Візьми і полий!

“Пошта” довідалася, чому висохли львівські квітники, коли їх нарешті урізноманітнять та встановлять автоматичне зрошення

фото: Андрій Польовий (3)
Хоча надворі й літо, у Львові, на жаль, чимало клумб радше нагадують осінні – квіти на них пожовкли, а то й зів’яли узагалі. Чи не найбільше постраждали насадження біля пам’ятника Андрею Шептицькому. Проходячи повз нього, стає соромно за ту “пустелю”, біля якої він стоїть. Таке все жовте, неохайне… 
Містяни не розуміють, чому комунальники, які перед відкриттям монумента вночі садили квіти, тепер їх не доглядають, виправдовуючись, що поливали, і то ретельно, але через аномальну для Львова спеку результатів це не дало. Тепер вони планують досадити до Дня Незалежності нові, вже осінні квіти, зокрема й у Парку імені Івана Франка та Стрийському.  

У всьому винна спека

Як розповів “Пошті” голов­ний інженер ЛКП “Зелений Львів” Володимир Чишинський,  наразі клумби у Львові засаджені літніми квітами, їхній час потроху минає. Прискорила цей процес сильна спека і відсутність опадів. 

“Квіти не витримують такого сонця. Про них ніхто не забув. Звісно, вранішнього поливання замало, якщо в обід настає спека 37 – 40 градусів. А щодо насаджень біля Шептицького, то клумби там у нормальному стані, зіпсувався рулонний газон. Це результат того, що траву зрізали і поливали вранці, а потім була сильна спека. Так утворився “ефект лупи”, і травник вигорів. Але сам газон живий! Тож коли менше припікатиме і випадуть дощі, він одразу відновиться. Пересаджувати його не треба”, – пояснює Володимир Чишинський.
З його слів, у світі такої проблеми давно не існує, навіть у тих країнах, де клімат значно жаркіший. Там до кожної клумби підведене автоматичне зрошування. І коли стоїть спека, вода постійно розбризкується. 
“Досвід цього літа показав, що у Львові також треба запроваджувати систему автоматичного поливання клумб. Наступного року будемо подавати таку пропозицію, аби передбачили гроші з бюджету розвитку чи з фонду охорони природи. Добре було б встановити автоматичне поливання бодай у Парку імені Франка. Ці системи зрошення бувають різні. Якщо купувати таке,  що ставлять на прибудинкових ділянках, то, аби зволожити 100 квадратних метрів, знадобиться 800 доларів. Але таке автоматичне поливання не дуже нам підходить, бо буде  багато крадіжок. От, приміром, відкрутить хтось якийсь краник, вода виливатиметься,  і система вже не працюватиме. Тому треба ще подумати над тим, як її правильно встановити. Яку ліпше взяти – напівмеханічну чи автоматичну. Вирішимо це до кінця року”, –  веде далі Володимир Чишинський. 
Досвід цього літа показав, що у Львові також треба запроваджувати систему автоматичного поливання клумб
До слова, роботу таких розприскувачів може регулювати не електрика, а енергія сонячних батарей. Їх під’єднують до водної мережі,  і якщо автомат “відчуває” вологість, то не вмикається, а якщо повітря сухе – вода розбризкується.  

Коли Львів стане містом троянд?

Як розповів “Пошті” Андрій Галушка, начальник управління екології і благоустрою міськради, місто не було готове до такого літа, забракло і спецтранспорту, і води, і працівників для того, аби можна було поливати зелені насадження.
“Поливати в таку спеку рослини – не дуже добре рішення. Треба робити це або пізно увечері, або рано-вранці. Тобто треба, щоб люди працювали не з 9.00 до 18.00, а вже десь після 22.00. Або ж встигати це зробити до 7.00. Автоматичне поливання – оптимальне. Будемо підтримувати цю ідею. Передусім ним треба забезпечити клумби в центральній частині міста для того, щоб зберегти ті кошти, які вкладаємо у їх вигляд. Головне зробити правильну логістику, обґрунтувати місця підключення”, – каже Андрій Галушка.
З його слів, коли клумба вигорає, це місце сильно нагрівається, що створює дискомфорт для мешканців. Та якби було постійне зрошення квітників, можна було б їх урізноманітнювати, зокрема посадити нові види рослин.
Зможемо висаджувати вологолюбніші квіти. Ось, до прикладу, нині місто бідне на троянди, а якщо буде зрошення, можна садити їх на клумбах. А ще жоржини і кали. Головне, щоб ми могли убезпечитися на випадок жаркого літа. Це додало б місту значно більшої естетики і барв. 

Не встигли посадити, як уже вкрали…

Проте спека – не єдина проблема зелених насаджень. Як розповідає головний інженер ЛКП “Зелений Львів”, у місті постійно крадуть квіти, навіть саджанці дерев. Перед самим відкриттям пам’ятника Шептицькому, незважаючи на те, що була охорона, поцупили кілька барбарисів, бо вони найдорожчі з усіх рослин на цій площі.

“Якби думали лише про те, що вкрадуть, то взагалі нічого не садили б. Крали завжди – колись більше, колись менше. В середньому десь 5 – 20 відсотків. Зазвичай викопують рослини-однорічники, бо це простіше. Багаторічники сильніше розкорінюються, тому їх важче викопати. Думаю, років за два-три це минеться. У Львові встановлюють щораз більше камер спостереження. В нас є проект “Безпечне місто”, і коли він запрацює на повну, впевнений, що ми мінімізуємо ці втрати”, –  запевняє Андрій Галушка. І додає, що вже у жовтні-листопаді у нашому місті посадять нові дерева. Загалом їх буде 2400.
“Дерева різні: магнолії, сакури, липи, каштани, в’язи, ялини, ялівець. Якщо говорити про ті, що ростуть на вулицях, то найкраще пристосовані до Львова та найліпше виконують свою функцію липи, клени і каштани. Паркам та скверам додаємо квітучих дерев (магнолії та сакури). Вони там більш захищені від штучного навантаження вихлопів, тож почуваються краще”, – каже він. 
У місті планують висаджувати й червоноквітучі каштани. Хоча ці дерева досить проблемні, бо часто уражаються міллю.
“Бачимо, що цього року ситуація покращилася. Торішнього літа вже у середи­ні липня листя на каштанах сохло і обпадало.  В 2015-ому кількість тієї молі зменшується. Взимку були сильні морози, вона вимерзла. Докладається і природний чинник, який мінімізує кількість молі, тому садити каштани у Львові доцільно”, – резюмує Андрій Галушка. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2353 / 4.4MB / SQL:{query_count}