І горить, і смердить, і здоров’ю шкодить…

Львівщину традиційно восени неабияк затягнуло димом. Екологи б’ють на сполох і просять людей бути мудрими!

фото: mns.gov.ua (2)
Купи багряного листя, пожовкла суха трава… Осінь. Декому так шкода нашої природи, що він намагається їй “допомогти”, запаливши увесь осінній непотріб. Дехто для розваг влаштовує собі вогняні шоу, кинувши сірника у суху траву. І це справді шоу, тільки той “помічник” подивився на багаття, понюхав димку і втік, а наступного ранку можна жахнутися від тогожалобного чорного, у який перетворилися поля. А вночі люди мучаться від задухи, смороду, хтось не може вгамувати кашлю, сльозотечі, а ще буває, що на трасі чимало аварій, бо дим стелиться над дорогою і видимість на нулі. І це тільки початок, осінь довга, полів багато, ну і “добродіїв” із сірниками чимало. 
Ще й на днях на Львівщині загорілося торфополе поблизу села Ситихів Жовківського району. Спершу на сторінці у Facebook у спільноті “Варта 1” львів`яни почали нарікати на жахливий сморід, який потурбував їх вночі. Містяни здійняли паніку, чи, бува, то не Грибовичі знову палають. То, на щастя, не Грибовичі, але, на жаль, це палали торф`яки упродовж декількох днів не без наслідків. 
У четвер, 8 вересня, поблизу села Гряда зіштовхнулося дев’ять автомобілей, і одразу за 200 метрів відбулася ще одна ДТП за участі трьох авто, повідомила  Катерина Рибій, речниця Патрульної поліції Львова. Чогось подібного і такого масового на Львівщині ще не було.
“Загалом зіштовхнулося 12 транспортних засобів. Там, де зіштовхнулося дев’ять машин, вісім потерпілих. Причиною аварій є погана видимість, а чи це став туман, чи задимлення від горіння торфів, з’ясують слідчі та експерти. Було чути сильний запах горіння торфу, але ДСНС говорить про те, що горіння торфів не могло стати причиною горіння торфів, а все через туман, який був у цей період на тій ділянці. Думаю, що обидва фактори мали значення”, – розповіла речниця. 

фото: варта 1
У четвер, 8 вересня, Головне управління ДСНС України у Львівській області оприлюднило офіційне повідомлення стосовно ДТП, що виникла поблизу с. Гряда, Жовківського району, що горіння торфу в с. Ситихів Жовківського району ліквідовано практично по всій площі горіння. 
“Інтенсивного виділення продуктів горіння на місці пожежі немає. У зв’язку із великим резонансом у суспільстві щодо дорожньо-транспортної пригоди поблизу с. Гряда, Жовківського району, повідомляємо: задимлення від горіння торфовища не могло спричинити зіткнення автомобілів. На місці виникнення ДТП вранці спостерігався сильний туман”, йдеться у повідомленні. 
А всі нещастя через недбальство і нерозуміння відповідальності. До того ж причиною пожеж на торфовищах є якраз спалювання сухого листя, трави та побутового сміття. Вогонь із цих пожеж перекидається на торфополя та провокує їх займання. Якщо не я, то хто? Поставте собі це речення за кредо у певних ситуаціях. Якщо не я перестану спалювати сухостій, тоді хто?

Але ж той торф смердить! 

Торф горить повільно на всю глибину його залягання. Торф’яні пожежі часто охоплюють великі площі і важко піддаються гасінню, коли горить шар торфу значної товщини. Торф може горіти в усіх напрямках, незалежно від напрямку і сили вітру, а під ґрунтом він горить навіть під час помірного дощу і снігопаду. Ознакою підземної торф’яної пожежі є характерний запах диму, який місцями просочується з-під землі, а сама земля гаряча. Температура в товщі торфу, охопленого пожежею, більше тисячі градусів. Це створює проблеми з гасінням – вода, яка потрапляє на територію горіння, випаровується перш ніж досягає вогнища. Торф’яні пожежі створюють небезпеку провалу в прогорілий ґрунт людей і техніки, тож слід бути обережними та не перебувати поряд із небезпечними місцями. 
Ігор Курус, головний фахівець прес-служби Головного управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Львівській області, розповів “Пошті”, що рятувальники кілька днів поспіль працювали щодо ліквідації загоряння на торфополі поблизу села Ситихів Жовківського району. 
“Як з’ясувалося на днях, після значного задимлення причиною стало загоряння на цьому торфополі. Горіло 1,5 гектара торфополя. У середу на місці працювало 66 рятувальників, 10 одиниць спеціальної техніки. Станом на середу також додатково долучили 50 курсантів університету безпеки життєдіяльності”, – зауважив співрозмовник. Ввечері 8 вересня, запевнили надзвичайними, горіння торфу ліквідували по всій площі. Зі слів Ігоря Куруса, будь-який дим і будь-які продукти горіння є шкідливими, адже у повітря виділяються важкі речовини, які осідають на органах дихання. Головний фахівець прес-служби закцентував, що слід пам’ятати, що не варто довго перебувати на відкритому повітрі, якщо є значне задимлення, якщо ж люди перебувають вдома, то варто зачиняти вікна, щоб обмежити доступ задимленого повітр’я у приміщення.
“У мене маленька дитина, то ми не можемо вийти гуляти, тому що я переживаю за здоров’я своєї малечі. На вулиці дим і сморід, а у квартирі задуха. Спершу думала, що це Грибовичі знову горять, а потім дізналася через соцмережі, що це торфовища. Здавалося, що вони самі по собі палають, а виявляється, що вони горять через штучний підпал. От хто це робить? Як він може цим дихати і невже теж упродовж декількох днів консервує своїх дітей у квартирі?”, – скаржиться молода мама Оксана.
Ще одна львів’янка зізналася, що забрала своїх дітей зі Львова, коли у місті почало дивно пахнути. “Завезла дочку і сина у село до мами, навіть діти пропускають школу, садок, але я насправді хвилююся за їхнє здоров’я. Коли приїхали до мами на Старосамбірщину, то і там нас дими не оминули. Люди масово підпалюють свої поля, а ще дехто робить це навмисно”, –  розповідає у розпачі львів’янка Ольга.

Навіть у церкві просять не спалювати суху траву

Усілякими способами пробують навчати, лякати громадян, аби не брали до рук сірника і не кидали у суху траву, скільки це загрожує не тільки флорі чи фауні, але й людині. Коли займання є некерованим, то згоріти можуть не тільки гектари полів, лісів, але й житлові будинки і навіть люди.
На Львівщині з початку року зафіксовано близько 300 загорянь сухої трави, повідомив Микола Маланич, начальник державної екологічної інспекції у Львівській області. “Штрафи за паління відповідно до статті 77 Кодексу України для громадянина становлять від 160 до 340 грн, для юридичних (особа, яка здійснює господарську діяльність) – 850 до 1190 грн. Для порушників складається адміністративний протокол і штраф – це все чим ми можемо злякати громадянина”, – зауважив Микола Маланич.
Співрозмовник зізнався, що особисто він мав інакші пропозиції: накласти 1800 грн штрафу на громадянина, а 3400 на юридичну особу, але в залежності від кількості спаленої трави, від площі горіння. На думку начальника держекоінспекції, тоді сумлінні громадяни будуть братися за голову і не писати скарг, що у них сморід у хаті, бо сусід щось палить, зі словами: “А я йому на зло буду завтра щось палити!”. 
“Зараз ми активно працюємо, використовуємо різні способи, щоб не траплялися випадки запалення трави. Залучили усіх громадських інспекторів, усі районні адміністрації, зокрема і церковні громади. Дійшло навіть до того, що оголошують у церкві, що спалювання трави заборонено і це карається законом. Щотижнево здійснюється розсилка на мобільні телефони державним та громадським інспекторам, щоб пильнували, аби в області нічого не горіло”, – зазначив Микола Маланич.
Зі слів співрозмовника, велика проблема у тому, що протокол – це єдина дія, тобто особа-порушник має бути на місці, його треба зловити за руку, а вони втікають з місця, тому не можна доказати, хто саме це вчинив. У цьому випадку державній екологічній інспекції допомагають працівники поліції, які сумлінно виконують свої посадові обов’язки, фіксують самостійно за нашими матеріалами, приїжджають і встановлюють особу. На думку посадовця, задимлення небезпечні насамперед для дихальних шляхів і загалом впливають на наше життя і здоров’я. “Коли дим лягає на трасу і вже є випадки в Україні зокрема, стаються ДТП, навіть з трагічними наслідками. Коли на днях горів торф у Жовківському районі на Львівщині, то 12 авто створили дорожню аварію, – зауважує співрозмовник. – Різні фактори вплинули на цю ДТП, задимлення у тому числі, але сумлінний громадянин, водій мав би задуматися, з якою швидкістю рухатися по трасі. Можливо, втратили пильність, не дотримувалися дистанції і перевищили швидкість, а як наслідок така аварія”. 
Зі слів начальника держ­екоінсекції, торік через горіння сухої трави сталося шість летальних наслідків. “Люди задихнулися димом, а потім згоріли разом з травою. Був такий випадок, коли бабуся вирішила спалити суху траву, бо та їй мішала, у наслідок чого згоріла хата”, – пригадує співрозмовник.
Чиновник наостанок додав, що наймасштабніша пожежа сталася у Самбірському районі, де горіла пшениця і площа загоряння становила 15 і 30 гектарів. 
Начальник ГУ ДСНС у Львівській області Сергій Дмитровський звернувся до населення щодо заборони спалювання сухої трави: “Статистика підтверджує, що майже всі такі пожежі виникають через людський фактор. Необережно кинутий сірник, недопалок, тліюче вогнище, пустощі дітей з вогнем — це може призвести до того, що через п’ять хвилин усе навколо палатиме. Особливу небезпеку становлять стихійні палії, що навмисно підпалюють сухостій — рослини, дерева, стерню та смітники. Маємо велику проблему із масовим випалюванням сухої трави. Особливо небезпечним є спалювання сухої трави на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, поблизу лісових масивів, газо- та продуктопроводів. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко. Окрім того, коли горить суха трава у лісовій зоні, то через відсутність під’їзних шляхів рятувальникам дуже нелегко своєчасно дістатися на місце загоряння. Ускладнює гасіння й відсутність поблизу пожежних вододжерел. У населених пунктах таке “господарювання” теж ні до чого доброго не призводить: спалення сухої трави, листя на присадибних ділянках переростає у неконтрольоване горіння, часто загрожує знищенням будівель та споруд житлового сектору. Вкотре звертаюся до вас суворо дотримуватися правил пожежної безпеки поблизу лісових масивів і на відкритих територіях. Пам’ятайте, що масштабні загоряння можуть мати негативні наслідки як для навколишнього середовища, так і для людей: спричинити пожежі будівель, знищити лінії електромереж, газо- та нафтопроводів, лісових насаджень. Будьте пильними та у разі виникнення пожежі негайно телефонуйте за номером Служби порятунку “101”.

“У селах тих, Що не спалюють суху траву, вважають поганим господарем”

Дмитро Скрильніков, голова ГО “Бюро екологічних досліджень”, – про “традицію” спалювання сухостою, закордонну практику збереження ґрунтів та задимлення від торфовищ
– Пане Дмитре, скажіть, будь ласка, яку небезпеку несе горіння сухостою для флори, фауни?
– Шкода надзвичайна в усіх аспектах. Перш за все вигорає трава, а потім верхній шар гумусу, тобто йде виснаження, погіршення якості ґрунтів. Окрім того, вигорає уся живність, яка проживає у тій траві чи верхньому шарі ґрунту. Такі горіння сухостою значно погіршують якість довкілля. Якщо спалюють суху траву, то роблять це восени або навесні. Навесні разом з травою згоряють відкладені яйця птахів. Наступна небезпека є для самих населених пунктів. Був випадок, коли люди спалювали траву поблизу Стрия, де був склад шин, що зібрала автомобільна компанія, внаслідок чого виникла серйозна пожежа. Поблизу Львова часто спалюють очерет, у якому сидять качки та інші тварини, всі вони гинуть. У зоні ризику і житлові забудови, оскільки горить все на великих площах.
– А які наслідки для людини?
– Трава горить при різних температурах, тому у повітря потрапляють продукти згоряння, які можуть негативно впливати на здоров’я людини. Якщо ми говоримо про траву вздовж доріг, то вона всмоктує у себе важкі метали, все, що викидається транспортними засобами, заводами потрапляє у ґрунт, а така вода – у рослини. Коли палити ті рослини, то усі небезпечні речовини переносяться у повітря. 
Окрім того, що з’явля­ється неприємний запах, турбує задуха, то у цей час загострюються приступи астми. Восени і навесні до нашої організації частішають дзвінки від людей із різних регіонів і скаржаться на таку проблему, особливо люди, які чутливі до такого диму. Звичайно, що одноразове вдихання не призведе до поганих наслідків, але зрозуміло, що будь-які небезпечні речовини накопичуються у нашому організмі, а згодом проявляються у різних хворобах.
– Розкажіть, будь ласка, яка практика за кордоном? Що роблять з опалим листям чи сухою травою?
– Є встановлені серйозні штрафи, тому що це велика шкода навколишньому середовищу. У нашій країні також передбачена адміністративна відповідальність за спалювання сухостою. Взагалі за це мали б притягувати до відповідальності будь-кого, хто це робить.
У свій час, будучи екологічним активістом, вдавалося ловити навіть у львівських парках двірників, які спалювали листя, траву, щоб менше було вивозити. У Львові дуже часто таке практикується. А у селах є така традиція, що вважається, якщо хтось спалив траву, то він гарний господар. Хоча у тій купі сміття горить все: і пластик, і трава, і ще багато чого небезпечного. У містах це практикують, щоб зменшити об’єм сміття, яке потрібно вивозити.
У Європі все залежить від місця. Певні ділянки там просто відпочивають. Там трава виросла, засохла, прогнила і тим самим створила ще один шар гумусу. Землі потрібні добрива, але на ній повинен бути природний перегній. Відповідно трава і листя повинні перегнивати. Чому у лісах росте краще та чи інша рослинність, тому що там природне поповнення гумусом. Ми ж виснажуємо наші чорноземи і ґрунти, тому що все корисне прибираємо і вичищаємо. Є європейські парки, у яких нічого з сухостою не прибирають, тому що листя перегниває, підживлює ґрунт. 
У Женеві замість того, щоб підсіювати траву, дають можливість їй вирости, скинути насінням і природним шляхом оновитися, підрости. У кожному аспекті треба розраховувати так, щоб була найменша шкода довкіллю. Оптимальний варіант – це викошування сухої трави, у деяких країнах зі сухостою роблять паливні брикети, деякі отримують із того добриво.
– Пане Дмитре, як довго відновлюється ґрунт після горіння трави чи листя?
– Час, який потрібен на відновлення, важко визначити. Для відновлення ґрунтів, мабуть, потрібно декілька циклів, щоб утворився новий гумус або ж удобрювати землю. Усе залежить також від того, скільки сантиметрів завглибшки вигоріло природного родючого шару, гумусу. Зрозуміло, поки заведеться нова живність, доки рослини заново проростуть (тут залежить від того, хто яке має коріння), але фактично ми виснажуємо ґрунти замість того, щоб вносити у них добрива. З кожним роком ґрунти у нас стають менш якісними. Якщо ми би сьогодні спалили сухостій, а на наступний рік залишили багато перегною, то ґрунт би відновився за рік-два. Але у нас такого немає: один шар спалюють, наступного року знову процедуру повторюють, тому ґрунти у нас взагалі не встигають відновитися.
– Як відомо, поблизу Львова горять торфовища. Прошу сказати, а як боротися із задимленням, яку шкоду несуть такі горіння?
Торфовища можуть горіти від того, що хтось палив багаття або ж влаштовував пікнік і не загасив за собою. Щороку виникають такі ситуації. Подібні проблеми горіння торфовищ характерні не лише для України, сусідня Білорусь також щорічно зіштовхується з такою ситуацією. Але найбільша проблема нашої країни у цьому питання – це абсолютна безгосподарність. Раніше з торфу виробляли паливні брикети, тому такі родовища ретельно доглядали і охороняли, а зараз занепад. Очевидно, що є питання браку господарства. Звісно, що бувають надзвичайні ситуації у будь-якій країні: чи це Штати, чи Європа. Наприклад, у сусідній Білорусі серйозний контроль, там кожен природний ресурс намагаються цінувати і добувати. Бувають насправді надзвичайні ситуації, коли через спеку навіть ліси горять. Зрозуміло, що дим, продукти згоряння шкодять людському здоров’ю. ДТП на Львівщині трапилася очевидно через задимленість, погану видимість.
– Чи можете сказати, звідки взагалі виникла традиція спалювати сухостій і як з нею боротися?
– Раніше не було традиції спалювати траву, звідки це прийшло – незрозуміло. Взагалі колись люди навпаки викошували, використовували суху рослинність для годування худоби. Відповідно ґрунти швидше відновлювалися. Хтось підпалює траву вздовж доріг для забави, хтось робить це для того, щоб менше працювати. У кожному випадку треба аналізувати причину. Міська влада мала б слідкувати за подібною ситуацією у парках, скверах, садах. Місто мало би мати чіткий підхід і конкретно навчати двірників, комунальні служби, як поводитися зі сухостоєм. Наприклад, у парку “Знесіння” ми щодня ловили людей, які всього-на-всього заради забави влаштовували паління сухостою. Для деяких людей це цікаво: палає, дим, але вони не розуміють, що обгоряють дерева, займається лісова чи паркова територія. Але інша проблема – неконтрольовані поля, господарства, де люди не можуть впоратися з прибиранням. На околицях Львова також люди спалюють заради забави “бо воно гарно горить”, а інші замість того, щоб викошувати. Дехто думає, що так трава швидше проросте, а насправді вона швидше не виросте. Через декілька років часто спалювані ділянки треба буде підживляти, удобрювати, а це все кошти. Мали б бути якісь інші способи, щоб давати раду з цією проблемою: чи брикетування, чи збирання того сіна, чи принаймні підкошування. Уздовж дороги відповідальність несе ЛКП “Львівавтодор”. Єдиний нюанс, що дуже важко знайти того, хто спалює суху траву, тому що кинули сірник і поїхали, пішли, їх важко зловити за межами міста чи за межами населеного пункту. За таке треба виставляти дуже суворі покарання, тому що шкода непоправна як природі, так і людям.
Розмовляла Ірина Малюк

При задимленні атмосферного повітря населених пунктів рятувальники рекомендують:

• Намагатися обмежити перебування на відкритому повітрі, уникати тривалого перебування на відкритому повітрі рано-вранці (у повітрі знаходиться максимальна кількість смогу) та у найспекотніший час доби. Дітям і вагітним жінкам слід відмовитися від тривалих прогулянок.
• Варто тримати вікна зачиненими, особливо вночі і рано-вранці. При відкритті вікон завішувати місця надходження атмосферного повітря (вікна, кватирки тощо) зволоженою тканиною і періодично її змінювати.
• По можливості використовувати у побуті та на робочих місцях системи кондиціонування та очищення повітря.
• Проводити вологе прибирання в житлових приміщеннях і на робочих місцях; корисно також поставити в житлових та робочих приміщеннях ємності з водою, щоб підвищити вологість повітря.
• Збільшити споживання рідини до 2-3 літрів на день для дорослих. Для відшкодування втрати солей та мікроелементів рекомендується пити підсолену і мінеральну лужну воду, молочно-кислі напої (знежирене молоко, молочну сироватку), соки, мінералізовані напої, киснево-білкові коктейлі.
• У разі виникнення симптомів гострого захворювання або нездужання (поява ознак задишки, кашлю, безсоння) необхідно звернутися до лікаря.

Анізія Бандрівська, головний позаштатний спеціаліст департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА з алергології
– За час задимлення у Львові внаслідок горіння торфовищ та спалювання сухостою стан пацієнтів, які хворіють на бронхіальну астму, погіршується. У них частішають приступи ядухи, яка є при цьому захворюванні, сильнішають кашель, захриплість горла, посилюється сльозотеча та нежить. Однозначно провокуються алергічні симптоми. Екологи взагалі б’ють на сполох після таких пожеж, оскільки на Львівщині суттєво збільшується кількість токсичних речовин. Це завелика проблема, щоб нехтувати усім смогом, який осідає на Львів, тому що йдеться про людське здоров’я, особливо про здоров’я дітей, у яких ще не до кінця сформована імунна система. Усі токсичні речовини всмоктуються, ми їх у бронхи вдихаємо, а вони розганяються потоком крові по організму. Як наслідок, страждають не тільки верхні чи нижні дихальні шляхи, а страждає увесь організм. Якщо люди мають якусь хронічну патологію, то вона може загострюватися під впливом цих шкідливих речовин. Якщо люди схильні до бронхітів, то може активізуватися флора, тому що в організмі є віруси, бактерії, з якими ми живемо. Певні провокатори посилюють загострення не обов’язково бронхо-легеневих, але й інших хвороб: і тиск у гіпертоніків може підвищуватися, виникають проблеми з кишково-шлунковим трактом, тому що в організм потрапляє хімія, яка може вступити в реакцію, тоді організм починає погано справлятися з хворобами. Від шкідливого диму добре було б захищатися у масках, обов’язково зачиняти вікна, завішувати на них вологі простирадла, щоб на цьому осідав пил. Вдома бажано мати також зволожувальні засоби, кондиціонери, що вловлюють бруд. У таких випадках допоможуть захисні спреї для носа, які утворюють гелеву плівку, захищають від усього, що ми вдихаємо. Треба старатися не дихати ротом, а носом. Приходити додому і приймати душ, ретельно вимивати волосся, сольовими розчинами промивати ніс. Якщо є певні посилені токсичні реакції, то використовувати сорбенти: активоване вугілля, біле вугілля, внутрішньовенні сорбенти. Якщо ж активізувало себе якесь захворювання, то необхідно звернутися до лікаря, що відповідає за певну групу хвороб. Якщо є сморід чи задимлення, однозначно варто уникати прогулянок на вулиці, особливо це стосується маленьких діток.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7341 / 4.61MB / SQL:{query_count}