Воїни Світла: як вшанують у Львові?

“Пошта” довідалася, що роблять влада і громадськість, аби зберегти й передати пам’ять про Героїв Небесної сотні. Чому родичі майданівців радять не поспішати?

фото: Reuters
Після лютневих розстрілів здавалося, що іменами Героїв Небесної сотні назвуть сотню вулиць, про них знімуть сотню чудових фільмів і напишуть сотню книжок, кожен найменший школяр  знатиме всіх, хто загинув на Майдані, а дорослі сприймуть подвиг Героїв як урок і стимул до змін. Аби це втілити, треба мізкувати, адже радянська формула “поставити камінь, викарбувати напис і забути” вже не спрацює. 

Треба спорудити меморіал!

Як віддати шану загиблим Героям Небесної Сотні, львівські чиновники думали з весни 2014 року. А після того, як торік у листопаді на Сихові поставили паперовий макет пам’ятника, не погодивши це з відповідними службами, у ратуші створили оргкомітет. 
Аби вшанувати пам’ять Героїв, оголосили конкурс у два етапи. У першому –  концептуальному – етапі з відбору ідей взяли участь 12 претендентів. Пропонували, зокрема, створити парк та озеро, висадити квіти у вигляді великого ока, яке оберігає Небесну сотню і львів’ян, вшанувати пам’ять Героїв віршами та піснею, поставити пам’ятник або відіграти концерт-реквієм. 
Головний архітектор Львова заявив, що за результатами першого етапу конкурсу на концепцію вшанування Героїв Небесної сотні у Львові перемогла студентка Віра Савченко, сестра української військової льотчиці Надії Савченко. Вона запропонувала спорудити пішохідний міст через вулицю Кривоноса як символ єднання українців.

фото: ukraine-singing
“Ідея вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні мостом на вулиці Кривоноса перемогла в конкурсі, та наразі її сприймаю всього лиш як ідею, не більше. Для того, аби спроектувати міст, потрібно провести чимало інженерних досліджень, а після цього залучити фахівців-конструкторів… Плануємо провести окремий конкурс між професіоналами на найкращий проект мосту, але тільки після археологічних та інженерних досліджень”, – зазначив “Пошті” головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.
Із його слів, це довготривалий процес. Конкурс розпочнеться не швидше, ніж за півроку, оскільки треба ще виділити гроші на археологію, геодезію, геологію, підготувати завдання для конкурсу, обговорити його з громадськістю. 

Міст – це оригінально?! 

Попри те, що конкурс ідей вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні у Львові  був міжнародним і тривав майже цілий рік, до міськради надійшло всього лише 12 заявок…
Чекали на нове модерне рішення, а обрали найбільш оригінальне з того, що було. Ще на початку дискусій про спорудження такого меморіалу в Києві працівник Центру дослідження суспільства Іван Вербицький писав у своїй колонці на сайті “Української  правди”, що модерність є наслідком гуманізму як світогляду, що ставить понад усе людину, людський подвиг і людську гідність. 
Про таке модерне бачення львівського меморіалу говорить Орест Скоп, член Львівської обласної організації національної Спілки художників України. 
Головне, аби  чиновники не зловживали святим іменем Героїв і не заробляли собі на тому дивідендів
“Я над тим питанням дуже багато думаю, якось воно на серці лежить. Треба створити щось таке, що ніби передає сигнали в космос, що ззовні та зсередини працює на українську ідеологію. Тому ідей пам’ятника у вигляді скульптури чи мосту не підтримую, бо можна зробити міст і поставити пам’ятник, але це така атракція, яка з певним часом стає повсякденною. От, наприклад, стоїть пам’ятник Степанові Бандері, щодня люди проходять повз нього. Зовсім по-іншому було б, якби за ним був якийсь комплекс, присвячений навіть життю його родини. Для збереження пам’яті  щось має працювати не статично, а в дії, – каже “Пошті” Орест Скоп. – Я б хотів, аби створили якийсь меморіал, наприклад, Центр виховання пластунів. Тобто умовно можна уявити це як будівлю з тематичним фасадом, на якому будуть зображені, скажімо, портрети Героїв, а всередині – майданчик для культурного спілкування. Там показуватимуть фільми, дискутуватимуть про події на Майдані, говоритимуть про роль Небесної сотні. Таке вшанування працюватиме на майбутнє”.
Орест Скоп певен: треба продовжувати конкурси доти, доки не з’явиться така ідея, яку гріх не реалізувати. Не потрібно поспішати, мовляв, мине час, люди все по-іншому усвідомлять. 
Із ним певною мірою погоджуються рідні Героїв Небесної сотні. Кажуть, із ушануванням пам’яті не варто поспішати, але й відкладати це питання в довгий ящик також не треба. Відколи вони втратили батьків, чоловіків, братів та  отримали  натомість Героїв, роблять усе можливе, аби не втратити ще й пам’ять про них. Проте від допомоги влади не відмовляться також. 

Степан Сольчаник (брат загиблого Богдана Сольчаника) каже, що про спосіб ушанування майданівців у Львові мають думати професіонали, а не маргінали чи дилетанти, які перетворюють такі дискусії в піар. 
Такої ж думки батько загиблого Володимира Жеребного  Микола. “Доки  житиме пам’ять про наших Героїв, їм на небі буде легше. Головне, аби наші чиновники не зловживали їхнім святим іменем та не заробляли собі на тому дивідендів”, – акцентує співрозмовник “Пошти”.  
Чоловік додає, що ідея спорудження мосту може бути реалізована по-різному, тому на сучасному етапі підтримувати її чи виступати проти не може. “Можна посадити чотири криві деревця і поставити шматок заржавілої бляхи, написати “Сквер Героям” чи “Алея…” Так само може вийти і з тим мостом… Треба добре усвідомити, для чого він, яку роль для міста він відіграватиме!” – резюмує  Микола Жеребний. 

В обличчя і на ім’я

У той час, коли влада працює над речами глобальними, обдумує найкраще рішення вшанування всіх Героїв у центрі Львова, рідні і близькі загиблих роблять усе можливе, аби про кожного Героя пам’ятали на вулицях, у селах і містечках, де вони жили. Рідні об’єднались у спільноту “Родини Героїв Небесної сотні Львівщини”. 
Вдова Івана Бльока Надія, яка є активісткою спільноти, каже, що стежать за перейменуванням вулиць, встановленням меморіальних дощок, організовують різноманітні акції, таким чином не дозволяючи забути про подвиг своїх рідних. Окрім того, вони активно спілкуються, розраджують і підтримують одне одного. 
Художник Орест Скоп певен: треба продовжувати конкурси доти, доки не з’явиться така ідея, яку гріх не реалізувати 
Надія Бльок каже, що повернулася з міста Рудки, де у вівторок на подвір’ї школи освятили капличку імені Володимира Жеребного та Небесної сотні. 
“Навчальний заклад перейменували в пам’ять про мою дитину. Мене запросили на Свято останнього дзвоника і запропонували на території школи побудувати капличку: якась дитина свічечку запалить чи молитву прочитає, хтось змолить. Там гарне місце. Коли сільський голова привіз додому вбитого Володимира, то віддав речі, які були з ним: закривавлені окуляри, образочок Матері Божої і молитвеник. Із тим моя дитина воювала… А ту Матір Божу з образка ми вирішили поставити в капличці”, – розповів “Пошті” батько Володимира Микола Жеребний. 

У Львові на свято Покрови (14 жовтня) о 12.30 на полі почесних поховань №67 Личаківського кладовища проведуть екуменічну посвяту надгробків Героям Небесної сотні Юрію Вербицькому, Андрію Дигдаловичу, Богдану Ільківу та Володимиру Бойківу. 
Автор скульптур  у формі тризуба, які  виготовили з чорного габро, –  Андрій Дацко. Кошти на виготовлення надгробків та облаштування  довколишньої території – 170 тис. грн – надало ЛКП “Музей “Личаківський цвинтар”, інформує прес-служба міськради. 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0428 / 4.42MB / SQL:{query_count}