ВиЖити на стипендію!

Що можуть дозволити собі спудеї за стипендіальні кошти, чи можливо прожити лише за ці гроші і як держава тепер допомагає студентам-пільговикам

Із лютого цього року стипендії отримують лише 45% від загальної кількості студентів, які навчаються на державному замовленні. Тобто кількість тих, хто отримує стипендію, зменшилась більш ніж удвічі. Таке рішення уряд прийняв, аби збільшити розміри стипендій у навчальних закладах.
Відтак розмір академічної стипендії становить 1100 грн, за ці гроші студент має прожити місяць. Більшість студентів живе у гуртожитку, тому одразу від цієї суми віднімемо в середньому 400 грн, які вони повинні сплатити за проживання. Отже, у студента залишається 700 грн на товари першої необхідності: їжу, проїзд у транспорті та засоби особистої гігієни. Що ж стосується одягу – то на такі “привілеї” студенту навряд чи вистачить грошей. Та й хворіти вже теж “невигідно”, бо ж і ліки недешеві.
На день на стипендію собі можна дозволити буханець хліба і пакет кефіру
Про стипендію “Пошта” поспілкувалась зі студентами львівських вишів. “Це смішно, якщо жити лише на стипендію. Адже треба купити продукти, приладдя для навчання, ліки, доїхати на пари і з пар. І хоча б раз на місяць з’їздити додому, щоб з батьками побачитись”, – відповіла на запитання видання, чи вистачає стипендіальних грошей на найнеобхідніше, Марія, студентка економічного факультету Франкового вишу. З її слів, це мізерні гроші, якщо тобі не допомагають батьки. “Стипендія – це додаткові гроші на те, щоб іноді дозволити собі більше ніж зазвичай. Вижити за ці гроші можна, але жити, не відмовляючи собі у необхідному, – неможливо!”, – запевняє Марія.

“У бабці з дідусем грошей не беру принципово”

На жаль, не всі мають змогу отримувати допомогу від батьків. Ще торік студенти, що потребували допомоги держави, отримували соціальні стипендії незважаючи на успішність. Тепер, якщо студент-пільговик отримав “талон”, тобто двійку, він автоматично залишається без соціальної стипендії. Однак, якщо цю ж двійку отримав студент-сирота, то держава все одно продовжує виплачувати йому так звані виплати на харчування – в середньому 2000 грн щомісяця. Та чи вистачає цих коштів студентам, позбавленим батьківського піклування?
На це запитання відповів студент-сирота Володимир, який навчається у Франковому виші: “Раніше, незважаючи на успішність, я отримував соціальну стипендію та виплати на харчування, тобто близько 4000 грн. На зимовій сесії на екзамені отримав двійку, яку згодом перездав, та соціальної стипендії все одно не маю. Тепер отримую лише виплати на харчування. Однак цих грошей  не вистачає”, – зазначив  він “Пошті”.
“У бабці з дідусем грошей не беру принципово, – їм і без мене важко. Бувало, що у гаманці і зовсім пусто. Тоді на допомогу приходили сусіди по кімнаті в гуртожитку, – і харчами ділилися, і кілька гривень позичали. Іноді “перебивався” продуктами швидкого приготування, так як вони значно дешевші. Та найбільше бракує грошей на новий одяг чи взуття…”, –  бідкається Володимир.
Однак є студенти, яким цілком вистачає стипендіальних коштів. “Я живу з батьками, тому на харчі та житло тратитися не доводиться. За стипендію можу собі дозволити купити нові джинси чи кофту, каву випити після пар та поїсти в кафе. Ще на першому курсі відклав стипендію за два місяці і купив квиток на рок-фестиваль. Для мене стипендія – це гроші, які витрачаю на себе”, – каже  Михайло, студент університету “Львівська політехніка”.

18 грн на день

“Пошта” поспілкувалася щодо розміру стипендій й з Андрієм Білинським, головою профкому студентів ЛНУ ім. І. Франка. “Мінімальна стипендія становить 1100 грн. За ці гроші студент платить за гуртожиток та проїзд, що виносить до 600 грн щомісяця. Залишається 500 грн на проживання – це 18 грн на день. Що можна купити за 18 грн? Буханець хліба і пакет кефіру. Тобто жити лише на стипендію, без допомоги від батьків, – нереально! На що студенти витрачають стипендію, залежить від того, з якої вони сім’ї. Є батьки, які оплачують харчування та проживання студента, а стипендію студент витрачає на власний розсуд. Були випадки, що студенти відкладали стипендію протягом семестру, а влітку їхали за ці гроші на море. Також є студенти, які просиджують ці гроші в кафе. А є батьки, які не можуть повністю утримувати свою дитину. Тому стипендії полегшують цей обов’язок”, – розповідає голова профкому.
Через стипендію… погіршилися стосунки між одногрупниками
З його слів, зі зменшенням стипендіатів до 45% ентузіазм до навчання зник. Кажуть, що “тепер невідомо наскільки добре потрібно вчитися, аби отримати стипендію”. 
“А гроші потрібні всім, тому студенти почали шукати підробітки. Також хочу нагадати, що коли вводили нову систему нарахування стипендій, говорилося про те, що збільшать і фінансування на освіту. Скажу відверто, що це неправда. Якщо взяти, до прикладу ,наш університет, то в січні стипендіальний фонд становив 7 млн 200 тис. грн. А в лютому, коли в силу вступив рейтинговий принцип нарахування стипендій, – 5 млн 200 тис. грн. Тобто зменшився на 2 млн. Тому те, що говорять про покращення і збільшення коштів – це все лише на словах!”

Конкуренція і… ворожнеча в боротьбі за оцінки

Однак не єдині гроші хвилюють студентів, – погіршилися стосунки між одногрупниками, запевняє Маркіян Шулим, один із членів стипендіальної комісії, голова профкому економічного факультету ЛНУ ім. І. Франка.
“У деяких групах почала панувати конкуренція та ворожнеча в боротьбі за оцінки. Бо раніше від тебе залежало, чи матимеш ти стипендію, чи ні, а тепер й від успішності одногрупників. Тому про взаємодопомогу тепер студенти згадують рідше. Загалом я противник того, що ввели ліміт на отримання стипендій. Бо є студенти з середнім балом “4” і вище, але стипендії не отримують. А є студенти з середнім балом менше “4”, і вони зі стипендією. Все залежить від кількості “сильних” та “слабких” студентів у групі, – наголосив Маркіян. – Зменшення кількості стипендіатів змушує багатьох “державників” “забити” на навчання та стипендію і піти на роботу. А це у майбутньому призведе до втрати кваліфікованих кадрів!”

Стипендія та норми споживчого кошика

“Пошта” поцікавилася й думкою викладачів про теперішню систему нарахування стипендій. “Головна особливість нової системи – це те, що тепер стипендії отримує менша кількість студентів. Раніше можна було старатись витягнути на “4” і отримувати кошти. А тепер, навіть якщо студент здає на “4” та “5”, немає жодних гарантій, що він її отримуватиме. Одна студентка нещодавно в мене запитала: “Який сенс мені старатися, якщо в нас дуже сильна група, і в мене шансів, як таких, немає?”. Чи взяти, до прикладу, магістратуру, де кількість бюджетних місць дуже мала, і відповідно квота на одержання стипендій ще менша. Там студенти, які мають все “5”, не отримують стипендії. Тобто в даному випадку постраждали всі!”, – зазначила у розмові з “Поштою” викладач Франкового вишу. 
З її слів, наступного семестру буде ще інша процедура розподілу стипендій. “Додатково впливатимуть такі досягнення студентів, як участь у громадських та студентських організаціях, досягнення в спорті та наукова діяльність. Знову-таки це будуть якісні зміни чи кількісні. Тобто чи всі хотітимуть просто мати якусь галочку, відмітку, чи це будуть реально здобутки. Тому тут система мала би бути прозорішою, та, як на мене, вона стала більш суб’єктивною в оцінюванні. Загалом зауваження до системи стандартні: хотіли зробити як краще, а вийшло менш прозоро та більш суб’єктивно. Тепер за академічну заборгованість, тобто двійки, студенти-пільговики не отримують соціальні стипендії. Однак із власного досвіду скажу, що студент, який вчився протягом семестру, двійку ніколи не отримає!”, – резюмує співрозмовниця.

Стипендії за кордоном

В Америці та Великобританії безкоштовної вищої освіти не існує. Але студенти мають можливість отримати грант, який покриває частину витрат на навчання. Інша ситуація у Франції та Німеччині, де вища освіта безкоштовна. Стипендію у цих країнах отримують виключно за високу успішність і становить вона 800 євро на місяць, інформує ogo.ua.
У сусідній Польщі є освіта як платна, так і безкоштовна. Цікаво, що стипендію має право отримати кандидат незалежно від того, чи є він громадянином країни, чи іноземцем. У Польщі, як і в Україні, є академічні стипендії та соціальні. Академічні виплачуються на підставі успішності, а соціальні – у разі складного фінансового становища студента незалежно від успішності. Також соціальні стипендії призначаються в разі, якщо доходи сім’ї студента становлять менше 800 злотих (5200 грн) на людину щомісяця. 

Роман Яцикович, керівник студентського відділу ЛНУ ім. Івана Франка:
– З 1 січня 2017-го академічну стипендію студентам вищих навчальних закладів нараховують відповідно до рейтингів успішності. Те, що стипендію тепер нараховують за рейтингом, створює у групі конкуренцію. Але це також сприяє тому, щоби студент працював сам на себе, а його одногрупники чи однокурсники брали з нього приклад. Для студентів передбачені два види стипендій – академічна (за навчальні досягнення) та соціальна (для соціально незахищених громадян, пільговиків). Мінімальний розмір академічної стипендії 1100 грн. До прикладу, коли був студентом, стипендія була 744 грн (близько 100 дол.). Кращі студенти зараз отримують 1600 грн. Студент, який навчається на факультетах природничо-математичного циклу отримує щонайменше 1400 грн, а підвищена стипендія на цих спеціальностях – 2360 грн. Але підвищену стипендію нараховують за особливі успіхи у навчанні, а також за активну участь у житті університету. Тому її навіть не всі відмінники отримують, а кращі з кращих. Студенти-сироти мають право отримувати одночасно академічну (1100 грн), соціальну (2000 грн) і виплати на харчування (близько 2000 грн) – це приблизно 5000 грн. Хоча ціни зростають, але підвищена стипендія (1600 грн) – це як-не-як половина мінімальної заробітної плати. Звісно, хотілося б, щоб стипендія була більшою, але треба розуміти: чим більший буде розмір стипендії, тим менша кількість студентів її отримуватиме. Враховуючи економічну ситуацію у державі, багато студентів зараз живуть тільки на стипендію.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8858 / 4.47MB / SQL:{query_count}