Коли вода ріками по стінах…

“Пошта” поцікавилася, що роблять мешканці, коли через дірявий дах вода затоплює їхні домівки, а також чим у таких випадках може зарадити місцева влада

Ллє як з відра – це, напевно, вислів про львівську погоду. У такі дощові дні добре пити теплий чай вдома, грітися біля батарей. Але негода прийшла у наше місто раптово після теплих вихідних, у містян почалася паніка стосовно “рік” на вулицях. І декому було б справді затишно пити у квартирі гарячий напій, якби не доводилося рятувати меблі, стіни, скручувати килими, щоб вберегти їх від води, яка просочується через стелю. Дехто постійно мусить чергувати у квартирі, щоб у каструлі стічна вода не вийшла за вінця, щоб вчасно підставити якусь порожню миску під нову водну течію. 
У той час, ще хтось рятує свої запаси картоплі в підвалі, стоїть по кісточки у воді та вичерпує воду. Осінь у Львові. І нема як зігрітися, нема як висушити оті промоклі стіни, бо ще нема опалення. Не тішить тоді панорамний вид з вікна багатоповерхівки, якщо у вашому домі несправний дах, а ви – мешканець останнього поверху і переживаєте за кожну підозрілу хмару і затягнуте небо. Але що робити, коли дах тече, нищаться львівські помешкання і майно всередині них? Хто винен, якщо покрівля полагоджена, та не витримала випробування цими дощами, і ті потоки з даху спускаються по стінах у квартири містян знову і знову? Який алгоритм дій, щоб відремонтували ваш дах, коли він почав протікати, але у бюджеті на початку року не виділили на ремонт будинку ні гроша?
У Львові є програма з ремонту дахів, але необхідно, щоб мешканці зверталися зі скаргами, коли формується бюджет на рік

Спільнота ГО “Варта-1” на сторінці у Facebook переповнена відео та фото на тему львівських рік. Користувачі соцмережі завантажують світлини з різних районів Львова, де разом із водними потоками рухається невивезене сміття, де машини їдуть “по вуха” у воді, де замокли внутрішні рожеві стіни дитячої поліклініки на Левандівці. Нарікають також львів’яни, що маршрутні таксі не підбирають пасажирів, що водії виганяють із салонів мокрих від дощу людей. Одним словом, водний колапс. Але містяни не втрачають почуття гумору і вдало жартують, себто “дощ у Львові йде з 1256 року”.

фото: tvoemisto.tv

“За що ж тоді ми платимо квартплату?!”

Людей бентежить чимало запитань, які стосуються їхніх помешкань. Добре, що ці запитання є, чудово, що є ініціативні люди, тому що гірше, коли всім байдуже. 
“Я живу в Дублянах у “висотці” на останньому дев’ятому поверсі. Скільки себе пам’ятаю, у нас завжди були проблеми із затопленням квартири. І винні в цьому були аж ніяк не сусіди, а старе покриття даху, – каже “Пошті” Олена, жителька Дублян. – Скільки ж ми намучились із тими водами! Коли на вулиці дощ чи сніг, вдома, бувало, води ледь не по кісточки, а паркет здувався далеко не раз. Періодично батьки звертались у ЛКП чи то у міськраду, аби якось зарадили цьому. Інколи нам таки вдавалось чогось добитись і перекриття змінювали або ж ми своїм коштом ремонтували дах. Опісля, робили ремонт в коридорі (бо затікало власне там найбільше) і  десь по п’ять-сім років мали спокій, а потім все починалось знову”.
Співрозмовниця поділилася історією з останнього “потопу”: “У травні 2015-го, коли в черговий раз на стінах з’явились мокрі плями, у мене увірвався терпець, подзвонила на гарячу лінію області за номером 112. Мені перетелефонували із Жовківської райдержадміністрації, що дах таки відремонтують, але вже восени. Запевнили лише, що то буде “до першого осіннього дощу”. Але восени віз і далі був там – одного “гарного” ранку нас так затопило, що повністю “здувся” паркет, вся стіна в коридорі була мокрісінька, а ще замочилась проводка і зникло “світло” у половині квартири”. Зі слів жительки Дублян, це був жах! Цілий день вдома підставляли баняки, миски, все на світі – не встигали їх змінювати, “бо так лило”. 
“Я зробила фото і занесла їх заступнику міського голови Дублян (бо ж раніше жоден представник мерії не удостоївся прийти бодай і подивитись як нас затоплює, а може то ми собі вигадали). Кажу до нього: “У вас, пане заступнику, певно вдома сухо і тепло, а в мене холодно і мокро, а ще відлущується стіна і пахне сирістю!”. Він лише знизував плечима, мовляв, “нема грошей, але от-от будуть”. Потім я ще дзвонила кілька разів на 112, у Жовківську райдержадміністрацію нагадувати їм про невиконані обіцянки. Через певний час приїхали майстри і таки змінили старе перекриття на нове”, – розповіла пані Олена.
Чисткою дощоприймачів займаються райадміністрації, але місто має промивати каналізації. На весь Львів є одна машина для цього, а у Кракові таких машин є п’ять
Наостанок співрозмовниця зауважила, що гроші за збитки від води ніхто не повернув: “Своїм коштом вкотре зробили ремонт в коридорі за свій рахунок. Сподіваюсь, що найближчими роками ми не матимемо пригод із тими затопленнями. А зрештою, думаю, що тепер такі проблеми буде легше вирішити, бо буде ОСББ. А то раніше проблема із дахом – була лише проблемою моєї сім’ї. Решті жителям під’їзду було просто байдуже. Якщо у вас схожа біда, то не лінуйтесь оббивати пороги тих, хто би мав це ремонтувати! Бо за що ж тоді ми платимо квартплату?!” – наголосила Олена. 

Тече дах – чиї це проблеми?

Іван Рудницький, депутат Львівської міськради, член комісії інженерного господарства, транспорту, зв’язку та житлової політики зауважив “Пошті”, що цього року, як і торік, є багато коштів на житлове господарство міста. На прикладі районів Львова це 10-12 млн грн, а в міському бюджеті на такі більш складні роботи (наприклад, дуже аварійні будинки) передбачено теж великі кошти, а це близько 50 млн грн. Тобто гроші є, але що робити людям, аби отримати кошти на ремонт даху, підвалу, свого будинку? До слова, те, що не належить будинку: тротуари, дороги, дощова каналізація – це людей не стосується. Це більше проблеми водоканалу чи райадміністрацій.

“Якщо будинок належить місту, і у час такої негоди протікає дах, затоплює верхні поверхи будинку чи підтоплює підвал, то насамперед мешканцям потрібно писати звернення до райадміністрації, щоб їхній будинок внесли у титульний список на ремонт, скажімо, покрівлі. У райадміністраціях складають такі списки, комісійно оглядають і перевіряють, чи справді це так (найкраще перевірити цю ситуацію після дощу), тоді будинок включають у титульний список об’єктів, які підлягають ремонту, наприклад, у 2016-ому році. Той титульний список проходить погодження на депутатській комісії, після чого його включають у бюджет міста, а згодом депутати затверджують його на сесії міськради”, – пояснив поетапно усі дії Іван Рудницький. 
“Якщо брати Сихів, район у якому я мешкаю, то тут приблизно 70 відсотків будинків мають відремонтовану покрівлю, капітальним способом чи, як кажуть, поточним ремонтом. Дахи цих будинків перебувають у більш-менш нормальному стані”, – розповів співрозмовник.
Коли нарікають, що винне ЛКП, починаєш просити, щоб створили об’єднання співвласників, то ніхто не хоче
Зі слів депутата, під час такої негоди, яка зараз у Львові, то ці ремонтні роботи якраз пройдуть випробування. “Якщо протече дах будинку, де цього року провели ремонтні роботи, вода затопить поверхи, то звичайно, що будівельники повинні відремонтувати за свій кошт, оскільки є термін гарантії. Якщо у будинку не проведені роботи капітального чи поточного характеру, а будинок у ці дні безперервного дощу потік, то звичайно треба звертатися до райадміністрації, збирати декілька підписів, як правило, мешканців верхніх квартир, які постраждали. Мешканці мають звернутися до районних адміністрацій, тому що після кожного кварталу, півріччя йде перевиконання міського бюджету і є можливість поправити об’єкти, які не були внесені до титульних списків. Тобто ті будинки, які є на балансі ЛКП, то їм можна спокійно складати дефектні акти, кошториси на той об’єм робіт, який вони зробили, звертатися до суду за відшкодуванням витрат, які вони понесуть після ремонту”, – акцентує “Пошті” Іван Рудницький. 

фото: Pavlo Palamarchuk

ОСББ: чи допоможуть?

Із початку 2017-го має стати чинним закон про створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, але чи не відкладуть його, чи зуміють громадяни зробити такі спільноти? Депутат міськради Іван Рудницький зауважив, що у будинках, де вже є ОСББ, простіше: “Акти про те, що протікає дах, керівник ОСББ завіряє на місці, і це є сигналом до дії: або відшкодовувати щороку людям такі речі, або знайти кошти для ремонтів. Як правило, ініціативні та активні люди відкликаються на такі речі. Є приклади ОСББ, які капітально лагодять дахи за свій рахунок. Яким способом? Мешканці верхніх поверхів домовляються і сплачують необхідну суму наперед, на рахунок квартирної плати. Мешканці таким чином мають можливість зібрати 50-70 тис. гривень і відремонтувати дах у своєму будинку”.
У вівторок Львів опинився у колапсі: разом із водними потоками рухалося невивезене сміття, машини їхали “по вуха” у воді
З його слів, якщо на рівні ОСББ, то це треба вирішувати за свій кошт, своїми силами, якщо в ОСББ є роботи, які дороговартісні та потребують великих коштів, то треба звертатися до міськради у департамент житлового господарства. На об’єкти, які потребують значних коштів, департамент може виділити гроші у тому числі й на ОСББ.
“Якщо відбувся ремонт і все ж почало протікати, то треба звернутися до ЛКП або до житлового відділу райадміністрації, оскільки з підрядником підписували угоду про ремонт даху. Треба в ЛКП з’ясувати, хто укладав угоду на ремонт будинку. Якщо укладало ЛКП, то звертатися до них, і відповідно написати претензійну заяву із вимогою відремонтувати дах”, – розповів співрозмовник. 
Наостанок депутат міськради розповів “Пошті” про власний досвід мешкання у багатоповерхівці та участі у ОСББ: “На щастя, я живу на 3 поверсі, безпосередньо до мене нічого не затікає, але дах нашого будинку перебуває у майже аварійному стані, оскільки будинок збудували 30 років тому. Ми, мешканці проспекту Червоної Калини, звернулися до інших будинків (до нашого ОСББ входить 5 будинків), то ми їх відремонтували трохи за свій кошт, а частково за рахунок міста. Цього року безпосередньо на наш будинок мають виділити, здається, 260 тис. грн на капітальний ремонт усього даху. Є процедура, як це робиться. Перший етап – скласти дефектний акт, потім необхідно скласти кошторис, провести експертизу кошторису, управління аудиту надає висновок, що там ціни не завищені, і лише після того місто фінансує підряднику 30 відсотків коштів на проведення ремонту. Дуже шкода, що це стається на порозі зими і під час такої осінньої негоди, але будемо старатися, аби відремонтувати цей дах у своєму будинку”.
Юрій Кужелюк, депутат Львівської міськради, член комісії фінансів та планування бюджету:
– Під час протікання покрівлі мешканцям не варто розраховувати на відшкодування, бо це все одно що чекати повернення вкладів Ощадбанку Радянського Союзу. Той, хто каже, що відшкодує, каже неправду… Треба зрозуміти, що будинки – спільна власність громадян, тому громадяни повинні доглядати і слідкувати за дахами, як це роблять люди у цілому світі, а не чекати, поки затече. Мешканці повинні вчасно звертатися зі своїми потребами. З нового року, коли вступить у дію закон про ОСББ, місто зовсім не буде займатися будинками, оскільки усе буде покладатися на власників будинків. У нас є програма з ремонту дахів, але необхідно, щоб мешканці зверталися зі скаргами, коли формується бюджет на рік. Все впирається у фінанси, але насамперед вирішуються критичні питання, наприклад, коли заливає квартири, де аварійна ситуація. Якщо плоский дах, то, як на мене, вже можна самим зібратися і засмолити покриття, тому що місто не в змозі все зробити. У нас ще є такий момент, коли мешканці першого поверху не хочуть платити за ліфт, тому що “я не їжджу”, а шостий чи сьомий не хоче платити за ремонт даху, тому що “мені не тече”. Ми не навчені до колективного співжиття. Коли людина живе у приватному секторі, вона має свій будинок, який сама збудувала, який сама утримує, ремонтує, проводить до нього комунікації. Така людина абсолютно все сама робить, не за чийсь кошт, попри те, що навіть гідної дороги чи путньої каналізації нема біля того будинку, але мешканець спокійно дає собі раду. А ми всі знаємо, що дати раду у власній хаті значно дорожче, не всі ж олігархи живуть у хатах. Тут люди живуть у багатоквартирному будинку, де затрати є мінімальні, але всі знають, що щось конкретне повинен зробити “хтось”, лампочку повинен нам вкрутити “хтось”, а ми її не купимо, бо “чого ж то я маю лампочку вкручувати”. У нас жахливо в’ївся оцей соціалістичний принцип. Ми ніяк не можемо усвідомити, що ми є власниками не тільки власної квартири, але й сходового майданчика, що не можна видовбувати з нього плитку, “бо мені на дачу треба”. Є такі будинки, в яких стоять у під’їзді вазони із квітами, все прибрано, побілено, а є такі, де все пошарпано, пописано дітьми. І тут запитання: чиї діти це роблять? До тих пір, коли ми будемо сподіватися на “хтось”, будуть текти дахи і не тільки. Коли підтоплює підвали, то це подвійне питання. Коли інтенсивний дощ, тоді підтоплює у всьому світі: від Токіо до Вашингтона – ми не виняток. Те, що днями провалилася машина, то таке буває і в інших містах світу. Витягнули вантажівку, відремонтують дорогу. До речі, є кількість води, яку здатні прийняти гідролюки у Львові. Якщо кількість води поступає більша, то закони фізики ще ніхто не відмінив. Потік “зависає”, і вода тече по вулицях. Якщо підтоплює будинки, то треба звертатися в ЛКП чи райадміністрацію. Може бути ситуація, коли дощоприймач забитий. Чисткою дощоприймачів займаються райадміністрації, але місто має промивати каналізації, а на увесь Львів є одна машина для цього. До слова, у Кракові таких машин є п’ять. Усі мешканці повинні зрозуміти, що ми відповідальні за ситуацію в місті. Якщо ми чекатимемо, коли все зробить мерія, ЛКП, то нічого не буде. Коли нарікають, що винне ЛКП, починаєш просити, щоб створили об’єднання співвласників, то ніхто не хоче. Коли буде ОСББ, тоді люди самі будуть збирати гроші, самі вирішуватимуть, де, що і як лагодити. Якщо буде щось не так, тоді хай нарікають на свого голову ОСББ і вчаться відповідальності. Свого часу у Балтійських країнах, зокрема у Таллінні, прийняли закон, що усі мають створити об’єднання співвласників. Упродовж півріччя, хто не створив об’єднання, той залишається без світла, води, каналізації і всіх комунальних вигод. Півроку усі помучилися, але питання вирішили.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7252 / 4.51MB / SQL:{query_count}