Прилавки на колесах: за і проти

“Пошта” довідалась, як місто регулює діяльність пересувної вуличної торгівлі, чи охоче городяни купують із візків та що з того має бюджет Львова

Численні ятки і кіоски з різноманітними частуваннями чи сувенірами надають національного колориту вулицям у багатьох містах світу, тож додатково приваблюють туристів. Львів не виняток! “Пошта” довідалася, що продають у нашому місті, наскільки пропозиції цікаві для гостей і жителів Львова та який зиск має з цього міський бюджет. 
Львів потроху перетворюється на великий супермаркет. Торгівля на його вулицях – одвічне й нібито природне явище. Не дарма ж головна площа міста називається площею Ринок! Упродовж багатьох століть вона була центром міського життя: економічного, політичного, культурного. Тут вирував базар, який відвідували перси і англійці, турки та голландці, росіяни і французи. Схожу роль має площа й нині: у середмісті продають смаколики, кукурудзу, солодку вату, пряники, квас, каву, сувеніри тощо. Це неабияк тішить туристів!

Одні в захваті, інші – обурені

“Львів – неймовірне місто. Воно яскраве, і все тут дуже компактно. Ці ятки аж ніяк не заважають. Навпаки – мені це подобається, бо можна купити листівочку, магнітик або вишиванку. Чом би й ні? Це ж істинна суть площі Ринок – торгівля, чи не так?” – переконана Ольга, яка приїхала до Львова із Запоріжжя. 
Натомість Михайла, який 30 років живе у Львові, торг у середмісті дратує. “Сувеніри – добре, кава на шпацер і какао (до речі, дуже смачне) – також круто, навіть із тими дівчатками, які пропонують придбати квіти, також можна змиритись. Але не може весь центр міста стати базаром! Якось некрасиво це. Такий балаган рано чи пізно починає дратувати, тож хочеться піти кудись подалі. Не розумію людей, які купують каву з багажників (є такі “черевички”, їздять і каву продають містом). По-перше, це помиї, по-друге, воно аж ніяк не вписується в культурний імідж Львова. Балаган це не культура!” – обурюється львів’янин. 

Хочеш торгувати – по дозвіл у міськраду! 

За тим, аби не було балагану, а був порядок, пильнує міська рада, а також “Муніципальна дружина” та міліція. У міськраді запевняють, що підприємці, які включені в перспективну схему, працюють на правах оренди конструктивних елементів, а за тими, хто хоче торгувати самовільно, пильно стежать і карають. Схему, яка регулює торгівлю на вулицях міста, затвердили у квітні цього року. Діє вона до 2016-го, тож зараз нових точок у місті не узаконюють. 
 
 фото: Андрій Польовий
Галина Шарко, начальник відділу торгівлі управління економіки міськради, розповіла “Пошті”, що продукція, яку продають у пересувних візках, міні-кіосках чи ятках у Львові, дуже різноманітна: морозиво, кава та інші напої, смажені каштани, сувеніри і прецлі. Проте для того, аби торгувати цим крамом і смаколиками, недостатньо придбати цікавого і привабливого для туристів візка – треба ще отримати спеціальний дозвіл у міськраді та взяти в офіційну оренду кілька квадратних метрів тротуару.
Нині квадратний метр площі під подібне підприємництво у Львові коштує 15 грн у місяць
“Нині до ухвали щодо тимчасових споруд внесли близько 20 таких точок, які постійно стоять у середмісті. Підприємці уклали договори на оренду конструктивних елементів, відтак сплачують податок до міського бюджету. Це така постійна діяльність. Окрім того, коли у Львові проводять якісь фестивалі чи ярмарки, підприємці також можуть долучитися. Для цього треба звернутися до організатора заходу, і той пояснить, що потрібно зробити, аби все було офіційно”, – розповідає Галина Шарко. 
З її слів, цього року кількість пересувних торгових точок не збільшилася, нових дозволів не видавали. Враховуючи те, що Львів – місто туристичне, заробити на них є чимало охочих. Трапляються випадки, коли знаходяться сміливці, які торгують без дозволів.
“Такі випадки виявляє “Муніципальна дружина”, райадміністрації, туристична поліція, міліція. Вони пильнують, де є такі точки, перевіряють документи і дозволи, якщо є порушення – стежать, аби припинили торгівлю. Стосовно вартості оренди, то нині квадратний метр площі під подібне підприємництво у Львові коштує 15 гривень у місяць”, – зазначає Галина Шарко. До слова, хоча така торгівля і на колесах, підприємці не мають права перевозити візки містом – за ними закріплена конкретна територія, тож продавати свої товари вони мають право виключно в її межах. 

Внесок до бюджету мізерний

Як запевняють в управлінні економіки, підприємці платять за свої візки податок. Яромир Самагальський, голова комісії фінансів і планування бюджету Львівської міськради, розповів “Пошті”, що насправді суми зовсім мізерні, а місто досі не спромоглося правильно організувати цю роботу. Передусім, певен депутат, треба, аби право здійснювати таку торгівлю отримували на конкурсній основі – так була би змога залучити до бюджету міста більше грошей. 
“Нині у Львові абсолютний безлад і неконтрольована ситуація з пересувною вуличною торгівлею. З одного боку, маємо цілу купу фактично нелегалів, які працюють і заробляють гроші, з іншого – ті люди, які хочуть працювати законно, не можуть цього добитися. Особисто я звертався в департамент економічної політики, який фактично мав би модерувати ці речі, щоб оголосити конкурс на право здійснювати таку торгівлю, але поки нічого не зробили”, – зазначає Яромир Самагальський. Із його слів, парадокс у тому, що в нас є повно незаконних літніх майданчиків, які загороджують проїзд і тротуари, але спокійно функціонують тоді, коли люди, що хочуть вести свою діяльність законно, не можуть цього добитися. 
“До мене зверталися підприємці, які хотіли виставити біля свого магазину невеличку стійку зі зразками власної продукції, зокрема сувенірної. Вона мала бути гарно оформлена, прикрашена квітами. Люди були згодні платити гроші, навіть саму стійку зробити саме тієї форми, яку б їм погодили чи порадили, але не змогли цього зробити. Чому? Бо департамент економічної політики сказав: “У нас нема для цього процедури”. А спробувати написати її, видається, просто нема бажання. На мою думку, це керований хаос”, – зазначає Яромир Самагальський. 
Деякі власники вело­кав’ярень категоричні: вони певні, що їхньому бізнесу перешкоджають, а торгувати у Львові дозволяють обраним. У липні такі підприємці навіть пікетували міськраду. Активісти вимагали припинити тиск на підприємців і зробити рівні права для бізнесу у Львові. “Для обраних дають дозвіл, а іншим, які мають подіб­ний бізнес, ні. На думку підприємців, усі мають бути рівними, а не ділитися на тих, що заплатили, і тих, які не хочуть підтримувати корупції, не даючи грошей владі за місце”, – йдеться в повідомленні у Facebook-спільноті “Варта-1”. 
На такі закиди в міськ­раді також мають відповідь – скеровують до перспективної схеми, яку затвердили до 2016 року. Дискусії навколо прилавків на колесах тривають…

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9710 / 4.41MB / SQL:{query_count}