Львівські маршрутки: три з мінусом

Поки львів’яни щодня потерпають від транспортного хаосу, у міськраді, схоже, не поспішають вирішувати цю проблему. Впровадження е-квитка та єдиного комунального транспорту – наразі лише на словах

фото: Олег Огородник
Тема львівського транспорту за останні роки втомила вже усіх. Не втомлюються хіба що скаржитись львів’яни, бо зранку і ввечері потрібно якось добиратись додому. Їхати у маршрутках – тепер справжнє випробування. А конкретних змін і рішень не багато. Так, міська влада роками наголошує – “не все й одразу”, “потрібні ресурси, час” тощо. Питання: а скільки ще чекати на покращення якості громадського транспорту Львова?! Скільки ще терпіти?!
Андрій Садовий, міський голова Львова, у розмові з “Львівською Поштою” каже, що сьогодні роботу транспорту в місті можна оцінити по п’ятибальній системі на три з мінусом. Раніше у місті розповідали, що є стратегія “Львів-2020”, за якою передбачено оновити весь громадський транспорт Львова на 70% низькопідлоговим та комфортним транспортом. Окрім оновлення рухомого складу, є ціль збільшити частину ринку перевезень саме комунальним транспортом. Адже в багатьох європейських містах існує практика з цим видом транспорту – десь це 100%, а десь і 70% від усього транспорту. А щоб все було по-чесному з приватними перевізниками очікують на впровадження е-квитка, який мав би пролити світло на діяльність всіх автотранспортних підприємств (АТП), показати, хто з них працює сумлінно, а хто лише займається спекуляціями на ринку перевезень. Та наразі впровадження безготівкової оплати проїзду лише у планах. Тому поки що львів’янам не пропонують нічого іншого, як просто миритись із ситуацією. Цікаво, що робитимуть, коли терпець урветься?!

Випробування львівськими маршрутками тривають

До прикладу, вчорашня історія поїздки маршруткою від Олени Голіян, екс-студентського мера Львова. “Додому від зупинки “Верхній Шувар” у Винники добиралася три години. Вийшла з роботи о 18.10 год., а додому приїхала 21.30 год. Зауважу, що відрізок дороги становить всього лиш 13 км. Вже швидше пішки зайшла б. Отже, з транспортом у нас просто катастрофа. Мало того, що постійно читаю про бажання підняти тарифи та зменшення кількості маршрутів, то маршрутки і далі їздять не за графіком, брудні, а водії хами… Буквально вчора водій маршруту №40 ВС5696ЕА під час заторів висадив усіх пасажирів на Личаківській зі словами: “Я в ті Винники не поїду, бо в мене маршрутка поломана”. Після того всі пасажири дуже довго чекали наступну маршрутку, аби доїхати якось додому. Адже через ліс іти неохота. Програмка Еasy way показала всього лише 10 маршруток по всьому Львові (№5а, №36, №29). На таке велике містечко як Винники перепало всього лиш чотири машини. Отже, прохання до міської влади, влади Винник, давайте спільними зусиллями вирішувати цю проблему, яка вже існує не перший рік”, – написала на своїй Facebook-сторінці дівчина.
І таких історій насправді безліч. Водії їздять як хочуть, на графіки руху ніхто не зважає. Та й взагалі виникає питання: а чи є ті графіки руху? У маршрутках пасажири, у прямому значенні, на одній нозі їдуть. У салонах автобусів вічні крики, сварки, всі знервовані, втомлені від такої їзди.

фото: Олег Огородник

У серпні 2018-го поїдемо з е-квитком?

Як писала “Львівська Пошта”, ще у 2011 році міська влада обіцяла запровадити систему автоматизованого збору оплати за проїзд у громадському транспорті. Тоді проект обіцяли втілити в життя до “Євро-2012”. Однак він зупинився на роки. Цього року 17 січня Верховна Рада України ухвалила закон про впровадження у міському громадському транспорті електронного квитка, який дозволяє органам місцевого самоврядування впроваджувати автоматизовані системи оплати проїзду. За задумом, “першопрохідці” – Київ, Львів, Дніпро. Та значно активні у цьому питанні інші міста – Тернопіль чи Харків, де обіцяють ось-ось впровадити е-квиток.
У Львові ж, як перший крок до впровадження безготівкової системи оплати за проїзд, 17 листопада 2016-го міська влада підписала угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму 10 мільйонів євро. Замовником проекту виступило ЛКП “Львівавтодор”. Також із міського бюджету додатково передбачено 1,2 млн євро на запровадження квитка. Зокрема, ці кошти підуть на інформування населення, оренду і зарплати для персоналу комунального підприємства, яке займатиметься впровадженням і контролем за роботою системи безготівкової оплати проїзду.
Як розповів Сергій Журбенко, менеджер проекту автоматизованої системи оплати проїзду “Львівавтодору”, наразі триває тендер на закупівлю товарів і послуг в рамках проекту е-квитка, який оголосили ще наприкінці березня 2017-го. Переможця оголосять у лютому-березні наступного року.
“Від ЄБРР отримали не лише фінансову підтримку, а й консультаційну. Вибрано вже фірму-консультанта, яка супроводжуватиме цей проект.  Практична реалізація цього проекту триватиме до року. Після цього потрібно ще близько рік, щоб система повністю запрацювала, – каже Сергій Журбенко. – Чому не вкладемося в раніше обіцяні терміни (до середини 2018-го – “Львівська Пошта”), тому що нас сильно затримало Міністерство фінансів, яке погодило кредит від ЄБРР із запізненням – лише в квітні цього року. Тоді як подали відповідні документи ще в жовтні минулого року”.
Однак він обіцяє, що тестовий маршрут з е-квитком може виїхати вже у серпні-вересні наступного року.

Алгоритм роботи нової системи оплати

У Львівській міськраді створена спеціальна робоча група на чолі із Андрієм Москаленком, заступником міського голови Львова з питань розвитку. Група займається питанням впровадження е-квитка у місті. Аби вивчити досвід інших країн, члени робочої групи їздили вивчати його у європейські країни. Співрозмовники розповідають, що побували у багатьох містах. Серед них – Таллінн, Рига, Вільнюс, Белград тощо.
Тестовий маршрут з е-квитком може виїхати вже у серпні-вересні наступного року
Раніше уже затвердили назву львівського е-квитка – “ЛеоКарт”. Зі слів Юрія Кужелюка, депутата Львівської міськради, члена робочої групи, очевидно, що спосіб оплати буде через картку львів’янина, банківську картку, телефон тощо. Планують розробити разову картку, денну та місячну. Але буде можливість купити і паперовий квиток у автобусі, та коштуватиме він значно дорожче, аніж е-квиток. Тариф буде у всьому транспорті однаковий. Як запевняє депутат, всі ці нюанси вже пропрацьовано.
“Окрім того, потрібно думати, як туристи, студенти та пенсіонери  користуватимуться е-квитком. Також є проблема з близькими приміськими селами. Не вирішено ще, як там працюватиме нова система оплати. Зауважу, що уже досягнуто домовленостей із приватними перевізниками. Також не знаємо, яка дотація буде з міського бюджету. Тож потрібно ще трохи часу, аби це ввести в дію”, –  зауважує Юрій Кужелюк.

Приватні перевізники за е-квиток

Чи не найважливіша функція е-квитка – це вивести громадські перевезення із тіньової сфери. Перевагою системи безготівкового проїзду буде прозорість вартості перевезень, її оподаткування. А також нова система дасть можливість контролювати сумлінність роботи водіїв. Хоч вона не зробить  маршрутки чистими, але при переході на е-квиток повинні закласти передумови, аби транспорт оновлювався.
Та схоже ще більше року львів’янам доведеться їздити у непростих умовах.
Також постає питання, як приватні перевізники працюватимуть після е-квитка. Адже вони роками нарікають, що їздять збитково, влада не відшкодовує їм кошти за безкоштовне перевезення, а ремонтувати чи закуповувати машини доводиться своїм коштом.
Як каже Іван Велійка, голова Львівського обласного відділення Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників, у місті взагалі не зрозуміло, що робиться із роботою приватників. Бо Львівська міська рада ніяк не може провести конкурс із визначення перевізників на міські маршрути, після того, як у лютому їй це заборонив робити Дніпровський окружний адміністративний суд. З того часу з перевізниками, в яких завершується термін дії угод, місто укладає тимчасові угоди. Тож де-факто і де-юре, вони працюють нелегально.
Однак, як і раніше, зі слів Івана Велійки, у Львові продовжують працювати  чотири перевізники – “Успіх БМ”, АТП-14630, “Міра і К” та “Фіакр-Львів”.
“Працюють як працюють. Раніше виконком прийняв рішення передати деякі маршрути комунальному АТП. Приватний перевізник заключив договір з  комунальним підприємством. Дві структури працюють по договорах, які заключені згідно тендеру. Однак є рішення суду, що Управління транспорту не може розривати договорів з приватниками, бо вони заключені на незаконній підставі... Ось такий безлад. Тут потрібно розбиратися. Взагалі не зрозуміло, що робиться”, – пояснює “Львівській Пошті” Іван Велійка.
На запитання, чи підтримують приватні перевізники впровадження е-квитка у транспорті, співрозмовник каже, що взагалі-то вони були ініціаторами впровадження е-квитка ще у 2012 році. Натомість стверджують протилежне.
“Може, якийсь окремий власник автобуса, який здає його в оренду і проти. Але загалом підприємства, які працюють на ринку перевезень, всі “за” е-квиток. Ми давно про це говоримо. Не хочемо збирати гроші, аби нам тицяли  тим, що ми заробляємо великі гроші. Нехай замовник розраховується за виконану роботу. Тоді й буде відповідна якість. А от місто не поспішає цього робити”, – констатує він.

фото: Ірина Цицак

Майбутнє ринку перевезень за АТП-1?

Ситуація, яка сьогодні склалась у Львові з громадським транспортом – це наслідок того, що у місті роками відсутня сильна команда управління транспорту та зв’язку міськради, зауважує Юрій Кужелюк. Тобто на папері воно було, але його роль зведено до мінімуму. До слова, 27 жовтня у міськраді завершився конкурс на посаду керівника Управління транспорту. Свої резюме подали два кандидати – Віталій Пітула (31 рік) та Оксана Николишин (39 років).
“Управління має висунути чітку програму того, що треба робити з громадським транспортом. І крок за кроком її відстоювати. Ми повинні знати, куди йдемо”, – каже він.
Натомість Андрій Садовий у розмові з “Львівською Поштою” визнає, що насправді керівник міського управління транспорту навряд чи зможе щось кардинально змінити: “Аби покращити ситуацію з транспортом, потрібно мати додаткових 5-6 млрд гривень. І кожного року виділяти ще по півмільярда. Тоді все буде гаразд. Інший варіант – підняти ціни до рівня економічних обґрунтованих. Але люди бідні, не мають з чого платити. Тому ми заручники непростої ситуації”. Як варіант, мер вважає правильним рішенням зробити у місті єдиний комунальний транспорт, як це є у багатьох європейських країнах.
Втім, інші співрозмовники “Львівської Пошти” не погоджуються із такою позицією, бо,  кажуть, потрібна конкуренція і гроші.
“Наше місто не може в найближчі роки повністю перейти на комунальний транспорт, адже нема грошей на таку кількість автобусів. Насправді, якщо приватні фірми працюватимуть добре, оновлюватимуть свій парк, то нехай їздять. Але те, що місто повинне контролювати хоча б третину маршрутів і мати домінуючу роль у питаннях перевезення, то це правда. Не можна допустити того, аби приватний перевізник у разі чого шантажував місто”, – розповідає Юрій Кужелюк.
“Якщо у місті їздитиме єдиний комунальний транспорт, то буквально через рік львів’яни і гості міста відчують, що таке комунальний транспорт. Думаю, в такому випадку ситуація з перевезеннями погіршиться в рази. Приватні структури не мають нічого проти, аби розвивалося комунальне підприємство у Львові. Але для цього, щоб воно розвивалося, має бути конкурент. І умови на ринку мають бути однакові. Якщо кожного місяця депутати виділяють кошти на зарплати для АТП-1, то для приватників цього не роблять”, – зауважує Іван Велійка.
Та додають, є інше питання – критичної нестачі водіїв, і на яке необхідно звернути увагу. Бо “скоро ходитимемо пішки, а всі наші виїдуть у Польщу на заробітки”.
У кожного зі співрозмовників своє пояснення транспортного безладу, свої, дозволимо собі так сказати, відмовки, чому львів’яни змушені щодень потерпати у маршрутках. Адже кожен, по суті, може бодай на своєму рівні вирішувати ситуацію, натомість – лише перекладають відповідальність з одних плечей на інші.
Тим часом, наші сусіди поляки вже давно собі дали раду і побудували у місті грамотну транспортну систему. Про те, як курсують жешувські автобуси та які тарифи діють у польському транспорті, читайте на 9-ій сторінці.

“Якщо е-квиток не впровадять з весни 2018-го, то у Львові буде колапс із транспортом”

Ігор Васюник, парламентар, – про проблеми львівського транспорту та перспективи впровадження е-квитка у місті Лева

– Ви були ініціатором закону про впровадження у міському громадському транспорті електронного квитка, який 17 січня цього року ухвалила Верховна Рада України. Відтоді минуло чимало часу. Та у Львові в найближчі місяці ще не обіцяють впровадити е-квиток. На ваш погляд, чи справді для цього є поважні причини?
 – Цей законопроект зняв будь-які законодавчі бар’єри для органів місцевого самоврядування у впровадженні е-квитка. Такий спосіб оплати у громадському транспорті змушує систему громадських перевезень працювати ефективно і головне – прозоро. Я і колись говорив, і зараз повторюю, що ухвалення цього закону – це початок реальної реформи у сфері громадського транспорту. Адже система безготівкового проїзду має чимало переваг для міст і пасажирів: підвищення безпеки на дорозі, оприлюднення правдивого обліку пасажиропотоку, виведення коштів з “тіні”, оптимізація маршрутів. А також передбачено зручний спосіб оплати за проїзд – банківською карткою, через мобільний телефон тощо. Як наслідок – комфорт для пасажирів. Це світові стандарти вирішення транспортних проблем у цивілізованих країнах світу. Чому затягують із впровадженням квитка у Львові – питання до органів місцевого самоврядування.
– Як ви оцінюєте роботу львівського транспорту сьогодні?
– У місті склалась критична ситуація із громадським транспортом. Зверніть увагу на будь-яку зупинку. Люди в транспорті, як оселедець в пуделку – жодної поваги з боку водія, пенсіонерів виганяють тощо. Переконаний на всі сто відсотків, що це особиста відповідальність міського голови Львова Андрія Садового та всіх його підлеглих. Інших пояснень тут і не знайдеш.
Система безготівкового проїзду має чимало переваг для міст і пасажирів: підвищення безпеки на дорозі, оприлюднення правдивого обліку пасажиропотоку, виведення коштів з «тіні», оптимізація маршрутів
Це демонстрація того, як мерія ставиться до львів’ян. У моєму розумінні це повна безгосподарність. Тому що ще задовго до ухвалення закону про е-квиток, у Києві, Тернополі, Дніпрі почали працювати над впровадженням безготівкової системи оплати. Там тестували вже системи, проводили закупівлю обладнання.
У Львові ж чомусь чекають – не відомо чого… Дочекалися вже “сміттєвого” колапсу, тепер й транспортний гряде…. А, можливо, скоро буде колапс і з паркуванням, бо нема де паркуватись?! Адже у Львові треба півгодини шукати місце для паркування авто.
– Що потрібно, на ваш погляд, зробити, аби вирішити це складне питання негайно?
– По-перше, потрібна принципова позиція мера не затягувати впровадження безготівкової системи оплати в громадському транспорті. При необхідності  варто сісти за стіл переговорів із усіма зацікавленими сторонами. Я прихильник того, якщо є проблема – сідаємо, обговорюємо і приймаємо рішення. Адже чекання – це не вихід!
– На вашу думку, як швидко можна покращити якість громадських перевезень у місті?
– Певен, коли року не достатньо, аби вирішувати схожі питання, тоді вже причина може бути в керівництві. Тобто в тому, хто за це відповідає. Якщо е-квиток не впровадять з весни 2018-го, то у Львові буде колапс із транспортом. Думаю, настане критична точка, коли нардепам доведеться братися за транспортні проблеми Львова.
– Навесні 2016-го гостем редакції “Львівської Пошти” був міський голова Львова Андрій Садовий. Тоді він розповідав про плани оновлення громадського транспорту на 70% до 2020 року. Йшлося і про збільшення комунального транспорту. Ви підтримуєте ідею єдиного комунального транспорту в місті?
– Напевно міський голова зацікавлений у тому, щоб ще більше дотувати ЛКП “АТП-1”. Але мені здається, що таке підприємство не потрібно дотувати – воно і без того прибуткове. Натомість необхідно провести серйозний аудит і подивитись, куди діваються кошти. Я за конкуренцію. Якщо буде конкуренція, то якість послуг перевезення для кожного львів’янина покращиться.
Розмовляла Марія Терендій

Андрій Садовий, міський голова Львова:
– Я незадоволений тою якістю перевезень громадським транспортом, яка сьогодні є у Львові… Якщо електротранспорт ще тримається достатньо сильно, хоча і тут є катастрофічний брак трамваїв і тролейбусів, то приватні перевізники працюють вкрай недобре. Щоб розуміти, у 90-ті роки у Львові було 223 трамваї. Сьогодні і сотні не нараховуємо. Купити новий трамвай – це орієнтовно 30 млн гривень. Можна уявити, які кошти потрібно, щоб мати тільки якісний електротранспорт. Тепер щодо автобусів. Торік, фактично, ми купили 55 автобусів виробництва «Електрон», будемо і надалі їх закупляти. Та наша ціль – щоб громада Львова мала вплив на громадський транспорт. Це має бути зона повного контролю громади. Тому що сьогоднішні приватні перевізники, на жаль, не виконують угод, які укладені з містом. У певні години орієнтовно половина автобусів від потрібної кількості не виїжджає на рейси. Покарати їх за це важко. Окрім того, є такий фактор, коли в області ціни на перевезення вищі, ніж в місті. Багато перевізників йдуть працювати туди. З іншої сторони, люди бідні і піднімати ціни сьогодні в міських маршрутках не просто. В інших європейських містах ці питання давно закриті, бо там витрачають надзвичайно великі кошти на роботу громадського транспорту. І тарифи на проїзд там в рази більші, ніж у Львові. У нас біда ще й у тому, що свого часу прийняли неправильні рішення, плоди яких пожинаємо до сьогоднішнього дня… Зараз в нас немає іншого варіанту, як закупляти нові автобуси для міста і таким чином повністю перебирати функції перевезень на місто. Бо в принципі, зауважень до роботи АТП-1 і ЛКП «Львівелектротранс» є набагато менше, ніж до приватних перевізників… Надскладна процедура і з впровадженням е-квитка у громадському транспорті. Та ми вже йдемо цією дорогою. Долучаються до впровадження безготівкової системи оплати у громадському транспорті і ЄБРР та їхня група експертів, які працюють у цьому напрямку. Потрібно розуміти, що це за день не робиться. До слова, жодне місто України повноцінного е-квитка не має. Думаю, ми будемо перші.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.5555 / 4.57MB / SQL:{query_count}