Львів’яни варті того, щоб жити краще!

Ігор Васюник, парламентар, претендент на посаду міського голови Львова, – про розвиток міста, акцент на мікрорайони, прозорість, відкритість та принциповість

Він вважає, що працьовиті, амбітні та привіт­ні львів’яни вартують того, аби жити в кращому Львові, аби їм тут, у рідному місті, було комфортно, затишно і безпечно, аби не виникало думок покинути свою домівку і гайнути ген-ген за кордон у пошуках іншого життя. Двічі парламентар Ігор Васюник вирішив балотуватися на міського голову Львова, якого обиратимемо в жовтні 2015-го. Рішення приймав разом із командою та львів’янами, адже певен: один у полі  не воїн. 
Він чітко знає і розуміє, в яких напрямках Львів може розвиватися, адже не туризмом єдиним. З його слів, якщо є бажання, то вирішити можна будь-яку проблему, навіть найважчу. Свідомий, що містянам потрібні нові робочі місця, а такі, на його думку, можна створити.  “Місто має заробляти кошти. Потрібно зробити відкритий і прозорий реєстр майна, зокрема, і орендованого, і для продажу, а також реєстр земельних ділянок. Якщо зробимо це, то дамо по зубах корупції, і бюджет міста наповнюватиметься”, – зазначає Ігор Васюник. 
Місцеві вибори – 2015, зокрема кампанія на посаду очільника міста, будуть вкрай жорсткими, на жаль, побачимо чимало бруду. Ігор Васюник каже, що готовий до цієї боротьби і до конкретної роботи. “Посада міського голови – це дуже відповідально. Я маю ціль і йтиму до неї разом із командою”, – запевняє співрозмовник. І додає: “Поки є сили – треба рухатися вперед і не зупинятися!”
– Пане Ігоре, чому ви вирішили балотуватися на посаду міського голови Львова? Це ваше рішення чи команди? Це ваші амбіції?
– У комплексі це рішення моє і моєї команди. Мене завжди хвилював розвиток Львова. Завжди бачив пробіли в розвитку нашого міста і не розумів, чому те чи інше не можна зробити порівняно з іншими містами. Адже Львів має такий потенціал і такі колосальні можливості!
– Маєте на увазі Київ чи міста Європи?
– Достатньо багато поїздив Європою, люблю Європу. І там завше знаходив те, що хотів би адаптувати до рідного міста, в якому живу… А щодо балотування –  хочу покращити життя і добробут львів’ян. Зараз Львів асоціюється з туристами, центром міста, і все. Настав час подумати й про тих 750 тисяч львів’ян, які живуть у цьому місті – на Сихові, Левандівці (в цьому мікрорайоні прожив 19 років), у Рясному та інших районах.
– Вважаєте, що про них забули?
– Для Львова створили картинку європейського туристичного міста – ресторани, кав’ярні, фестивалі. І на цьому розвиток міста практично закінчується. А хто подумає про жителів мікрорайонів, як вони там живуть? Львів – це передусім львів’яни, які ходять вулицями, тротуарами, їздять на роботу з околиць у транспорті, який розвалюється або горить. Львів – це люди, які водять свою малечу до дитсадків, а більшість навіть не можуть її туди влаштувати. Настав час подумати про цих містян.
Зараз Львів асоціюється з туристами, центром міста і все. Настав час подумати й про тих 750 тисяч львів’ян, які живуть поза центром, – на Сихові, Левандівці, в Рясному та інших районах
– Амбіції – це, звісно, добре, але чи під силу втілити всі ці зміни?
– У своєму житті я пройшов непростий шлях. Поза тим, все те, що планував, вдавалося.
– Завдяки чому?
– Впертості характеру,  наполегливості та команді, яка була, є і буде завше зі мною. Я бережу і дорожу своєю командою! Шаную тих, хто відповідально ставиться до праці, хто є командним гравцем.
– У Львові цього тижня з’явилися ваші білборди з гаслом “Львів’яни варті кращого!”. Чому обрали саме такий посил до громади?
– Бо певен, що львів’яни варті європейського рівня освіти, медицини, варті їздити в новому громадському транспорті, отримувати якісні комунальні послуги, не знати, що таке корупція і знати, що Закон завжди на їхньому боці. Врешті-решт вони заслуговують мати стабільну роботу і високу зарплату. Львів’яни варті жити краще!
– Виборча кампанія – 2015 буде вкрай жорстка і брудна. Найімовірніше, й чорного піару не уникнути. Ви готові до цього, до критики?
– Я б розділив ці поняття. Не боюсь критики, навіть вимагаю щоденної конструктивної критики від львів’ян. А чорного піару бояться ті, у кого рильце в пушку. Тим паче що його завжди застосовують слабші від тебе. Розумію, що політик – це публічна особа, тому я до цього готовий. Я і мої однодумці будемо працювати, аби детально донести інформацію про бачення змін у Львові до кожного виборця. 
– Чи буде якась межа, яку ви не переступите під час кампанії?
– Ніколи не переступлю через моральні принципи, бо мене так виховали батьки.
– Скажіть, будь ласка, на що саме будуть розставлені головні акценти у вашій виборчій програмі?
– Перше і найголовніше – це розвиток усіх мікрорайонів Львова. В нас добре втілена в життя концепція “Львів – туристичний”. В нас добре подбали про туристів. Але на цьому розвиток Львова зупинився, маємо, на жаль, повний застій. Пересічні львів’яни не можуть похвалитися європейським рівнем життя в своєму місті. Громадський транспорт як не горить, то розвалюється на ходу – це теж не показник європейськості. В нас хіба що вартість комунальних послуг європейська і ту скоро не буде чим оплачувати. 
65 відсотків львів’ян нарікають на суцільну корупцію у всіх сферах життя! І маємо такі цифри після Революції Гідності! Де та корупція? Та всюди. Елект­ронна черга у дитячі садочки Львова, про яку так багато говорила міська влада, не працює. А що у нас із транспортом? Досі не запроваджено в місті обіцяний електронний квиток. А це допомогло б зробити ринок перевезень прозорим і покращити якість послуг.  А чому немає? Бо він невигідний. 40 відсотків усього обігу коштів у тіні. В каламутній волі легше заробляти і ловити рибку. Виходить, одні крадуть, а інші від того страждають.
Львів має багато перспектив розвитку, але всі ці перспективи не розкриваються перед більшістю львів’ян. Того, що залучили у Львів, навіть наполовину недостатньо, аби покращити життя його жителів.
І звичайно, житлово-комунальна сфера, тарифи. Ця проблема надзвичайно широка, тому, якщо коротко, потрібно почати ефективно працювати, нарешті впровадити енергоощадні програми і головне змусити чиновників перестати красти. План реформування ринку житлово-комунальних послуг представлю детально разом зі своєю програмою.
– Ви за відкритість і прозорість?
– Так! Є просте правило: якщо ти робиш процеси відкритими та прозорими для громади – чиновники перестають красти бюджетні кошти, контакт “чиновник – громадянин” мінімізується і відповідно рівень хабарництва також. У Львові нарешті повинні запровадити електронне урядування – так, як це є у світі. Злість бере, коли чую, що зробили електронне звернення мешканців, а земельні та майнові аукціони, на чому бюджет міста найбільше заробляє, ні. Земельні ділянки повин­ні продавати лише через онлайн-аукціон, так само потрібно запровадити аукціони на оренду комунального майна. Потрібно відкрити дані містобудівного кадастру, аби громадськість могла контролювати законність будівництва, бо зараз із цим суцільна вакханалія!
– А щодо транспорту. Які зміни тут потрібні і чи є на це гроші в бюджеті?
– Львів’яни заслуговують їздити в транспорті європейського рівня.  Маємо “Електрон”. Це підприємство може виготовити для міста хорошу сучасну техніку. Як я вже казав, потрібно нарешті запровадити електронний квиток, тоді можна буде зробити реальний облік кількості пасажирів, стане зрозуміло, чого вимагати у тих же перевізників. Перевізники, між іншим, тільки за. Вони хочуть лише, щоби міська влада виконувала укладені договори, а електронний квиток дасть можливість зафіксувати офіційні доходи, і таким чином вони зможуть брати кредити на купівлю нового транспорту. Як бачимо, через небажання зробити процес відкритим і прозорим  маємо ганьбу, а не громадський транспорт. Чому досі не введений електронний квиток, за розробку якого заплачено? Їм вигідно те, що є. Тому що корупція не терпить покращення. 
Пересічні львів’яни не можуть похвалитися європейським рівнем життя. В нас хіба що вартість комунальних послуг європейська і ту скоро не буде чим оплачувати
Натомість нам замилюють очі VIP-маршрутками та нічними перевезеннями. Це більше нагадує проведення Wi-Fi у розваленому будинку.
А щодо бюджетних грошей, то насправді вони є, але чомусь лежать на рахунках у російських банках на депозитах.
– Знаю, що ви за створення консультативних рад. Розкажіть, будь ласка, про це докладніше.
– На мою думку, при міському голові мають бути створені дві консультативні ради. Перша – культурна. До її складу повинні ввійти архітектори, музейники, літератори – ті, що створюють культурне обличчя Львова. Маємо нарешті запропонувати туристам не лише ресторани і наїдки, а набагато глибші культурні цінності, спадщину. 
Друга – інвестиційна. До її складу повинні ввійти виробничники. Влада має подбати, як забезпечити жителів міста роботою. Це одне з найбільш важливих питань сьогодні. Треба вибрати пріоритети і проаналізувати ті можливості, які маємо зараз у Львові. Який маємо кадровий потенціал. Потрібно вибрати чотири-п’ять пріоритетів і дати бізнесу преференції в цьому напрямку. 
– Маєте на увазі пільги?
– І пільги також. Якщо те чи інше підприємство зможе працевлаштувати сотні, тисячі людей, то, ясна річ, йому потрібно йти назустріч. 

– На вашу думку, в яких сферах Львів ще міг би заробляти, окрім туризму? Завдяки чому можемо розвиватися і йти вперед?
– Одна з них – автомобілебудування. Вважаю, що наш “Електрон” може бути потужним центром в цій галузі. Вони можуть випускати трамваї, тролейбуси, міські та міжміські автобуси. І робити це якісно! На мою думку, оборонну промисловість варто зберегти. Тривалий час не працював Львівський бронетанковий завод. Авіаремонтний завод також не працював. Діючі підприємства треба зберігати і розвивати. 
Львів може стати центром поліграфічного видавництва. У нас потужно зосереджений цей ресурс, і це треба розвивати. У Львові багато можливостей для розвитку легкої промисловості. І головне не заважати малому та середньому бізнесу. Бізнес завше хотів і хоче одного – чітких та прозорих правил гри, відсутності хабарництва і бюрократії. Я проти жодних домовленостей! Все має бути прозоро!
– Місто розвивається, коли є й інвестиції. Чи цікаво сьогодні інвесторам вкладати гроші у Львів?
– Треба створити такі умови, аби бізнес до нас ішов. Але цього не відбувається, бо рівень корупції в нас лише зріс. Назвіть хоча б одного серйозного інвестора, який останнім часом зайшов у Львів. Їх не війна в Україні лякає, а корупція.  Міський голова не повинен створювати групу з кількох наближених осіб, які провадять бізнес у нашому місті.
 – Ви людина, яка любить бачити результат, себто максималіст?
– Звісно, має бути результат роботи! В цьому я максималіст і завше таким був. 
– А як батьки ставляться до вашого рішення балотуватися у Львові?
– Моєму татові –  82 роки, мамі – 75. Батьки не відмовляли мене, бо знають, якщо я прийняв рішення, то так і зроблю. Звісно, що вони мене підтримали.
– А якою була реакція дружини?
– Вона мене завжди підтримує і розуміє, за що я їй вдячний. Єдине, що через зайнятість мало часу проводжу з сім’єю – дітьми і вже онуком. Щасливий, що маю хорошу та міцну родину! 
Львів’яни повинні їздити в транспорті європейського рівня
– Одним із проблемних питань міста є паркування. Це просто суцільний хаос: хто де хоче, там паркується. І досі ні влада, ні ДАІ не можуть з цим упоратися. Вже й громадські  активісти взялися за цю справу, але…  А зараз, коли одночасно розпочали стільки ремонтів, у Львові взагалі колапс.
– У нашому місті проблеми з паркуванням переважно в центральній частині. Хоча скоро вже дійде до того, що не буде можливості паркуватися у мікрорайонах (маю на увазі масові забудови). Львову потрібна концепція побудови паркінгів, у тому числі підземних та багаторівневих. Свідомий, що на це потрібні великі кошти.
– А де їх взяти?
– Треба створювати такі умови, аби зайшов інвестор. Аби йому був вигідний цей проект. Якщо говорити про ту систему паркування, що є зараз, то її практично нема. Там є збір коштів, а куди йдуть ці гроші, невідомо… Електронний облік, електронний квиток, електрон­не урядування – ось це майбутнє Львова. Все чітко і прозоро. І все це дасть можливість бачити фінансові потоки.
– Якщо говорити про інвестиції загалом, ви за інвестора іноземного чи українського? 
– Потрібно залучати і тих, і тих. Я за сучасні світові технології, але якщо їх мають можливість впровадити українці, то я тільки за. 
– А чи багато знаєте українських бізнесменів, які воліли б вкладати гроші в місто Лева?
– Ідей насправді багато, але всіх відштовхує корупція, яка є в країні. Щодо іноземних інвесторів, то контактів маю досить багато: і в США, і в Німеччині, і в Англії. Пропозицій щодо запровадження різних технологій також було чимало. Але поки в нас не буде сприятливого клімату, інвестор не піде. І саме в цьому ключі відповідь на запитання, чому досі (!) у Львові не збудували завод із переробки сміття. Пропозицій було багато. Тільки “внески” були завеликі. Певен, що нам такий завод потрібен. У цьому питанні має бути прозорий та відкритий конкурс для залучення інвестора. Цей бізнес у світі дуже прибутковий, тому не повинно бути й проблем із пошуком інвестора. Ми втратили досить багато часу. Видається, влада шукала “потрібного” інвестора, але так його і не знайшла…
– Ви є членом транспортного комітету в Раді, не раз були учасником засідань із приводу діяльності аеропортів. Скажіть, будь ласка, коли нарешті запрацює на повну потужність наш Львівський аеропорт? Коли лоукост-компаній буде достатньо? Чому львів’яни мають сідати на літак у столиці, бо у нашому аеропорту нема всіх потрібних рейсів? Думаю, це блокують на рівні Києва… Хто встромляє палиці в колеса, кому невигідно, аби наш аеропорт розвивався?
– Це вкрай болюче питання. У Львівський аеропорт вклали майже п’ять мільярдів гривень! Злітно-посадкову смугу досі не здали в експлуатацію, трансформаторну підстанцію також. Там навіть система кондиціювання не працює… Бюджет аеропорту – майже 20 мільйонів гривень, і той неефективно використовують. 
Гроші розкрадає команда колишніх “регіоналів”, один з яких із російським паспортом. Їх “дахують” високопосадовці, які не дають добро на порушення кримінальних справ проти цих панів. Ці питання я порушував і в Адміністрації глави держави, і перед прем’єр-міністром. Голова Львівської ОДА Олег Синютка це знає. Говорив про це і з міністром інфраструктури України, а віз і досі там…
– Виходить, комусь у Києві не вигідно, аби зі Львова літали…
– Так, на жаль. Це й інтереси однієї з компаній монополіста.
– Але ж таким чином ми й інвестора, й туриста втрачаємо, а як сюди добратися, якщо рейсів бракує?
– Цілком згоден з вами. І квитки могли б бути дешевші до того ж Києва, якби не монополісти.
– То коли ж ситуація із Львівським аеропортом покращиться, як гадаєте?
– Гарантую, що доведу це питання до логічного завершення. Дав собі слово, і це питання принципове! Тим паче підтримую трудовий колектив Львівського аеропорту. Тут працює майже 850 осіб. Це потужний і сильний колектив, його треба підтримати. Прийняте рішення про формування страйкового комітету та публічне звернення до Президента України. 
Рівень корупції  у нас лише зріс. Назвіть хоча б одного серйозного інвестора, який останнім часом зайшов у Львів! Їх не війна лякає, а корупція
– У Львові з осені 2014-го працює Центр правової допомоги учасникам АТО, який став популярним серед бійців, що повернулися з фронту, їхніх родин. Військових убиває бюрократія та бездіяльність влади на місцях. Чому так?
– Коли почалася війна, кожен у міру своїх можливостей почав допомагати військовим. Наша команда також допомагала і одягом, і харчами, і медичним обладнанням. Разом із братом купили для бійців чотири позашляховики. А коли почалася перша демобілізація і бійці поверталися додому, то перед ними постало чимало проблем. Вони зверталися до мене як до народного депутата, що їх не чують, їм не хочуть оформляти документи, їх часто-густо футболять, вони не можуть отримати статусу учасника АТО. Тотальна бюрократія, бездіяльність та ігнорування людей, які ризикували своїм життям на сході! Тому ми вирішили створити такий центр, в якому юридичну допомогу бійцям надають професійні юристи. Звернень дуже багато. Все, чим зможемо, допоможемо. 
– Ви робите великий акцент на відкритість і прозорість, а яким, на вашу думку, має бути посадовець у Львівській міській раді, райадміністраціях?
– З бюрократією потрібно якнайшвидше закінчувати! Посадовець передусім має бути відкритий до людей, професійний, порядний. На жаль, порядності у Львові бракує. Що це за відповідь, коли людина звертається з тією чи іншою проблемою, а її футболять. Мовляв, ми не знаємо. Тоді навіщо ви сидите у цьому кабінеті, отримуєте зарплату за рахунок платників податків і не знаєте відповіді на запитання жителя?! Такі люди не мають  права бути посадовцями! Понад те, вважаю, що декларації посадовців мерії також потрібно оприлюднювати.
– А яких нервів коштує львів’янам спілкування з працівниками ЛКП! Це треба нарешті змінити!
– Так, ця “совдепія” повинна стати історією.  В ЛКП, звісно, є сумлінні люди, але, на жаль, є й чимало непрофесійних, навіть хамовитих. Когось, можливо, треба вчити, когось виховувати, а когось звільнити… 
– У Львові записати малюка в садок – велике щастя для батьків. Адже не кожна родина може дозволити собі няню через малий сімейний бюджет. Чи є шанси коли-небудь забути про те, що дитині важко потрапити в дошкільний заклад? 
– Цю проблему також реально вирішити. І це не голослівна фраза. Передусім найболючішим це питання є в густозаселених мікрорайонах. Знаюся на цій темі, бо свого часу створив Центр розвитку дитини “Львівська школа Монтессорі” для дошкільнят. Зараз цим займається моя дружина. Садочки треба будувати, повертати ті, які віддали в оренду. Також потрібно думати про приватні дитсадки.
– Ми вже говорили про те, що один у полі не воїн. Хто буде у вашій команді, якщо станете переможцем перегонів? Львів’яни?
– На рівні експертного середовища є команда, яка розуміє і знає проблематику кожного напрямку. Є люди, які готові йти і очолювати той чи інший напрямок. Добре кажете, що один у полі не воїн! Не лише міський голова, але й команда бере на себе відповідальність за той чи інший конкретний напрямок. 
– Чи багато знаєте людей, які готові з Києва чи з-за кордону повернутися до Львова і працювати у вашій команді в мерії?
– Так, є кілька таких людей. Вони знають мої відкриті принципи управління і готові повернутися до рідного міста. 
– Львів останнім часом перетворюється на “пивнушку”, про що “Львівська Пошта” не раз писала. Хоча є заборона на продаж оковитої вночі, її й далі продають, міліція наче цього не бачить. Знаю, що ви подавали звернення з приводу цього. Чи є якийсь поступ у цьому питанні?
– Заборона на папері дійсно є, а насправді… Не личить все це неподобство славному Львову! Тут є корупція, і на цьому заробляють гроші – від чиновників до міліції. Так не повинно бути. Громаді все це набридло. Ми вночі зробили 30 виїздів і лише у трьох (!) магазинах нам не продали спиртного. А відео, як ми оковиту вночі купували, передали у міліцію. Я, як парламентар, написав звернення і до очільника міста, і до головного міліціонера Львова. Тепер чекаємо відповіді, кого ж притягнули до відповідальності. Певен: потрібно не панькатися, а позбавляти ліцензії крамниці, які грубо порушують правила. 
– Ви жорстка людина чи людина компромісу?
– Так, я жорстка людина, але компромісна. Проте кожному компромісу є межа. Якщо дав слово – дотримаю. Обов’язково. Пройшов серйозну школу життя, управління. Принциповість заклали батьки, а досвід  дало життя.
Розмовляла Ірина Цицак

Народився 1 серпня 1969 р. в смт Великий Любінь Городоцького району Львівської області в сім’ї українців. Наймолодший серед трьох братів.
Освіта: 
1986 р. – закінчив Великолюбінську середню школу.
1986 – 1992 рр. – вчився у Львівському національному університеті ім. І. Франка на економічному факультеті (планування народного господарства). 
1996 – 1998 рр. – вчився у Львівському інституті менеджменту (менеджмент організацій). 
2004 – 2007 рр. – вчився у Академії державного управління при Президентові України (державне управління).
Трудова діяльність: 
1988 – 1989 рр. – служив у армії. 
1992 – 1993 рр. – працював на Львівській кондитерській фірмі “Світоч” економістом відділу зовнішньо-економічної діяльності. 
З 1993 по  2002 рр. – успішно розвиває власну справу у сферах сільського господарства і торгівлі. 
З квітня 2005 по 2006 рр. – зважаючи на чималий досвід управління в економічних сферах, був радником голови правління та заступником голови НАК “Нафтогаз України”.
Саме в цей період між державною компанією та Львівщиною була підписана рамкова угода “Про перспективи розвитку наф­тогазової промисловості Львівської області”. Ігор Васюник як  перший заступник голови правління контролює її виконання. Кошти від реалізації програми спрямували на потреби громади області. Зокрема, вдалося реалізувати низку соціальних проектів: розбудова Львівського обласного онкологічного центру; реставрація перлини світової архітектури та головної святині УГКЦ (Української греко-католицької церкви) – собору святого Юра; реконструкція обласного кардіоцентру в місті Львові, системи опалення Львівського оперного театру та ін.
2006 року, коли на посаду прем’єр-міністра України призначають Віктора Януковича, наступного дня Ігор Васюник пише заяву про відставку.
2007 – 2009 рр. – голова спостережної ради у ТзОВ “Укркорп­інвест”. 
2009 – 2010 рр. – Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця), представник Укрзалізниці в Кабінеті Міністрів України.
2010 – 2012 рр. – голова спостережної ради  у ТОВ “Укркорп­інвест”.
Громадська та політична діяльність:
Ігор Васюник заснував Благодійний фонд “Гуманітарні ініціативи”. БФ реалізовує безліч освітніх, мистецьких і наукових проектів, допомагає в лікуванні учасникам АТО. Завдяки здобутому досвіду міжнародної співпраці вдалося залучити до допомоги українським військовим Корпус Миру Швейцарії (Peace Corps).
З 2006 по 2010 рр. – депутат Львівської облради. 
У 2012 р. – заступник голови Львівського обласного осередку ГО “Фронт змін”.
Грудень 2012 р. – листопад 2014 р. – Верховна Рада України, народний депутат України. Був членом Комітету ВРУ з питань енергетики. 
З листопада 2013-го, як і більшість свідомих українців, Ігор Васюник – активний учасник Революції Гідності. Допомагав учасникам Майдану зі Львова технічним забезпеченням, при лікуванні поранених (в тому числі й за кордоном). 
Із серпня 2014 року й донині за ініціативи Ігоря Васюника у Львові діє Центр правої допомоги учасникам АТО, який вже надав безкоштовні юридичні консультації понад тисячі військовим та членам їхніх сімей. 
Листопад 2014 р. – обраний депутатом Верховної Ради, увійшов до коаліції, перший заступник голови транспортного комітету ВРУ.
Протягом роботи Верховної Ради VII cкликання Ігор Васюник відзначився відмінною дисципліною: особисте голосування, 99% відвідування сесійних засідань. Тоді ж був відзначений Всеукраїнським рухом “ЧЕСНО” як один із найсумлінніших та відкритих народних депутатів. 

Бере активну участь в громадському житті Львова. Є членом Наглядової ради Львівської академії мистецтв та Громадської ради “Святий Юр”, взявши активну участь у зборі коштів на пам’ятник Андрею Шептицькому та реалізації урочистих заходів у Львові до 150-річчя Митрополита. 


19.08.2015 21:18
Zinoviy Ferents

ще....(((((


Для того щоб залишити коментар необхідно
0.2418 / 4.35MB / SQL:{query_count}