Добре вчишся? Поселяйся у гуртожиток!

У гуртожитках львівських вишів місць обмаль, тож деякі університети змінюють підхід до поселення у студмістечка

фото: Діана Кормухіна (3)
Щороку кількість вступників до львівських вишів збільшується. Відповідно зростає чисельність претендентів на місце у студентських гуртожитках. Та не у всіх вищих навчальних закладах є місце для проживання студентів. Та й умови поселення не завжди зрозумілі. Студенти подейкують, щоб заселитися потрібно… “подякувати”. І як то кажуть,  диму без вогню не буває.
Для того, аби якось врегулювати систему поселення у гуртожитки, у Львівській політехніці вирішили запровадити для цього певний  рейтинг успішності. Тобто студенти, які погано навчаються, можуть втратити право на проживання в гуртожитках університету. Адже забезпечити всіх потребуючих студентів місцем у гуртожитку виш не може.
“Донедавна головна умова заселення у гуртожиток була домашня адреса студента. Тобто спершу заселяли студентів зі східних областей, далі з центральної України, і нарешті із західних областей. У результаті частина студентів Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей залишалися без житла. Отож прийняли рішення, що заселятимемо усіх першокурсників, які проживають далі 50 км від Львова. А другий, третій, четвертий курс та магістрів заселятимемо згідно рейтингу успішності. Вважаємо, що це буде справедливо. Тим паче, це дуже стимулює студентів до навчання. Зокрема, наголошу, що першочергово заселяємо студентів-сиріт, дітей учасників АТО, чорнобильців та інших студенти, які мають пільги”, – каже “Пошті” директор студмістечка Львівської політехніки Ігор Гельжинський.

Умови гуртожитків місцевих вишів далекі до європейських

Зі слів Ігоря Гельжинського, сьогодні Львівська політехніка забезпечила 80% студентів гуртожитками. А студентів, що залишаються без житла, заселяють у гуртожитки інших навчальних закладів Львова, у яких є вільні місця. Чи цього року вистачить місць у гуртожитках – поки не відомо. Все залежатиме від кількості вступників.
“Загалом у Львівській політехніці 14 гуртожитків. Оплата за гуртожиток від 230 до понад 400 гривень на місяць. Все залежить від типу гуртожитку – чи блочна система, чи коридорна. За останніх вісім років у гуртожитках замінили майже усі меблі, матраци. Щороку робимо ремонт у декількох гуртожитках. Опалення є, гаряча вода цілодобово. Якщо у студента є потреба залишитися влітку у гуртожитку, то він пише заяву, оплачує за гуртожиток та проживає”, – каже Ігор Гельжинський.
“Гуртожитки Львівської політехніки розташовані близько до університету, що дуже зручно. У мене багато одногрупників, яким обіцяли житло, та досі їх не заселили. Тому вони змушені винаймати квартиру. Однак є студенти, яких все ж поселили за рік-два навчання. Декого поселили без проблем, а дехто мусив “віддячити”. Тепер у нашому університеті поселяти у гуртожиток будуть за рейтингом успішності, однак вважаю, що це несправедливо. Бо тепер студента з Харкова чи Полтави не поселять, якщо студент із Львівської області, якому їхати додому менше години, краще вчиться. За гуртожиток сплачую 460 гривень на місяць. Проживаю у гуртожитку №11, у нас душ та туалет на дві кімнати. Гаряча вода є зранку до 11.00 та ввечері з 18.00 до 23.00. В гуртожитку є миші і таргани. Тому влітку, коли студенти виїжджають, проводять санітарні роботи. Гуртожиток дає старі меблі з міллю. Тому з дівчатами, з якими живу, купували нові меблі”, – каже “Пошті” студентка Інституту економіки і менеджменту НУ “Львівська політехніка” Людмила.
“Місце у гуртожитку отримати неважко. Головне – вчасно подати документи та заяву на поселення. Ціна в гуртожитках політехніки варіюється від того коридорна чи блокова система, наскільки новий ремонт та зручні умови. Живу у гуртожитку №1, ремонт робили два роки тому, сплачую 450 гривень на місяць. Однак уже з’явилися щури між поверхами і тарганів дуже багато. Опалення є завжди, інколи взимку буває тепліше, ніж влітку. Меблі у нашому гуртожитку нові”, – каже “Пошті” студентка Інституту економіки і менеджменту НУ “Львівська політехніка” Юлія.

Франковий виш дещо поступається Львівській політехніці, оскільки забезпечує місцем у гуртожитку лише 70% студентів, каже “Пошті” директор студмістечка Франкового вишу Мирон Микита.
“Сьогодні університет не має можливості забезпечити усіх охочих студентів місцем у гуртожитку. До того ж у кімнатах, де має проживати троє студентів, доставляють четверте ліжко. Першочергово заселяємо студентів-сиріт, дітей учасників АТО, чорнобильців та інших студентів, які мають пільги. Наступними заселяємо студентів, які проживають далеко від Львова та, звісно, зважаємо на рейтинг успішності. У Франковому виші сім гуртожитків. Проживання у гуртожитку коштує в середньому 425 гривень на місяць. Холодна вода є цілодобово, а гаряча лише у відведені години. У кімнатах загального користування проводимо ремонти. Безпосередньо в житлових кімнатах студенти самотужки роблять ремонт. Цього року за програмою енергозбереження замінили вікна на пластикові. Також закупили нові електроплити та газові плити. Влітку за студентом залишається право на місце у гуртожитку. Тобто студент може залишитися, якщо не має можливості поїхати додому чи знайшов роботу у Львові”, – каже Мирон Микита.
Зокрема студенти бідкаються, що отримати місце в гуртожитку дуже складно.
“Кажуть, що тих, хто живе далеко, заселити легше. Насправді 40% студентів, що проживають у гуртожитку родом з-під Львова, бо “віддячили”… Живу у гуртожитку №3, оплата 300 гривень на місяць. Гаряча вода є, та потрапити в душ складно. Бо на весь гуртожиток сім душових, з яких працюють лише три. У гуртожитку багато тарганів і вічний сморід. Однак питання неприємного запаху радше до студентів, які проживають у гуртожитку і не дотримуються елементарних санітарних правил”, – каже “Пошті” студентка педагогічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Аліна.
 “Отримати місце в гуртожитку насправді дуже важко. Чекала рік, місце обійшлося мені не задурно. У кімнатах живуть по четверо студентів, вільного простору дуже бракує. За проживання у гуртожитку сплачую 315 гривень на місяць. Елементарні санітарні норми в кімнатах відсутні. Хочеш нормально жити – роби ремонт за свої кошти і купуй нові меблі! Кожен сам створює умови для проживання. Є таргани, та їх кількість залежить від охайності самих студентів. Взимку є опалення, однак слабке. Тому бувало, що спали тепло одягнені. Є пральні машинки, звісно, платні. Однак немає місця, щоб сушити одяг. Гаряча вода по годинах,  вісім душових, з яких працюють лише три або чотири – як пощастить. Звісно, свідома того, що жити у Львові за 315 гривень – це дуже дешево. Проте вважаю, що краще підняти ціну в два рази, але зробити для студентів нормальні умови”, – каже “Пошті” студентка економічного факультету Франкового вишу Ірина.

УКУ: студенти і викладачі під одним дахом

Зовсім інша ситуація в Українському католицькому університеті. Такого поняття, як гуртожиток, студенти не знають, проте є будинок, у якому живуть  студенти та викладачі університету – колегіум.
“Гарантовано селять усіх осіб, які живуть далі 30 км від Львова. В УКУ це освітньо-формаційна програма, яка розрахована на два роки навчання. Тобто можливість жити у колегіумі є у студентів першого та другого курсу. Після цього є можливість поселитися у інших гуртожитках, або ж, як більшість, орендувати житло. Умови у колегіумі надзвичайно хороші. У кімнатах живуть по троє студентів. У кожній кімнаті є холодильник, ванна та туалет. Є світлиця, у якій є чайник, мікрохвильова піч та праска. Також є платна пральня. Плит для приготування їжі немає. Є студенторіум, де можна вчитися у студентському колі. Маємо можливість ходити в спортзал, який одразу біля колегіуму. Також є капличка, в якій щоденно відбуваються богослужіння, тобто є можливість вести духовне життя. Оплата складає 760 гривень на місяць”, – каже “Пошті” студентка факультету наук про здоров’я УКУ Анастасія.
В УКУ хотіли створити середовище, основна мета якого не проживання, а створення спільноти життя студентів та викладачів разом, каже “Пошті” магістр колегіуму УКУ отець Юрій Козловський.
“Відповідно зараз в університеті є будинок, де живуть студенти – колегіум, на кшталт іноземних структур, які будують у Європі. У колегіумі проживають переважно студенти першого та другого курсів. Окрім студентів у колегіумі також проживають працівники та викладачі університету. Отож, суть будинку не лише у забезпеченні проживання студента, а у можливості студента, особливо першокурснику, жити у спільноті одногрупників та викладачів”, – розповідає о. Юрій Козловський.

З року в рік в УКУ з’явля­ються нові навчальні програми, відтак зростає кількість вступників та бажаючих поселитися у колегіум.
“Цього року передбачаємо, що буде конкурс на місце у колегіумі, бо ймовірно збільшиться кількість вступників. Отож потрібно буде зробити нелегкий вибір і відмовити деякій кількості студентів. Та все ж університет намагається таким студентам запропонувати альтернативу. У відділі студентського життя налагоджуємо співпрацю з орендаторами квартир. Зокрема університет шукає можливості оренди великих приміщень, щоб запропонувати це студентам, як можливість для поселення”, – каже о. Юрій Козловський.
З його слів, приміщення колегіуму є новим. У кожній кімнаті мешкає по три студенти. Є вентиляція, яка забезпечує достатньою кількістю повітря трьох студентів у кімнаті. Будинок проектували та будували як місце для формування особистості. Отож, будинок є надзвичайно комфортним для життя студентів.
“Зараз є 210 місць для проживання, які майже всі зайняті. Оплата за проживання у колегіумі становить 760 гривень. У кімнатах є окремі душові та туалети. Зокрема сучасна система опалення та вентиляції. Є безпровідний інтернет. На території університетського містечка є сучасна їдальня, і всі студенти мають знижку 50% на харчування. На кожному крилі є кімната – світлиця – місце, де можна пообідати чи поспілкуватися. Ці кімнати служать як місця щотижневих зборів студентів. Там щотижня проводять обговорення, зустрічі, запрошують гостей. В будинку діє пральня, де за окрему плату можна випрати та посушити свої речі. Також діє спортивний зал, оплата для студентів символічна – 50 гривень на місяць. Влітку наш університет організовує літні школи та багато подій, які вимагають поселення учасників. Відповідно всім студентам пропонувати поселення влітку не маємо можливості, та й вони цього не потребують. Але тих, хто цього потребує через різні об’єктивні причини, сплачують вищу ціну, і заселяються”, – розповів о. Юрій Козловський.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7542 / 4.46MB / SQL:{query_count}