Ринки Львова: панує антисанітарія!

Після масового отруєння копченою рибою, у Львові планують перевірити усі базари. Поради медиків як убезпечитися, аби не злягти в інфекційну лікарню

фото: Олег Огородник
Шматки м’яса, риба, домашній сир та молоко – на львівських ринках ці продукти переповнюють прилавки і їх продають… не з холодильників. Кожен продавець нахвалює свій товар, запрошує покупців спробувати – все домашнє й натуральне! Тому деякі мешканці полюбляють купувати харчі саме на ринку. Мовляв, хтозна, що там на заводах розливають у пакети. Однак є люди, які побоюються закуплятися на ринку. Адже невідомо, чи господиня робить сир, доїть молоко та коптить рибу, дотримуючись санітарних норм.
Мабуть, усі б надалі спокійно купували рибу та м’ясо на ринках, якби не резонансний інцидент, що стався цими вихідними у Львові – понад шістдесят людей звернулись до лікарні з симптомами харчового отруєння. Усі постраждалі (зокрема і діти) їли копчену скумбрію, куплену у продавчині на Привокзальному ринку. Експертиза показала, що причиною отруєння стала сальмонела. Тепер жінці, яка торгувала копченою рибою власного приготування, загрожує вісім років ув’язнення.
“Ця жінка торгувала у м’ясному відділі. Дозволу на продаж риби, наскільки мені відомо, не мала. Коптила рибу вдома, згодом продавала “з-під прилавка”. Це відбувалося багато років, про це знали й на ринку… До слова, продавчиня мала постійних клієнтів. Та невідомо у яких умовах вона коптила рибу. Власне, цим випадком підставила усіх інших продавців на ринку”, – каже продавець риби на Привокзальному ринку.
Після інциденту, копченої риби на ринку не знайти. Однак умови продажу надалі жахливі, а санітарні норми відсутні. Зайшовши на Привокзальний ринок, одразу кидається в очі, як продавці, протерши ніж засмальцьованою ганчіркою, розрубують м’ясо та докидають голими руками рибини у ящик. Поміж тісними прилавками розвішані в’язки грибів, які відвідувачі обтирають своїм верхнім одягом та сумками. На ринок безперешкодно може забігти собака, обнюхуючи м’ясо та рибу. А при вході на ринок збираються поодинокі продавці, виставляючи домашній сир та молоко…просто на асфальт.

Стихійна торгівля на тротуарах

Окрім антисанітарії на ринках, також варто нагадати, що у місті продовжується стихійна торгівля продуктів “із землі”. Щоправда, з роками продавців обабіч ринків меншає. Тобто сьогодні львівські ринки становлять справжню мороку для влади та загрозу для містян.
“З торгівлею на тротуарах бореться спеціальна рейдова група – складає припис, виписує попередження та штрафи. Щодня п’ятнадцять працівників слідкують за продавцями при дорогах. Найбільше зосередження на Привокзальному, бо там шалений, неконтрольований процес. Сьогодні у кожному районі міста створюють невеличкі, незаконні ринки – до десяти людей. Хоч є спеціально відведені місця для торгівлі, які пустують. Бо продавці торгують при дорогах, де ходить більше людей, щоб більше продати. Найболючіше місце у Львові – Привокзальний ринок”, – каже “Львівській Пошті” начальник управління безпеки міста Юрій Діль.
З його слів, проблема у тому, що немає чіткого регулятора – навіть оштрафувати продавців, що торгують “із землі”, насправді дуже важко.
“Щоб виписати штраф потрібне посвідчення особи, яке можуть вимагати лише працівники Національної та Патрульної поліції. Тобто тут у законодавстві є прогалина. Звісно, деякі люди називають своє справжнє ім’я та прізвище. Відповідно складається припис, протокол, вилучається товар. Зокрема, штрафи розглядає адміністративна комісія за місцем проживання порушника. Знову ж таки, штрафи потрапляють не у місцевий бюджет, а за місцем прописки порушника. Це також велика проблема. Логічніше було б, щоб людина, порушуючи благоустрій Львова, сплачувала штраф місту”, – запевняє Юрій Діль.
Роман Хом’як, директор ЛКП “Муніципальна дружина” зазначає, що у кожному районі міста є свої “слабкі” місця, де поширена незаконна торгівля.
“Щотижня у райадміністраціях Львова проводять наради з Муніципальною дружиною, представниками Національної та Патрульної поліції. Складають план, визначають певні місця скупчення продавців та проводять рейди. Коли виявляють порушника, затримують його, складають припис. Зокрема, для цього потрібні документи, які встановлюють особу. Якщо документів не виявиться, то спільно із представником Нацполіції завозимо порушника у райвідділ, для встановлення особи. Якщо протягом трьох годин особу не встановлюємо, змушені його відпустити”, – розповідає Роман Хом’як.
З його слів, у порівнянні із попередніми роками, ситуація змінилася. Торговців біля проїзних частин поменшало. Зокрема, ще два роки тому на Привокзальному торгівля велася у чотири ряди. Машинам було важко проїхати, людям неможливо пройти. Сьогодні ж цими вулицями можна принаймні спокійно ходити.

фото: Діана Кормухіна

Хто стежить за дотриманням санітарних норм?

Насправді розібратися хто, власне, відповідає за дотримання санітарних умов на ринках, а найголовніше – хто уповноважений перевіряти їх, виявилося нелегко.
“Проблема у тому, що продавців дуже багато, а місць для торгівлі в рази менше. Наприклад, ринок Привокзальний вміщає до 200 місць для торгівців. Щодня приїжджає 400-500 продавців. Більшість із них не знають міста, приїжджають із області, тож стають де попало біля Привокзального”, – каже Роман Хом’як.
Водночас він зазначає, що за порядком на території ринку стежить виключно адміністрація ринку.
“На ринки взагалі не маємо впливу, кожен має свою охорону. Наприклад, на Привокзальному на територію ринку взагалі не маємо права заходити. Відповідно адміністрація ринку має мати службу, яка наглядатиме за дотриманням санітарних норм. Тобто наше завдання – “загнати” продавців на ринок, а завдання адміністрації ринку – стежити що вони там продають та чи дотримуються санітарних норм”, – каже Роман Хом’як.
Тобто, як з’ясувалося, органи влади не мають впливу на те, що відбувається на території львівських ринків.
“Перевіряти будь-що на ринках – дотримання санітарних норм, дозволи на торгівлю – не маємо права. Це робить виключно адміністрація ринку”, – зазначає Юрій Діль.
Відтак, після випадку отруєння, у Львівській міськраді відбулось позачергове засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, де запропонували організувати комісії для проведення рейдових перевірок з громадськими організаціями щодо дотримання умов реалізації харчових продуктів на усіх ринках міста. Власне, як кажуть у народі, доки смажений півень не клюне…. Так і у нас, лише коли сталася біда – понад шістдесят постраждалих, – мерія зібралася перевіряти ринки!

“На ринку не купую, і вам не раджу”

Зі слів Наталії Тімко, головного епідеміолога Львівщини в інфекційну лікарню щодня госпіталізовують людей з гострою кишковою інфекцією.
“Одні споживають некип’ячене молоко, придбане на ринку у пластикових пляшках. Інші купують домашній сир, який продають на землі, без термічної обробки. Хтось отруюється сметаною, придбаною на ринку. А дехто купує підгнивші овочі та фрукти, надрізає їх та вживає. Згодом ці люди потрапляють у лікарню”, – каже Наталія Тімко.
З її слів, почувши перші симптоми – біль у животі, нудоту – людина має пити багато води, бажано негазованої, вжити якісь сорбенти – активоване або біле вугілля, “Атоксил” та звернутися до лікаря.
“Зокрема, безпечними для споживання є продукти, які пройшли термічну обробку в домашніх умовах. Тобто, купуючи шматок м’яса, його потрібно посмажити чи запекти, аби не залишилося крові чи сирого вмісту – такий продукт вважається безпечним. Небезпеку становлять продукти, у яких, при приготуванні, використовують сире яйце – різноманітні тістечка, торти з кремом. Ризикованим також є вживання продуктів, які не досмажують, та некип’яченого молока, води”, – зазначає Наталія Тімко.
З її слів, лише якщо продукти містять супровідну документацію, яка засвідчує якість та безпеку, тоді їх можна спокійно купувати.
Львів’яни ж по-різному ставляться до купівлі продуктів на ринку.
“На ринку не купую принципово. Звісно, свідома того, що там можуть бути свіжі та натуральні продукти. Водночас краще куплю молоко в магазині, аніж у господині, яка невідомо чим годувала ту корову. А в магазині, хоч і не дуже натуральне, та принаймні безпечне” , – каже львів’янка Наталія.
“Купую у хорошої знайомої молоко, сир, гриби, які вона привозить із села. Це перевірені продукти, тож купую із задоволенням. Однак, коли часом господиня, у якої купую, не може приїхати, то не ризикую купувати на ринку домашнє молоко. Тоді купую лише в магазині”, – розповідає львів’янка Софія.
“Насправді купую продукти лише у магазині, щоб було підтвердження чеком. Тоді принаймні знатиму, що купив свіжий продукт. На ринку не купую, і вам не раджу”, – каже Юрій Діль.
“Купую продукти лише у магазинах, бо знаю, що саме там перевірені, надійні товари. За товари на ринку такої впевненості немає. Я, моя родина, знайомі та друзі купують продукти виключно у магазинах”, – каже Роман Хом’як.
Сергій Федоренко, головний лікар Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні:
– Поки на вулиці досить тепла погода, у групу ризику входять такі товари, як копчена риба, заварні тістечка, молоко та кисломолочний сир. Ці продукти швидко псуються, а їх термін споживання залежать від температури навколишнього середовища. Підтвердженням моїх слів є масове отруєння, яке сталося на вихідних у Львові. До слова, причиною стала купівля риби гарячого копчення на Привокзальному ринку. Напевне, рибу зберігали неправильно, сертифікату на цей продукт не було, що, власне, й призвело до таких наслідків. Насамперед раджу купувати такі продукти, як риба, тістечка, молоко та сир, лише у спеціалізованих магазинах! Саме у цих продуктах сприятливе середовище для розвитку бактерій. Споживання неякісних продуктів може викликати низку гострих кишкових інфекцій. Загалом продукція має бути запакована належним чином, а на упаковці обов’язково повинна бути дата виготовлення, умови та термін зберігання. Також, незважаючи на тяжкість хвороби, раджу одразу звертатися за кваліфікованою медичною допомогою. Звісно, свідомий того, що у житті трапляються різні, непередбачувані ситуації. Буває, що перші ознаки хвороби застають людину за містом або у дорозі. У таких випадках варто пити мінеральні води, спазмолітики, ферментативні препарати. Серед населення побутує думка, що при отруєнні варто вживати “колу”. Насправді, спираючись на клінічно доведені факти, скажу, що корисних властивостей у солодких газованих вод немає. Ба більше, поляки в останніх статтях доводять, що вживати “колу” шкідливо для організму. Ще раз наголошу, при перших симптомах хвороби потрібно якомога швидше звернутися до лікаря! Оскільки, окрім групи кишкових інфекцій, може виникнути також така серйозна хвороба, як ботулізм.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8837 / 4.47MB / SQL:{query_count}