Інвестиції в багатство

Карпати хочуть розвивати за прикладом Альп. Представники органів місцевого самоврядування чотирьох областей закликали Кабмін розробити державну програму підтримки розвитку гірських територій

фото: play-karpaty.com
Мальовничі краєвиди гір, живописні полонини, хвойні ліси, фантастично гарні водоcпади та річки, як-от Черемош, Прут і Стрий, казкове озеро Синевир, куди приїздять закохані…. Неймовірна краса фіолетових і білих крокусів, рожевої альпійської троянди… Від п’янких пахощів  трав голова йде обертом… Багатство ягід влітку і грибів восени. Кришталево чисте гірське повітря та лікувальні мінеральні джерела… А ще  енергетика ватри, звучання трембіти, смачні бринза та банош… А які тут живуть позитивні, добрі і працьовиті люди! 
Ми, українці, насправді багаті, бо маємо таку перлину, як Карпати! Їх красу, їх велич, їх потужну енергетику! В ці гори закохуєшся раз і на все життя, що сталося й зі мною. Тут добре, спокійно і затишно в усі пори року. На високогір’ї можна просто стати, вдихнути повітря, подивитись у далечінь, і на душі стає так затишно-затишно. І нехай весь світ зачекає... Це таке щастя! 
Карпати – це наша справжня українська гордість. Гордість, бо маємо такі колосальні природні багатства, етнокультурну спадщину, людський капітал! Це такий собі потужний пазл, утім з неналежним застосуванням.
Гордість, але й водночас… сум. Чому? Бо при всьому переліченому багатстві Карпати (а вони розмістилися на теренах чотирьох областей – Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької) часто асоціюються з депресивною територією. Про це боляче писати, але такі вже реалії. Звісно, Буковелю, куди вкладені мільйонні інвестиції одним із олігархів, це не стосується… 
Карпатські перлини на 25 році незалежності України намагаються вирватися з гнітючої депресії. Однак це відбувається дуже повільними кроками. Чому? Бо все насамперед впирається у брак грошей. Тим часом наші туристи оминають мальовничі українські Карпати, частенько обираючи австрійські курорти. Їдуть на вакації в Альпи. І ось, видається, з’явилося світло в кінці тунелю: є амбіційна мета – Карпати хочуть розвивати за прикладом успішної моделі розвитку Альп. Австрійцям це вдалося, і вдалося дуже добре. 
У 2017-ому в держбюджеті збільшать фінансування ремонту доріг – вдвічі. Ремонт доріг – це питання номер один і воно має стати ключовим у програмі
А хто сказав, що нам, працьовитим українцям, не вдасться?! Вірю, що так воно і буде. Звісно, не одразу. Потрібні передусім велике бажання зміни стану справ – із депресії до розвитку, політична воля перших осіб країни, комплексна програма державної підтримки розвитку Карпат, ухвалення необхідних законів, стратегія з покроковим планом дій, значні інвестиції, титанічна праця та креативні ідеї. Безперечно, на все це знадобляться роки… Зрештою, нічого у житті не буває одразу, ніхто за нас, українців, цього не зробить. А депресія має властивість рано чи пізно закінчуватися.
Гори, їхню енергетику треба любити… І власне розвиток Карпат за прикладом Альп як успішної моделі для поступу гірських регіонів та охорони довкілля ініціює людина, котра дуже любить гори, багато мандрувала їхніми стежками. Це львів’янин, голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Нарешті про проблему гірських територій уперше заговорили на найвищому державному рівні. Аби в наші Карпати хотіли їхати відпочивати туристи, аби гірські райони могли стати прибутковими, аби можна було забезпечити нормальний рівень життя місцевих жителів. А ще дуже важливо розвивати зелений туризм (тут треба попрацювати законодавчо) та облаштовувати нові переходи із залученням коштів ЄС. Також вкрай важливо унеможливити в Карпатах дику вирубку лісів, що, на жаль, спостерігаємо зараз.
Цими вихідними в селі Плав’є, що на Сколівщині, відбувся круглий стіл “Проблеми та перспективи розвитку гірських районів України” за участі спікера ВР, першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, голів облрад та райрад. Як підсумок – представники органів місцевого самоврядування Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей закликали уряд розробити та затвердити державну програму підтримки розвитку Карпат із залученням повноважень представників областей Західної України. Відповідну декларацію до Кабінету Міністрів підписали під час роботи круглого столу представники обласних, районних, міських рад Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей і місцевих рад – членів Асоціації органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати – Україна”.

фото: прес-служба облради
Серед пріоритетів – розвиток дорожньо-транс­портної інфраструктури задля забезпечення доступності в Карпатах, вирішення екологічних проблем, розвиток туризму та збереження історико-культурної спадщини. Саме це, на думку представників органів місцевого самоврядування, стане дієвим інструментом збалансованого розвитку гірських територій, підвищення їх конкурентоспроможності, підвищення рівня життя місцевого населення, збереження довкілля, природних ресурсів та етнокультурної спадщини. “Підтримуємо ініціативу щодо звернення до уряду і потреби розробки та впровадження державної програми підтримки розвитку Карпат. Закликаємо долучитися до просування цієї ініціативи парламентарів, громадських організацій та науковців”, – запропонував Андрій Парубій.
“Це була моя давня ідея – зібрати голів обласних рад та представників гірських районів. З ініціативи голови Львівської облради вперше вдалося вийти на майданчик обговорення – круглий стіл, під час якого була розглянута низка цікавих і важливих ініціатив. Дякую Олександрові Ганущину за організацію такого важливого заходу, – зазначив спікер Верховної Ради. – Голов­на суть цього обговорення полягала у тому, як гірські райони з депресивних, як їх уже звикли називати, перетворити на райони розвитку, як це є у Європі. Ми вивчали і брали за досвід приклад Альп, де після війни розробили спільний розвиток інфраструктури цього регіону. Зараз обговорюємо програму розвитку Карпат разом із Польщею, Румунією та Угорщиною. Втім замало домовитися на міждержавному рівні – важливо, аби й Україна змогла зробити все необхідне, щоби програма змогла працювати. Мовиться про збільшення пунктів пропуску між державами, про кошти на розвиток інфраструктури (особ­ливо доріг і мостів), адже без цього неможливо вийти на залучення інвестицій. Є дороги – є рух. Інфраструктура – питання номер один, і кошти будуть передбачені із держбюджету. Важливо, щоб ми змогли вирішити й законодавчо врегулювати питання екології. Кажу і про вирубку лісів, і про сміття… Сміття в потік – це вже така сумна традиція. Якщо не вирішимо питання сміття, себто винесення сміттєзвалищ за межі гірських районів, важко буде говорити про інвестора, про повноцінний туризм у них. Варто акцентувати й на підтримці тваринництва, зокрема вівчарства. Тут закордонний досвід свідчить про велику перспективу”.
Якщо не вирішимо питання зі сміттям, себто винесенням сміттєзвалищ за межі гірських районів, важко буде говорити про інвестора, про повноцінний туризм у цих регіонах
На думку спікера ВР, є всі шанси перетворити ці райони з депресивних на райони розвитку. “Буде створена робоча група, до якої ввійдуть народні депутати із міжфракційного об’єднання, депутати-мажоритарники від гірських округів, представники уряду (порадимося, яких саме міністерств) та органів місцевого самоврядування, аби всі ці ініціативи та ідеї, озвучені під час круглого столу, систематизувати і визначити, що і коли можна вирішити. Певен, що спільними зусиллями вирішимо ці питання”, – зазначив Андрій Парубій. 
На запитання “Пошти”, в якій перспективі варто очікувати перших результатів і від кого це насамперед залежить, він відповів: “Говоримо про довготривалі стратегії. Це комплекс питань, і назвати одне з них, яке одномоментно вирішить всі інші, було б неправильно, нечесно. Було б також неправильно казати, що лише зараз почали займатися питанням Карпат. Зокрема, ремонт доріг у гірських районах Львівщини вже дав позитивний ефект (маю на увазі дорогу до Славського). Звісно, найголовніше – це розвиток інфраструктури. До речі, у 2017-ому в держбюджеті збільшать фінансування ремонту доріг – вдвічі. Ремонт доріг – це питання номер один і воно має стати ключовим у програмі. Частково це питання, зокрема і на Сколівщині, буде вирішене наступного року. Коли ж говоримо про зміни до закону “Про статус гірських населених пунктів України” (а то найважливіший законодавчий крок), то на це, найімовірніше, знадобляться місяці, аби він із соціальної філософії перейшов на філософію розвитку. Соціальна норма – 25 відсотків доплати на гірські райони, з одного боку, позитивна для регіону, а з другого –  слугує бар’єром для залучення інвесторів. Тому робоча група повинна розробити програму, яка не зменшувала б соціального захисту, не відлякувала, а навпаки, залучала інвестора. Нам доведеться провадити досить важкі дискусії, аби знайти компроміс. Адже традиційно є дискусія між прихильниками соціального захисту та прихильниками концепції розвитку. Можливо, цей компроміс стосуватиметься поетапного переходу. Програма розвитку може бути в туризмі, тваринництві (останнє потребує вивчення). Найголов­ніше, звісно, це розвиток інфраструктури”.

фото: play-karpaty.com
Зі слів спікера ВР, є ще законопроекти, які спрощують розвиток зеленого туризму. Але вони потребують опрацювання і тільки тоді прийняття.
Голова Львівської обл­ради Олександр Ганущин наголосив на необхідності напрацювати окрему державну програму розвитку гірських районів, без чого буде складно вирішити екологічні та інфраструктурні проблеми Карпат. Державна програма – один зі способів вивести гірські райони на новий рівень, певен він. 
“Тішить, що такий важливий і актуальний захід відбувся на теренах Львівщини. Дякую спікеру за пильну увагу до проблем Карпатського регіону. Потрібно не лише констатувати проблеми, але й шукати шляхи їх вирішення”, – пояснив Олександр Ганущин. На його переконання, буде вирішене питання дорожньої інфраструктури: полегшиться доїзд “швидких”, автобусів для учнів із найвіддаленіших сіл, зрештою доїзд інвесторів до Карпат. “Складною є ситуація у Карпатах зі збором та вивезенням сміття. Має бути окрема поправка (кажу про фінансування за рахунок коштів держбюджету на вивезення сміття). Тариф на вивезення твердих побутових відходів повинен дотуватися”, – додав голова Львівської облради і наголосив, що недостатньо лише апелювати до партнерів з Євросоюзу – держава також має докластися до розвитку потенційно перспективного регіону. 
“Ми багато апелюємо до наших колег із Євросоюзу. Втім потрібна окрема державна програма підтримки розвитку гірських територій. Зокрема, коштом держбюджету можуть і мали б бути підтримані туризм, зокрема зелений, транскордонна співпраця. Кажу вже про перспективу 2018-го. 
Тішить позиція першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслава Негоди, який готовий нас підтримати в ініціативах”, – сказав Олександр Ганущин.
Вирішено створити на рівні парламенту робочу групу задля напрацювання пропозицій до законопроектів, які мали б сприяти розвитку території Карпат
На запитання “Пошти”, що саме може зробити депутатський корпус Львівської облради, аби в 2017-ому Карпати зробили поступ до розвитку, голова Львівської облради відповів: “Екологічний фонд однозначно буде відкорельований на поправку щодо Карпат. Також намагатимемося підходити до лісокористування у позитивний спосіб. Основний меседж – лісовідновлення та правильне заліснення на площах, які вирубують. Ліс повинен бути посаджений, повинен рости, доглядатися, бути зрубаним, переробленим і наново бути посадженим. Будемо закладати гроші на початок робіт (це масштабний проект за шведською технологією), аби на теренах Львівщини вирощувати саджанці для лісів Західної України (маю на увазі саджанці контейнерним способом)”.
“У чому особливість розвитку гірських районів? Тут захований величезний потенціал – як туристичний, так і екологічний. Має бути напрацьована спільна стратегія, як в Україні поетапно розвиватимемо інфраструктуру, вирішуватимемо екологічні проблеми та залучатимемо інвестиції в гірські райони, – вів далі спікер. – Важливою та перспективною є спільна програма розвитку Карпатського регіону разом з іншими сусідніми державами. Подібний процес відбувся після війни у Альпах, коли всі країни, на території яких розташовані ці гори, виробили спільний, єдиний план побудови та розвитку інфраструктури. Аналогічну мету ставимо перед собою, аби розвиток інфраструктури Карпат був розроблений як єдиний комплексний програмний захід із залученням коштів ЄС та з українського бюджету для розвитку всього регіону. Плануємо цієї зими (січень – лютий) провести аналогічний наступний захід на Івано-Франківщині, на який запросимо й голів парламентів держав-сусідів  – Польщі, Румунії та Угорщини, щоби можна було зробити наступний крок у розвитку згаданої програми. Звісно, Україна має робити і свій вклад в цю ініціативу. Потрібно не лише ставити питання, що може дати центральна влада для розвитку гірських регіонів, але й як започаткувати програму, яка дала б дохід для розвитку цих районів без залучення коштів держбюджету. Зокрема, туризм дасть і створення нових робочих місць, і новий етап для розвитку районів. Свого часу я побував у Австрії, в гірських районах, які колись були дотаційними, а завдяки розвитку туризму стали не лише прибутковими, але й досить популярними серед туристів з усієї Європи. Певен, що ми повинні йти аналогічним шляхом”. 
Своєю чергою В’ячеслав Негода, перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, підтримує ініціативу перейняття Україною європейського досвіду. 

фото: прес-служба облради
“У Швейцарії три чверті території займають гірські райони, але вони досить добре розвиваються. Дай Боже нам мати такі доходи в гірських районах! Там гори є позитивною преферен­цією. Натомість там чомусь сприймають, що ці території мають бути депресивними, що їм потрібно надавати допомогу. Необхідно застосовувати сучасні підходи до територіального розвитку, – зазначив урядовець. – Потрібно максимально застосувати обласні стратегії регіонального розвитку, де прописані план і терміни його реалізації. Також є Фонд регіонального розвитку, де закладені чималі кошти. Наразі, на жаль, немає інфраструктурних проектів… Потрібно було б у рамках стратегій регіонального розвитку на 2017-ий запропонувати проекти розвитку гірських територій. Кажу, зокрема, про інфраструктуру, про створення нових робочих місць. Основне завдання – аби ці території були привабливими не лише для туристів, але й щоб на них створювали робочі місця, щоби люди хотіли залишатися працювати вдома. Також є бюджетна програма соціально-економічного розвитку. Варто було б органам місцевого самоврядування застосувати ресурси для проектів розвитку”.
“Наше завдання – максимально використати той потенціал та переваги гірських районів (природа, ресурси, традиції, культура), аби перетворити їх на привабливі не лише для українців, а й для зарубіжних партнерів. Варто повчитися у наших сусідів”, – додав урядовець. 
“Дуже багато речей залежить від місцевої влади. Що кожен чиновник робить на своїй посаді, чи контролює належним чином усі процеси, зокрема ту ж вирубку лісів? Шкоду лісу робить не спікер, не парламентар, а самі місцеві жителі, які там живуть. Чому так? Ці проблеми потрібно вирішувати на місцях”, – запевнила парламентар, голова міжфракційного об’єднання “Карпати” Оксана Юринець. – У європейських країнах навчилися правильно господарювати, не завдаючи шкоди екології. А чому ми не можемо? Було б бажання. Наші проблеми, недоліки мають стати перевагами і новими можливостями. А якщо говорити про інфраструктуру, то тішуся, що за два останні роки на Львівщині відремонтовано доріг більше, чого не робили понад двадцять років”. 
До слова, представники органів місцевого самоврядування повинні сформувати пакет пропозицій до Оксани Юринець з метою просування вказаних ідей на парламентському рівні.
Зі слів спікера ВР, є дві різні концепції, дві різні філософії: “дай – і будемо виживати” (це психологія Союзу) і “допоможи – аби могли розвинутися”. Маю на увазі початкові кошти з програми розвитку, щоб можна було провести семінари і навчити людей. Можливо, зняти чи зменшити податки на певний період часу, як це було в багатьох країнах. Скажімо, в Туреччині для розвитку туризму на п’ять років скасували податки, – пояснив Андрій Парубій. – Потрібно напрацьовувати програми, як райони, які вважають депресивними, перетворити на інвестиційно привабливі, аби не було сумно від того, що людина живе в горах. Навпаки, аби люди, які живуть у горах, мали великі можливості. Так є у Швейцарії та Австрії, де високий розвиток туризму, де потужне залучення інвестицій. Кажу про вудку, а не про рибу!”
Львів – Плав’є –  Львів 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7607 / 4.54MB / SQL:{query_count}