Залізничне закулісся: пасажир vs провідник

У потязі Львів-Тернопіль учаснику АТО відмовили у безкоштовному проїзді, бо “ви без форми та ще й на кінцеву станцію їдете”. “Пошта” поцікавилася, як часто такі випадки трапляються із бійцями та куди їм скаржитися

фото: ukrrailways.com
Переповнені вагони в приміських поїздах, несправні двері або відсутнє світло, а також невідповідна температура, запахи від тютюну в тамбурах і розпивання алкоголю – знайомо? Натомість мали б бути чисті та справні вікна, відповідні туалети та достатня кількість сидячих місць. Наразі це здається ніби місією нездійсненною як для залізничників, так і для населення, для якого електрички залишаються найбільш економним варіантом проїзду.
Пригадаємо картину, яку точно спостерігав кожен, хто бодай раз їздив електричкою: провідник-касир відповідно до своїх обов’язків підходить до пасажира та перевіряє наявність проїзного документа. Тоді часто самі пасажири безпідставно простягають кілька гривень, тихенько повідомляючи, що без квитка. Натомість провідник-касир бере гроші й запихає їх у свою сумку. Щасливий і провідник, який заробить додаткових кілька гривень, а ще більше – пасажир, який їде за півціни. У результаті маємо сервіс на залізниці, який, здавалось би, ніколи не покращити. І пасажири у цьому винні насамперед.
В “Укрзалізниці” давно констатують: приміські потяги “зношені” чи не на 90%, бо їм уже по півстоліття, а то й більше! Та відповідного фінансування для заміни рухомого складу нема, мовляв, залізниця не має таких суттєвих доходів…

Був у АТО – плати за проїзд!

Бувають випадки, які б не повинні були мати місця в нашій історії взагалі. До прикладу, 6 квітня Jana Hava на Facebook-сторінці ГО “Варта-1” опублікувала історію про військового, яка обурила багатьох.
“У неділю, 2 квітня, о 08.42 їхала електричкою Львів-Тернопіль і стала свідком  неприємної ситуації, коли до чоловіка, який сидів навпроти підходить провідник перевіряти квитки. Натомість пасажир постягує посвідчення учасника АТО. Провідниця запитує: куди їдете? На що відповів чоловік – у Тернопіль. Тернопіль – це далеко, зазначила жінка. Якби їхали кудись ближче, наприклад, у Борщовичі, то ще б так... Тим паче ви без форми. Чоловік обурився і відповів, що не відпочивати чи гуляти їде, а на роботу. Та це ніяк не переконало жінку-провідника, і чоловік змушений був витягнути 20 гривень, як і вимагав провідник (хоча насправді квиток коштував 23 гривні). Провідниця взявши гроші, видрукувала квиток і “з чистою совістю” пішла далі”, – написала Jana Hava.
Окрім того, вона зазначила, що “Львівська залізниця” відмовилась коментувати цю ситуацію, пояснюючи це тим, що жінка не правозахисник чи журналіст, тому стороннім вони коментарі давати не зобов’язані.
Уже в коментарях “Пошті” у “Львівській залізниці” спочатку зазначили, що не чули про цей випадок та пообіцяли вияснити деталі згодом.
“Цікаво, в якому саме потязі трапилась ця ситуація… Саме у напрямку Львів-Тернопіль провідники на формі мають причеплені відеокамери. Можна перевірити чи дії провідника були правильними”, – пояснює Мирослава Стецик, начальник відділу служби приміських пасажирських перевезень “Львівської залізниці”.
Ігор Бездух, львів’янин, учасник бойових дій у розмові з “Поштою” каже, що неодноразово їздив електричкою за посвідченням учасника бойових дій і без форми та не пригадує, щоб виникали подібні конфліктні ситуації. Хіба що, зі слів співрозмовника, частіше таке трапляється у маршрутках.
“Півтори роки тому ми їздили з побратимами у Броди на відкриття меморіальної дошки нашому бійцеві. Коли повертались до Львова одному із наших хлопців, на автостанції касир відмовився видавати пільговий квиток.  Тому що у нього був не оригінал посвідчення, а копія завірена нотаріусом. Багато хто із нас носить із собою саме копії, щоб не втратити оригіналу. Тоді ми були і в формі, довго пояснювали касиру, що цей документ є підставою для надання безкоштовного квитка, але військовий все-таки заплатив повну вартість за проїзд, – розповідає Ігор Бездух. – Інша ситуація із львівськими маршрутками. Три дні тому їхали у автобусі №34 і при пред’явленні посвідчення нам сказали, що ми як молоді пенсіонери. Звичайно, неприємно було це чути. Розуміємо, що і водіям не просто. Готові якусь частину заплатити. Тим більше, якщо це якась далека дорога. Та зрештою, це не наші проблеми по відшкодуванню коштів за пільговий проїзд, а влади. Щоб усіх все влаштовувало нехай тоді дають кошти в руки або ж швидше впроваджують електронний квиток”.

Необхідний додатковий контроль за пасажирами електричок

Відповідно до вищезгаданої ситуації виникає питання: хто ж має право придбати квиток уже безпосередньо у вагонах?
“У приміських поїздах пасажир, щоб проїхатися може придбати квиток у касі вокзалу чи станції, вказавши напрямок. Цей квиток, згідно правил перевезень, дійсний добу. Пасажир, який сів у потяг і не придбав на станції вокзалу проїзного квитка, провідник-касир при перевірці проїзних документів “обілечує” пасажира. Окрім вартості квитка, вам доведеться заплатити на гривню більше, це рахується як комісійний збір. Такий додатковий збір діє лише для пасажирів, які сіли у потяг без квитка по станції, де є каса. Зрештою придбати квиток уже безпосередньо у вагоні можуть усі пасажири без винятку”, – зазначає Мирослава Стецик.
З її слів, у “Львівську залізницю” надходить чимало анонімних звернень про факти, коли провідники не видають квитків та водночас потрібно наголосити, що й пасажири самі у цьому зацікавлені, щоб проїхати за півдурно. Та загалом залізничники не проти того, щоб повернути ревізорів у приміські потяги, як це було раніше.
“Для недопущення зловживань зі сторони залізниці проводяться раптові перевірки керівним складом, так само і депо, де провідник отримує зарплату. Самі ж провідники за безквитковий проїзд ніяких штрафник санкцій не можуть виписувати. Та, щоб розуміти, за добу нашою залізницею курсують понад 260 потягів – це чимало”, – пояснює співрозмовниця.
Цікаво, що віднедавна у деяких приміських потягах, які курсують Львівською залізницею, задля експерименту провідники тепер забезпечені  відеокамерами. До речі, як і в поліцейських. Зі слів Мирослави Стецик, після впровадження відеонагляду, випадки зловживання, і пасажирами, і провідниками значно зменшилися.
“Ми ці відео переглядаємо і вразі чого розбираємося у ситуації. Скажу, що це подекуди виховує пасажира. Ми не приховуємо того, що ведеться нагляд, адже камери причеплено до верхнього одягу провідника. Окрім того про це оголошує і локомотивна бригада”, – веде далі вона.
Відтак пасажирів електричок просять бути відповідальними та вимагати у разі чого в провідника-касира квиток! Адже якщо ми будемо принципові, і не погоджуватимемось платити у кишеню провідникові, який отримує заробітну плату, то й безладу на залізниці поменшає.

Олена Пасевич, депутат Львівської міськради, член комісії гуманітарної політики:
– У 2015-ому відбулись зміни щодо пільг для учасників бойових дій і осіб, які, скажімо, до них прирівнюються. Мова про родини загиблих. Раніше для них діяла 50% знижка на залізничний проїзд, авіаперельоти тощо. У 2015 році ВРУ скасувала це. Прийняли інший закон. Родини загиблих із цього списку взагалі викреслили. Тобто мама з дітьми, яка, наприклад, планує оздоровити дитину і поїхати на море чи будь-де інше повинна платити повну вартість за проїзд. Ми на рівні Львівської міськради двічі звертались із запитом до Кабінету Міністрів, щоб відновили право і доступ для окремих категорій, які потерпіли внаслідок війни на сході. Та жодної реакції із Києва не було. Зараз бійці, які мають посвідчення, раз на рік можуть, зокрема на міжміському сполученні, скористатися пільговим проїздом. Знаю, що видається у військкоматі відповідна форма і талон. З посвідченням і талоном потрібно приходити до каси. В обмін на талон вам дадуть квиток на проїзд. Щодо прикрого випадку, який трапився в електричці Львів-Тернопіль зазначу, якщо такі факти мають місце, тоді означає, що недостатньо проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота. До прикладу, потрібно подумати і над інформаційними наліпками на вокзалах і у потягах. Та зауважу, що більше подібних випадків, коли учаснику бойових дій відмовляють у безкоштовному проїзді трапляються у маршрутках. Втім якщо раніше це мало системний характер, то тепер це трапляється епізодично. Та буде неправдою, коли скажу, що не надходить уже жодних скарг від вояків, але їх кількість значно зменшується. Тому що хлопці реагують, повідомляють. Були випадки, коли недобросовісних водіїв звільняли за хамське відношення. Зокрема на гуманітарній комісії ми розглядаємо такі скарги та проводимо низку заходів. Систематично проводиться і роз’яснювальна робота із власниками, підприємцями, які обслуговують маршрути по Львову. Як тільки ви стали учасником такої неприємної ситуації, варто повідомляти про це на гарячу лінію міста – 15-18, або області за номером 112. Також є державна урядова гаряча лінія. Абсолютно кожне звернення, яке надходить на лінію перевіряється, а інформацію передають до усіх сторін конфлікту.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8269 / 4.45MB / SQL:{query_count}