Зберегти і пам’ятати

Військові та волонтери звертаються до місцевої влади з проханням посприяти у створенні музею АТО у Львові

фото: Діана Кормухіна
Нині у Львові екскурсоводи нараховують десятки музеїв. Та досі, у четвертий рік війни, в місті Лева немає музею АТО. Тоді як такі музеї вже облаштували у Києві та Дніпрі. Львівські волонтери та військові нарікають на те, що місцева влада не зацікавлена у створенні такого музею.
Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку, запевнив, що у міськраді є багато програм для підтримки бійців АТО і членів їхніх сімей.  “Наразі мені невідомо, чи подавали волонтери або ж громадські активісти до нас свої пропозиції – мерія велика. Та ми за те, аби якісно показати, що відбувається на сході, розповідати історії бійців та людей з окупованих територій”, – каже “Львівській Пошті” Андрій Москаленко.
І запевняє, що найближчим часом готовий зустрітися та обговорити це питання з волонтерами та усіма небайдужими людьми. “Міська рада готова максимально спів­працювати з ними. Бо вважаємо, що питання АТО потрібно розвивати!” – наголосив Андрій Москаленко.

Музей АТО буде на Короленка?

Ще наприкінці 2015-го мовилося про те, що у Львівському будинку офіцерів планують відкрити музей героїв АТО. Втім це лишилося на рівні розмов.
Олександр Поронюк, керівник Західного регіонального медіацентру Міноборони України, пояснює: “За моєю інформацією Будинок офіцерів має укладені договори (раніше планували їх розірвати) з власниками кафе, яке там наразі діє. Та чомусь досі це питання не вирішили”.
Знову про створення музею АТО у Львові заговорили цього року, коли на початку травня виселили з приміщення Львівської облради, що на вулиці Короленка, 1-а, Російський культурний центр. Тоді громадські активісти і самі військові пропонували створити там культурний центр для ветеранів АТО, центр реабілітаційної та юридичної допомоги чи, власне, музей. Володимир Гірняк, заступник голови Львівської облради, підтвердив “Львівській Пошті”, що варіант із музеєм досі актуальний.
“У Львівській облраді на приміщення, де раніше був Російський культурний центр, уже заклали 170 тисяч гривень, аби підготувати проектно-кошторисну документацію. У вересні знати­мемо точно, скільки коштів потрібно, щоб його відремонтувати. Після цього хочемо зібрати всі “атошні” організації і спільно визначити, що там буде. Варіант із музеєм АТО теж розглядаємо”, – каже Володимир Гірняк.
І додає: “Варто говорити не лише про створення музею АТО у Львові, а й про пам’ятні дошки, таблиці. А також вулиці, сквери, проспекти, які будуть названі іменами Героїв цієї війни. Думаю, з вересня будемо цим активно займатися”, – запевняє він.
Леонід Прокопчук, військовий, теж за те, аби приміщення на вулиці Короленка віддали під музей. “Ми зверталися до міської влади, однак результату ніякого. Тож розраховуємо на приміщення від облради. Адже нам є що показати –  особисті речі бійців, зброю, фотографії тощо. Також є речі часів Другої світової”, – зазначає він.
До слова, минулого тижня до редакції “Львівської Пошти” прийшла громадська активіста, яка розповіла, що військові з 2-го окремого танкового батальйону (зараз 53-тя бригада) вже готові передати майбутньому музеєві АТО мотоцикл 1964 року випуску, який теж був “учасником бойових дій”.

Колекція з 2000 експонатів

Володимир Правосудов, сотник 19-ої сотні Самооборони Майдану, боєць 2-ої афганської роти 24 ОШБ “Айдар”, розповів, що у Львові фактично немає нічого, що нагадувало б про російсько-українську війну чи Революцію Гідності. А приміщення, які належать Львову, віддають під облаштування ресторанів чи інших об’єктів приватного бізнесу.
“Якщо говоримо про музей АТО, то його варто наповнювати не лише трофеями, зброєю чи іншими речами останніх років… Потрібно представляти нашу історію в комплексі. Має бути й експозиція визвольних змагань – від Першої світової до сьогоднішньої війни. Маю що показати львів’янам та гостям міста”, – каже “Львівській Пошті” Володимир Правосудов.
Співрозмовник розповів, що у зібраній ним колекції – понад дві тисячі різних експонатів: зброя, однострої, література, газети, світлини (на фото). Всі ці речі, з його слів, зібрані з різних куточків світу. “Можу запропонувати те, що немає жоден музей світу!” – наголошує Володимир Правосудов.
І додає, що приміщення на вулиці Короленка, 1-а, краще облаштувати як Будинок воїна, де можна не просто створити музей АТО, а й щоб і бійці могли за потреби збиратися там і вирішувати нагальні питання.
Віталій Свінціцький, депутат Львівської міськради, учасник бойових дій, зазначив: “Усі, що зацікавлені в створенні такого музею, можуть звернутися в управління комунальної власності Львівської міськради або обговорити це питання з депутатами фракцій чи з гуманітарною комісією. Певен, якщо правильно оформити звернення та подати його в міськраду, то не буде ніяких проблем”.

Як приклад – Варшавський музей

Олександр Поронюк переконаний, що зволікати зі створенням музею АТО не варто: “Якщо не зібрати ці речі у Львові, то їх показуватимуть деінде, тільки не в нас”.
Утім додає, що насправді реалізувати цю ідею в нашому місті буде непросто, бо є… грошовий інтерес, адже кошти виділятимуть із бюджету.
Військові пропонують, втілюючи ідею, орієнтуватися, наприклад, на новостворений Варшавський музей партизанського повстання 1944 року або ж на музей АТО в Дніпрі.
Софія Федина, волонтер, громадська діячка:
– Щодо ідеї створення музею АТО у Львові маю два бачення: перше – в час війни витрачати чималі гроші на музей здається неконструктивно, друге – якщо ми зараз не увіковічимо пам’ять людей, які віддали своє життя, якщо не почнемо накопичувати експонати для виховання наступних поколінь, то цей час можна вважати втраченим. Вважаю, що приміщення, яке раніше належало Російському культурному центру, не зовсім доцільно було б використати під музей, бо воно невелике. Ще й потрібно чимало вкласти у його реконструкцію. Напевно, таки варто зробити там простір для комунікації та співпраці – волонтерів, військових і громадян. А от частина Палацу мистецтв у Львові (зокрема верхній виставковий зал) цілком могли б підійти для облаштування музею АТО. Варто звернути увагу й на те, що залишилося від львівської Цитаделі. Хоча там теж треба вкладати кошти, але це фантастична локація, бо це місце пам’яті, на якому не можна робити бізнес-проекти і будувати готелі (там замордовані 240 тисяч людей!). Чудовий музей АТО створили в Дніпрі. Ця експозиція зворушує відвідувачів, постійно змінюється, доповнюється. Щось таке і нам потрібно робити. Та наразі я бачу те, що у Львові зацікавлені лише у великій кількості нелегальних забудов. Варто подумати й над тим, щоб у кожній школі, музеї чи державній установі були інтерактивні експозиції, присвячені сучасним національно-визвольним змаганням.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7805 / 4.42MB / SQL:{query_count}