Остерігайтеся, у Львові “балконопад”!

Вишуканості львівській архітектурі додають балкони, оздоблені “мереживом” із бетону, чавуну та дерева. Втім така прикраса може стати не лише розкішним доповненням будівлі, а й небезпекою для голів перехожих

фото: Олег Огородник
Львів – місто надзвичайно багате на різноманітні архітектурні “родзинки”, що й надають йому неповторності. Значну увагу також привертають балкони та лоджії – мова насамперед про центральну частину Львова. Та, на жаль, романтичні прогулянки старовинними вузенькими львівськими вуличками можуть бути небезпечними для здоров’я, чи то пак і для життя. Адже через особливості львівського клімату та тривалий термін експлуатації без належних реставрацій оригінальні балконні конструкції, якими місто Лева так пишається, можуть у прямому сенсі слова “звалитись” на голову.
Загалом станом аварійних балконів, що стали серйозною загрозою для людей, у місті не надто переймаються: рекомендують лише… бути обачними. Але як можна вберегтися від шматка бетону, що падає просто на голову? Оминути небезпечні ділянки не дають змоги тісні тротуари вузеньких вуличок старого міста. Тим паче автівки, припарковані недобросовісними водіями на тротуарах, дають ще менше можливостей для маневрів вулицями.

Небезпечний “флешмоб” львівських балконів

Цього тижня, як тільки у Львові позначки на термометрах почали підійматися, стрімко почали падати… балкони. Лише впродовж одного дня, 22 лютого, у центральній частині міста обвалились три балкони (вірніше, окремі частини їх конструкцій). На щастя, ніхто не постраждав, втім цих інцидентів виявилося достатньо, аби підняти питання: доки львівські балкони будуть ще падати містянам під ноги й на голови? Адже це серйозна загроза життю!
Відтак, 22 лютого о 9.00 на вулиці Т. Костюшка, четверта частина балкону обвалилася просто на хідник. У спільноті “Варта-1” у Facebook повідомили: унаслідок інциденту ледь не постраждала дівчина, що якраз проходила повз.
Як повідомила Лілія Онищенко-Швець, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради, деякі із львівських аварійних балконів не реставрували вже понад сто (!) років.
“Під впливом вологого львівського клімату балкони з часом починають протікати, нижня плита руйнується, вода знищує несучі конструкції. Також зачасту волога руйнує і консолі балкона. Звісно, якщо протягом ста років балкон не ремонтували, ці консолі втратили не лише свій привабливий вигляд, а й несучу здатність”, – зазначила “Пошті” чиновник.
Начальник управління охорони історичного середо­вища міськради додала, що при будівництві балконів не завжди використовували якісні та довговічні матеріали. “На жаль, далеко не завжди за зовнішніми ознаками можна побачити реальний стан балкону. До прикладу, консоль, що обвалилася на вул. Костюшка, 4, зовні виглядала цілком нормально. “Причиною” інциденту стала проржавіла металева конструкція, стан якої помітити неозброєним оком було вкрай важко”, – повідомила вона.
Зі слів Лілії Онищенко-Швець, першочергово треба реставрувати балкони, які є елементами фасадів  у середмісті. Саме вони загрожують обвалом через свій поважний вік. “Найважливіше – правильно доглядати за фасадами: щоб не протікала ринва, жолоби, був відремонтований дах і щоб фундаменти не руйнувала волога. Тоді цей фасад не нищитиметься так швидко”, – наголосила вона.
Як повідомили в управлінні охорони історичного середовища Львівської міськради, загалом ремонту потребують близько 250 міських балконів.

Аварійний балкон: на чиїй відповідальності?

Лілія Онищенко-Швець наголосила, що за станом балконів повинні слідкувати насамперед самі мешканці. “Власники квартир повинні знати, в якому стані перебувають їхні балкони, перевіряти їх для попередження небезпеки обвалу”, – запевнила чиновник.
Утім, ремонт балкона – дороге задоволення, а тим паче, якщо він – пам’ятка архітектури. Адже балкон – один із найскладніших архітектурних елементів, мороки з ними чимало. Зокрема, доводиться шукати матеріали, досліджувати об’єкти, обирати що ремонтувати, що викидати, що виготовляти заново. Зі слів Лілії Онищенко-Швець, вартість відновлення одного балкона може коливатись від 70 та аж до декількох сотень тисяч гривень. Залежить це насамперед від масштабу та складності робіт. Та далеко не кожен львів’янин має хоча б десяту частину з такої суми на ремонт балкону. Тож зараз у місті діє проект “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова”, який втілюють Львівська міськрада та Німецьке товариство міжнародної співпраці (GIZ). У рамках проекту ремонт балкону обійдеться його власникам лише в одну тисячу гривень, додала Лілія Онищенко-Швець.
“Реально коштом міського бюджету щороку можна відреставрувати до 50 балконів, зокрема чимало з них вдалося відремонтувати у співпраці з GIZ. Загалом минулого року вдалося відреставрувати 33 балкони, з них 17 – наразі перебувають на завершальних стадіях реставрації”, – зазначила чиновник.

Поки чекаємо на ремонт, консолі падають

Як розповів “Пошті” Сергій Івах, депутат Львівської міськради, секретар комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища, для того, щоб балкон відремонтували, потрібно насамперед звернутися у відповідні органи із заявою.
“Якщо балкон – пам’ятка архітектури, звертатися потрібно в управління охорони історичного середовища Львівської міськради. В інших випадках заяву варто нести у районні адміністрації. Не зайвими будуть і фото, які підтверджуватимуть реальний стан конструкції”, – наголосив Сергій Івах.
Втім, окремі господарі беруться рятувати свої балкони самотужки. Без звертань до спеціалістів, роботи, як правило, виконуються непрофесійно – не кожен має змогу поєднати протиаварійні роботи та збереження стилю, архітектурного обличчя старих кам’яниць. Містяни радше дбають про функціональне використання балкона як додаткової житлової площі своїх помешкань. Як наслідок, над бетонним мереживом балконів виростають жахливі надбудови зі скла й металопластику чи то вагонки.
Зі слів Лілії Онищенко-Швець, коли ремонтами чи реставрацією балконів займаються фахівці, то жодних помилок не допускають. Всі ці роботи відслідковуються, та й спеціалісти надзвичайно прискіпливі.
“Якщо містяни мають намір самостійно реставрувати свої балкони, ми рекомендуємо попередньо звертатися за консультаціями до експертів. Таким чином, вдасться і відремонтувати балкон, а також подбати про його архітектурне значення для міста”, – наголосила чиновник.


фото: photo-lviv.in.ua

Варто підняти голову

Балкон із жіночими скульптурами. Кам’яниця №7 на площі Галицькій була споруджена в 1902 році. Тоді до Львова прийшла мода на сецесію, втім архітектор чеського походження Карел Боублік спроектував будинок в історичному стилі з елементами маньєризму та бароко. Балкон прикрашений скульптурами оголених жінок, передає photo-lviv.in.ua. До слова, його фасади вдало доповнюють фронтон костелу Св. Андрія. У цьому будинку до 1934 року розташовувалась кав’ярня “Центральна”, в якій збирались на початку ХХ ст. поети “Молодої музи”. Раніше на цьому місці стояла “Бойківська кам’яниця”, де мешкали бойки, що привозили свої товари на Галицький базар. У кам’яниці №7 на площі Галицькій знаходили тимчасовий притулок вихідці з Бойківщини, що прибували до Львова на навчання. Зупинявся тут також Іван Франко.
 Адреса: пл. Галицька, 7.

Балкон закоханих. Будинок на площі Ринок, 31 оповитий легендами. Кам’яниця Мазанчівська, збудована у XVI столітті, є пам’яткою архітектури національного значення. За однією з легенд, польський король Владислав IV під час прогулянки містом побачив на балконі цього будинку гарну дівчину і закохався. Чи відповіла вона взаємністю – історія замовчує. Але під балкон на площі Ринок, 31 і досі приходять закохані пари.
 Адреса: пл. Ринок, 31.

Балкон королівського палацу. Кам’яницю збудував для купця Костянтина Корнякта італійський архітектор Петро Барбон. За тодішніми законами, усі кам’яниці, розташовані на площі Ринок, могли мати не більше трьох вікон по фасаду, це було так зване правило рівних можливостей, адже кожне вікно першого поверху могло використовуватись для облаштування майстерні, крамниці чи аптеки, а також для реклами. Навіть найбагатший громадянин Львова Костянтин Корнякт, будучи купцем, не міг порушити цього правила. І лише пізніше, за свої заслуги перед польськими королями, одержав дворянський титул і дозвіл збудувати собі палац зі шістьма вікнами. Балкон простягається вздовж усього будинку. 
Адреса: пл. Ринок, 6.

Балкон із кованими перилами. Класичний бароковий палац XVIII століття з оригінальним скульптурним декором. Дві середньовічні кам’яниці на Площі Ринок, які належали князю Сапєзі, 1744 року були перебудовані в одну за проектом архітектора Бернарда Меретина, будівничого собору Святого Юра. 1760 року новий власник будівлі князь Станіслав Любомирський викупив суміжні будинки на вулиці Руській і Федорова й за проектом відомого архітектора Яна де Вітта, будівничого Домініканського собору, перетворив окремі будівлі на один великий палац. Будівельними, оздоблювальними та скульптурними роботами керували не менш відомі у Львові архітектор Мартин Урбанік і скульптор Себастіан Фесінгер. Балкони огороджені кованими ґратами, опираються на фігурні кронштейни.
 Адреса: пл. Ринок, 10.

Балкон із левами. Кам’яниця Якубшольцівська, споруджена у другій половині XVI ст., належала Якубу Шольцу. Двір мав арки, над якими нависали балкони (кам’яні консолі втрачені у 2000 р. під час перебудови). У 1759-1766 рр. будинок належав українському граверу і друкареві Филиповичу, авторові перших українських екслібрисів. Балкон ж виглядає так, ніби його підтримують знизу леви.
Адреса: пл. Ринок, 25.

Балкон із химерними скульптурами. Цей будинок споруджено в 1778 – 1781 році. З початку XX століття дім належав “Народній торгівлі” – Українському крайовому споживчому союзу, заснованому в 1883 році. Цікаво, що на консолі балкону – обличчя людей, що визирають з левиних пащ.
Адреса: пл. Ринок, 36.

Балкон вежі міської ратуші. Балкон старої будівлі вежі ратуші на висоті майже сорока метрів тримали вісім ренесансних левів. У 1851 році купольне завершення зруйнованої вежі замінили на сьогоднішнє зубчасте, що нагадує архітектуру раннього середньовіччя. Відбудована наново вежа також має балкон. Щоправда, більшим попитом користується оглядовий майданчик на вежі. Туди щодня піднімаються туристи, аби оглянути Львів із висоти пташиного польоту.
Адреса: пл. Ринок, 1.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7141 / 4.47MB / SQL:{query_count}