Явка: чому низька?

“Пошта” з’ясовувала в експертів, що зіграло ключову роль для явки на місцевих виборах – байдужість, втома “постійно вибирати” чи непоінформованість

фото: Андрій Польовий
Із двох мільйонів виборців у Львівській області голосувати 25 жовтня прийшло трохи більше мільйона. Отже, отримали явку 56,31%. Ця цифра є однією з найбільших загалом по Україні. Разом з тим виникає питання: чому у такий складний для країни час вибори ігнорує половина львів’ян? 

“Виборці не змогли розібратися в засміченому потоці інформації”

Ірина Швець, інформаційний директор Громадянської мережі ОПОРА Львів зазначила “Пошті”, що низька явка для місцевих виборів звична. Тоді як на національних виборах голосують активніше. 
“Громадяни України чомусь вважають, що проблеми місцевого рівня не настільки важливі за ті, які вирішує Президент чи Верховна Рада України. Якщо порівняти із 2010 роком (тоді були минулі місцеві вибори), то явка коливається в однакових межах. Як і в 2010 році, найнижчі показники  зараз зафіксовані у великих містах області: у Стрию, Дрогобичі, Новому Роздолі та в самому Львові”, – каже Ірина Швець.
Вона додає, що ще одна причина, чому вибори масово ігнорують, пов’язана зі змінами виборчої системи.  
“Люди знали, що будуть голосувати по-новому, що буде нова форма бюлетеня. Крім того, вони не до кінця розуміли, яким чином змінилася виборча система, тому віддавали голоси за назву партії, до якої вони прихильно ставляться, а не за кандидата. Проте ці партії і кандидати мали би також бути зацікавлені в тому, аби електорат прийшов на виборчу дільницю і здійснив волевиявлення”, – вважає Ірина Швець.
На її думку, значна кількість виборців відмовилися виконувати свій громадянський обов’язок через брак інформування про кандидатів.
“На жаль, дуже мало кандидатів навіть на посаду міського голови оприлюднили свої передвиборчі програми. Звичайно, були і кандидати, що обрали більш ефективний спосіб сказати про себе – проводили зустрічі з громадянами. Однак здебільшого всі зосередилися на зовнішній рекламі чи просто роздавали агітаційні матеріали”, – каже співрозмовниця.
Про те, що виборці не були інформовані належним чином, говорить і політолог Оксана Дащаківська.
“Кандидати і партії, очевидно, не знайшли правильних методів, не змобілізувалися, не показали, чому люди повинні йти на голосування. Відтак громадяни не могли розібратися в засміченому потоці інформації. Адже левову частку агітації не назвеш інакше ніж “відвертання уваги від важливих проблем”. Кандидати створювали інформаційний шум. А це знову-таки вбиває бажання йти на вибори”, – зазначила “Пошті” Оксана Дащаківська.
Політолог вважає, що голосувати на українські вибори прийшли фактично дві групи населення.
“Голосували ті, які точно знали, яку партію підтримують, і ті які розуміли, що це їх громадянський обов’язок. А всі інші, що були не впевнені кого обрати –  проігнорували день голосування. Адже раніше, коли люди хоч розуміли, в якому напрямку рухається держава, йшли і обирали. Сьогодні вони ще не до кінця розуміють, що відбувається і саме з цим пов’язана така низька явка”, – резюмує Оксана Дащаківська.

Чому молодь обирати не хоче

Молодь фактично проігнорувала вибори. Ірина Швець пояснює, що такий стан речей тому, що студенти не до кінця знають і розуміють функції та компетенцію органів місцевого самоврядування.
“У гуртожитках, де є близько 2000 виборців, прийшли на голосування лише 600. Один із наших спостерігачів працював на “студентській” дільниці і зауважив, що сьогодні вранці (26 жовтня) студенти лише з’їжджаються, аби потрапити на пари. Зрозуміло, що їх голос втрачений, адже вони офіційно прописані в гуртожитку, а поїхали в день виборів додому, де не мають права голосувати. Студенти ігнорують вибори, бо не відчувають себе членами територіальної громади, на якій голосують. Крім того, не до кінця усвідомлюють, що можуть мати якийсь вплив, формувати владу міста, в якому живуть. Натомість старше покоління навчене ходити на вибори. Для них це як свято демократії: після церкви потрібно виконати свій громадянський обов’язок. А ще студенти псують бюлетені, пишуть написи і малюють Дарт Вейдерів, таким чином доводять свою байдужість”, – розповіла Ірина Швець.
Студентський мер Львова Євген Филипець у розмові з “Поштою” зазначив, що голосувати молодь не йде, “бо не вірить у свій вплив”.
“Молодь розчарована в тому, що все за нас вже вирішено. Адміністративним ресурсом і натиском наперед розставлено “правильних” гравців. Апатія молоді до політики ще й від того, що політики втомили та надурили… А низька явка у гуртожитках – звичне явище. Тут на вибори приходять близько 20% електорату. Студенти не зацікавлені робити вибір, бо не знають кандидатів, за яких їм пропонують віддати голос”, –  зазначив Євген Филипець.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7772 / 4.38MB / SQL:{query_count}