Вбивство тварин як… хобі?

У різних частинах Львова все частіше помічають розкидані по вулицях і парках шматки м’яса та іншої їжі, а також – підозрілі рожеві плями на снігу. Власники собак б’ють на сполох – чи не активізувалися у місті догхантери?

фото: ЛКП “Лев” (3)
Те, як ми поводимося із тваринами, яскраво характеризує рівень нашого виховання і зрілості суспільства. Чотирилапі для багатьох із нас є найкращими друзями і незамінними компаньйонами під час прогулянок, розрадою, коли сумно, і просто кимось, про кого хочеться піклуватися.
Та, на жаль, не всім до вподоби дружба із чотирилапими, ба більше – є й ті, що безжалісно вбивають тварин. Уже не перший рік на території України, а також Росії та Білорусі діють цілі угруповання догхантерів (з англійської dog + hunters, тобто “собачі кілери”). Такі люди з власної ініціативи займаються винищенням бродячих псів, пояснюючи свою діяльність убезпеченням себе та близьких від можливості бути покусаними чи убитими зграєю бродячих собак, а також очищення міст від переносників хвороб та паразитів.
Працюють догхантери у містах зазвичай приховано, використовуючи медикаменти сильної дії, отруту та інколи вогнепальну зброю. Та є й серед них ті, які можуть довго і болісно знущатися з тварин, поки не замучать бідолашних до смерті.
Догхантери діють чи не в кожному великому місті, також  такі є і у Львові. Нерідко жертвами догхантерів стають і домашні улюбленці – знайти отруєну їжу може й домашній собака під час погулянки. Тож господарям чотирилапих треба бути напрочуд обачними, аби вберегти свого улюбленця.
Тим часом, відповідальність за такі незаконні дії в Україні в основному адміністративна. Відтак чинне законодавство майже ніяк не запобігає жорстокому поводженню з тваринами. До слова, більшість собакофобів активізуються саме взимку, коли тварин легко знайти за слідами від лап на снігу. 

22 жертви за два місяці

Марина Кузнєцова, зоо­захисник, директор притулку для тварин “Милосердя”, зазначила “Пошті”, що догхантери вже не перший рік діють у місті Лева.
“Декілька років тому ми зібрали досьє на одного з цих убивць. Вдалося залучити пресу, справа набула значного розголосу по всій Україні. Втім, догхантеру таки вдалося уникнути відповідальності”, – розповіла вона. 
Також Марина Кузнєцова наголосила, що за останні декілька місяців випадки отруєння собак дійсно дещо почастішали. Зокрема, чимало із них використовують медичні препарати для лікування туберкульозу, які у собак викликають судоми, а потім тварини помирають у муках.
“Активісти “Спільноти собачників Львова” підрахували кількість тварин, які за останні місяці постраждали від вуличних отруєнь. Всього жертвами стали 22 домашні собаки, кількість убитих чи постраждалих безпритульних тварин – невідома”, – повідомила вона.
Ігор Сайко, зоозахисник та волонтер, розповів “Пошті”, що більшість догхантерів у місті вдало приховують факти своєї брудної діяльності.  
“Ймовірно, зараз догхантери працюють більш, ніж однією групою: декотрі насправді залишають на вулицях отруєну їжу, інші ж можуть залишати у тих самих місцях “муляжі”. До других можна віднести і частину тих “рожевих плям” на снігу, які виявлялися згодом залишками соку, вина тощо”, – зазначив він.
Також волонтер розповів, що зоозахисники у місті Лева зараз об’єдналися і займаються знешкодженням небезпечних речовин у місті.
“Ми проводимо активну роботу з виявленню цих злочинців. Зокрема я декілька разів відправлявся “на прогулянку” у місцях, де вже знаходили отруту. Просто прогулюючись, спостерігав за людьми, чи не викидають вони на вулиці щось пі­дозріле”, – додав Ігор Сайко.

Декілька годин на порятунок

Зоозахисник, ветеринарний лікар Андрій Курач у розмові з “Поштою” зазначив, що при потраплянні отруйних препаратів в організм собаки для її порятунку є лише декілька годин. Тож потрібно якнайшвидше розпізнати симптоми.
“Потрапляючи в організм собаки, препарати блокують дію вітаміну В6 і собаку починає судомити. Судоми – це основний симптом, що може проявитися впродовж години після того, як тварина прийняла небезпечну речовину. Окрім цього, у собаки починає активно виділятися слина, піна з рота, змінюється поведінка тварини”, – повідомив ветеринар.
Зоозахисник наголосив, що при порятунку собаки кожна хвилина важлива, тож потрібно якнайшвидше звертатися до лікаря. Паралельно тварині можна надати першу допомогу.
“При лікуванні собаці потрібно насамперед дати сорбенти, аби спровокувати рвоту і щоб ужита отрута не засвоювалася. Категорично забороняється давати тварині препарати, які заспокоюють організм і блокують рвоту – так ми залишаємо їй ще менше шансів, аби врятуватися. Також потрібно вколювати собаці вітамін В6 у великих кількостях, при потребі повторно вводити ін’єкції”,  – розповів ветеринар.
Також Андрій Курач зазначив, що у випадку отруєння важливо давати тварині якомога більше рідини – так залишки шкідливого препарату швидше вийдуть природнім шляхом.
“Щоб перевірити, чим саме отруїлася тварина, можна в першу добу провести аналіз крові або сечі собаки. Потім концентрація таких препаратів у організмі зменшується. Якщо ж тварину врятувати, на жаль, не вдалося – причину її смерті можна встановити під час розтину”, – додав зоозахисник. 

Містяни, не поширюйте паніку!

Оксана Кошак, директор ЛКП “Лев”, розповіла “Пошті”, що за останній час у місті бували випадки отруєнь тварин, втім визначити, що саме спричинило отруєння – вкрай важко.
“Зазвичай власники не можуть сказати, облизували чи підбирали щось на вулиці їхні улюбленці. Зараз у різних частинах Львова масово з’являються  підозрілі рожеві плями на снігу, інколи собачники знаходять шматки м’яса, сосиски у місцях вигулу тварин. Ми просимо містян приносити на експертизу все, що може викликати підозру”, – повідомила вона.
Оксана Кошак також зазначила, що декілька львів’ян вже принесли зразки “рожевого снігу” на перевірку, але знайти у ньому отруйні речовини не вдалося. 
“Маємо вже висновок за першим зразком. Причиною підозрілого забарвлення стали не отруйні речовини, а червоне вино. Ще два зразки наразі досліджують”, – повідомила директор ЛКП “Лев”.
Розлиті у місті рідини, зі слів Оксани Кошак, навряд чи можуть спричинити смерть тварин, адже вже більшість речовин, які використовують догхантери, при контакті зі снігом не дають яскравого рожевого забарвлення. 
“Окрім цього, розчинені препарати у снігу не є настільки дієвими. Тварини повинні вжити певну кількість цієї речовини, щоб та подіяла. Зазвичай догхантери ховають нерозчинені таблетки у їжі, розкидаючи по місту шматки м’яса, сосиски тощо”, – пояснила вона.
Директор ЛКП “Лев” також додає, що, швидше за все, плями із рожевим снігом з’явилися у місті не через діяльність догхантерів. 
“Зараз у місті досить неспокійно, нікуди не зникли проблеми з транспортом, невивезене сміття. Цілком можливо, що хтось навмисно розсіює паніку серед містян або ж ці плями – просто неприємний збіг”, – повідомила вона. 
При появі симптомів отруєння Оксана Кошак рекомендує негайно звертатися до спеціалістів.
“Невміле самолікування, як і втрачений час, можуть коштувати тварині життя”, – наголосила директор ЛКП “Лев”.
Окрім цього, аби зупинити зловмисників, не можна залишатись пасивними. Варто документувати (знімати на фото, відео) такі випадки та одразу ж звертатися до поліції, а також інформувати медіа та громадськість у соціальних мережах, щоби передбачити наступні отруєння. Тільки активна позиція та спів­праця містян допоможе врятувати чотирилапих від жорстокості!

Як уберегти свого улюбленця

Ветеринарний лікар ЛКП “Лев” Ольга Кіщук дає практичні поради щодо профілактики отруєння та першої невідкладної допомоги тварині, якщо та стала жертвою зловмисників та з’їла отруту

Профілактика: собак варто вигулювати в наморднику і на повідку, особливо у житлових районах біля будинків, смітників, а також у парках. Після прогулянки слід ретельно мити не тільки лапи, але й морду тварини. 
Симптоми отруєння розвиваються упродовж 15 хвилин – 2 годин після прогулянки. Це – слабкість спочатку задніх, а потім і передніх кінцівок. Хитка хода, пізніше собака не може встати на ноги. Більш пізні симптоми включають судоми, рясну слинотечу, вокалізацію (собака виє), згодом судоми стають неперервними, розвивається сплутаність свідомості, коматозний стан і смерть.
Лікування: при перших ознаках слабкості тварині треба ввести вітамін В6 – піридоксин. Дозування – в середньому 50-71 мг на кілограм живої маси (1-1,4 мл/1 кг), бажано внутрішньовенно (вводити повільно). Якщо немає можливості вводити препарат внутрішньовенно, тоді слід вколоти внутрішньом’язово. При потребі дозу вітаміну можна збільшити, піридоксин не є токсичним для тварини, тому передозування маловірогідне, інформує lkplev.com.
При відсутності у тварини блювоти її можна спробувати викликати. Один із методів, за допомогою якого можна викликати блювоту у собаки, базується на використанні кухонної солі. Якщо вам важко використовувати суху сіль, можна приготувати її розчин з розрахунку: одна чайна ложка солі на півлітра теплої води. Потрібно залити приготований розчин за щоку собаці за допомогою спринцівки. Обсяг необхідної суміші визначте в співвідношенні 5 мл розчину на 10 кг ваги тварини. Роздратування смакових рецептів має призвести до блювоти. Якщо ж блювота була, то викликати її повторно не потрібно. Можна дати собаці сорбенти. 
Також важливо тварину якнайшвидше доставити у ветеринарну клініку!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7096 / 4.45MB / SQL:{query_count}