Поліція: зміна вивісок чи якісна реформа?

Відсьогодні в Україні закінчується історія міліції, але розпочинається літопис поліції

фото: ГУ МВСУ у Львівській області, facebook.com/lvivpolice
Сьогодні, 7 листопада, набуває чинності Закон “Про Національну поліцію”. Отож, міліції в Україні немає… На її місце приходить Національна поліція. Однак це не кінець реформи, а просто очікувана, але поки незначна зміна вивіски. Реформа триватиме впродовж тривалого часу і не робиться в один день. 
Звісно, реформи не бувають безболісними. Багато людей, найімовірніше,  втратять роботу, і неможливо гарантувати, що серед тих, яких виставили за двері, не буде таких, що впродовж років чесно і професійно виконували свої обов’язки. Переатестацію, найімовірніше, не пройдуть 30% нинішніх правоохоронців. Принаймні таке твердження висловлював міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков у своєму Facebook. Всі ці люди залишаться без роботи. 
Ті міліцейські посадовці Львівщини, з якими вдалось поспілкуватись “Пошті”, поки не готові коментувати перетворення міліції в поліцію. Посилаються на велику кількість справ, які пов’язані з перехідним періодом та загальну зайнятість. Також потрібно розуміти, що велика кількість чинних правоохоронців не знають, що з ними буде найближчим часом: чи не підпадуть вони під скорочення, чи пройдуть переатестацію...
Необхідно зазначити, що на даний момент фактично всі працівники органів МВС, які не потрапили під скорочення, будуть виконувати свої обов’язки аж до того часу, допоки не буде проведена переатестація. Тому будемо надіятись, що загальне хвилювання, яке супроводжує будь-яку реформу, не завадить співробітникам міліції/поліції виконувати свої обов’язки впродовж всього часу, поки на них покладений відповідальний обов’язок.

Необхідність, а не забаганки

Здійснимо короткий екскурс в історію. Міліція як орган була створена у 1917 році і функціонувала в країнах, які були під контролем комуністичної імперії. У світі словом “міліція” було прийнято позначати нерегулярні збройні формування, які використовуються як для військових цілей, так і для підтримки громадського порядку, що були створені з місцевого населення, часто на добровільній основі, і не входили до складу системи державних регулярних військових і правоохоронних органів. 
Поліція – правильна назва для органa державної влади (або ж системи державних органів), що займається охороною громадського порядку і боротьбою з правопорушеннями, в тому числі зі злочинністю. Тому чисто з лінгвістичних міркувань таке перейменування є доречним.
Однак відійдемо від історичних та лінгвістичних тонкощів до реального життя. Реформування української міліції потрібне не для того, щоб змінити назву, залишивши суть незмінною, а для того, щоб якісно перетворити цю структуру. Говорячи мовою ринку: нам непотрібна установа, яка “продає” ідентичний товар під іншою вивіскj., але необхідна структура, яка зможе забезпечити адекватні потреби, які є в суспільства.
На жаль, міліція в Радянському Союзі, його сателітах, а також y незалежних державах, які утворились на його місці, виконувала дещо інші функції, ніж мала би виконувати. Якщо в країнах розвиненої цивілізації девізом поліції є “служити і захищати”, то радянське бачення діяльності поліції передбачало репресивно-каральний характер. Суть її діяльності зводилась до того, щоб захищати режим і виконувати плани з виявлення злочинців (часто за рахунок навіть невинних людей).

фото: 112.ua
При цьому ми не стверджуємо, що у сучасній українській міліції немає професіоналів, а також просто чесних і відповідальних людей. Радше навпаки: їх число там достатньо велике, однак у зв’язку з тим, що система працює неефективно і корумповано, рано чи пізно вони потрапляють під вплив цих механізмів. Окрім того, система, яку ми маємо впродовж тривалого часу, просто не зацікавлена в тому, щоб там працювали чесні і професійні люди. Тут проблема не завжди у керівниках і співробітниках, а скоріше в тому, що певні принципи організації роботи міліції занадто твердо укорінились у самій системі.
Реформувати міліцію потрібно і для того, щоб забезпечити довіру громадян до цього органa! Якщо правоохоронцям не довіряють – до них не будуть звертатись, до них ставитимуться упереджено, що врешті і спричиняє проблеми комунікації між тими, хто повинен охороняти спокій громадян зі самими громадянами.
Почати довіряти тому, кому раніше не довіряв – насправді непросто. Для цього потрібно здійснювати радикальні заходи, оскільки “косметичний ремонт” у такому випадку не дасть жодних позитивних результатів. Спроби обмежитись “малою кров’ю” були і в 2005 році і навіть на початку незалежності. Однак, як бачимо з позицій сьогоднішніх – результату це не дало.

Щоб не так, як у Росії

Наші північні “миролюбні” сусіди вже давно живуть не з міліцією, а з поліцією. Вона функціонує там ще з березня 2011 р. При реформуванні міністерства внутрішніх справ росіяни вирішили особливо не заморочуватись: перейменували міліцію в поліцію, видали співробітникам нову форму і дещо змінили структуру і функції органa. Однак по суті все залишилось без змін. Фактично всі співробітники просто зайняли відповідні місця в оновленій структурі, вертикаль влади ще більше централізувалась і на цьому реформа завершилась.
“Для російської поліції пошили нову форму, поміняли перші дві букви, але від того вони більш ввічливими не стали”, – коментував ще при старті української реформи один з інспекторів патрульної служби для Радіо Свобода.
І дійсно, після реформи МВС в Росії – змінилась лише вивіска. Специфіка роботи російських “поліцейських” нічим не відрізняється від роботи “міліцейських”.

Перехідний період

Як це часто буває, реформи супроводжує певний безлад. Співробітники міліції стверджують, що зараз у відомстві щось схоже на хаос – що часто буває у періоди швидких змін. 
“Скажу чесно, зараз в міліції абсолютний хаос.., те, що мало робитись yпродовж трьох місяців – зараз робиться галопом за три дні. Вказівки до виконання йдуть з сьогодні на вчора. Добавило неприємностей додаткове 10% передатестаційне скорочення в кількості понад 550 посад. Повністю відсутні алгоритми оцінки і прийняття рішень по тих людях, які скорочуються і які залишаються, такого суб’єктивного менеджменту я ще не зустрічав... Не відомо ні керівника центрального апарату, ні регіонального, відповідно не визначені керівники територіальних підрозділів.., як наслідок, невідомо хто приймає остаточне рішення для перепризначення людини у тимчасовий штат на період до переатестації. Все б нічого, але навіщо було придумувати ось це екстрене скорочення?! Я дуже переживаю, що пристосуванці, куми, свати, “рішали” і інші “красавчики” пройдуть далі, а ті нормальні офіцери і просто правоохоронці в кінці кінців плюнуть на те все і розвернуться”, – написав у Facebook заступник начальника управління кадрового забезпечення міліції Львівщини Роман Баховський.
Дійсно, така критика самого процесу зсередини резонна. Незрозуміло, чому міністерству потрібно добавляти хаос і у так проблемний хід реформ. Однак надіятимусь, що ці тимчасові труднощі не відобразяться на кінцевих результатах, а є типовим продуктом перехідного хаосу, з якого завжди народжується щось нове. А бажано, щоб не тільки нове, але ще й якісно краще.

Національна поліція. Старт

Створення поліції розпочалось ще до затвердження Верховною Радою нового закону. Розпочали реформатори зі створення патрульної поліції у Києві, а потім у Львові, Одесі і Харкові. На черзі інші великі міста.
Те, що почали реформування міліції саме з “патруля” є, без сумніву, правильним кроком. По-перше, це найлегша поліцейська робота, якої можна навчити чи не всіх бажаючих. Відповідно, її запровадження можливе у максимально короткі терміни, зокрема в суспільстві, яке переживає етап очікування на нові радикальні зміни. 
По-друге, громадяни найчастіше стикаються не з кримінальною чи економічною поліцією, а саме з патрульними. Відповідно, в контексті цього українським реформаторам потрібно було показати красивий фасад, y той час, як у самому приміщенні ремонт тільки планувався. Такий підхід поки дає свої результати. 
Згідно соціологічного дослідження групи “Рейтинг”, рівень довіри до патрульної поліції Києва є достатньо високим і перевищує показники довіри до міліції загалом у рази. Однак, використовуючи мову метафор, красивий фасад довго не проіснує без якісного фундаменту та підвалу. І зміна останніх – нині на порядку денному.
Експерти в один голос твердять, що поліція ставатиме на ноги впродовж тривалого часу. Екс-речник МВС України Володимир Поліщук прогнозує, що процес переходу від міліції до нової національної поліції триватиме близько півроку. Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода. За його словами, для підготовки фахівців за окремими напрямками потрібний час, тож реформування інших підрозділів правоохоронної системи буде складнішим і тривалішим, аніж патрульної міліції. 
“Йдеться про підрозділи по боротьбі з кібер­злочинністю, підрозділи по боротьбі зі злочинами в сфері економіки. А де взяти слідчих, оперативних працівників? Тому, мабуть, таких швидких кроків не буде у реформуванні підрозділів оперативного і досудового слідства”, – сказав Поліщук.
Крім того, як зазначає експерт, потрібний час, щоб переатестувати нинішніх міліціонерів, які бажають продовжити роботу вже у реформованому відомстві.
“Перший етап – висновки люстраційних підрозділів, наприклад, у міністерстві створене управління забезпечення процесу люстрації, друге – це внутрішня безпека, якщо будуть мати певні дані на людину, що вона не у чесний спосіб заробляла свої гроші, також такі люди вже не потраплять до переатестації”, – зазначив Володимир Поліщук.

Проблеми існують. Висновки також

Посадовці говорять, що оперативно відслідковують появу проблем під час реформування міліції, а також ті недоліки, які випливають у роботі вже нової патрульної поліції. На думку Олександра Фацевича, керівника Патрульної поліції України, головними недоліками у роботі патрульних є недотримання правил особистої безпеки, а також помилки у складанні протоколів про правопорушення та ДТП. Вони обумовлені обмеженими термінами підготовки поліцейських та відсутністю у них досвіду роботи в сфері охорони правопорядку. Таку думку він висловив в інтерв’ю виданню “Новий Час”.
Серед основних недоліків процесу реформ експерти зазначають кілька факторів. По-перше, говорять про те, що системне бачення реформи дещо кульгає. По-друге, часто забувають про те, що просто замінити людей недостатньо, а потрібно перекроїти самі функції системи і змінити її структуру.
Чи буде в нашій країні достойна поліція – це питання поки залишається без відповіді. Однак старт процесам змін вже даний, і тепер залишилось провести цю реформу до кінця.

Атестація поліцейських: хто і як?

Хто допущений до атестації з чинних міліціонерів?
1) Ті, особи, які рапортували про бажання служити в Національній поліції;
2) Щодо яких немає претензій з боку служби внутрішньої безпеки.
Автоматично перейдуть у Національну поліцію тільки ті, хто раніше пройшов конкурс до Нової патрульної поліції Києва, Одеси, Львова та Харкова, а також до Департаменту патрульної поліції МВС.
Інші міліціонери в Національну поліцію автоматично не переходитимуть. Атестаційний конкурс розпочнеться зі столиці та Київської області. 
Не допускатимуться до атестації чинні співробітники міліції, стосовно яких є підтверджена інформація про вчинення правопорушень.
Як функціонуватиме міліція/поліція у перехідний період?
На час атестації затверджується перехідна (тимчасова) штатна структура Національної поліції, яка буде існувати до остаточного і повного комплектування всіх підрозділів поліції. Частина діючих співробітників міліції будуть призначені “тимчасово виконуючими обов’язки” на посади у відповідних органах Національної поліції. Якщо особа успішно атестується, тоді вона стає повноцінним поліцейським.

Як відрізнити “стару” міліцію і “нову” поліцію?
Це можна зробити візуально. Нову поліцейську форму зможуть отримати тільки ті співробітники, які успішно пройшли всі етапи атестаційного конкурсу. Атестаційний конкурс проводиться на базі територіальних органів Національної поліції України та вищих навчальних закладів МВС.

Яким чином здійснюватиметься атестація співробітників МВС?
Атестаційний конкурс пройде в кілька етапів, залежно від категорії посад:
Для керівного складу передбачено:
• спеціалізований тест;
• співбесіду;
• опитування із застосуванням поліграфа;
• тест благонадійності, професійної етики та організаційної прихильності.
Співробітники оперативних і слідчих служб пройдуть:
• професійний тест;
• співбесіду (у випадках однакового рейтингу кандидатів).
Співробітники фінансових, кадрових, юридичних, логістичних та інших адміністративних служб пройдуть:
• спеціалізований тест;
• співбесіду (у випадках однакового рейтингу кандидатів).
Рядові співробітники (дільничні, рядовий склад відділень поліції) пройдуть:
• тест загальних навичок;
• співбесіду (у випадку однакового рейтингу кандидатів).

Якщо мені відомо про зловживання конкурсної комісії чи інші порушення, куди звертатись?
Для забезпечення прозорості процесу переатестації формується тимчасова проектна команда, яка буде куратором усіх етапів конкурсу кандидатів, бажаючих служити в Національній поліції. Для цього міністерство створило спеціальне управління.  
З метою швидкого і результативного розгляду скарг, що стосуються процесу переатестації, Центральна атестаційна комісія буде виконувати функції апеляційного органа. Всі скарги можуть спрямовуватися на електронну адресу комісії: cac@mvs.gov.ua.

Богдан Шкарада, екс-начальник міліції Львівщини:
– Реформа міліції, і я думаю, що всі зі мною згодні, вже запізніла – її давно треба було втілювати. Те, що робиться зараз, – вважаю це правильно, але потрібно, щоб на якомусь етапі це все не звернуло в якийсь інший бік. Те, що стосується першої реформи, – патрульної служби, думаю, це правильно в тому контексті, що конкурсний відбір, деяке збільшення зарплати, організували навчання, я це підтримую. Якщо говорити про наступний етап – створення Національної поліції, це етап трохи довший. Реформувати потрібно багато серйозних служб: оперативних, карний розшук, економічні служби, боротьби з організованою злочинністю. Там багато роботи і тим потрібно буде займатись довший час. Однак ці реформи необхідні. Єдине зауваження: залишилось багато професіоналів. І не потрібно міряти всіх під одну мірку. Потрібно індивідуально підходити до кожної людини. Якщо є чесна і порядна людина, має великий досвід, то це плюс для всіх, навіть для Нової поліції. Маємо приклади зараз патрульної служби. Нібито хлопці чесні і порядні, але десь та й проколи роблять, тому що не мають у кого вчитись. Це було і в Києві, і у Львові. Якщо буде таке професійне ядро, то цей процес трошки легше би йшов. Однак, якщо в патрульній поліції ця проблема не настільки критична, то в оперативних службах цей досвід необхідно враховувати. Тим не менш, реформувати міліцію треба і це правильний підхід. Ми жили ще по радянських принципах. У нас функціонував закон ще 1990 року, закон Української Радянської Соціалістичної Республіки. Тому змінювати потрібно серйозно, головне, не наламати дров при цьому. Атестація професійних навиків необхідна. Але основними критеріями повинні бути порядність і чесність. Що стосується інших моментів: знання мов, фізичної підготовки, це в залежності на яку посаду людина йде. Якщо хтось сидить у черговій частині, контролює і організовує процес через засоби зв’язку, не думаю, що йому потрібна сильна фізична підготовка. Недовіра до нинішньої міліції цілком зрозуміла і справедлива. Як мені не важко говорити, оскільки я колишній працівник міліції, я бачив на власні очі, як це втрачати довіру. Перше, що найбільше вплинуло на довіру, це корупція, тотальна корупція. Вона фактично йшла зверху до самого низу, не навпаки. Вищий вимагав у нижчого “щось приносити”, скажемо так. Це в першу чергу з’їло професіоналів, а в другу чергу негативно вплинуло на імідж. Друге, що вплинуло на довіру, саме формування керівного складу, яке було тотально непрозорим. Завжди ставили свою людину. Скільки змінювалось міністрів, зразу всіх керівників на місцях міняли. Тим знищився і професіоналізм. Люди бачили хабарництво, хамство, непрофесіоналізм, і відповідно, після того: хто буде довіряти міліції? Люди не бачили реальної боротьби з корупцією, тому така й велика недовіра була. Найгірше було те, що міліція працювала, щоб сподобатись начальнику, а не сподобатись людям. Тому при реформуванні поліції потрібно було враховувати ці аспекти, щоб воно не було намарно.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7277 / 4.54MB / SQL:{query_count}