Учителі від Бога

Професія, яку потрібно по-справжньому любити і до якої мати покликання. Якими ще рисами повинен володіти сучасний і добрий учитель, аби заохотити дітей до навчання

фото: Діана Кормухіна (2)
Згадуючи шкільні роки, мабуть, кожному спадає на думку бодай один педагог, до якого з радістю поспішали на урок. Він цікаво та зрозуміло подавав матеріал, до кожного учня мав індивідуальний підхід та ще й зумів дати правильний орієнтир у житті.
Хтось завдячує вчителю математики, який навчив знаходити дискримінант та шукати площу піраміди, витративши купу нервів. Інші з теплотою згадують учителя історії, який так цікаво розповідав про подвиги славетних козаків та становлення української держави, виховавши справжніх патріотів своєї країни. Декому саме вчитель літератури відкрив світ поезії, чим зумів збудити потяг до прекрасного. Інших вчитель біології зумів зацікавити розглядом тіла інфузорії туфельки під мікроскопом.
Безсумнівно, говорячи про школу, кожен згадає свого улюбленого вчителя. Читаючи ці рядки, згадайте і ви свого рідного педагога! Однак, поміж тим, згадається також і вчитель, на уроки якого бажання ходити взагалі не було...
Недарма у суспільстві сформувалося поняття “доброго учителя” – педагога від Бога. Зокрема, для учнів це той, хто зможе зацікавити їх у своєму предметі та ставитиметься з повагою до них. Для батьків це той, хто буде здатен прищепити їхній дитині любов до знань і зможе навчити їх. Самі ж педагоги переконані – добрим є той учитель, який поєднує в собі любов і до справи, і до учнів.
Безперечно, праця вчителів неоціненна! Викладання вимагає цілковитої самовіддачі, любові до дітей та величезного терпіння. Також учитель має бути у певній мірі психологом, щоб уміти вислухати думку дитини, розпізнати схильності до тої, чи іншої дисципліни та правильно вплинути на формування життєвих пріоритетів. На жаль, таких педагогів бракує…
У переддень свята ми запитали у львівських педагогів, якими якостями має володіти сучасний вчитель, на кого покладено завдання вмотивувати дитину до навчання, а також, чи мріяли вони коли-небудь про цю професію.
Редакція “Львівської Пошти” вітає всіх педагогів Львова та області з професійним святом. Дорогі вчителі, бажаємо вам невичерпної енергії, величезного терпіння та творчого натхнення! Дякуємо за знання та за все те добре, чого ви нас навчили!

фото: Олег Огородник

Світлана Козак, вчитель біології Львівської середньої школи №32:
– По-перше, вчитель повинен любити дітей, з якими працює. По-друге, педагог повинен мати постійне бажання навчатися та прагнути чогось нового. Для того, аби завжди бути цікавим дітям та бути з ними на рівні. Вважаю, що бажання дитини вчитися не залежить від неї самої. Часто дитина сама не знає чого вона хоче. Тож мотивація дитини до навчання – це абсолютна співпраця батьків та вчителів. Якщо вдома заохочують до навчання, а вчитель совісно виконує свою роботу, тоді це буде добра мотивація для дитини. Лише вчитель, або тільки батьки не зможуть заохотити дитину. Зокрема, біологія є цікава, тож я завжди маю чим вмотивувати своїх дітей. Впевнена, що будь-хто вчителем стати не може. Можливо, якщо не народитися з цим, то потрібно, принаймні, мріяти про це з дитинства. Наприклад, я мріяла стати вчителем з дитинства. Коли вчилася у третьому класі, перша вчителька сказала моїй мамі: “Ваша дитина буде вчителем”. Згодом, у старших класах, виникло бажання стати вчителем саме біології.
Ольга Гісь, директор приватної школи “Вільних та небайдужих”, автор шкільних підручників з математики та мислення:
– Насамперед вчитель повинен любити дітей. Думаю, вчителі мають найбільший вплив на те, щоб мотивувати дитину до навчання. Саме вони можуть зацікавити дітей, підібравши відповідний матеріал та подавши його у такій формі, щоб заохотити їх. На мою думку, до викладання має бути покликання. Потрібно мати багато терпіння, відчувати дітей та вміти не “перетиснути”. Також учитель повинен мати низку якостей, якими насправді володіє не так багато людей. Сьогодні в Україні далеко не всі вчителі покликані до викладання. Та до тих, у кого лежить душа до цієї справи, велика черга. Зокрема, говорячи про вчителів початкових класів, часто батьки обирають школу лише через конкретного вчителя. Це ті, які мають той магніт серця, вкладають душу, і їм справді це вдається. Тобто загалом ситуація з вчителями схожа до ситуації з лікарями. Не кожен, хто закінчив медичний, є добрим лікарем. Тож шукаємо справді доброго лікаря. Така ж ситуація з учителями.
Марія Гнатів, вчитель української мови та літератури Львівської “Школи-гімназії “Сихівська”:
– Вважаю, що насамперед учитель має любити учнів, володіти добрими знаннями та бути інтелігентним. Для мене переконливий аргумент, що все-таки дитина починається з сім’ї. Подивившись на дитину, одразу можна зрозуміти з якої вона сім’ї, і що у неї, власне, закладено. Тобто, якщо сім’я налаштовує дитину, що від учителя потрібно брати усе, що він їй дає, тоді буде результат. Сім’я може надихати та мотивувати. Думаю, щоб викладати, обов’язково потрібно мати покликання. У іншому випадку, попри добрі знання учителя, згодом виникають різні непорозуміння. Якщо ж є внутрішня потреба ділитися з кимось, насамперед з дітьми, вміти відчувати себе у будь-якому віці дитиною, тоді можна бути добрим вчителем.
Катерина Жезло, вчитель української мови та літератури Львівської середньої школи №32:
– Вчитель має вміти піднятися до рівня учня, щоб той його розумів. Тоді буде контакт між учителем та учнем. Також вчитель має бути мобільний, різноманітний та сучасний. Насправді кожна дитина індивідуальна. Бажання вчитися часто залежить від виховання та родини. Буває, що сім’я мотивує дитину вчитися навіть матеріально або ж іншими заохоченнями. Іноді дитина сама по собі змалечку дуже амбітна. Але, звісно, мотивація до навчання також залежить від учителя. Дітям потрібно казати, що вони мають бути найкращими, наймудрішими, мати певний рівень і потрібно вчити їх дотримуватись цього рівня змалечку. Тобто варто боротися із цією колишньою, совковою системою, коли всі мають бути однакові. Коли змалку пояснюєш дитині, що вона має бути найкращою, тоді вона самостійно мотивуватиме себе у такий спосіб. А коли дитина просто відбуває дні, мотивації немає ні вдома, ні у школі, тоді буде сіра посередність. Більш ніж упевнена, що будь-хто стати вчителем не зможе. Насамперед це потрібно любити, цим варто жити. Учитель має сприймати викладання не як роботу, це має бути, як стиль життя. Насправді багато знаючих вчителів, які не вміють заохотити, зацікавити дитину. Тож навряд чи такий педагог зуміє чогось навчити. З дитинства мріяла стати учителем. Була заохочена своїм директором, який не мав часу вести урок. Він викликав мене і казав, щоб вела урок. До слова, батьки мене бачили лікарем, а я обрала, на той час, доволі непрестижну роботу. На щастя, батьки дослухались до моєї думки. Не думаю, що була б хорошим лікарем. Вважаю, що на своєму місці. В цьому самодостатня, я цим живу.
Антоніна Галасюк, вчитель інформатики Львівської середньої школи №37:
– Насамперед вчитель має бути відповідальним, толерантним, терпеливим та професійним. Звісно, вчитель не збов’язаний любити учнів, та без цього, мабуть, він не зможе досягнути максимального контакту з дитиною. Вмотивувати дітей до навчання – завдання як батьків, так і вчителів. Батьки не зможуть примусити дитину вчитися, якщо вчитель не зуміє зацікавити дитину у своєму предметі. Так само і вчителі, зацікавивши дитину дисципліною, не змусять дитину прийти додому, відкрити книгу і вивчити предмет. Тобто вважаю, що батьки мають контактувати та взаємодіяти з вчителями. Дві сторони мають бути зацікавлені, щоб спільними зусиллями вмотивувати дитину до навчання. Безперечно, вчитель без покликання довго не затримається у школі. Бо у нього не буде інтересу до роботи. Тож такий вчитель толком нічого не навчить дітей. Загалом професія педагога дуже відповідальна. Часто саме вчителі виконують світоглядно-виховну функцію у житті дітей.
Любов Нагорняк, вчитель історії та правознавства Львівської середньої школи №32:
– Сучасний учитель має насамперед володіти професіоналізмом, бути порядним та мати почуття гумору, – без того ніяк! Завдання вчителя “запалити” в учнів цікавість до предмету. Тоді дитина буде розуміти, що їй це потрібно та матиме мотивацію до навчання. Тобто, в певній мірі, багато чого залежить від учителя. Зокрема, урок має бути насичений та цікавий, лише тоді учні працюватимуть. Якщо ж немає, що робити на уроці, тоді дитині не цікаво, відповідно немає ні бажання, ні мотивації. Вважаю, щоб стати вчителем, потрібно обов’язково мати покликання. Звісно, можна прекрасно знати матеріал, чудово володіти темою, але не вміти відчувати дітей та донести до них ці знання. Тож, мабуть, до викладання потрібно мати певний дар.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7869 / 4.46MB / SQL:{query_count}