Чому нема маршрутки? Шукайте її на “параді”

Пасажири і водії маршруток теж плачуть… Перші через брудний транспорт, хамовитих шоферів, музику на весь салон, а другі – через купу пільговиків, “мізерні 4 гривні” та неотримані дотації

“Посвідчення”  – це слово, яке найчастіше звучить у львівських маршрутках. Десятки чи навіть сотні разів на день пільговики заходять у громадський транспорт, де зазвичай пилюка намертво прилипла до підлоги салону, де через бруд на вікнах можна пропустити свою зупинку або ж де вікно не можна зачинити чи відчинити, і то не через те, що комусь дує, а тому, що вікно не працює як вікно. І за кермом сидить майже Юлій Цезар, який їде, розмовляє по телефону, рахує гроші, слухає шансон, видає решту і ще час від часу кидає нецензурне слово у салон маршрутки – щоб, бачте, сказати нам все, що він про нас, пасажирів, думає. Та ще деякі водії встигають звинуватити пасажирів у тому, що “4 гривні – давно не гроші” і, що хотіли б бачити, “хто і куди вас за таку ціну буде возити в Європі”. 
У таких умовах і з такими водіями щодня львів’яни їдуть на роботу, на навчання, за покупками чи везуть дітей у школи, садки. І як тільки ті маршрутки не називають: свинарники, душогубки, стайні на колесах. А ми ж, пасажири, у місті Лева їдемо як…тюлька. Виходиш інколи із маршрутки і не знаєш, чи то заново на світ народився, чи то перший раз сонце побачив, повітря чисте вдихнув.
 А у той час водії вже не можуть зупинятися на кожній пристані і підбирати усіх пенсіонерів, які їдуть одну зупинку, везуться десь на ринки і це все відбувається у час пік. І не один раз водій везе більше пільговиків, аніж пасажирів, які чесно заплатили чотири гривні за проїзд. Але й пільговикам сидіти вдома не вихід – пенсії ледь-ледь вистачає, щоб звести кінці з кінцями, та й хто сказав, що люди на пенсії мають проводити свій час тільки “на печі”. Львівські пенсіонери інколи багато часу чекають на зупинці, щоб сісти у потрібну маршрутку, тому що водії їх відверто ігнорують. Винахідливі бабусі і дідусі приманюють водіїв громадського транспорту п’ятьма гривнями у руках, а коли маршрутка зупиняється, то гроші ховають. І кого тут сварити, кого жаліти, кого?! 
У вівторок, 30 серпня, у Львові розпочався страйк водіїв маршруток. Начальник управління транспорту та зв’язку міськради Віктор Щир у перший день протестів заявив, що не виїхало 45 машин з орієнтовно 640, які обслуговують міські маршрути, повідомляє прес-служба міськради. Утім, за словами представників страйку, така інформація не відповідає дійсності і, що у перший день страйку  на міські маршрути не виїхало близько трьохсот автобусів. Вони стверджували, що не припинять страйк, поки міська влада не виконає їхні умови. Серед основних вимог, які висунули протестувальники, – обмеження пільгового проїзду у громадському транспорті. Ще одна мета страйку — привернути увагу громадськості до корупційних схем у транспортній системі Львова.
Страйкарі та міська влада у перший день протестів не дійшли згоди. Тож, у середу, 31 серпня, на свої маршрути знову не виїхала частина львівських автобусів, інформує прес-служба міськради. “Станом вже на 12.30 год, на вул. Пасічній страйкувало вже близько 120 автобусів. Водії маршруток виступають проти місцевої влади і разом з тим проти пільговиків, проте страйк найбільше відбивається якраз на тих послушних львів’янах, які щодня їздять на роботу і чемно платять чотири гривні. Водночас, на своїх маршрутах працює понад 500 автобусів”, – повідомив начальник управління транспорту та зв’язку Віктор Щир.
Віктор Щир також закцентував, що кількість цих машин зафіксована завдяки GPS-трекерам. З його слів, не всі водії їх вмикають, оскільки їм по телефону погрожують, що вони не беруть участі у страйку, а працюють. Станом на вечір середи водії маршруток продовжували страйкувати. 
Звісно, “Пошті” була цікава думка міського голови Львова щодо цьоготижневого страйку і подальшого вирішення ситуації, аби львів’яни та гості туристичного міста не ставали жертвами обставин. Натомість, Андрій Садовий не знайшов часу поспілкуватися з журналістами видання – хоча й звернення до прес-служби ЛМР впродовж дня 31 серпня були і неодноразові. 

За місяць електронний квиток не впровадять

Як зазначив “Пошті” начальник управління транспорту і зв’язку Львівської міськради Віктор Щир, перевізники висунули місту кілька вимог.
“Перша вимога – це підготовка рішення виконкому щодо обмеження кількості пільгових категорій громадян в одному транспортному засобі – по чотири у маленькій маршрутці і по вісім у великій. Друга вимога – розглянути це питання на сесії міськради 14 вересня цього року. Третя вимога – робоча група впродовж місяця  має напрацювати пропозиції щодо введення електронного квитка”, – зазначив Віктор Щир. 
На його думку, лише частину вимог страйкарів можна буде виконати. 

фото: Олег Огородник (3)
“Готовий, як начальник управління, виступити перед депутатами на сесії, обговорити низку реформ громадського транспорту, ще раз переглянути список пільгових категорій громадян, які матимуть право безоплатного проїзду у транспорті Львова. Що стосується запровадження протягом місяця електронного квитка, то це, зізнаюсь, нереально. Можна хіба що певні пропозиції напрацювати за місяць”, – наголосив Віктор Щир.
Співрозмовник також певен: проблема із перевезеннями пільговиків у місті Лева таки є і віддавна.
“Велика кількість містян у часи пік користуються послугами громадського транспорту. Маршрутки переповнені, в тому числі і через пільговиків, які часто-густо ще й чи то лінуються, чи то просто не хочуть показати посвідчення водієві. Не виключено, що не показують документ, бо просто-на-просто не мають його. Не секрет, що у місті можна за невелику суму придбати посвідчення чи самому підробити його. Звичайно, це обурює і це проблема! Адже кількість пільговиків значно більша, ніж та, що зазначена офіційно”, – зазначає начальник управління транспорту і зв’язку ЛМР.
Зрештою, з його слів, не тільки водії мають на що нарікати, а й пасажири. 
“70% скарг, які надходять в управління, стосуються власне перевезення пільгових категорій громадян. Люди зі свого боку скаржаться, що водії хамлять, не зупиняються на зупинках, побачивши людину похилого віку, ображають бабусь і дідусів, дозволяють собі вживати нецензурні слова тощо”, – розповідає Віктор Щир.

Страйкувати, але за столом переговорів!

В Асоціації перевізників Львівщини  заявили, що сумніваються у серйозності самої акції і засуджують саме такі методи протесту. Голова Асоціації Іван Велійка ще до початку страйків у місті закликав “всіх приватних підприємців не піддаватися на провокативні заклики окремих суб’єктів”. 
“Одночасно звертаюсь до органів місцевої влади: не будьте байдужими до громадського транспорту. Якщо на рівні центральної влади бояться приймати рішення , то проявіть сміливість і “розрубайте” найбільшу проблему в пасажирських перевезеннях регіону. Такої невпорядкованості пільгових перевезень, як у Львові, немає в жодному місті України. Тому й виникають час від час протести, тому й злітаються на них, як мухи на мед, сумнівні особи, бо влада міста і області десь не змогла своєчасно закрити наболілі запитання галузі автомобільних пасажирських перевезень”, – зазначав Іван Велійка. 
На його думку, проблема з пільговими перевезеннями є у місті, але її треба вирішувати із владою не на барикадах, а за столом переговорів.
 “Вважаю, що треба знаходити компроміс між міською владою і перевізниками, приймати рішення, систематизувати пільгові перевезення. Аж ніяк не варто доводити до крайностей, створювати незручності людям. Та й зрештою не тільки це для людей незручності, а й для влади також. Тому і треба шукати точки дотику. Наголошу, що Асоціація перевізників Львівщини не підтримує радикальних дій маршрутчиків, але водночас закликає львівську владу звернути увагу на проблеми міських тутешніх перевізників. Але влада чомусь не реагує. Щоправда, до пори до часу – поки перевізникам не обривається терпець”, – зазначив у розмові з “Поштою” голова Асоціації перевізників Львівщини Іван Велійка.

Вартість проїзду не зросте?!

У розмові з “Пошто” Віктор Щир зазначив, що страйкарі наразі не вимагають підвищити вартість проїзду у маршрутках Львова. 
“Таких пропозицій не звучало. Все це банальні плітки”, – зазначив Віктор Щир. 
 “Страйкарі вимагають звичайних речей, як на мене. Адже зараз у перевізників є дуже багато питань, які неодноразово порушували раніше на нарадах. Все було традиційно марно. Зокрема, питання фальшивих посвідчень. Справді, є люди, які заслужили собі їздити безоплатно у громадському транспорті. Але ж скільки ще шахраїв – не дорахуєтесь! Держав не має коштів, щоб компенсувати всі збитки від пільгових перевезень, тому що компенсацію цьогоріч ще й переклали з державного бюджету на місцевий. Тому, у людей і вривається терпець”, – зазначив “Пошті” директор компанії-перевізника “Успіх БМ” Юрій Мельник. 
Співрозмовник каже, що в основному страйкуючі перевізники невдоволені кількістю пільговиків у транспорті. 
“Заходять в автобус 30-40 людей, а за проїзд передає не більше п’ятьох. Та ще й літр палива коштує 21 гривню. За запчастини треба розраховуватись умовними одиницями. Зрештою, в кожного є сім’ї, які потрібно годувати. Страйкують, бо вимагають, аби місцева влада якось навела лад у перевезеннях – їх можна зрозуміти”, – зазначив Юрій Мельник. 
На його думку, перевізникам таки вдасться домовитись зі львівською владою. 
“Зрозуміло, що місту ніяких заворушень не потрібно. Щоправда, говорити про підвищення тарифу, думаю, таки не варто. Люди зараз грошей не мають. Пасажири збунтуються, бо просто не зможуть плати більше за проїзд. Страйкарів можна також зрозуміти, бо і долар нестабільний, і пасажиропотік зменшився останнім часом, бо люди як не в АТО, то на заробітках, бо кінці з кінцями не зводять”, – наголосив Юрій Мельник. 
Він також додав: “Наше підприємство забезпечене своїм транспортом на понад 60%. Тобто, близько 40% це транспорт інших власників, послугами яких користуємось. За такою системою працює більшість приватних АТП – це нормальна практика”.

 “То гроби, а не маршрутки!”

Львів’яни розділилися у поглядах: деякі підтримують страйк водіїв і солідарні з ними стосовно зменшення кількості пільговиків, інші ж планують влаштувати страйк маршруткам і не користуватися громадським транспортом, щоб “провчити водіїв”. Ще дехто бачить абсурдність у вимозі водіїв впровадити систему електронного квитка. 
“Та їду порожній”, - нервово кричить водій “п’ятдесятки” в мобільний (під час руху). В маршрутці на той момент всі сидячі місця зайняті і чоловік 10-12 стоять. “Злий, як чорт. Одних калік везу”, - не кремпуючись присутності літніх пасажирів верещить у трубу (теж на ходу) пацанюра-водій “сорок дев’ятого”. “И твоя раскосая улыбка”, - завиває на всю “тридцятку” давно забутий нормальними людьми Іван Кучін, - нарікає у своєму Facebook директор інтернет-видання “Новий погляд” Роман Онишкевич. – Я вже не кажу, скільки задніх дверей не відкрито, “бо ви не заплатите”. На скількох зупинках не зупинено, “бо я вам не таксі”. Скількох стареньких витурено з автобусів і залишено зі слізьми на очах стояти на зупинці. Тепер вони страйкують. Ну страйкуйте. Хоча з міської влади, яка вже мільйон років не дає собі ради з тим бидлом, відповідальності теж не можна знімати. Мутна вода, в якій плавають львівські маршрутки, дає рибку не тільки водіям і власникам фірм-перевізників”.
“Я майже не користаю з послуг маршрутки. Пощастило. Проте я таки маю право написати цей пост. Бо мій батько 50 років пропрацював водієм на рейсовому автобусі та таксі. І саме тому я вважаю, що пора закінчувати з жовтими бусами. Бо те що вони роблять – шантаж. І це шантаж не водіїв, а власників. На половині бусів прізвище однієї людини. Решта - це максимум два десятки власників. І вони хай ідуть до дідька. За свої гроші ми маємо мати вибір. І електронний квиток”, - пише у своєму Facebook львівських екскурсовод Ігор Лильо. 
Користувачка у Facebook-спільноті ГО “Варта-1” Оксана Гульовата прокоментувала під новиною про страйк водіїв маршруток: “А чому я, як платник податків, маю платити за людей, у яких липові посвідчення, які возяться без потреби в маршрутках і постійно когось проклинають: то водія, який попросив показати те посвідчення, то пасажирів, що не дали їм місця,бо виявляється їм все дозволено. Моя мама пенсіонерка і не дозволяє собі такого (заходить в маршрутку, показує посвідчення і дає водію 2 грн, бо розуміє, що йому теж треба сім’ю годувати) як дозволяє деяке бидло з посвідченнями в маршрутках, яке і дня не працювало. Звичайно це не стосується вихованих пенсіонерів. Звикли жити в бардаку як за часів совєтів. Ніхто нікому нічого не винен. Якщо навчимось це розуміти,тоді і жити будемо по-людськи”.
 “Мій пост – не про неповагу до старості, а про наглість деяких “фіктивних” пільговиків. Я шаную наших пенсіонерів, й інколи нашим молодим людям треба повчитись у них толерантності та поваги до людей і до життя!” – залишила коментар підписниця спільноти “Варта – 1” Оля Олексин.
Користувачка Tetyana Mykhaylyshyna захищає пенсіонерів, як найбільш популярну у маршрутках пільгову категорію: “Все одно пенсіонери кудись би їздили: до лікаря, в місто, до родичів, до подружок ,навіть одну-дві зупинки, бо ходити тяжко. Якщо ти пенсіонер, то що, все – сиди вдома, як в тюрмі і не рипайся?”
Діна Головченко робить агресивні заклики, але разом з тим ставить актуальні запитання: “Ті “тварі” ще ж вчора збиралися страйкувати? Все ніяк не нажеруться їхні власники разом із профспілкою? Усе мало? Скільки перевозить  людей та який необлікований прибуток отримує водій, і скільки йде власнику, нікому навіть приблизно невідомо. Поки немає електронного квитка, про які “вимоги” можна говорити? Спалити, як у Франції, пару автобусів, які сильно хочуть бастувати і вести лише “чорну бухгалтерію”, і нарешті навчаться працювати та платити податки країні”.
Roman Telesnytskyy порівнює особливості роботи львівського громадського транспорту із зарубіжними містами: “У жодній розвинутій країні міські автобусні перевезення не є прибутковими. Практично всюди вони здійснюються муніципальним транспортом, який є дотаційним. І це нормально, це така ж міська послуга, як вивезення сміття, обрізка дерев чи ремонт тротуарів. Тільки в нас з того зробили бізнес, на якому годуються всі – “бізнесмени від автобусів”, чиновники і трохи “ваділи” маршруток.

Страйк водіїв – удар по владі чи по пасажирах?

Roman Rak розмістив допис на своїй сторінці у Facebook, у якому порушив питання, чи справді водії так нетерпляче чекають впровадження електронного квитка: “Нині частина львівських перевізників вирішила, що вони можуть “забити” на львів’ян і не виконувати своїх зобов’язань. Чи правильно я розумію, що від завтра наша черга? Хтось уже уклав список тих недалеких, в автобуси до яких упродовж наступного місяця не сідаємо? Їх “не парить” електронний квиток. Вони протестують проти “великої кількості пільговиків”. Люди, які сидять на потоках чорного кешу не можуть апріорі вимагати “електронного квитка”, бо він ліквідує їхні тіньові заробітки. Немає значення, які у них вимоги. Хочете протестувати? Ідіть під міську раду або до Садового додому і робіть акцію протесту. Хочете швидше електронного квитка? Організовуйте акцію, роздавайте в маршрутках листівки і збирайте людей під міську раду. Ви маєте прямий доступ до людей. Люди вас підтримають. Натомість вони вирішили “киданути” власне людей. Як можна декларувати, що протест спрямований не проти пасажирів, а проти влади і замість удару по владі завдати удар по пасажирах?”
Ще одна львів’янка Anneta Sadovskaya обурено зауважила: “Цікаво, вони помили перед страйком ці жахливі маршрутки? Вартувало б пасажирам також оголосити страйк з вимогами: чисті маршрутки,охайні водії. Пропоную пасажирам продовжити страйк цим знедоленим, не користуватись їх послугами декілька днів, перетерпіти і змусити цих перевізників привести транспорт до належного вигляду, водіїв також у баню завезти і одягнути їх нормально, щоб мали вигляд водія, а не тракториста з колгоспу! Ще навчити їх толерантності, а також правил водіння. Можемо, хто на авто, підвозити людей, можна раніше вийти з дому і пройтися пішки,але цим страйкарям потрібно довести, що люди не худоба!”
Олег Радик, координатор Економічного бойкотного руху, розмістив допис у Facebook: “Протестують водії маршруток. Ситуація непроста. Люди, які працюють чи здають в оренду власний транспорт АТП, які виграли тендер на обслуговування міських маршрутів. Цим АТП йде компенсація за пільговиків від міста. Керівники АТП не дають з цих грошей відшкодування цим людям. Вони вже ніби згодні навіть на електронний квиток. Звісно, що за умов прозорості тендерів і умов розподілення маршрутів. Є ж рибні і не дуже напрямки. Наступний тендер через місяць. Поки львівська влада не навчиться вирішувати системні господарські проблеми, а далі сидітиме на готівкових “відкатах”,такі міські фурункули будуть лише збільшуватись. А потім прорве”.

Тридцять з п’ятдесяти з посвідченнями…

Роман, приватний підприємець, водій 26-го маршруту розповів “Пошті”, чому вийшов на страйк: “Львівський транспорт поділений на державний і приватний. Приблизно 70% громадському транспорту належить приватному сектору. Ми підписували угоду з міськрадою про відшкодування коштів для перевезення пільговиків, але цих грошей ми не отримуємо. Можливо, вони приходять на фірми, але до нас ця компенсація не доходить. За 20 років моєї підприємницької діяльності не надійшло жодної копійки відшкодування за перевезення пільговиків”. 
Водій Роман також сформував побажання, які вимагає спільнота львівських водіїв: “Ми пропонуємо відмінити пенсійні посвідчення. Ми не проти того, що встановила Верховна Рада. Ми як возили учасників воєнних дій, інвалідів, дітей-сиріт, так і будемо возити, бо є закон і його дотримується вся Україна. Для до чого тут звичайна пенсія? У автобусі 50 осіб, а з них 30 їдуть за пенсійними посвідченнями. Якщо залишаємо ті пільгові категорії, то нехай нам щось реально компенсовують, все-таки нас 70%. Хай би вже були ті пенсійні посвідчення, але щоб вони мали певні обмеження, принаймні щоб не діяли у час-пік. У такі години є можливість заробити, тому що люди їдуть на роботу”.
“Беру пасажирів на двох-трьох зупинках, а дальше навіть не зупиняюся, бо у салоні пенсіонерів 30 осіб. Вони біля якогось базару всі одразу виходять, сідають на одній зупинці, на інші виходять, бо ще якийсь магазин пропустили”,  – розповів Петро, водій львівського маршруту №7. 
Водій 26-го маршруту розповів, за яких умов можливе підвищення тарифів на проїзд: “Ціну на проїзд можна не підвищувати, якщо вирішити питання з посвідченнями. Ми не маємо нічого проти їх возити, але треба обмежити їх кількість або час для дії посвідчень. Ми не можемо пояснити людям, що є різниця між пільговим проїздом і безплатним. Хоча би сплачували 50 відсотків вартості, а то на кожній зупинці три-чотири людини з посвідченнями. Сідає семеро людей, а гроші отримуємо від двох пасажирів. Якщо їм щось казати, то можна штурхана паличкою по плечах отримати або плювком між очі може все закінчитися. Аргументують, що ми маємо великі зарплати і дотації. Але як пояснити пенсіонеру, що нам цих грошей не дають. Здається, що в усіх містах це якось врегульовано, але тільки не у Львові”. 
Водій Петро пригадав історію, коли поспілкувався з гостями міста Лева: “От їде зі мною турист, хвалить наше місто, львів’яни сподобалися, але от зізнається, що йому здалося, що у Львові є тільки інваліди. Тому що зайшло 15 людей, а половина з них їде за посвідченнями. Львів чудове місто, але таке враження, тут живуть тільки інваліди або якісь рахіти”.
“Шкода тих людей, які платять чотири гривні, заходять у салон, а сісти нема де”, – зауважив приватний підприємець Роман. 
“При теперішніх цінах на запчастини і на все решта, то перевіз пільговиків нам обходиться в “нуль” або ж мінус. Дуже багато водіїв через це продали свої автобуси і поїхали за кордон. Це загибель електротранспорту, бо державного нема, а приватний не має заробітків, – додав водій 26-го маршруту. – Зарплату водії ніколи не отримували в касах. Скільки заробиш, стільки маєш. Я зараз не можу продати автобус, бо він нікому не потрібен, бо на ньому ніхто не заробляє”. 
Любов, активна львів’янка, яка представляє восьмий маршрут Львів-Брюховичі, під стінами міськради з’ясовувала, куди зникають грошові компенсації за перевезення пільговиків: “Щомісяця з бюджету компенсовують 142 тис, принаймні “Мірі і К” точно перераховують. А усіх перевізників є п’ять. Кошти міськрада перераховує, але водії кажуть, що не бачать цих грошей. Такий момент треба з’ясувати, де саме затримуються чи то зникають гроші. А от керівників, щоб це пояснили, нема. Взагалі маршрутки переповнені, перевантажені, водії хамлять. Взимку, буває, мерзнеш по 30-40 хвилин, чекаючи маршрутку…”
Валерій Веремчук, член комісії фінансів і формування бюджету, депутат Львівської міськради:
– Страйк перевізників у Львові – дуже несподіваний крок власників маршруток. Дивно й те, що перевізники висувають низку вимог до львівської влади. Адже, проблема проїзду пільговиків у громадському транспорті є не настільки в компетенції міської ради, скільки в компетенції Верховної Ради і вирішується на загальнодержавному рівні. Що може зробити місто? Місто має можливості через муніципальну дружину, Національну та патрульну поліцію контролювати підроблені посвідчення. Треба шукати шляхи вирішення, тому що просто страйкувати, не виходити на маршрут, елементарно не виконувати своїх обов’язків – це як мінімум невиконання договору з боку перевізників. Вважаю, що коли буде наприкінці року наступний конкурс на перевезення у Львові, то потрібно буде враховувати, що певні перевізники не виконують, більше того – зривають свої зобов’язання. До слова, ми часто чуємо від перевізників, що вони просили підняти вартість проїзду, поліпшити їм умови праці. Львів’яни ж, у свою чергу, просили їх покращити сервіс обслуговування у маршрутках, вимагали, щоб водії принаймні помили автобуси і навчилися культурно спілкуватися із пасажирами. Це не коштує грошей: не хамити пасажирам, не лаятись, бути вихованими. На жаль, поки що бачимо односторонні вимоги з боку перевізників, але немає жодних кроків назустріч пасажирам. Вони хочуть, щоб місто чуло їх, натомість вони не чують місто!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9825 / 4.61MB / SQL:{query_count}