Митрополичі сади:чи будемо там відпочивати?

“Пошта” довідалася про теперішній стан садів біля собору святого Юра та яким буде їх майбутнє

фото: foundation-la.com.ua (3)
Митрополичі сади, що на Святоюрській горі, для львів’ян досі залишаються непізнаним куточком міста. Дерева там сірі, обвиті плющем і порослі мохом, стежок нема… У розмові з “Поштою” львів’яни часто зізнавалися, що не знають нічого про територію, приховану за невисокою огорожею. З приходом весни на Святоюрській горі знову прибиратимуть, після чого благодійні організації влаштовуватимуть заходи для містян і гостей Львова. 
Більше про плани, які цього року реалізують у Митрополичих садах, розповіла “Пошті” Марта Батринюк, референт БО “Фундація Духовного Відродження” Львівської архиєпархії УГКЦ. 

“Своїми заходами відкриваємо територію Митрополичих садів для львів’ян і гостей міста. Вже у квітні запланована толока, до якої запрошуємо всіх охочих. Чимало львів’ян і фірм уже зголосилися допомогти. Після упорядкування території плануємо організувати подячний форум для наших партнерів. Спільними зусиллями швидко наведемо порядок у Святоюрському парку”, – каже Марта Батринюк.
Святоюрський парк – приклад сакральних барокових садів, які потрібно робити доступною парковою зоною
Із її слів, торік представники церкви Юра розпочали організовувати подібні толоки та подячні форуми, де відзначали львівських волонтерів і мистецькі вихідні пам’яті Митрополита Андрея Шептицького.
Зокрема, у травні 2015-го в Митрополичих садах відбувся культурно-мистецький захід “Стежками Митрополита Андрея Шептицького”. Юні митці змальовували сади, храм святого Юра, творили портрет Митрополита Андрея, інформує сайт БО “Фундація Духовного Відродження”. Сади стали місцем, яке об’єднало дітей, молодь і дорослих для вшанування великого духівника української нації. 

А наприкінці травня відбувся подячний благодійний форум для волонтерів, які допомагають військовим і потерпілим у зоні АТО, а також постраждалим під час акцій протесту на Майдані в Києві. Найактивніші добровольці та організації отримали подяку від представників УГКЦ Львівської архиєпархії влади міста, області та громади за їх внесок і жертовність у відбудову української держави.
У Львівській міськраді розповіли, які роботи проведуть найближчим часом на території Митрополичих садів. “Їх треба очистити. Незабаром розберемо “вишку” та прокладемо пішохідні алеї. Плануємо відкрити цю територію для загального доступу всім охочим”, – розповів “Пошті” головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. 
У квітні запланована толока, до якої запрошують усіх охочих
Таку думку підтримує і отець Павло Дроздяк, речник Львівської архи­єпархії Української греко-католицької церкви, капелан Львівської міської ради. “Частина садів є у власності церкви, частина – у комунальній власності міста. Церква зацікавлена в тім, щоби громада змогла скористатися цими садами. Коли в місті відбувається фестиваль “Ніч у Львові”, відкриваємо не лише сади, а й Митрополичі палати. На Святоюрській горі похований Митрополит Шептицький. Прийде час, і Святіший Отець проголосить його Блаженним, тому в контексті розвитку міста і паломницького руху було б добре всі ці території об’єднати й упорядкувати”, – зазначив “Пошті” отець Павло Дроздяк. 
Передусім зацікавлені в упорядкуванні Митрополичих садів жителі прилеглих до площі Юра будинків. Львів’янка пані Світлана добре знає цю місцевість і неодноразово бувала в закинутих садах. “Добре було б, якби цю ділянку зробили рекреаційною зоною, де можна було б відпочивати з дітьми”, – каже вона. 

фото: Олег Огородник
Про те, що нині Святоюрський парк – приклад сакральних барокових садів, які потрібно робити доступною парковою зоною, розповіла “Пошті” Галина Терещук, власний кореспондент Радіо Свобода. 
“Хочеться якомога більше відпочинкового простору у Львові. Через постійні рухи із забудовами скоро не буде як дихнути в місті! У моїй уяві Святоюрська площа має бути об’єднана в єдиний відпочинковий простір, – каже Галина Терещук. – Тому варто було б сполучити всю Святоюрську гору в один сквер і відчинити ворота у Митрополичі сади. А там уже встановити лавочки, провести освітлення, зробити квітники. Тоді цей майданчик сміливо можна використовувати для тематичних зустрічей, концертів, і обов’язково туди залучати молодь міста”.
Петро Радковець, львівський екскурсовод і краєзнавець:
– Ще у XIII ст. на Святоюрській горі були печери, в яких оселилися перші монахи. Тоді собор Юра не був парафіяльним, тобто його не відвідували віряни. Там молилися лише монахи. Сучасний вигляд собору вибудовується лише у XVIII ст. У цей час закладають Митрополичі палати, після чого облаштовують територію навколо церкви. Лише тоді виникає садово-паркова архітектура. Процес був поступовим. На схилах, які не надто придатні під будівництво, нічого не планували, тому цю територію використовували як зелені легені. Митрополичі сади – зразок садово-паркової архітектури європейського рівня. До Другої світової війни ця територія була садом, якому були притаманні англійський і частина французького стилю: впорядковані дерева та доглянуті кущі геометричної форми. У період радянської влади ця земля залишалася закритою зоною, де встановили “глушилки”, що блокували ворожі радіостанції. Сьогодні потрібно залучати грамотних фахівців і поспішити з облаштуванням. А тоді й відкривати для усіх.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0943 / 4.41MB / SQL:{query_count}