Кордон: суцільні нерви через черги

Влада обіцяє збудувати чотири нових пункти пропуску на україно-польському кордоні. Коли ж обіцянки стануть реальністю?

фото: Діана Кормухіна (2)
Довжелезні черги автівок на “польських бляхах”. Велике скупчення людей на пішому переході. Сітка, колючий дріт, конт­рольна смуга. Прикордонники та митники з собаками у роботі – перевіряють і охороняють. Так сьогодні виглядає українсько-польський пункт пропуску “Шегині-Медика”. Як виявилось, щоб його перетнути потрібен не лише біометричний паспорт та трохи грошей, а ще й…купу нервів, аби вистояти чергу.
“Бодай два-три рази у місяць їжджу в Польщу за продуктами. Під’їжджаємо до кордону, залишаємо машину, стоїмо у черзі на пішому переході, переходимо кордон. На польській стороні, одразу біля пункту пропуску, супермаркет – там закупляємось. Звісно, черги великі, штовханина. Особливо на вихідних. Декілька годин потрібно вистояти. Кордон переходять, як поляки, так і українці. Вони до нас – за дешевими цигарками, ми до них – за польськими харчами, які у нас перепродують утридорога”, – розповідає львів’янин Олександр.

Чим спричинені черги на кордоні?

Насамперед черги на кордоні спричинені тим, що пунктів пропуску бракує, водночас транспортних засобів щороку більшає. Також причиною черг є малий прикордонний рух, розповідає “Львівській Пошті” Роман Стахів, старший офіцер сектора з питань взаємодії зі ЗМІ Західного регіонального управління Державної прикордонної служби.
“За статистичними даними, 70% черги – це громадяни, які їздять на авто з іноземною реєстрацією, і змушені кожних п’ять днів відмічатись на кордоні. Підтвердженням цього є торішній випадок, коли польська сторона закрила кордон на місяць у зв’язку із державними заходами. У цей час черг взагалі не було, люди з візою спокійно перетинали кордон, без жодних проблем. Також влітку кількість подорожуючих збільшується. Вже четвертий рік люди, які їздили відпочивати у Крим, тепер обирають західний маршрут, що, у свою чергу, створює навантаження”, – зазначив Роман Стахів.
З його слів, усі пункти пропуску працюють понаднормово – приймають і оформляють значно більше транспортних засобів, аніж це передбачено за технічними характеристиками пунктів пропуску.
“Думаю, чим більше буде пунктів пропуску, тим менше буде навантаження на кожному з них!”, – каже Роман Стахів.

Більше пунктів пропуску!

Щоб хоч якось “розвантажити” українсько-польський кордон, планують побудувати чотири нові пункти пропуску, про це розповів голова Верховної Ради Андрій Парубій під час спільних із Мареком Кухцінським, спікером Сейму Польщі, відвідин місця будівництва прикордонного пункту пропуску між Україною та Польщею “Мальховіце-Нижанковичі”.
“Ще торік Маршалок Марек Кухцінський висунув ініціативу про необхідність будівництва нових пунктів пропуску між Україною та Польщею. Спільно дійшли висновку, що кількість переходів необхідно збільшувати. Сьогодні це особливо актуально, адже країна отримала безвізовий режим, відповідно кількість українців, що пересікають кордон, суттєво збільшилася”, – зазначив Андрій Парубій.
Нерозвинена інфраструктура, “розбиті” автошляхи, недостатня кількість інвестицій зумовлюють те, що прикордонна зона України не розвивається
Зокрема, мовиться про пункт пропуску на Закарпатті “Лубня-Волосате” (Великоберезнянський район Закарпатської області – Підкарпатське воєводство), ще два на Львівщині – “Лопушанка-Міхновець” (Турківський район Львівської області – Підкарпатське воєводство) і “Боберка-Смольник” (Львівська область – Підкарпатське воєводство), а також один перехід на Волині – “Адамчуки-Збереже” (Шацький район Волинської області – Люблінське воєводство).
“Домовились, що наша зустріч – лише перший етап. Наступний етап передбачає створення комісії, яка має відвідати інші пункти пропуску на Закарпатті, Львівщині та Волині. Попередньо запланували наступну дату об’їздів – 26 листопада. Зробимо все можливе, щоб змогли якнайшвидше реалізувати цю амбітну мету. Певен, що це налагодить відносини між Україною і Польщею”, – наголосив Андрій Парубій.

Плани є – дороги нема

Окрім запланованого будівництва чотирьох переходів, ведуться роботи на пункті пропуску “Мальховіце-Нижанковичі”, на який польський уряд уже виділив у бюджеті на наступний рік 100 мільйонів злотих. Водночас все, що вимагається від української сторони – будівництво дороги до пункту пропуску на своїй території.
“Перехід “Мальховіце-Нижанковичі” сьогодні є прерогативою для України. Намагатимемось зробити все можливе, аби пришвидшити будівництво цього переходу. Також не менш важливо провести реконструкцію на пунктах пропуску “Краковець” та “Шегині” – це зобов’язання України, яке, певен, наступного року зуміємо реалізувати”, – каже Андрій Парубій.
“Сьогодні маємо якнайшвидше побудувати пункт пропуску “Мальховіце-Нижанковичі” та інші чотири пункти пропуску, хоч і їх насправді буде недостатньо. Свідомі того, що кордони мають бути – так наказує міжнародне право. Але до того часу, доки Україна не буде в Європейському Союзі, в лінії кордону потрібно “пробивати” якомога більше “дірок”, щоб люди могли користуватися цими переходами. Звісно, найкраще було б, якщо б Україна увійшла до ЄС. Тоді не потрібно було би взагалі думати про ці переходи. Адже це насправді мільйони євро. Краще віддати ці кошти на підвищення зарплати, на будівництво доріг чи на програми покращення життя людей”, – зауважив спікер Сейму Польщі Марек Кухцінський.

Євроколія Львів-Варшава

Також Андрій Парубій та Марек Кухцінський обговорили питання створення європейської залізничної колії між Львовом та Варшавою, яка, на їхню думку, має спростити проходження прикордонного контролю для українців.
“Щоб вирішити проблему черг на кордоні, насамперед потрібно збільшити кількість пунктів пропуску. Сьогодні на Львівщині є всього лиш вісім автомобільних та шість залізничних переходів. Їх загальна відстань 60-70 кілометрів. Хоч, до прикладу, напередодні вступу Польщі у ЄС, кількість пунктів пропуску між Німеччиною та Польщею була у п’ять-сім разів більшою, аніж зараз між Україною та Польщею, а відстань між ними була близько 30 кілометрів, – наголосив Андрій Парубій. – Тож обговорили питання побудови євроколії, яка дасть змогу поєднати Львів і Варшаву залізничним сполученням. Плануємо, що кінцева зупинка буде у Брюховичах, де людина зможе зайти, пройти паспортний контроль, і без зупинок доїхати до Варшави. За нашими підрахунками, це дозволить суттєво збільшити кількість українців, які зможуть проходити контроль без проблем та труднощів. Тобто стосовно залізниці також плануємо низку проектів. Думаю, є великий шанс реалізувати їх протягом наступного року”.
Львів-Перемишль-
Мальховіце-Львів
Мирон Янків, екс-голова Львівської облдержадміністрації, колишній Генконсул України у Гданську, ректор Львівського інституту менеджменту:
– Перша причина черг на кордоні – мала кількість пунктів пропуску. Друга причина – черги, зумовлені автомобілями на “польських бляхах”. Їх дуже багато, і вони кожних п’ять днів мають перетинати кордон, тож створюють черги. Третя причина полягає у тому, що неналежним чином працює фіскальна, митна та прикордонна служба. Звичайно, сьогодні є певні кроки уряду, щоб врегулювати це питання. Зокрема, планують побудувати чотири нових пункти пропуску. Ці переходи “розвантажать” кордон, однак навіть це суттєво не зменшить черги. Щодо пункту пропуску “Мальховіце – Нижанковичі”, то з польської сторони давно побудована дорога, тобто є інфраструктура. Водночас з української сторони потрібно ще багато працювати, бо навіть дороги ще не побудували… Нерозвинена інфраструктура, “розбиті” автошляхи, недостатня кількість інвестицій зумовлюють те, що прикордонна зона України не розвивається. Відбувається певна депресія української території, яка прилягає до кордону. Якщо характеризувати українсько-польський транскордонний регіон, то спостерігається величезна асиметрія: з польської сторони розбудовують дороги, інфраструктуру, вкладають інвестиції, а в Україні прикордонні території асоціюються із депресивними краями… Вважаю, що черги на кордоні – це комплексна проблема, яку потрібно вирішувати системно. Наприклад, окрім відкриття нових пунктів пропуску, розвиток залізничного транспорту також розвантажив би кордон. Не менш важливо розвивати інфраструктуру, мережу супермаркетів на прикордонних територіях України. Це зменшить потік українців, які щоденно перетинають кордон і повертаються, роблячи з цього певний бізнес. Сьогодні представники львівської влади активно працюють у рамках “Єврорегіон Карпати-Україна”, реалізовують багато проектів та роблять капремонт доріг. Керівництво Львівщини зі свого боку проводить достатньо заходів, які дають можливість розбудовувати прикордонні райони. Зрозуміло, що тут є важливою допомога уряду, адже це не тільки проблема Львівщини, це загальноукраїнська проблема.
27.10.2017 13:31
Роман Пенсіонер

Хочете гендлювати , заробляючи на бідних львів’янах , стійте у чергах . Ніхто вас силою туди не тягне .


Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7447 / 4.55MB / SQL:{query_count}