Він наше світло, світло істини нашого народу!

Десятки тисяч прочан приїхали до Львова на відкриття пам’ятника Митрополитові Андрею Шептицькому

фото: Андрій Польовий
150-ті роковини від дня народження Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького у Львові відзначили відкриттям пам’ятника. Близько 25 тисяч прочан з різних куточків країни та з-за кордону, визначні релігійні діячі, перші особи країни віддали честь і шану цій великій людині. 
Нині над Митрополитом триває беатифікаційний процес, але в глибині сердець українців Андрей Шептицький уже давно є святим. Святослав Шевчук, глава УГКЦ, перед освяченням пам’ятника наголосив, що нині Львів, Українська греко-католицька церква та весь український народ переживають історичну подію. 
 
фото: Андрій Польовий  
“Подію, на яку очікувало не одне покоління українців, побожних і добрих людей. Господь подарував нашій Церкві й народові великого пророка, провідника і святця. Сьогодні, в 150-ту річницю, ми відкриваємо праведному Андреєві величний пам’ятник у княжому місті Львові. Безперечно, можна сказати, що історія становлення пам’ятника Митрополитові Андрею у Львові – це історія боротьби українців за свою свободу”,  – сказав Блаженніший.
“І змагання встановити пам’ятник Митрополитові є великою невід’ємною частиною національно-визвольних змагань нашого народу. Це історія боротьби за свою історію, свідомість, церковну і національну ідентичність, історія боротьби за своє сьогодення і краще, Богоблагословенне майбутнє. Ця історія боротьби за пам’ятник Андреєві почалася не сьогодні і не вчора. Саме цього року минає 80 років з того часу, як у Львові вперше побачив світ пам’ятник Митрополитові Андрею Шептицькому. Це сталося в 1935 році, у 30-ту річницю створення Національного музею у Львові і в 70-ті роковини з дня народження великого Митрополита. Ми знаємо, що тоді цей пам’ятник постав на знак вдячності українських митців великому батькові українського мистецтва і духа. Цей пам’ятник створив Сергій Литвиненко, і його тоді поставили в подвір’ї Національного музею. Але простояв він там недовго. Інший митець, ще за життя Митрополита Андрея, збудував пам’ятник, який сьогодні об’являється нашим очам. Андрій Коверко створив пам’ятник, який бачив Митрополит Андрей ще за свого життя. Але не знайшлося місця і для цього пам’ятника, окрім подвір’я Львівської богословської академії. Проте і цей пам’ятник довго не простояв – радянська орда знищила все, що могла. Пам’ятник Митрополитові Андрею Шептицькому знову став предметом боротьби, предметом змагання українців за право бути собою на своїй рідній землі”, – підсумував глава УГКЦ.
 
фото: Андрій Польовий  
Пані Віра на освячення пам’ятника приїхала з Кам’янка-Бузького району з двома онуками. “Ми приїхали, аби віддати шану Митрополитові. Знаємо його вчення, я читала і діткам, і внукам, розказувала про нього. Постать Андрея Шептицького є для нас світочем, він – наш український Мойсей. Один з моїх онуків вибрав собі стежку богопосвяченого – став семінаристом. Якби ми дотримувалися всіх заповітів Митрополита про єдність Церков, то напевно наша Україна до цього часу вже була б славною європейською державою”, – висловила свою думку жінка. 
Родина із Сокаля приїхала попросити у всіх святих і в Митрополита Андрея, якого вважає своїм заступником і святим, сили, терпіння, здоров’я та миру. “Ми з чоловіком і двома доньками приїхали помолитись за Митрополита і до нього. Неймовірно раді, що бути на освяченні цього пам’ятника. Це велика подія. Трохи дивно, що лише сьогодні в місті з’явився цей пам’ятник. Чула, було багато суперечок навколо нього. Думаю, даремно. Світу так бракує любові, Митрополит би не хотів таких суперечок”, – вважає пані Лідія.    
А міський голова Львова Андрій Садовий зазначив, що важливо не лише відкривати пам’ятники великим людям, а й вивчати їх творчість. “Важливо, щоб ми не обмежились лише відкриттям пам’ятника. Андрей Шептицький залишив по собі великий творчий доробок. Багатотомна збірка послань Митрополита, настанови нащадкам “Як будувати рідну хату” – це ті речі, які мав би прочитати кожен українець, який цікавиться історією і майбутнім країни. Кожен може знайти своє в спадщині Андрея Шептицького. Але є речі спільні для нас усіх. Митрополит усім своїм життям благав українців бути мудрими, єдиними, дбати про наступні покоління та чистоту власного сумління”, – сказав він напередодні освячення пам’ятника Митрополитові у щотижневому зверненні до містян.
 
фото: Андрій Польовий
Митрополита називали світлом для свого народу, світлом істини, він мріяв про вільну Україну, про єдність Церков, про любов. Переконував, що біда в цьому світі лиш від того, що мало любові… 
Єпископ Михаїл Гринчишин казав про Владику так: “Андрей Шептицький – найвеличніша церковна постать в історії всієї української Церкви. Яка б була наша Церква бідна без Шептицького! Він залишив надзвичайно велику спадщину. Я подивляю, як Митрополит у таких важких умовах зміг так багато написати, не втратив над собою опанування, коли не міг писати правою рукою, бо була паралізована, писав лівою, і так до останнього дня думав і працював. Митрополит відчував, що це його обов’язок бути пастирем, і хотів причинитись до добра вір­них”, пишуть на сайті “Українська молодь Христова”.

Виступ Президента України Петра Порошенка на церемонії відкриття пам’ятника Митрополитові Андрею Шептицькому у Львові
Ваше Блаженство, високопреосвященні та преосвященні владики, всечесні отці, преподобні сестри! Дорога львівська, галицька і українська громадо!
Велика приємність для мене бути тут сьогодні серед вас. В народі кажуть, що кожна добра справа починається з дощу. Цей дощ сьогодні – це є добрий знак, це означає, що ми зараз з вами робимо дуже добру справу.
“Як не згадати далекоглядну і ґрунтовну пастирську діяльність Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького… Треба зробити належне посилання на його героїчну апостольську працю, щоб зрозуміти по-людському незбагненну живучість Української греко-католицької церкви в темні роки переслідування”.
Ці слова належать Папі Івану Павлу ІІ, і сказав він це тут, у Львові, 14 років тому під час зустрічі з молоддю.
Я радий і надзвичайно вдячний теперішньому Папі Франциску за те, що в 150-річницю народження Владики Андрея Апостольська Столиця зробила важливий крок у процесі беатифікації нашого Митрополита і визнала його геройські чесноти.
Сьогодні і ми з вами відновлюємо історичну справедливість і нарешті відкриваємо монумент Шептицькому у Львові. Та найкращий пам’ятник Владиці – сама незалежна Україна, яка крокує до родини європейських народів.
Як сказав один із сучасників Митрополита, цю неймовірно велику постать не може проминути мовчанкою ні приятель, ні ворог; ні вбогий, ні багатий; ні релігійна людина, ні атеїст; ні науковець, ні неписьменний. Ніхто не може і не сміє! Такі люди, як Владика Андрей, дорогі для нації і складають її золотий запас.
Шептицький на основі церковної структури створив прообраз національного українського організму. За часів Митрополита Андрея Україна ще була розділена між сусідами, де-юре на ті часи ще не постала. Але де-факто держава вже існувала. Так, існувала, і саме в тих межах та кордонах, що й Греко-католицька церква!
Хід історії не змінити. Імперії рано чи пізно розвалюються, а сила людського духу, сила правди та сила віри житимуть вічно.
В час терору проти Церкви і народу Владика Андрей дав приклад безстрашного і непохитного наслідування Христа.
Своїм життям він довів, що ідоли завжди падають, а Віра, Надія, Любов залишаються з нами. І Господь Бог теж залишається з нами, назавжди.
Упевнений, що ми подолаємо всі випробування. Упевнений, що ті випробування, які постали перед боголюбивим українським народом, минуть. Здійсниться пророцтво Митрополита Андрея, яке він висловив у свій передсмертний час, пророцтво про Україну: “Україна увільниться від свого упадку та стане державою могутньою, з’єднаною, величавою, яка буде дорівнювати високорозвиненим державам. Мир, добробут, щастя, висока культура, взаємна любов і згода будуть панувати в ній. Все те буде, як я кажу, тільки треба молитися, щоб Господь Бог і Мати Божа опікувалися над нашим народом, який стільки витерпів, щоби ця опіка тривала вічно”.
Дорогі брати й сестри!
Щиро вітаю вас із Днем Хрещення Руси-України, який ми так широко відзначали вчора у Києві. І згадували нашого Великого рівноапостольного князя Володимира, який рівно 1000 років тому скінчив своє земне життя. Ця дата свідчить про глибокі і міцні корені української європейської цивілізації.
Князь Володимир стояв на зорі християнства на наших землях, а Митрополит Андрей, наш сучасник, у повноті жив цим християнством.
Україна є і завжди буде!
Слава Україні! 





Молитва Митрополита про Божу мудрість
Дай мені, Боже, мудрість мого стану, щоб я сповняв усе, чого жадаєш, дай мені розуміти мої обов’язки, дай мені мудрість моїх обов’язків і дай мені їх виконати так, як треба, як належить на славу Твою і користь моєї душі. Дай мені мудрість Твоїх доріг та мудрість ходити стежками Твоєї святої волі; дай мені мудрість поводження і неповодження, щоб я зумів не виноситися в одних і не падати в других; дай мені мудрість усього, що переминає, і всього, що триває; нехай перше в моїх очах маліє, друге нехай росте; дай мені мудрість праці та мудрість відпочинку; нехай мені буде розкішшю праця для Тебе, а втомою відпочинок без Тебе. Дай мені мудрість щирого і простого наміру, мудрість простоти, мудрість щирості; хай серце моє до Тебе звертається і Тебе в цілому життю в усім шукає”.

Цікаві факти з життя Андрея Шептицького
1. Народився графом, був дуже багатим, напевно, як сьогоднішні мільярдери, але став монахом.
2. Походив зі стародавнього українського роду, проте в XIX столітті рід полонізувався і перейшов на латинський обряд.
3. Дозвіл перейти на східну традицію Шептицькому дав особисто Папа Лев XIII.
4. Впродовж діяльності Митрополита у Львові між 1901 і 1944 роками в Галичині сім разів змінювалися господарі: австрійці, росіяни, українці, поляки, “совіти”, німці і знову “совіти”.
5. Очолив делегацію до цісаря Франца Йосифа, вимагаючи, щоб українців у Галичині трактували однаково з іншими народами монархії, не принижуючи їхньої національної та людської гідності.
6. Виступав у віденському сеймі в Палаті панів щодо створення українського університету у Львові. Після цього виступу цісар видав декрет, згідно з яким український університет у Львові мав відкритися 1 вересня 1916 року.
7. Завдяки старанням Митрополита Ватикан визнав УНР 1919 року.
8. Профінансував створення Народної лічниці у Львові, а також сиротинця. Для утримання сиротинця дав гроші, які отримав як пожертву від Папи Бенедикта XV.
9. Подарував дитячій патріотичній організації Пласт свій маєток у Підлютому для літніх таборів.
10. Віддав свою приватну колекцію на заснування Українського національного музею – п’ять кімнат у Митрополичих палатах, а в 1911 році придбав для музею цілий будинок на теперішній вулиці Драгоманова.
11. Зініціював і заснував Земельний банк у Львові, підтримував діяльність українських культурно-просвітницьких товариств – “Просвіта”, “Рідна школа” і “Сільський господар”.
12. Під час німецької окупації звернувся з протестом проти винищення єврейського населення до райхсканцлера Гіммлера, а також захищав радянських полонених – писав листа Гітлеру про надуживання гестапо та жорстокість до військовополонених.
13. Організував таємне вивезення 2000 дітей євреїв 14 серпня 1944 року. Їх переховували у криптах, в монастирських школах, сиротинцях Львова та околиць.
За матеріалами zbruc.eu

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8062 / 4.49MB / SQL:{query_count}