“Амбіції вбік! Потрібно сідати і відверто говорити”

Василь Абаімов, виконавчий директор Львівського регіонального відділення Асоціації міст України, – про місцеве самоврядування, децентралізацію та сміттєвий колапс

фото: Олег Огородник
У червні виповнюється 25 років Асоціації міст України. Ця всеукраїнська організація є багаторічним реформатором законодавчої бази місцевого самоврядування, бюджетної політики та децентралізації в Україні. Асоціація міст України об’єднує понад 500 територіальних громад (міських, селищних, сільських), зокрема на Львівщині – 46.
“Представник нашої Асоціації є на кожному засіданні в Кабміні та парламенті. Представники Асоціації вивчають усі постанови уряду, проекти законів, які згодом розглядають у парламенті щодо того, наскільки ці документи на практиці будуть важливими та якісними для міст і селищ”, – зазначає гість “Пошти” Василь Абаімов, виконавчий директор Львівського регіонального відділення Асоціації міст України.
З його слів, про ситуацію щодо сміттєвого колапсу у Львові він доповідав на зборах у Києві. “Наголошував, що мусимо поставити питання перед урядом та парламентом, аби була прийнята стратегія поводженням з твердими побутовими відходами в Україні. Має бути державна стратегія!” – наголошує він.
Співрозмовник “Пошти” за те, аби місцеві питання вирішували на місцях, і зароблені гроші також залишалися на місцях. Адже тоді громади матимуть змогу розвиватися! Поза тим, на його переконання, державна влада в Києві не поспішає віддавати повноваження на місцях. “У межах села, селища, міста управляє землею відповідно сільська, селищна та міська рада, а за межами –  Держгеокадастр України, себто Київ. Уже навіть до Львова не треба їхати, а лише до столиці. То яке ж це самоврядування?!” – каже Василь Абаімов.
– У червні виповнюється 25 років Асоціації міст України. Що вдалося напрацювати за ці роки?
– Асоціація міст України за 25 років своєї діяльності стала потужною всеукраїнською організацією, яка об’єднала у співпраці більшу частину українських міст, селищ, сіл. Наша Асоціація – надійний представник та захисник інтересів міст, селищ, сіл, територіальних громад у парламенті, уряді та інших органах центральної влади. Це багаторічний реформатор законодавчої бази місцевого самоврядування, бюджетної політики та міжбюджетних відносин, децентралізації в Україні. Наша Асоціація – це професійний консультант, що надає прикладну інформаційну, організаційну та консультативну допомогу своїм членам. Ми реально працюємо над реформами в Україні.
25 років тому міські голови, які представляли свої територіальні громади, зібралися в Києві і об’єдналися, аби тримати плече до плеча. У 1991 році був прийнятий чи не найбільш прогресивний і важливий закон – Закон “Про місцеве самоврядування України”.
Зараз наша Асоціація об’єднує понад 500 територіальних громад (міських, селищних). На Львівщині – 46.
Представник Асоціації міст України є на кожному засіданні в Кабміні та ВРУ. Представники Асоціації розглядають всі постанови уряду, проекти законів, які згодом розглядають у парламенті щодо того, наскільки ці документи на практиці будуть важливими та якісними для міст і селищ.
– Це фактично лобіювання інтересів міст і селищ?
– Саме так. Але, з іншого боку, занадто централізована наша держава. Один із результатів цієї суперцентралізації – відцентрові рухи від Києва. Чому так легко вдалося вплинути на жителів сходу України та Криму? Якби було добре місцеве самоврядування, якби місцеві еліти в Криму та на Донбасі почувалися повноправними господарями і не їздили “на поклін” до Києва, ніякий Путін чи ще хтось інший на них не мав би впливу!
Минув більш ніж рік, і те, що ми бачимо, це політика. Господарським питанням воно було в перші дні після трагедії
А тим часом Львів уже рік потопає в смітті, уже рік це питання ніяк не вирішиться… Прописано так у законодавстві, що земельну ділянку під полігон ТПВ мають виділити поза межами міста. А ось поза межами міста її може виділити лише держава в особі Держгеокадастру України! Ба більше, зараз аналогічну проблему з вивезенням сміття мають Жовківський, Кам’янка-Бузький, Городоцький, Яворівський та Пустомитівський райони, звідки вивозили відходи на Грибовицьке сміттєзвалище. Що ці люди кому винні?! Ситуацію зі сміттям у Львові боюся навіть прогнозувати…
Як відомо, міський голова Львова звернувся до уряду з проханням оголосити Львів зоною надзвичайної екологічної ситуації. Літо, спека і місто в смітті! Не дай Боже якихось епідемій!
Торік, коли сталася трагедія в Грибовичах, міста, які входять до Асоціації міст, надали допомогу Львову – приймали сміття. Та все ж кожне сміттєзвалище має ліміти, прописані екологами на державному рівні. Не міський голова того чи іншого міста вирішує, скільки прийняти сміття, є визначені ліміти. Казав і кажу: громади області та інших міст України допомогли громаді Львова!
Мені інколи закидають, мовляв, вас “нагнув” Садовий. Відповідаю: ніколи нас Садовий не “нагинав”! Ми допомагаємо громаді Львова! Люди не винні, що керівники не можуть дійти консенсусу!
– На вашу думку, львівське “сміттєве” питання є політичним?
– Однозначно. Минув більш ніж рік, і те, що ми бачимо, це політика. Господарським питанням воно було в перші дні після трагедії.
– Що робити, на вашу думку, аби все ж таки знайти вихід із ситуації? Терпець містян уривається! На вулицях – гори непотребу, щури розвелися, мухи велетенські, люди перекривають вулиці…
– Є Закони України, і їх треба дотримуватися та виконувати. На цьому наголошують і нардепи з депутатської групи “Львівщина” у ВРУ. Парламентарі, як і ми, представники Асоціації міст України – за те, аби щонайшвидше це проблемне питання зрушити з місця. Але… в Україні досі відсутня стратегія поводження з твердими побутовими відходами. Ситуація, яка склалася у Львові, може виникнути і в іншому місті України. І замість того, аби підставити плече Львову, бачимо якісь амбіції… Недарма кажуть: де два українці – там три гетьмани.
– Ви зараз говорите про президентські вибори?
– Я не говорю про президентські вибори. Є Андрій Іванович, є Олег Михайлович, є Олександр Олександрович – три керівники.
– Це ви про Садового, Синютку і Ганущина?
– Так. Всі вони приблизно одного віку. Працювали один із одним, добре знають один одного. Але не бачимо між ними порозуміння…
– А чому так, як гадаєте?
– Мені здається, це зовнішній вплив.
– Тобто хочете сказати, що Банкова впливає?
– Так, впливає. Не лише львівська громада має проблему зі сміттям. Як я вже казав, ще п’ять районних центрів – Жовква, Кам’янка-Бузька, Городок, Яворів і Пустомити. До слова, саме Кам’янка-Бузький район чи не перший в області почав централізовано збирати та вивозити сміття з усіх сіл та селищ. За роки люди в селах уже звикли не викидати сміття в рови чи будь-де, а збирати його і платити за його вивіз. Тепер район у смітті!
Люди не винні, що керівники не можуть дійти консенсусу!
– Людям глибоко байдуже до політики. Їх цікавить, коли європейський Львів стане чистим, а не перетворюватиметься на завалене непотребом місто так, як колись Неаполь.
– У Неаполі навіть армію залучали, аби розгребти купи сміття та розблокувати місто.
– Можливо, варто нарешті до Львова запросити керівництво Неаполя. Можливо, воно порадить, що і як робити?
– А чому б ні. До Львова у травні приїздив голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі, і його про це запитували. Він сказав, що проблема сміття для Європи не нова і що Україні потрібно перейняти досвід країн, які успішно вирішили це питання.
– Актуальним сьогодні для України є питання децентралізації. Скажіть, будь ласка, як вона триває на Львівщині та де найбільш позитивний досвід?
– Нещодавно були в Ходорові. Це третя в Україні за масштабом об’єднана громада. 11 сільських рад об’єдналися навколо Ходорова. До прикладу, бюджет був 6 мільйонів гривень, а зараз – 130 мільйонів. На культуру на цей рік в громаді передбачили 12 мільйонів гривень.
– Ви не раз наголошували, що місцеві питання мають вирішувати на місцях, і гроші повинні залишатися на місцях, тоді й громади розвиватимуться.
– Так і є. Однак… у межах села, селища, міста управляє землею відповідно сільська, селищна та міська рада, а за межами – Держгеокадастр України, себто Київ. Уже навіть до Львова не треба їхати, а лише до столиці. То яке ж це місцеве самоврядування?!
– Можливо, комусь не вигідно, аби місцеве самоврядування розвивалося?
– Не вигідно!
– Чому?
– Бо вони вважають, що дійшли до влади і що ніхто краще за них не знає, як правильно господарювати. На місцях має бути самоврядування! Так є у Європі.
– Приклад якої країни щодо розвитку місцевого самоврядування вам найбільше подобається?
– Зокрема, наших сусідів поляків, а ще досвід Латвії, Литви та Естонії. Тішить, що є дружба між містами нашої області та Латвії. А це досвід.
– Наскільки процес децентралізації в області триває позитивно чи, навпаки, є певні перепони?
– Спершу я й сам ставився до децентралізації скептично. Тепер двома руками “за”. Коли бачиш процес зсередини, бачиш зрушення, бачиш очі людей, які загорілися справою, бачиш громади, які об’єдналися і прагнуть зробити свою територію кращою, то, звісно, підтримуєш. Кажу про Новокалинівську, Ходорівську, Гніздичівську об’єднані громади. Люди задоволені, що об’єдналися! Ось зараз Великомостівська об’єднана громада чекає виборів. Якщо все буде гаразд, то це буде вже 25-та об’єднана громада на Львівщині.
Загалом люди ще бояться об’єднання. Чому? Бо мало інформації. Треба більше працювати на інформування населення. Скажімо, якась людина приїздить у село і каже, що в цьому селі не буде сільської ради, а в людей одразу страх – де ж згодом брати довідку? Адже в сільській раді люди одружуються, беруть довідки про смерть, інші довідки…
Відповідно в людей виникає боязнь, що тепер їм доведеться їхати у райцентр чи навіть до Львова. І це нормальна реакція. Громадам потрібно чітко і зрозуміло розповідати, що таке децентралізація, для чого вона.
– А хто насамперед має розповідати про це людям?
– Представники державної виконавчої влади (зокрема представники РДА), районних рад. Наша Асоціація – чи не єдина, хто займається цим питанням з 2015 року. Ми займаємося розвитком місцевого самоврядування професійно і якісно. Є ще громадські організації, які також інформують громади про децентралізацію.
Громадам потрібно чітко і зрозуміло розповідати, що таке децентралізація, для чого вона
Наша львівська дирекція – найбільша в Україні. Це свідчить про те, що наші громади – села, селища, міста хочуть бути в Асоціації міст. Кожне місто платить членські внески з бюджету. Місто укладає договір і сплачує членські внески в центральний офіс.
І Львів є членом Асоціації міст України. Вступив до Асоціації, коли ще міським головою був Василь Куйбіда. Це не асоціація міських голів чи депутатів, це Асоціація міст України! Головою Асоціації зараз є міський голова Києва Віталій Кличко.
Коли мене запитують, чи допомагали міста – члени нашої Асоціації Львову в сміттєвій проблемі, відповідаю: звісно, що допомагали, зокрема й столиця долучалася. Втім існують вже згадані ліміти. Кожне місто передусім думає про своє власне сміття. Як я вже казав, в Україні досі відсутня стратегія поводження з ТПВ.
– Якби ви були міським головою Львова, що робили б? Тим паче, ви маєте управлінський досвід – були селищним головою Добротвора.
– Спілкувався б насамперед із жителями. Люди повинні мати всю достовірну інформацію: що, чому і як влада робитиме далі. У цьому процесі дуже важливою є роль мас-медіа. Завжди в будь-якому питанні виникають колізії через брак інформації. Відтак згодом з’являються плітки і чутки. Люди на Львівщині дуже виважені, грамотні, мудрі.
Наступне. Питання сміття стосується трьох керівників – Андрія Садового, Олега Синютки та Олександра Ганущина. До слова, очільник Львівщини Олег Синютка працював першим заступником міського голови Львова і багато років курирував питання житлового господарства міста.
– То насамперед Садовий і Синютка мають сісти за стіл переговорів щодо вирішення проблеми сміття в присутності мас-медіа?
– Вже давно!
– І Гройсман приїздив, і меморандум уже підписаний, але віз і досі там…
– На мою думку, Держгеокадастру України треба виділити земельну ділянку і передати її громаді Львова. Так, виділяли вже, але ж непридатну! Те, що було, популізм!
– Задля чого?
– Аби показати: ми ж дали Львову земельну ділянку, а вони, безгосподарські люди, не працюють там… Це популізм вищої категорії! Амбіції вбік! Потрібно сідати і відверто говорити. Висловити все, що накипіло, але дійти до спільного рішення на користь громади Львова та Львівської області. Вирішити проблему врешті-решт!
– Як ви, як представник Асоціації міст України та житель Львова, ставитеся до слів, які все частіше лунають, що Садовий має подати у відставку, бо він не впорався зі сміттєвою проблемою?
– Негативно. Це до добра не доведе… Будуть чергові вибори – тоді нехай громада визначається, іде та голосує. Обрала громада Садового –  шануйте, поважайте, допомагайте. Так, торік навесні у Грибовичах сталася біда. Але ж на трагедії не можна спекулювати, що роблять окремі партії чи політики.
До речі, ще 8 червня 2016-го під час зборів Львівського регіонального відділення Асоціації міст України ми прийняли звернення до жителів Львівщини. У цьому документі акцентували, що “Львів та навколишні райони (Жовківський, Кам’янка-Бузький, Пустомитівський, частково Яворівський та Городоцький) опинилися на межі екологічного лиха. Через пожежу на Грибовицькому сміттєзвалищі, яка призвела до зупинення його експлуатації, мають серйозні ускладнення з вивезенням сміття, тому, аби запобігти екологічній катастрофі, необхідно якнайшвидше знайти варіант для тимчасового зберігання відходів”. У цьому звернені було зазначено, що цю “проблему можна вирішити лише спільними зусиллями (!), відтак міські голови Львівської області простягають  руку допомоги львівській громаді”. Також у документі ми звернулися до керівництва держави та керівників відповідних підрозділів державних структур з проханням “конкретними справами допомогти у вирішенні цієї складної проблеми”.
Львів і міськрада місяцями самі вирішують це питання, дякуючи допомозі інших міст області та України. Є офіційна інформація, які міста приймали львівське сміття. За той час судова гілка влади мала б скасувати своє рішення щодо Грибовичів. Це могло б на певний час допомогти ситуації. Інше питання – не маю інформації, чи зверталася Львівська міська рада в Апеляційний суд, аби скасувати це рішення.
Розмовляла 
Ірина Цицак

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8126 / 4.51MB / SQL:{query_count}