Децентралізація-2017: акцент на якість

На Львівщині уже створено 35 територіальних громад. Цієї неділі, 29 жовтня, в області пройдуть вибори у вісьмох ОТГ

Вже близько трьох років Україною крокує реформа децентралізації. У квітні 2014-го уряд України ініціював реформу, яка передбачає відхід від “радянської системи” – коли “все вирішують нагорі”. Децентралізація – це європейський і світовий досвід, не втомлюються пояснювати українські експерти. Бо, мовляв, місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватися тільки на місцевому рівні. Держава ніколи не дійде до проблем кожного села чи міста, вулиці чи двору. Та додають, сьогодні ж українська децентралізація відбувається дещо в інший спосіб, аніж це було за кордоном. Ба більше, до нас уже приїжджають запозичувати досвід.
На Львівщині у процесі створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) змінили вектор реформи. Тепер акцент не на кількість, а на якість! Аби не об’єднувалися бідні громади з бідними.
“Ми підтримуємо динаміку створення ОТГ в області. Вже цієї неділі у вісьмох громадах пройдуть вибори. У грудні теж заплановані вибори. Окрім того, готуємо низку подань до Центральної виборчої комісії про створення ще кількох громад у нас. Частину звернень від громад в облдержадміністрації уже розглянули”, – каже “Львівській Пошті” Ростислав Замлинський, перший заступник голови Львівської ОДА.

Результати реформи на Львівщині

Децентралізація – це повн­оваження, ресурси і відповідальність. Варто нагадати у чому суть перетворень, які пропонує децентралізація. Після об’єднання органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування вирішують усі проблеми на місцях. Люди отримують можливість на виборах обирати органи місцевого самоврядування у громаді, районі чи області. У свою чергу ці органи різних рівнів отримують повноваження, а під повноваження – необхідні ресурси.
В Україні створено 665 об’єднаних громад. Зокрема на Львівщині – 35 ОТГ. Якщо розібрати детальніше, то у області усього маємо 711 територіальних громад. З них, за два роки 137 громад об’єдналося. Це лише третина від запланованого, бо за перспективним планом передбачено на Львівщині – від 95 до 100 ОТГ.
Зараз у загальному рейтингу (за параметрами покриття площі області ОТГ) область на 14 місці. Нагадаємо, раніше були у п’ятірці лідерів. Тепер, як пояснює “Львівській Пошті” експерт з питань децентралізації, докторант ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Андрій Пелехатий, змінився підхід до формування ОТГ – краще не кількісний показник, а якісний.
Серед найменш активних – Дрогобицький та Стрийський райони. Тоді як лідером є Мостиський
“На початках, коли у 2015 році проводили перші вибори в області ми справді були серед лідерів. Але тоді давали можливість об’єднуватися будь-яким громадам, не прораховуючи особливо їх фінансової спроможності. Вже у 2016-ому переорієнтувались на інший підхід. Почали прораховувати фінансову спроможність і можливість об’єднуватися тільки таким громадам, які зможуть забезпечити свої повноваження”, – каже Андрій Пелехатий.
Якщо за матеріалами консультантів проекту U-LEAD проаналізувати оцінку фінансової спроможності 22 ОТГ на Львівщині за І півріччя 2017-го, то побачимо, що середній показник надходжень власних доходів на одного жителя ОТГ збільшився на 466 грн. Тепер дохід складає в середньому 976 гривень.
А от щодо видатків на утримування службовців, найбільше припадає на бюджет Грабовецької ОТГ – 61%, найменше – на бюджет Бабинської ОТГ – 13%. Але найбільше працівників виконавчого апарату затверджено Ходорівською ОТГ – 72 особи, найменше – Луківською ОТГ – 14 осіб.

На носі – вибори

Вже цієї неділі, 29 жовтня, в усіх областях України заплановані вибори у 201 ОТГ. Обиратимуть як голів громад, так і депутатів місцевих рад. На Львівщині участь у виборах беруть вісім громад – Рудківська, Великомостівська (міські),  Щирецька та Славська (селищні), а також Волицька, Солонківська, Підберізцівська та Воютицька (сільські).
Та досі далеко не усі виборці знають, хто в списку кандидатів. Зазвичай інформацію про кандидатів у депутати та голів громад, а також межі виборчих округів публікують лише на дошках оголошень у сільських радах.
“ЦВК завжди затягує із оголошенням виборів. Тому залишається мало часу на рекламу виборів і донесення до людей інформації про вибори. Тут процес інформування залежить вже більше від кандидатів на пост голови громади чи депутатів місцевих рад. Та зауважу, що ще менше людей приходять на вибори старост. Думаю, варто було б проводити такі вибори разом із виборами голів. Зараз вибори старост проводять тоді, коли їх оголосить громада”, – зазначає Андрій Пелехатий.
На запитання, як оцінюють підготовку до виборів у ЛОДА, Ростислав Замлинський відповів: “Обласна адміністрація не втручається у виборчий процес. Ми повинні забезпечити порядок і безпеку. Все інше – за виборцями”.
Наступні вибори в ОТГ, до слова, ЦВК призначила на 24 грудня.

Позитиви та негативи від об’єднання

Як писала “Львівська Пошта”, у липні цього року 42% українців виступили за децентралізацію. Однак лише 12% українців були повністю задоволені темпами децентралізації. Зі слів Андрія Пелехатого, зокрема на Львівщині сьогодні реформу підтримує більша половина населення.
“Наведу приклад Пустомитівського району. Торік там було створено лише одну ОТГ. Цього року там створюють ще чотири громади. Відтак половину території цього району зай­матимуть ОТГ”, – зазначає експерт.
Серед найменш активних районів співрозмовники виокремлюють Дрогобицький, де ще не створено жодної громади та Стрийський. Тоді як лідером є Мостиський район. Він складається із територіальних громад орієнтовно на 80%.
Рідко говорять про мінуси реформи, а тим паче про випадки, коли громади, об’єднавшись, хотіли вийти з ОТГ. Але така історія була в Тернопільській області.
“На Львівщині таких випадків не було. В Тернопільській області після об’єднання люди виступили із заявкою на вихід. Але зауважу, що це відбулось через те, що люди, які займалась цим об’єднанням, не прорахували фінансову спроможність. Тоді об’єдналося дві-три бідні сільські ради і вийшла ще бідніша ОТГ. Відповідно з додатковими функціями вони не справилися”, – каже Андрій Пелехатий.
Неабияким фінансовим тягарем для громад є питання фінансування освіти. Бо держава надає кошти тільки на заробітну плату педагогічному персоналу. Технічний персонал і комунальні платежі ОТГ повинні самі оплачувати.
Богдан Барабаш, голова Грабовецької ОТГ, розповідає, що ще у 2016-ому їхній бюджет складав близько 15 млн гривень. На цей рік сума зросла більше, ніж удвічі – тепер це 24 млн гривень. З цієї суми чимало йде саме на освіту.
“Зараз третина витрат з нашого бюджету йде на освітню галузь – це 36% від загальної суми. Також оплачуємо комунальні послуги  у медичних закладах. Зазначу, що частина наших надходжень – це власні надходження. Щоб розуміти, у 2016 році власних надходжень отримали на суму 1,8 млн гривень”, – зазначив Богдан Барабаш.

Коли кінець?

Експерти з питань децентралізації мінус у реформі вбачають ще й у тому, що законопроект “Про добровільне об’єднання територіальних громад” не має кінцевого терміну виконання реформи і не передбачає, власне, зворотного зв’язку.
“Добровільне об’єд­нання в якийсь період має завершитися. Так було в Польщі. Надалі має бути адміністративно-примусовий процес об’єднання, згідно фінансових та економічних розрахунків, аби створювались лише потужні ОТГ. Сьогодні у нас не прописано, коли закінчиться добровільний процес. Потрібно вносити зміни в Конституцію України. Але раніше була заява нашого Президента про те, коли об’єднається 51% громад в країні, то він ініціюватиме зміни до Конституції”, – пояснює Андрій Пелехатий.
Окрім того, він додає: “Основне надходження, яке має кожен район – це податок на доходи фізичних осіб. Коли об’єднується громада, ці кошти вона забирає до себе. Це основне джерело наповнення місцевих бюд­жетів. Тому в райони не доходить значна частина коштів. Відтак вони не можуть утримувати бідніші громади. В нас більшість громад, які йдуть на об’єднання – це багаті громади, які можуть профінансувати усі свої повноваження. Чомусь бідніші громади не хочуть об’єднуватися. Відповідно район повинен їх “додатовувати”.
Самі ж громади уже роками чекають на законопроект, який розширить повноваження об’єднаних територіальних громад в сфері земельних відносин. Йдеться про передачу земель громадам, які є за мережами населених пунктів. Їх обіцяли передати ОТГ ще у 2015 році та до сьогодні цього не зробили.
“Такий законопроект є у Верховній Раді. Але тільки в першому читанні за нього проголосували. Тож зараз землями продовжують розпоряджаються райдержадміністрації”, – резюмує Андрій Пелехатий.

Матеріал підготовлено у рамках
Медіашколи децентралізації для українських
регіональних журналістів (м. Львів)
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8781 / 4.43MB / SQL:{query_count}