Як аферисти сухими із води виходять

У Львові шахраї “кинули” підприємця на понад 111 тисяч доларів. Водночас в обласній прокуратурі кримінальне провадження до суду подали так, аби злочинці отримали найменше покарання за вчинене. Чому?

фото: lisichansk.org.ua
Львів в останні роки сильно потерпає від шахраїв, які розперезалися не на жарт! Та й жертв вже багацько. Аферисти щоразу придумують нові й нові схеми, як обдурити довірливих містян. Як писала “Пошта”, особливо популярними є телефонні махінатори, які, маніпулюючи емоціями і страхами людей, виманюють у них великі суми грошей. Таких випадків тисячі! Львів’ян обдирають як липку й інтернет-шахраї: людина “клює” на низькі ціни, замовляє товар, переводить зі свого банківського рахунку певну суму як передоплату, а потім замовлені речі… шукає, як вітру в полі. Наплодилося не мало й волонтерів-аферистів, які, тиснучи на співчуття людей, збирають немалі гроші. 
Афери мало не щодня набирають масштабніших обертів – у людей видурюють все більші суми, а схеми шахрайств стають все складнішими. Та такої цинічної і зухвалої афери, схоже, ще не було! У розпорядженні “Пошти” матеріали про шахрайство, яке вчинила у Львові група осіб із неймовірною майстерністю. Зокрема один львівський підприємець позичив під майнову заставу понад 111 тисяч доларів. Процедура відбувалася у присутності приватного нотаріуса, з документами на майно все було начебто  у порядку… 
Та не минуло й двох тижнів, як чоловік, який позичив кошти, довідався, що його насправді обдерли як липку аферисти! Згодом за розслідування злочину і пошуки шахраїв взялися правоохоронці. Поза тим, у цій історії є нюанси, які обурюють! Чому? Бо один із працівників обласної  прокуратури, схоже, “прикриває” одного з трійці аферистів, грубо порушуючи закон! Кримінальне провадження до суду подано так, аби злочинці отримали найменше покарання за вчинене. Ось вам нова прокуратура зі старими методами роботи… 

Історія “тягнеться” вже три роки

Розпочалося все три роки тому. 7 березня 2013-го підприємець Ігор М. уклав договір позики коштів із Орестом К. на суму 111 600 доларів. Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу. Відповідно до документу, позичальник “зобов’язаний був повернути кошти до 1 вересня 2013 р. частинами”. Договір позики грошових коштів зареєстровано в реєстрі за №783. 
На виконання забезпечення умов договору, одночасно із договором позики, укладено і договір іпотеки, який також засвідчено тим же приватним нотаріусом і зареєстровано в реєстрі за №784. Відтак, предметом іпотеки стали нежитлові приміщення, що нібито розташовані на вул. Личаківській, 101/2а, загальною площею 174,7 метрів квадратних. Вони належали позичальнику Орестові К. на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення, яке видали у Личаківській райадміністрації Львівської міськради 20.04.2001 р. за № Г-000321 на підставі розпорядження Личаківської адміністрації від 17.04. 2001 р. № 472, зареєстрованого Львівським обласним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки і записано в реєстрову книгу за №501. При укладанні договору позики та іпотеки був також присутній Віталій М., який переконав Ігоря М., що Орест К. є його близьким родичем. 
Згодом підприємець довідався, що документи, які засвідчують право власності на майно, є підробленими! 
“Приблизно через два тижні до Ігоря М. телефонують працівники міліції і повідомляють, що документи на майно, яке надано заставою, є сфабриковані а такого приміщення не існує. Після того Ігоря М. допитали у якості свідка і через деякий час, зібравши інші докази, визнали потерпілим і допитали як потерпілого у шахрайстві. Підприємець написав заяву в обласне управління міліції, що відносно нього невстановлені особи вчинили злочин”, – розповіли  “Пошті” адвокати потерпілого з адвокатського бюро “Островський та партнери”.
Так, 20.03.2013 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження № 12013150010000329 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (“шахрайство, вчинене в особ­ливо великих розмірах або організованою групою, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна”), ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (“використання завідомо підробленого документа – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на термін до шести місяців, або обмеженням волі на термін до двох років”). 
“Під час досудового розслідування встановлено, що кримінальне правопорушення вчинено Віта­­лі­єм М., Орестом К. та Тарасом Ф. При цьому, Та­рас Ф. разом із Віталієм М. схилили до участі у вчинені кримінального правопорушення Ореста К. Та саме Тарас Ф. здійснив підробку документів на Ореста К., за згодою останнього. Отже, кримінальне правопорушення вчинене групою осіб за попередньою  змовою”, – розповідає “Пошті” адвокат потерпілого. 
З його слів, Віталій М. перебуває у розшуку, близько трьох років переховувався і Тарас Ф. Що стосується Ореста К., то його одразу затримали, він і повідомив слідчим, що обставини шахрайства відбувалися з участі трьох осіб. 

Як визначили, що документи підроблені?

У приватного нотаріуса під час укладання договорів позики та застави Орест К. надав Свідоцтво про право власності на житлові приміщення, яке засвідчує, що “об’єкт за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 101/2а зареєстрований Львівським обласним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки на праві приватної, спільно (сумісної або часткової) колективної власності на підставі свідоцтва  про право власності і записана у реєстрову книгу”. Характеристика об’єкту та його обладнання наведені у ще одному документі – технічному паспорті, який є складовою частиною цього “Свідоцтва”. Також Орест К. надав Витяг із державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу – 911838. Витяг надала Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції. Та всі ці документи були сфабриковані… 
“У той час реєстраційну службу постійно змінювали. З Києва приїхала перевірка, під час якої державний реєстратор виявила, що такого майна немає. Реєстрація на той момент відбувалася на підставі поданих документів, але до них необхідно було надати довідку про технічну інвентаризацію у Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки. У довідці чітко видно, що зазначена не та адреса БТІ. Хто цю довідку підробив – невідомо”, – розповідає адвокат потерпілого. 
Недарма роками звучало, що на БТІ  та реєстраторів є чимало скарг, фіксували багато порушень та зловживань. На думку адвоката, “можливо і є подібні справи, але їх не афішують, бо то не в інтересах держави”.
“На той час, а це 2013 рік, реєстраційна служба діяла лише півроку. Колись право власності реєструвало БТІ, потім у Бюро забрали повноваження, діяла  нова реєстраційна служба. І ті облікові дані, які є в БТІ – нині закриті, не знаходяться в загальному обліку. Тож наша пісня гарна-нова, почи­наймо її знову. Тобто, якщо хочеш вчинити якийсь правочин, незалежно чи було майно зареєстровано у БТІ, необхідно перереєстровувати його наново, бо діє новий порядок реєстрації”, – зазначає адвокат. 
З його слів, на підроблених документах є оригінально мокрі печатки, до Свідоцтва був наказ, розпорядження – проте все це підроблене! “На технічному паспорті печатка БТІ, на свідоцтві – Личаківської райадміністрації м. Львова… І це все якимось чином таки внесли у реєстр. Яким то треба бути аферистом, щоб це все провернути! Сумнівів у достовірності “документів” не виникло ні в кого, в тому числі і у нотаріуса, який засвідчував договори”, – дивується юрист. 

Ситуація набирає обертів і обурює

Згодом справу скеровують до прокуратури  Львівської області, звідти подають до Личаківського райсуду м. Львова. “22 квітня 2016 року прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області радником юстиції Смілевсь­ким М. Л. внесено постанову про виділення матеріалів досудового розслідування щодо окремого правопорушення в окреме провадження”, – зазначає адвокат.
“Прокурор Смілевсь­кий М.Л., він же ж по КПК процесуальний керівник, здійснив виділення з матеріалів кримінального провадження, де Ігор М. є потерпілим, в окреме провадження відносно Тараса Ф. Останній, переховуючись приблизно три роки, сам з’явився з повинною. Та потерпілого про це не повідомили, хоча при виділенні справи виділялись матеріали кримінального провадження, в тому числі і за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 ККУ. До суду справа пішла за ознаками простої банальної підробки документів. Це не є тяжкий злочин. Заподіяння цього злочину не передбачає завдання шкоди. Хоча шкоди завдали у великому розмірі. Стаття 190 “загубилася”. Відтак Тарас  Ф. виходить сухим із води. Група розсіюється. Подано було документи таким чином, що Орест К., один із виконавців шахрайства, виглядає як потерпілий”, – додає адвокат. 
Адвокат підприємця Ігоря М. подав скаргу на неправомірні дії працівника прокуратури, яку зареєстрували у прокуратурі Львівської області 1 червня 2016 року. Він певен: “виділення матеріалів досудового розслідування за підозрою Тараса Ф. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч.4 ст. 358 ККУ в окреме провадження, здійснене з грубим порушенням норм права та наміром приховати дійсні обставини справи з метою уникнення Тарасом Ф. відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 190 ККУ”. 
Адвокат вважає, що “виділення матеріалів стосовно Тараса Ф. спрямоване на фальсифікацію досудового розслідування”, оскільки до Переліку матеріалів до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження “не долучено  жодних документів та доказів, які  б засвідчували вчинення Тарасом Ф. кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 ККУ”. Не зазначено там і того, що Ігор М. отримав шкоду внаслідок кримінального правопорушення. А “зі змісту постанови  можна зробити висновок, що Тарас Ф. вчиненим кримінальним правопорушенням спричинив шкоду Оресту К. Отже, один учасник злочинної групи шляхом підробки документів та схилянням до вчинення злочину спричинив шкоду іншому учаснику злочинної групи”, – йдеться у скарзі до прокуратури Львівщини.  
На думку адвоката потерпілого підприємця, “про фальсифікацію у досудовому розслідуванні засвідчує і те, що Ігоря М. не повідомили про  розслідування вчиненого Тара­сом Ф. кримінального правопорушення”.
“Прокурор Смілевсь­кий М.Л., виділяючи матеріали відносно Тараса Ф. в окреме провадження, не надав підприємцю Іго­рю М. жодного процесуального статусу, чим позбавив його права на оскарження дій слідчого та процесуального керівника”, – зазначають адвокати.
Чи дослухається прокуратура – орган, який відповідає за дотримання законності – до кричущих фактів зловживання у розслідуванні під час цієї справи, покаже час.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1082 / 4.46MB / SQL:{query_count}