Грибовицька біда: знайти консенсус

“Пошта” довідалась, який план дій у місцевої та обласної влади щодо вирішення “сміттєвого” питання та як вплинули пожежі на воду, ґрунт та повітря у Львові та області

фото: explorer.lviv.ua
Спецоперація на сміттєвому полігоні у Грибовичах триває вже другий тиждень. Надзвичайники сильно втомлені, посадовці словесно один із одним чубляться, люди стурбовані, бо хтозна, чим і як доведеться розплачуватися за повітря і воду, в яких, кажуть, уже “вся таблиця Менделєєва”. Насправді ж не до жартів… 
Люди між собою, у транспорті і на вулицях, вдома біля телевізорів і на роботі бідкаються, мовляв, “аби тільки нам правду казали про справжній стан речей стосовно екологічної безпеки, не приховували, як це свого часу було з Чорнобилем, тим же Ожидовом”! 
Учора, 10 червня, пожежники вже загасили другу масштабну пожежу, яка, нагадаємо, тривала від 7 червня. Тепер вони там лише чергують, аби у випадку нової пожежі – вчасно її загасити. Також надзвичайники продовжують пошуки зниклого еколога ЛКП “Збиранка”, який, ймовірно,  потрапив під лавину сміття. Пошуки тіла зниклого чоловіка відновили у четвер, 9 червня. 
“Станом на 17.00 п’ят­ниці всі осередки відкритого вогню повністю ліквідовані. Авіація ДСНС України (АН-32) під час гасіння пожежі здійснила 55 скидів води (434 тонни). Наразі ще працює один ручний “ствол”, бо вогонь періодично спалахує. Тривають пошуки тіла зниклого еколога. Найближчим часом будемо чергувати тут, на місці, бо періодично щось димить. Також тривають інженерні роботи – землею засипають схил гори”, – зазначив “Пошті” речник ГУ ДСНС Віталій Туровцев.

Декларація про солідарність

Тим часом, влада Львова та Львівщини шукає шляхи вирішення екологічного лиха, що сколихнуло місто, область та навіть всю державу. Вчора, 10 червня, політичні лідери Львівщини підписали спільну декларацію про солідарність зі Львовом, в якій закликають громади Львівської області бути солідарними з Львовом і дозволити тимчасово вивозити сміття на свої полігони. Під документом свої підписи поставили голови обласних організації основних політичних партій Львівщини – Анатолій Забарило (“Громадянська Позиція”), Валерій Веремчук (“Народний Контроль”), Михайло Цимбалюк (ВО “Батьківщина”), Парасковія Дворянин (“Самопоміч”), а також заступник голови Львівської територіальної організації “БПП-Солідарність” Тарас Ситник та голова фракції “Народний Рух України” у Львівській облраді Богдан Гагалюк, інформує прес-служба мерії.
“У такі критичні моменти повинні проявитися всі наші найкращі сторони, такі як взаємодопомога та готовність із розумінням поставитися до проблеми сусідів. Закликаємо органи місцевого самоврядування Львівщини позитивно розглянути прохання Львівської міської ради щодо тимчасового розміщення твердих побутових відходів із міста Львова на своїх полігонах”, – йдеться, зокрема, у декларації.
Політики наголошують, що Грибовицьке сміттєзвалище – це проблема всієї області, адже туди десятки років звозили відходи з промислових підприємств усього регіону. Разом із тим, представники політсил закликали Львівську міську раду максимально інформувати про кроки щодо вирішення проблеми з розміщенням ТПВ та рекультивацією сміттєзвалища.
Відтак, якщо громади області відгукнуться на заклики, то у найкоротші терміни Львівська міськрада повинна укласти з ними угоди про тимчасове розміщення ТПВ та передбачити компенсаторні механізми щодо бюджетів місцевих рад, які уклали ці угоди.
“Впевнені, що разом нам вдасться подолати цю проблему та вирішити її комплексно і вкотре продемонструвати, що Львівщина є зразком громадянської солідарності для України”, – переконують у декларації лідери політичних партій.

Вінницький досвід

Міський голова Вінниці Сергій Моргунов у ефірі телеканалу “1+1” зазначив, що ще десять років тому їхнє місто мало такі ж проблеми зі сміттєзвалищем, як і у Львові. Але завдяки ефективному комплексу заходів Вінницю вдалося врятувати від сміттєвого колапсу. 
“Ще у 2006 році, коли Володимира Гройсмана було обрано міським головою, наш полігон, який знаходиться за 18 км від Вінниці, був у жахливому стані. Фактично, ніхто не контролював, як туди вивозиться сміття, хто керує цими всіма процесами…”, – зазначив Сергій Моргунов.
Водночас він додав, що на ньому також виникали пожежі і була жахлива антисанітарія.
“Відразу на початку тієї каденції ми утворили комунальне підприємство “ЕкоВін”, купили техніку, організували вивіз сміття, розпочали технологічну пересипку ґрунту, відкачали всі фільтрати згідно усіх технологій, регулярно проводили дератизацію і всі заходи щодо зменшення екологічного забруднення”, – пояснив мер Вінниці.
А вже у 2009-му Вінниця розпочала дегазацію полігону. “Нині у нас встановлені 22 свердловини, де ми відбираємо газ”, – зауважив Сергій Моргунов.
“У 2013 році ми розпочали роздільний збір сміття і нині у нас на полігоні стоїть сміттєсортувальна станція (на ній працюють 23 особи). Потім ми встановили когенераційну установку, яка добуває цей газ. Відтак, фактично виробляємо 1 МВт електроенергії і 1,2 МВт теплоенергії в годину. Якщо говорити про цю установку, то ми робили це разом із німецькими партнерами. Сума інвестицій – 1 млн 750 тис. євро”, – розповів він.
Сергій Моргунов наголосив, що готовий поділитися досвідом із міським головою Львова Андрієм Садовим: “Якщо буде звертатися Андрій Садовий чи хтось із Львівської міської ради, ми готові всіх прийняти і показати, як ми це робили, поділитися своїм досвідом”.

фото: explorer.lviv.ua
Однак, міський голова Львова у коментарі “Пошті” вчора, 10 червня. зазначив: “Грибовицьке сміттєзвалище відрізняється від вінницького”.
“Сьогодні на львівському полігоні є 200 мільйонів тонн промислових відходів, 90 тисяч тонн гудронів. 70% сміття – промислові відходи. Більше сотні підприємств Львова та області возили туди свої відходи, але тільки 30% сміття – згенероване мешканцями. Це один із найбільших полігонів в Україні. Його рекультивація – надзвичайно важкий процес, який згідно з висновком інституту “Гірхімпром” буде тривати від п’яти до семи років. Для цього треба завезти на полігон три мільйони метрів кубічних землі і глини. Тому, ми не можемо прирівнювати Львів до Вінниці, а відтак і брати з них прилад – теж ні, бо Вінниця менша за кількістю населення від Львова, а тому і сміття продукує менше у рази”, – зазначив “Пошті” Андрій Садовий. 
Він також розповів, як найближчим часом місто працюватиме над рекультивацією Грибовицького сміттєзвалища. 
“Три останні роки ми вели переговори з Європейським інвестиційним банком і знайшли порозуміння – вони готові виділити кошти на рекультивацію цього полігону. Орієнтовно, це 600 мільйонів гривень. Банк також готовий  виділити кошти на будівництво сучасного полігону і комплексу з переробки сміття. Хочу офіційно заявити також, що жоден інвестор ніколи не пропонував рекультивацію полігону, бо їм би просто треба було закопати гроші в землю. Ніхто не пропонував кар’єр чи новий полігон”, – наголосив міський голова.
А от щодо завдань, які ставить перед собою очільник Львова, Андрій Садовий відповів: “Потрібно насамперед провести рекультивацію старого полігону, зайнятися будівництвом нового  полігону та сміттєпереробного заводу”, – зазначив він.  
Міський голова Львова також наголосив, що мешканцям Львова і прилеглих до сміттєзвалища сіл “не варто хвилюватися за воду, повітря і ґрунт”. Зі слів мера, “всі показники в межах норми”. Дай Боже, аби так і було!
“Якщо говорити про мешканців сіл, то кожного дня беруть проби води, повітря, ґрунту. Жодних перевищень сьогодні нема! Ви першими отримаєте інформацію, якщо матимемо якісь перевищення”, – каже мер. 
На запитання “Пошти”, чи співпрацює він у вирішенні “сміттєвого” питання із кандидатами у мери Львова на місцевих виборах-2015 та екс-мерами, Садовий відповів: “Зі всіма кандидатами в мери маю робочу конструктивну дискусію. Із Володимиром Гірняком працюємо спільно, із Добродомовим нещодавно говорили. Щодо екс-мерів, то, думаю, вони розуміють глибину цієї проблеми”. 

Варто брати приклад зі шведів

Як зазначив у розмові з “Поштою” очільник Львівщини Олег Синютка, сьогодні Львівщині потрібно брати приклад зі Швеції, яка має досвід із переробкою твердих побутових відходів (ТВП). Зокрема, потрібно рекультивувати сміттєзвалище. 
“Швеція – це країна, яка сьогодні досягнула найбільше успіхів щодо утилізації переробки  ТВП, тому, думаю, результативно було би брати саме швецький приклад. Потрібно, умовно кажучи, зарезервувати Грибовицьке сміттєзвалище у саркофаг. Мова про те, щоб  провести рекультивацію сміттєзвалища, аби не було від нього потенційної загрози у майбутньому”, –   зазначив “Пошті” голова ЛОДА.
Очільник Львівщини також звернувся до Андрія Садового з проханням збільшити кількість техніки для завезення ґрунту на Грибовицьке сміттєзвалище. З його слів, Львівській міськраді додаткову техніку потрібно залучити задля недопущення виникнення нових пожеж та унеможливлення поширення загорянь.  
За інформацією департаменту цивільного захисту Львівської ОДА, станом на зараз до робіт на Грибовицькому сміттєзвалищі залучено 3 самоскиди, які підвозять ґрунт, 3 екскаватори, 3 бульдозери та 2 машини для перевезення води, інформує прес-служба ЛОДА.

Чи можна пити воду?

Питання небезпеки Грибовицького сміттєзвалища – дуже давнє, та “ще керівництво комунального підприємства не допускало екологів з 2013-го до проведення планової перевірки”, про що на зустрічі з Президентом України Петром Порошенко повідомив заступник міністра екології та природних ресурсів Віктор Вакараш, інформує прес-служба Адміністрації Президента.
“З тих пір, тільки у судовому порядку, 31 травня цього року, фактично через три роки, було прийнято рішення щодо допущення перевірки. На жаль, і після судового рішення інспектори поки що не потрапили на територію об’єкта для того, щоб провести моніторинг і визначити, який економічний збиток і шкоду навколишньому середовищу нанесено”, – зазначив Віктор Варакаш.
І додав, що екологічна інспекція провела перевірку, склала відповідні акти і після завершення всіх подій має намір звернутися до Поліції щодо накладання штрафу на комунальні підприємства “Збиранка” та “Львівводоканал”.
Доцент кафедри екології та інженерної геології і гідрогеології геологічного факультету ЛНУ ім. І. Франка Володимир Харкевич певен: вода централізованого постачання у Львові – технічна і не придатна до споживання людьми. Зокрема, два водозабори, з яких викачують воду для міста, розташовані у зоні впливу Грибовицького сміттєзвалища. З його слів, на північний схід від сміттєзвалища, за 7-9 кілометрів розміщені Завадівський і Зарудцівський водозабори, які потрапляють у зону впливу сміттєзвалища. Відповідно, забруднення потрапляє у воду, яка постачається для Львова. Зокрема, йдеться про перевищення у воді вмісту важких металів.
“При розвідці цих водозаборів уміст свинцю становив 0,001 міліграма на літр. Зараз 0,01 міліграма на літр. Перевищення становить 1,5-2 рази”, – каже Володимир Харкевич. Йдеться про дані аналізів за 2004 рік, а упродовж останніх років ситуація лише погіршилася. Проблема в тому, що “аналізи питної води на вміст важких металів, у тому числі із зони Грибовицького сміттєзвалища, у Львові не проводяться”, – зазначає науковець.
Однак, ситуація із питною водою критична й у інших водозаборах, які постачають містянам воду. 
“Усі водозабори, які йдуть для Львова, подають технічну воду, не придатну для споживання людьми. Найгірша ситуація зі Стрийським водозабором. Якщо раніше це була найкраща вода, то тепер найгірша. Біля села Бориня здійснено гідророзрив з допомогою ціанідів, які проникають у річку Стрий, Стрийський водозабір. Львів’яни п’ють воду з ціанідами”, – додав Володимир Харкевич. 
Після того, як Львівський експериментальний нафтомаслозавод почав зливати в Грибовичах відходи нафтопереробного процесу, утворилось п’ять озер кислих гудронів, які не зберігалися відповідно до вимог технологічного процесу. Два з них просто засипали, а рівень гудронів в озерах, що залишилися, постійно змінюється. Це свідчить лише про те, що надзвичайно шкідлива суміш, разом з підземними водами, рухається в сторону Львова.

Експертизи проводять, але чи точні результати?

Львівське сміттєзвалище потрапило до переліку ста найбільш екологічно небезпечних об`єктів України. Тут мертвим вантажем роками лежать 8,4 млн тонн відходів, стічні води зі сміттєзвалища не проходять очищення, і через це в них фіксують перевищення гранично допустимих норм шкідливих речовин у сотні й тисячі разів. 
А що вже говорити про шкідливі речовини, які потрапляють у повітря, у результаті горіння сміття. Заміри повітря хімічної лабораторії ЛКП “Адміністративно-технічне управління” не відповідають дійсності, певні львівські науковці Франкового вишу. Та зазначають, що перевищення норми забруднення таки є. 
Доцент кафедри фізичної та колоїдної хімії хімічного факультету ЛНУ ім. І. Франка Лідія Бойчишин припускає, що оприлюднені результати не є точними через застаріле обладнання.
“Все залежить від точності і похибки самого приладу, якими були зроблені аналізи. Наші прилади дуже застарілі, тому похибка досліджень може складати від 15-20%. Дуже сумнівно, що такі результати, які оприлюднила лабораторія ЛКП “Адміністративно-технічне управління”, могли показати дослідження, проби з яких були взяти на самому сміттєзвалищі”, – вважає експерт.
І додала, що перевищення, на щастя, несмертельні.
“Перевищення в десятки разів, на щастя, немає. Й інформація про відсутність перевищення норм поширюється для того, щоб не сіяти паніку. Катастрофи нема. Але, якщо говорити про європейські екологічні норми, то вони порушені в 1,5-2 рази”, – зазначила науковець.
З її слів, у Франковому виші і на хімічному, і на геологічному факультетах, і на кафедрах екології біологічного факультету завжди проводять науково-дослідні роботи щодо якості ґрунтових, питних, стічних вод, повітря. “На жаль, наші урядовці не вивчають наукові результати профільних інституцій”, – зазначає Лідія Бойчишин. 

фото: ДНСН у Львівській області
Упродовж останніх років науковці б’ють на сполох. “Підрахунок середніх значень перевищення ГДК у межах санітарно-захисної зони і поза нею виявив такі співвідношення: свинець – 1,39, а допустима норма – 0,54; нікель – 0,44, допустима – 0,36; кадмій – 1, 46, допустима – 1,18. Це дані до горіння. Але Грибовицьке сміттєзвалище треба розглядати комплексно – передусім йдеться про розклад органічних речовин. Наприклад, звичайні пластикові пляшки, лінолеум, целофанові кульки, іграшки, шкірозамінники, тканини, покриті полімерною плівкою, електричні кабелі”, – каже Лідія Бойчишин.
Лише невелика частина відходів розкладається під дією сонця, повітря і води. Проте більшість відходів розкладається протягом значного часу, що призводить до їхнього швидкого накопичення. Вчені визначили, що природнім шляхом пластмасові пляшки  розкладаються упродовж 400 – 500 років або зовсім не розкладаються .
“Якщо горіння відбувається при температурі нижче, ніж 1100 градусів, то хлор, який міститься в грибовицькому смітті, перетворюється на хлоровмісні поліароматичні вуглеводні, а вони є канцерогенними речовинами. При горінні утворюється також діоксан. Такі речовини використовували як компонент гербіциду, який американці використовували під час В’єтнамської війни”, – зазначає науковець.
З її слів, всі важкі частинки, що утворюються під час горіння, осідають недалеко від сміттярки, а до нас через повітря надходять частинки, які мають розмір наночастинок, на яких абсорбовані всі ці отруйні канцерогенні речовини. “Вони осідають на легенях, на рослинах, потрапляють у ґрунт, а діоксани можуть спричиняти генну мутацію”, – додає Лідія Бойчишин.
Складності додає й те, що на сміттєзвалищі горить метан, а погасити його ой як нелегко. І вода тут не зарадить. Науковці радять насипи піском або ж спеціальною піною.
“Оскільки сміттєзвалище є неконтрольоване, там багато незаконних працівників. Підозрюю, що одна з причин загоряння могла бути такою – почали відкачувати біогаз. Він збирається в певних резервуарах. Його підтягували під тиском, витягнули, пішла іскра, обвалився шар сміття і таким чином почалося горіння. Спершу почали вигоряти канали, по яких збирався метан. І сьогодні спробуй зупини по цілому сміттєзвалищі оцю капілярну систему, по якій виходить біогаз. А чому там не були побудовані метанозбірники? Наскільки мені відомо – їх немає. Хоча на інших сміттєзвалищах в Україні ці збірники є”, – каже Лідія Бойчишин. 
Тверді побутові відходи у процесі недосконалої утилізації виділяють продукти своєї життєдіяльності. Це токсичні речовини, які атмосферними опадами змиваються під сміттєзвалище і там накопичуються. Пізніше вони стікають у спеціальні відстійники. Власне кажучи, токсична вода має пройти повний цикл біологічного очищення, після чого її мають скидати в ріку Західний Буг. Мають, але, як правило, цього не роблять, і вода потрапляє на поля. Крім усього, сміттєзвалище вимагає певної стратегії поведінки – шар непотребу треба пересипати землею/глиною, тоді воно не буде горіти.

Повітря безпечне, вода забруднена….

Як інформує Львівський обласний центр держсанепідслужби України, станом на 10 червня, перевищень допустимої кількості двоокису азоту,  вуглецю оксиду та сірчистого ангідриду у трьох точках замірів (м. Львів, вул. Дж. Ленона, 39; м. Дубляни, вул. Шевченка, 12; м. Дубляни,  вул. Зелена, 4) у повітрі не виявлено.
“Дим розходився у різні боки, неможливо було його локалізувати і, звісно, це вплинуло на атмосферу. Вітер постійно змінює свій напрям. На місці сміттєзвалища утворилося урвище зі спіралеподібним потоком. Концентрація диму у цій вирві непередбачувана і визначити у лабораторний спосіб концентрацію шкідливих речовин у ній дуже складно, бо на виході з воронки концентрація зовсім інша”, – зазначив Юрій Пацюрко, директор Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Упродовж перших трьох днів на місці події працювала велика кількість рятувальників. Медик наголосив, що усіх обстежували перед допуском до пошукових робіт і, у разі виявлення будь-яких медичних відхилень від норми (йдеться навіть про звичайний нежить), до роботи не допускали. Так само кожного обстежували після того, як він повертався після двогодинної зміни. Для пожежників привозили в бутильованій тарі воду, яку вони змушені були випивати, щоб контролювати водний баланс, при собі кожен мав рацію, щоб повідомляти про свій стан. Рятувальники постійно моніторили свій персонал. Забезпечення пожежників індивідуальним захистом було стовідсотковим,  запевнив Юрій Пацюрко. Протигазів, спеціальних протипожежних костюмів, гумових чобіт на резинках, рукавиць не бракувало.
Зі слів Юрія Пацюрка, вони зверталися до медиків переважно через механічні пошкодження, подразнення слизових оболонок димом. Під час обробки слизових оболонок медики не відзначили жодного впливу, який би призвів до деструкції сльозової оболонки. Це означає, що в концентрації диму немає фосфороорганічних, ацетиленовмісних речовин, які призводять до деструкції і хімічних опіків, тобто тих речовин, які призводять до опіків шкірних і слизових оболонок. Жодного галюциногенного впливу чи впливу на шкіру не зафіксували, тобто високої концентрації кислот чи лугів у диму не було. 
“Я б порадив мешканцям найближчим часом пити бутильовану або кип’ячену воду, частіше робити вологе прибирання, мити руки водою з господарським милом (воно містить дезінфекційний лужний компонент), менше бувати у громадських місцях. Є дискусія у відповідь на питання: хто винен. Вважаю винні ми всі, ми не сортували сміття, не думали про наслідки, коли викидали у бак акумулятори і батарейки, а тепер є привід замислитися. Мусимо всі навчитися тримати місто у чистоті”, – радить Юрій Пацюрко.
Хімічна лабораторія ЛКП “Адміністративно-технічне управління” інформує, що попередні результати замірів води на забруднюючі речовини перевищені у кілька  разів. Заміри брали на наявність таких забруднюючих речовин як залізо, аміак, фосфати, хлориди, нафтопродукти. Проби води відбирали у двох потоках: воду з потічка, що протікає в долині самого сміттєзвалища (при в’їзді на територію полігону), і воду, що протікає біля дороги, на околиці с. Малехів (300 – 400м. до Грибовичів). Зокрема, перевищення у першій точці (потічок, що протікає в долині сміттєзвалища) такі: залізо – у 2, 2 рази, аміак – у 15 разів, фосфати – у 5, 3 рази, хлориди – у 3, 2 рази, хімічне споживання кисню – у 2 рази та нафтопродукти – у 7 разів. Перевищення у другій точці (вода, що протікає біля дороги, на околиці с. Малехів) такі: аміак – у 14, 5 разів, фосфати – у 3, 9 рази, хлориди – у 1, 2 рази та нафтопродукти – у 15 разів. Остаточні результати загального хімічного аналізу води нададуть 14 червня, інформує прес-служба міськради.
Як відомо, діти найменш стійкі до впливу шкідливих речовин з навколишнього середовища. Однак упродовж тижня, з моменту пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі, до міської дитячої клінічної лікарні не поступало дітей з отруєнням внаслідок екологічної ситуації, що склалася навколо сміттєзвалища, повідомив Дмитро Квіт, головний лікар Міської дитячої клінічної лікарні.
Ірина Левицька
Валерій Веремчук, депутат Львівської міськради:
– Я входжу в робочу групу щодо Грибовицького сміттєзвалища. Окрім депутатів, у цій групі є ще експерти та науковці, з якими спільно працюємо над вирішенням проблеми, яку можна умовно розділити на три блоки. Перший стосується самого сміттєзвалища, яке експлуатували 60 років поспіль. Сьогодні потрібно чітко працювати над планом його рекультивації, бо залишити сміттярку у такому стані не можна! Є напрацьований проект 2013 року, щоправда, він потребує змін у зв’язку з обвалами. Скажу, що всі зацікавлені, щоб цей проект реалізувати. Звідки взяти гроші? Андрій Іванович пропонує, щоб взяти кредитні кошти на рекультивацію. Втім, ми на робочій групі запропонували шукати інвесторів, які готові вкладати в це. Потрібно послухати і їхні думки, бо вони мають європейський досвід. Це той блок, який фактично дістався нам у спадок, бо Грибовицьке сміттєзвалище функціонує давно. Наступний блок питань – це сьогодення, вивезення сміття зі Львова, яке щодня продукує близько 650 тон ТВП. І в обласній раді були прийняті відповідні рішення і сьогодні підтримали звернення, що Львівщина має бути цілком солідарна у вирішенні цього питання. Потрібно розуміти, що кожне місто може мати таку біду, але здаватися не треба, а потрібно підтримувати один одного! Тому, закликаємо міста Львівщини, які мають полігони, тимчасово дозволити возити туди львівське сміття. Третій блок питань – це питання майбутнього, бо сьогодні гасимо пожежу, але, звісно, думаємо, а що буде далі? Насамперед відповідальність за це несе міський голова Львова, який вже десять років очолює місто і не зміг дати собі ради з цією проблемою. Сьогодні потрібно думати про те, де буде наступний полігон та обладнати його за європейськими стандартами. Наразі тривають конкретні роботи по зйомці територій майбутньої ділянки під полігон… Цього тижня на четверговій сесії були спроби залякувати депутатів, нав’язувати нам свою позицію… Працювати в таких умовах дуже складно, якщо взагалі можливо. Я за те, щоби вирішувати ці питання максимально швидко, але не в таких умовах! Тому, не думаю, що депутатам потрібно частіше збиратись на сесії. Ми живемо в країні, де йде війна, а тому чудово знаємо, що сьогодні багато необлікованої зброї, в тому числі й у Львові. Тому, треба дбати за безпеку людей, зрештою, у сесійній залі працює багато жінок-депутатів. Все має бути злагоджено і безпечно, має бути нормальна дискусія й аргументи, але точно без хаосу, заворушень, бійок та безчинства. Сьогодні все це непотрібне у Львові! Позаяк, львів’яни свого часу доклали дуже багато зусиль, щоб наше місто, навіть у найскладніші часи для держави, було безпечним містом. Дуже прикро було дивитися на провокації, які були на останній сесії міськради – з однієї сторони скликають бойовиків, а з іншої – використовують сльозогінний газ. Певен: Львову все це не притаманно!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7227 / 4.64MB / SQL:{query_count}