“Маємо за духом бути продовженням діяльності Митрополита”

Олег Яськів, директор Центру Митрополита Андрея Шептицького, – про відкриття Центру, його завдання і пропозиції для львів’ян та про бібліотеку Українського католицького університету

фото: Діана Кормухіна (8)
Не інтернетом єдиним живе людина, самого інтернету для успіху замало. Для повноцінного розвитку нам потрібне спілкування, обговорення, потрібен особистий контакт і співдія. Маємо постійно вчитися: чи то зі спадщини минулого, чи то з досвіду наших сучасників. Нагоду для такої неформальної освіти і саморозвитку пропонує для всіх небайдужих Центр Митрополита Андрея Шептицького, який урочисто відкриють цієї неділі, 10 вересня, у Львові.
Центр стане ще однією складовою студентського містечка Українського католицького університету, місце під яке освятив Папа Іван Павло ІІ. Це новий особливий культурний та освітній простір, в якому можна довідатися про минуле, обговорити проблеми і виклики сучасності та подискутувати про майбутнє. Сюди ж переїде й бібліотека УКУ.
Відкриття Центру є завершенням семирічного циклу розбудови містечка УКУ на вулиці Козельницька, а також початком відзначення 25-річчя повернення УКУ в Україну, адже саме у вересні 1992 з благословення Блаженнішого кардинала Мирослава-Івана Любачівського відбулося перше робоче засідання групи з відновлення Львівської богословської академії. Серед почесних гостей святкувань – головні жертводавці Центру Митрополита Андрея Шептицького Джеймс та Ліза Темертей.
Докладніше про сам Центр, про те, що відбуватиметься в ньому, хто та як зможе з нього користати, “Львівська Пошта” розпитала його директора Олега Яськіва.
– Пане Олегу, яке завдання, яка місія Центру Митрополита Андрея Шептицького як для університету, так і для Львова в цілому?
– Центр повинен реалізовувати просвітницьку місію Українського католицького університету в царинах освіти, культури, міждисциплінарності наук і, безумовно, бути місцем для нової бібліотеки нашого університету. Тому концепція Центру включає і бібліотеку, і культурний простір, де відбуватимуться зустрічі, події, конференції, дебати, виставки та інші заходи, спрямовані на те, щоб об’єднувати академічне середовище, культурні середовища і просто всіх тих, що цікавляться наукою, культурою, освітою, створити для них дискусійний майданчик для того, аби можна було обговорювати ті чи ті аспекти і проблеми, пропонувати якісь рішення і в такий спосіб підсилювати українське суспільство.

Освітній і культурний центр

– Центр названий на честь Митрополита Андрея Шептицького. Які з ідей Митрополита він втілюватиме?
– Ми не прагнемо відображати чи реалізовувати на практиці ті чи ті ідеї Митрополита Андрея. Передусім маємо за духом, за нашою стратегією бути продовженням його діяльності, його відданості. Тобто маємо працювати, вчитися, служити. І хоч усі ці речі ніби й банальні, але Шептицький своїм життям довів, що їх можна матеріалізовувати, що, реалізовуючи такі гасла, можна досягати значущих результатів.
Митрополитові Андрею багато що вдалося зробити для українського народу, тож сподіваємося, що, будучи натхненими Шептицьким, ми також зможемо бути корисними суспільству, не лише спільноті УКУ, хоча передусім викладачам, студентам, працівникам нашого університету, а також всім іншим студентам, науковцям і просто всім людям, які мають активну життєву позицію.
Тому для нас дуже важливо, щоби Центр Шептицького став не просто місцем подій, таким собі клубом подій, а щоби він продукував і своїми подіями, своїми ідеями втілював певну стратегію, певні зрозумілі цілі. Намагатимемося, аби події, які тут відбуватимуться, належали до такої площини, щоб вони продукували такі знання, такі меседжі, як, наприклад, мораль та етика у світі, в бізнесі, в науці. Або ж етичні виклики близького майбутнього – такі, наприклад, як природнича наука, переплетена з гуманітаристикою, яка впливатиме на сучасну людину, яке місце релігії в близькому і далекому майбутньому, як відбувається трансформація розуміння релігії.
– Тобто це не будуть якісь “паркетні” події для галочки?
– Безумовно. Таких є достатньо і в Україні, і у Львові. Прагнемо запропонувати яскраві авторські події. Ми пропонуємо кращим інтелектуалам Львова і України мати в Центрі Шептицького власні проекти, іменні. Ці проекти мали б висвітлювати ті чи ті сторони нашого буття, про які ми говорили. Тобто сподіваємося, що це будуть дуже якісні проекти, на які людям хотітиметься витрачати свій час, прийти поспілкуватися і з автором, і між собою. Вважаю, що дуже важливо створювати такі мікросередовища, де зустрічаються освічені люди. Тобто це буде водночас і місце для формальної освіти, бо в Центрі будуть і аудиторії, і офіси для деяких підрозділів нашого університету. Але це також буде місце, можна так сказати, для неформальної освіти, бо на будь-яку культурну подію людина приходить з якоюсь метою – здобути знання, отримати задоволення, інтелектуальні роздуми, тому вона також вчиться. Така форма неформальної освіти не має обмежень у віці та часі. Також у Центрі є два конференційні зали, у яких ми будемо мати багато подій міського і загальноукраїнського характеру, які виходитимуть за межі освітніх чи навіть культурних горизонтів і стосуватимуться ІТ-сфери, безпеки нашої держави, розвитку туризму та інших галузей.

Інноваційна будівля

– В народі ця будівля вже отримала назву “Вулик”. Чи така назва вам близька?
– Про “Вулик” чую вперше, раніше чув про “Космопорт”. Вона добре відображає задум: і зовнішній вигляд, і саму його суть, бо там буде розташовуватись багато підрозділів. А якщо розуміти вулик як щось таке, де продукується корисний суспільству мед, де постійно триває робота, де вирує життя, тоді так – нехай це буде вулик. Однак якщо асоціювати вулик із перенаселенням та певним хаосом, тоді це не дуже вдалий образ.
Концептуально будівля покликана бути легкою, хмарною, майже завислою в повітрі, злегка нагадувати український орнамент своїми кольоровими підвіконнями, але дуже ненав’язливо. Загалом це новітня будівля. Таких в Україні, зокрема у Львові, небагато, тому сподіваємося, що як би люди її не називали – головне, щоби приходили.
– Звідки такий проект?
– Це проект німецького архітектора Штефана Бенеша і його архітектурного бюро, який збудував багато будівель для академічних інституцій, університетів по всьому світу. Співпрацювала з ними львівська компанія AVR, яку очолює головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. Тож з огляду культури, архітектури і дизайну ця споруда є зразком доброї співпраці європейських і українських архітекторів та дизайнерів і вийшла справді гарна.
– Знаю, що має бути зелена зона. Які ще новації будуть у цій будівлі?
– В нас буде кілька терас із зеленими зонами. Одна з них – так званий зимовий сад, де можна буде працювати і відпочивати навіть в дощову чи морозну погоду. Сама ж будівля досить інноваційна, має прогресивну систему вентилювання, а сонячні батареї дадуть змогу економити електроенергію. Дуже багато скляних і дерев’яних рішень. Їх філософія – бути максимально органічними з природою, бо ми розташовуємося майже у Стрийському парку, тож конструктивні рішення спрямовані на те, щоби не виділятися з цього зеленого простору, а максимально органічно вписатися у довколишнє середовище.
І на терасах, і всередині будуть окремі кімнати для роботи студентів, буде викладацький клуб, де зможуть відпочивати і працювати викладачі. Майже всі робочі приміщення будуть обладнані відповідною технікою для медіапрезентації.
– Окрім уже названих напрямків, що тут іще планується?
– У перспективі плануємо створити медіатеку доброї класичної, джазової, рок-музики. Хочемо невдовзі мати і кіноклуб. Зараз думаємо над його форматом. Сподіваємося в Центрі Шептицького мати і концерти класичної, джазової, камерної музики. Найімовірніше, це будуть камерні концерти чи лекції плюс концерти. Також час до часу плануємо організовувати художні виставки, переважно мультимедійного характеру.
Буде й дитяча зона. Це буде дуже зручно для тих, що приходитимуть до нас із дітьми. Передбачені також цікаві програми в школі розвитку для дітей від шести років, на які їх можуть записати батьки. Буде крамниця, де можна буде придбати сувенірну продукцію університету, а також книги видавництва УКУ та інших провідних видавництв. Тут буде й кафетерій, де можна буде перекусити канапкою чи салатом, скуштувати смачну випічку чи просто посидіти за горнятком кави. Також розглядаємо можливість використання деяких приміщень під коворкінг для фрилансерів, які зможуть прийти і працювати за робочим місцем.

Бібліотека

– Наскільки зараз бібліо­тека як така є затребуваною і актуальною, зокрема для Львова?
– Я переконаний, що час бібліотек ще не минув і не мине ще довго. Ми можемо зараз говорити про певний ренесанс книги, про повернення до книги, про культуру книги. І бібліотека пропонуватиме цю культуру книги, надаватиме доступ до книг у різноманітних формах – як безпосередній контакт із паперовою книгою, так і, звичайно, використання багатьох онлайн-сервісів для того, щоб людина могла з дому чи зі свого робочого місця користуватися нашою бібліотекою. В цьому плані будемо намагатися впроваджувати сучасні технології так швидко, як це буде можливо і доступно.
– А хто зможе користати з нової бібліотеки?
– Стосовно доступності та відкритості самої бібліотеки, то, безумовно, в першу чергу вона є для студентів і працівників УКУ, але буде відкритою для всіх гостей, які, оформивши абонементський квиток, зможуть користуватися нею. Будуть лише певні обмеження щодо видачі книг додому, але безпосередній доступ до всіх видань буде забезпечений будь-кому.
Тож запрошуємо всіх тих, що люблять книгу, люблять мистецтво, люблять науку, в наш культурний простір, посидіти в тиші бібліотеки, відпочити від шуму життя!
– Чи зможуть тут знайти потрібну або цікаву книжку учні старших класів?
– Ми це питання ще не обговорювали, бо такий виклик не поставав. Але якщо людина цікавиться, то відганяти її гріх. Ми, безумовно, будемо працювати зі старшокласниками, організовувати для них екскурсії бібліотекою, щоб у такий спосіб показувати привабливість нашого університету, щоби невдов­зі вони ставали нашими абітурієнтами.
– Які напрями книгозбірні вважаєте нині пріоритетними?
– У нас сильна богословська колекція, непогана філософська, маємо хорошу гуманітаристику, зокрема добре представлені історія та мистецтво. Звісно, є й колекція рідкісних книг.
Зараз починаємо активніше розвивати математику, прикладні дисципліни, оскільки маємо вже факультет інформаційних технологій. Також будемо розвивати колекцію книг медичної тематики, з психології, оскільки є факультет наук про здоров’я, юриспруденцію, оскільки маємо правничі програми. Тобто бібліотека буде рости синхронно із самим університетом. Намагатимемося максимально широко охопити всі сфери нашого життя.
– А чи є художня література?
– Безумовно. Хоч це й не головний профіль бібліотеки, але класика і кращі зразки сучасної літератури як української, так і зарубіжної в нас є. Ми відстежуємо цікаві новинки, купуємо їх, бо це також важливо.
– Якщо необхідної книжки не буде в каталозі вашої бібліотеки, чи намагатиметеся допомогти користувачеві?
– Сподіваюся, цю проблему можна буде вирішити завдяки співдії бібліотек так званого міжбібліотечного обміну. В наших планах підписати угоди з провідними бібліотеками в Україні та за кордоном. На запит користувача замовлятимемо в них потрібні книги – чи паперові, чи електронні.
– Чим ця бібліотека відрізнятиметься від тих, що вже є у Львові, в чому її особливість, які переваги?
– Я б не говорив про переваги. Ми живемо в такий час, що кожна бібліотека, яка працює, дуже потрібна, хоч має свої особливості, переваги і недоліки. Ідеться не про конкуренцію, а про співпрацю з усіма! Що стосується особливостей, то ми збережемо те, що вже було в традиції нашої бібліотеки, – вільний доступ до книг для всіх. Тобто користувач зможе вільно підходити до полиць, брати книги, сам здійснювати пошук без бібліотекаря або за його допомоги. Ми будемо максимально розвивати функцію допомоги, консультування. Невдовзі запропонуємо і сервіс допомоги в підготовці студентських, магістерських, докторських робіт. Наші бібліотекарі допоможуть підібрати необхідну для написання тої чи тої праці літературу.
– Знаю, що бібліотека має онлайн-каталог.  Як він працює?
– Кожен користувач нашої бібліотеки, зареєстрований чи ні, має доступ до нашого каталогу з дому: може подивитися, чи є потрібна книга, де вона зберігається, чи доступна зараз, а також зробити замовлення, якщо те чи те видання є в книгосховищі.

Найближчим часом

– Які завдання ви як директор ви ставите перед собою?
– Не розчарувати львів’ян! Бо відчуваю великі очікування щодо цього Центру. А це означає забезпечити постійну, стабільну роботу цього культурного простору, домогтися реалізації всього того, про що ми говорили. Я знаю, що мрії можуть не реалізовуватися, особливо на українських теренах, але хочеться, щоб очікування щодо цього проекту були максимально реалізовані.
– Які найближчі події відбудуться в Центрі Митрополита Андрея Шептицького?
– Завтра, 10 вересня, відбудеться відкриття Центру, а далі розпочинається святковий тиждень. Майже цілий тиждень усі приміщення будуть зайняті під якісь події – лекції, платформи, дискусії, презентації з дуже цікавими експертами з України та з-за кордону. Запрошуємо всіх львів’ян відвідати ці події! Вхід вільний! Але на деякі потрібно попередньо зареєструватися через сайт УКУ.
– Який розклад роботи бібліотеки, Центру?
– Будемо працювати з подовженим робочим днем – з 9.00 до 22.00 у будні та з 10.00 до 17.00 у вихідні. Можливо, згодом будуть якісь корективи, мусимо спочатку спробувати.
– Як можна довідатися, що цікавого відбувається в Центрі?
– Маємо сайт біблітеки УКУ, там є інформація про події. Невдовзі буде сайт Центру Шептицького, де міститиметься вся інформація як про Центр, так і про події. Крім того, довідатися про розклад подій можна на сайті Українського католицького університету, є сторінка Центру у Facebook, де анонсуємо всі події, які відбуватимуться тут. Тож цікавтеся, обирайте близьке вам і приходьте!
Розмовляла
Ольга Хворостовська

Програма відкриття Центру Митрополита Андрея Шептицького

10 вересня, неділя:
09.30 – Благословення стіни вшанування найбільших жертводавців Кампанії розвитку УКУ (2010 – 2016 рр.). 
10.00 – Архиєрейська Божественна літургія в храмі святої Софії – Премудрості Божої, яку очолить Владика Борис Ґудзяк. 
12.00 – Освячення цеглинок у храмі святої Софії – Премудрості Божої. 
12.15 – Чин освячення і відкриття Центру Митрополита Андрея Шептицького за участі головного фундатора Джеймса Темертея. 
13.00 – Відкриття виставки, присвяченої Митрополитові Андрею Шептицькому. 
Серію публічних заходів відкриє у понеділок, 11 вересня, публічна лекція Мирослава Мариновича “Митрополит Андрей Шептицький і принцип “доданої вартості”. 

Серед заходів, які відбудуться в перший тиждень роботи Центру: 
– публічна дискусія “Соціальна місія Андрея Шептицького: як бізнес може служити людям”; 
– відкрита лекція Ярослава Грицака “Чому ми на Заході? Християнське походження сучасності”; 
– публічна лекція Мар’яни Долинської “Історія Львова в найменуваннях”;
– Heinonline: презентація доступу до найбільшої світової юридичної бази даних від УКУ та ОБСЄ, публічна доповідь з дискусією “Міфи про психічні хвороби та здоров’я”; 
– публічна лекція Вікторії Горбунової “Навіщо дітям дорослі? – Навіщо дорослим дитинство?”; 
– вистава “Зелене Євангеліє” за поезіями Богдана-Ігоря Антонича;
– ThinkShop з Іриною Соловей “Від суспільства слухняного до суспільства слухаючого”; 
– публічна лекція “Аналіз даних, аналітика, великі дані та штучний інтелект – можливості для України і всього світу” та багато інших.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.1415 / 4.54MB / SQL:{query_count}