Щоб вуха не пухли і нерви не здавали

У Львові побудують перший шумозахисний екран. “Пошта” поцікавилась, чи встановлюватимуть такі конструкції і в інших районах міста, де акустичне навантаження перевищує допустимий рівень

фото: weldon.aktru.pl (2)
Вважається, що жити у місті – це престижно і зручно. Із року в рік чимало молоді їде підкорювати обласні центри, і всіма можливими і неможливими способами намагається зачепитись тут, аби лише не повертатись у село. Однак чимало зізнаються, що найважче звикнути не так до нових тутешніх, часто панських, правил, як до міського шуму. Особливо, якщо оселитись поблизу магістральних львівських вулиць, промислових підприємств, не говорячи вже про центр, де не тільки автівки “ганяють”, а й проводять чи не щотижня різноманітні концерти, фестивалі, форуми.
Останніми ж роками у місті взагалі, як у вулику: туристів море, що й місцеві неохоче на вихідні з хати виходять. І повсюди шум, гам… Все це, звісно, діє і на нерви, і на вуха. Адже, зі слів фахівців, шум має згубний вплив на здоров’я, зокрема, викликає порушення нервової системи. А от головними провокаторами акустичного забруднення міста вважається автомобільний, залізничний та авіаційний транспорт.
У Швейцарії рух літаків обмежений із 06.30 до 22.00, бо там злітна смуга одразу при житловій забудові – майже як у нас
У Європі цю проблему вирішили давно, швидко і легко – за допомогою протишумових екранів.
Варто заглянути лише до наших сусідів у Польщу: заїжджаючи у Перемишль, можна зустріти прозорі щити вздовж дороги.  Бо за кордоном, якщо рівень  шуму перевищує допустимий еквівалент, у таких випадках передбачено обов’язкове встановлення протишумових екранів, які створюють звукову тінь і стають перешкодою для поширення шуму. Зокрема, такі конструкції встановлюють у районах залізничних колій та поруч із аеропортами. Екрани виготовляють зі стальних листів (1-3 мм), які з боку джерела шуму вкривають звукопоглинаючим матеріалом. А от у Львові ми й досі мучимося через гуркіт звідусіль…

Щоб діти спали в тиші

Місцева влада донедавна, здається, не вбачала у цьому великої проблеми. Лише у 2015-ому почали монтувати перший шумопоглинаючий екран біля дитячого садочка і школи, що по вул. Липинського. Бо попередні заміри засвідчили, що шумове забруднення в цьому місці більше на 12 децибел від норми. Однак тоді заплановані роботи так і не були завершені – втрутилась прокуратура.
І лише через фактично два роки відновили документи для продовження будівництва шумозахисної конструкції по цій же вулиці. Як  повідомили цього тижня в управлінні екології та благоустрою, на найближчому пленарному засіданні сесії Львівської міської ради планується винести це питання на обговорення.
“Проектно-кошторисну документацію у нас було вилучено. Зараз у нас є новий підрядник, ми працюємо над відновленням документів, дещо змінюємо, оскільки з підвищенням рівня мінімальної зарплати, вартість робіт із будівництва шумозахисного екрана також зросла”, – повідомив керівник управління екології та благоустрою Львівської міськради Андрій Галушка.
У розмові з “Поштою” посадовець зауважив, що встановлюватимуть шумопоглинаючий екран поруч із двома навчальними закладами – школою і дитсадочком.
У бюджеті міста закладено 400 тис. грн на завершення проекту зі встановлення шумозахисного екрана на вул. Липинського
“Шумозахисний екран із захистом від ультрафіолету буде протяжністю 15 метрів і висотою майже 3,5 метра. Проектантами заплановано, що його наявність уздовж тротуару забезпечить відповідність чинним санітарним нормам рівень шуму  на подвір’ї і у приміщеннях. Є значна потреба у встановленні такого екрана, бо поруч з дитячими навчальними закладами магістральна вулиця. І перевищення допустимого рівня шуму було навіть у спальнях”, – пояснив Андрій Галушка.
З його слів, станом на 17 березня, половина запланованих робіт вже виконана.
“Завершені фундаментні роботи, каркас повністю встановлений і фактично облаштовано половину полікарбонату –  робочого елемента, що буде відбивати шум, створений на дорозі,  – запевнив він. – Зараз на завершенні висновки держбудекспертизи. І хочемо з квітня приступати до завершальних робіт із встановлення шумозахисного екрана. Як і тільки депутати проголосують, одразу укладаємо угоду і починаємо працювати”.
Ще два роки тому міські ж екологи анонсували, що таке ноу-хау коштуватиме Львову 732 тис. грн.
“У бюджеті міста закладено 400 тис. грн на завершення цього проекту. Окрім полікарбонату ще передбачене озеленення, яке передбачається будівельними нормами, як один із елементів встановлення шумозахисного екрана. Зокрема, мова про озеленення газонів”, – наголосив посадовець.

На черзі – район Підзамча

У Львові є ще чимало вулиць, де конче потрібно встановити такі екрани, які б боролись із тамтешньою акустичною забрудненістю. Втім місту доведеться на це добряче розщедритися. Адже такі конструкції – не з дешевих. Та ще й архітектура центральної частини Львова не дозволить встановити абиякі екрани: у такому випадку додаткову увагу доведеться приділити ще й дизайну щитів, які би гармоніювали із архітектурною спадщиною міста.
Зі слів Андрія Галушки, найбільше шумове забруднення припадає на територію поруч із магістралями.
“А також перевищення рівня шуму є поруч із аеропортом і залізницею. Особливо у районі Підзамча. Наш моніторинг свідчить про те, що найбільший рівень шуму є поруч із залізничними мостами. Це основні джерела такого виду “забруднення”, – зазначив Андрій Галушка.
З його слів, після завершення встановлення шумопоглинаючого екрана на вул. Липинського такими ж конструкціями облаштують райони Львова, де проходить залізнична колія.
“Якщо буде, звісно, на це відповідне фінансування. У перспективі – район Під­замча. Але попередньо треба робити дослідження, а вже тоді приймати рішення щодо захисту від шуму”, – повідомив співрозмовник.
Донедавна єдиним способом боротьби із існуючим шумовим навантаженням у місті Лева вважалась  розвантаження доріг і висадка зелених насаджень уздовж магістральних доріг, зокрема в районах житлової забудови.
“Це такий найпростіший метод боротьби із шумом, який у принципі могли собі дозволити. Листя дерев певним чином запобігає поширенню шуму по території і це такий природний спосіб вирішити проблему шумового забруднення. Не дарма ж на вулиці Липинського окрім шумового екрана ще передбачено висадження дерев”, – зазначив він.

У Женеві літаки вночі не літають

“В українських будівельних нормах вже давно прописано обов’язковість встановлення шумозахисних екранів на тих територіях, де рівень шумового забруднення перевищує допустимий. Однак у нас ці вимоги ігнорують. Ніхто не витрачає на це кошти, мовляв, ми дуже бідні. І лише тепер за це взялись. А от у західних країнах всі дороги і автомагістралі облаштовані різними видами шумопоглинаючих конструкцій – і дерев’яними, і пластиковими, і навіть з рослин. Це стандартна норма для закордону. Лише для нас це новинка”, –  розповідає Дмитро Скрильников, голова ГО “Бюро екологічних досліджень”.
Він стверджує, що  шумовий екран, окрім захисту від шуму, виконує ще одну функцію: захищає від шкідливих автомобільних викидів.
Зі слів фахівців, шум має згубний вплив на здоров’я, зокрема, викликає порушення нервової системи
“За умови встановлення шумового екрана ці викиди розповсюджуються уверх, а не по горизонталі у населені пункти. Тому у деяких країнах їх ще встановлюють для захисту від пилу, вітрів та ерозії. У радянський час цю функцію виконували лісосмуги чи дерева поблизу магістралей. Але зараз часто такі дерева вирізають. Тому, думаю, скоро постане питання встановлення замість дерев шумозахисних екранів. Ну, і звичайно, такі конструкції, окрім того, що мали б поглинати шум, то ще й мали б виконувати якусь естетичну функцію”, – зазначив “Пошті” еколог.
З його слів, кілька років тому мешканці вул. Сахарова нарікали на надмірний шум від трамвайної колії. “Аби бодай якось зменшити шумове навантаження, у цьому районі  встановили шумозахисну колію. Ситуація покращилась”, – наголосив Дмитро Скрильников.
Він каже, що вздовж усіх автомобільних доріг, поруч із коліями, аеровокзалами зазвичай рівень шуму перевищує допустимі норми.
“Однак навіть, якщо об­лаштувати такі захисні установки від акустичного навантаження поблизу аеропортів – це все буде даремно, бо шумовий бар’єр вищий. У Швейцарії, у Женеві, рух літаків обмежений із 06.30 до 22.00, бо там злітна смуга  одразу при житловій забудові – майже як у нас. Свого часу і у Лондоні були скарги по перевищені шуму поблизу місцевого аеропорту. Через те навіть заборонили розширення аеровокзалу”, – резюмує еколог.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6983 / 4.44MB / SQL:{query_count}