проектах і лише на шістьох роботи не розпочали.
На запитання “Львівської Пошти”, які громади-переможці відвідав голова Львівської облради та за які проекти вболівав найбільше, Олександр Ганущин відповів: “Я відвідував чимало міст. Зокрема, дуже тішуся за Червоноград. Бо торік там було подано до п’яти проектів, а зараз, здається, 27. Тобто є ті, що повірили і процес триває. До речі, в цьому році хочемо почати з того, щоб на кожному ФАПі, школі, клубі була табличка з інформацією, за який бюджет це зроблено. Це європейська практика”.
Окрім того, голова облради зазначив, що перші кроки відбуваються і в реформуванні гуманітарної сфери. Так створюють військовий ліцей у Червонограді, (який планують відкрити вже у вересні 2018-го) та цілорічний дитячий табір у смт. Верхнє Синьовидне замість неефективних інтернатів. Розвивається мережа опорних шкіл, реорганізовано фтизіатричну та шкірно-венерологічну служби. А ось у спортивну інфраструктуру у 2017-ому залучили 50 млн грн: по 25 млн грн із обласного і державного бюджетів. За ці кошти облаштують 114 спортивних майданчиків у 90 населених пунктах.
Підсумовуючи роботу ради, Олександр Ганущин розповів, що облрада запровадила нову політику управління комунальним майном. Йдеться про впорядкування фінансово-господарської діяльності комунальних закладів та їх реорганізацію; ефективне використання комунального майна; прозорі механізми ухвалення рішень; цільове використання коштів; продаж вивільнених приміщень через аукціони. А кошти скеровують на потреби відповідних галузей.
Додамо, що у 2018-ому Львівська облрада планує посилити розвиток  інфраструктури, розширити конкурс мікропроектів і природозаповідний  фонд. Зокрема є плани щодо створення кількох національних парків на території Львівщини. Планують продовжувати реформування комунальних закладів. Зосереджуватимуться й на співпраці зі Сходом України та створенні нових ОТГ.
Зауважимо, за цей рік облрада провела сім сесій та чотирнадцять пленарних засідань, під час яких ухвалили 209 рішень. “Зазначу, що 90% рішень, які виносять у сесійну залу – приймаємо! Це означає, що в раді нового скликання достатньо консенсусу і політичної волі, аби працювати”, – резюмував голова облради.


“Якщо у процесі змін не буде еволюції, то буде консервація”

Оксана Дащаківська, політолог, – про успіхи роботи Львівської облради та недопрацювання депутатів

– У листопаді минає другий рік роботи Львівської облради. На вашу думку, які досягнення депутатського корпусу можете відзначити?
– Із позитивного, найперше, відзначу Програму обласного конкурсу мікропроектів, який посилив зв’язок із громадами області. При реалізації програми бачимо двосторонній рух. Бо є зацікавленість від громад, аби отримати гроші на розвиток населених пунктів. Разом із тим, є рух зі сторони облради, який дає можливості громадам реалізувати задумане. Звісно, є ще над чим працювати. Зокрема, потрібно, аби всі громади мали рівний доступ до цієї програми, рівні можливості. Необхідно більше попрацювати і над інформаційною роботою у цьому напрямку. Часом виникають підозри, що лобіюються конкретні громади. Але в цілому – це дуже добрий крок, бо він допомагає втілювати стратегію Львівщини і розвиватися окремим громадам.
По-друге, підкреслю те, що потрібно робити ставку на покращення економічної привабливості та економічний розвиток Львівщини. Зокрема, тут виокремлю – Львівська область чи не єдина, яка мала кредитну програму для старту бізнесу для учасників АТО. Цю програму затвердила і прийняла облрада. Тоді ж орієнтувалися на людей, які вже мають досвід у бізнесі та готові були би взяти кредит. Але цей факт свідчить про те, що область поважає і виокремлює учасників АТО як важливу для розвитку Львівщини групу!
По-третє, відзначу й розвиток гуманітарної сфери за останні роки. Адже відбуваються суттєві зміни в освіті, у ставленні до реформування закладів освіти. Працюють і над компетенцією управління директорів та вчителів шкіл. Звісно, тут не лише заслуга облради, а й департаменту освіти ЛОДА. Але це відображено в програмних документах, за які голосувала облрада. Та і цей факт, що Львівщину за останній рік декілька разів відвідала Лілія Гриневич, міністр освіти і науки України, теж немало означає.
– Натомість, на що варто звернути увагу депутатам Львівської облради у подальшій своїй роботі?
– Є потреба у більш прозорому здійсненні бюджетних процесів, і впливі на ці процеси. Також, думаю, варто було б поліпшити прозорість та підзвітність облради. Тому що багато документів “закодовані” і названі так, що їх доволі складно знайти пересічному мешканцю. А також для мене залишається незрозумілим, як  депутати підтримують зв’язок із своїми округами. За винятком тих, які готуються до наступної виборчої каденції. Окрім того, зауважу, що насправді “сміттєвий” колапс у Львові показав одну важливу річ – деякі населені пункти та місцеве самоврядування дуже залежне від облради і програм, які нею приймаються. Тому, думаю, у цьому напрямку теж варто працювати. Тобто, маю на увазі, послаблювати і робити більш публічною цю залежність.
– Облрада цього скликання у своєму складі має дев’ять фракцій. Як оцінюєте їхню спільну роботу?
– Той факт, що звільнили з посади першого заступника голови Парасковію Дворянин – не свідчить про злагоджену роботу. Натомість це свідчить, що у роботі депутатів є розбіжності, дискусії. Та з іншої сторони, облрада це орган, де потрібні дискусії. Було б гірше, якби суперечок взагалі не було. Однак, важливо аби не було самоусунення від процесів прийняття рішень, а дискусії були продуктивними.
– Чи пригадуєте спірні питання, які довший час не беруться висувати на голосування?
– Навряд чи зі мною тут погодиться облрада, але, думаю, це відкладення медичної реформи. Говорю в контексті створення медичних округів. Думаю, облрада не готова приймати це рішення. Натомість обласні обранці прийняли рішення про таку собі альтернативу – і тепер ми єдина область, яка буде єдиним госпітальним округом. Експеримент – це добре, але, з іншої сторони, мені здається, що це схоже на відкладання розгляду питань медичної реформи і її запуску тут.
– Якщо підсумувати, то можна сказати, що Львівщина маленькими кроками сьогодні змінюється?
– Я би боялася так говорити… Пояснюю: боюсь, якщо у процесі змін не буде еволюції, то буде консервація. Тому потрібно бути доволі обережним із висновками зараз.
Розмовляла Марія Терендій
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8423 / 4.45MB / SQL:{query_count}