Податкові баталії з пивним присмаком

“Пошта” довідалася, як підвищення акцизу на пиво вплине на львівських виробників. Бізнесмени бідкаються, що дрібні пивоварні не витримають випробовування гривнею

фото: winestyle.ru
Відучора пиво – спиртне, а не, як ми звикли вважати, “слабоалкоголка”. Як наслідок – підвищення вартості, ймовірне зменшення споживання та виробництва і… кількості малих підприємців, які займалися пивоварінням. На пиво вводять нові ліцензії, зменшується кількість реклами. 
Нові правила для пивоварів затвердили ще торік у грудні. Відповідно до змін у Податковому кодексі, пиво прирівнюється до алкогольних напоїв, тому збільшується кількість нових контролю­ючих норм. Як наслідок – зміниться й ціна, пиво подорожчає.
Як пише “ЛIГА Бізнес Інформ”, до вже наявних майже 600 дозвільних документів для легальної роботи пивоварам додали ліцензування: на оптову та роздрібну торгівлю, на виробництво, а також окремо для експорту й імпорту пива – по 780 грн за кожну ліцензію на рік. Також їм необхідно реєструвати місця зберігання пива по всій країні. Вартість ліцензії на оптову торгівлю становить півмільйона гривень, дозвіл продавати пиво в роздріб – 8000 грн із кожної торгової точки незалежно від її обороту.
Якщо перша ліцензія буде важким ударом для невеликих місцевих виробників (транснаціональним компаніям нескладно заплатити 25 000 доларів), то друга норма стане болючою для роздрібу – не кожен кіоск чи маленький магазин зможе придбати ліцензію. Крім ліцензування, до пивоварів застосували обов’язкову сертифікацію діяльності (раніше вона була добровільною) та атестацію підприємств, механізм проведення якої незрозумілий.
Нові вимоги є і до маркування. За новим законодавством, на лицьовій етикетці повинні бути нанесені всі дані про географічну назву місця виробництва та виробника. Особливої гостроти ця проблема набуває для імпорту, на який клеять стікер із необхідною за законом інформацією. Відтепер споживач менше бачитиме реклами пива по телевізору. Рекламувати його можна буде тільки після 23.00 і до 6.00. Втім, як показує історія з забороною реклами горілки, пивники переведуть більшу частину рекламного бюджету у спонсорство.
Крім цього, брендовані парасольки, стільці, тенти і холодильники тепер також заборонені. Залишаються лише брендовані келихи, які є у використанні торгових точок. Новий брендований посуд виводити на ринок не можна. 
Міський голова Львова Андрій Садовий певен: обмеження кількості точок продажу спиртного – наступний крок у боротьбі за здоров’я, інформує прес-служба міськради. 
“Приймаючи такий закон, держава повинна чітко йти далі і стимулювати податкову, щоб вона обме­жувала кількість точок продажу алкогольних напоїв, тому що сьогодні вона зацікавлена у протилежному. Про яку здорову націю ми говоримо? В українських містах у разів 10 більше точок продажу спиртного, ніж у європейських. У Львові ця кількість дещо менша, але мене це не тішить. Мала би бути геть інша ситуація в країні. Уряд повинен це розуміти”, – зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.

Навіщо подорожчання спиртного?

Той, хто любить пиво, навряд чи відмовиться від його споживання. Ймовірно, він зменшить дозу, але й це не факт.
фото: epochtimes.com.ua
“Навіть після подорожчання на 50% наше пиво все ж буде дешевшим, аніж у Європі. Я пиво люблю, і навіть якби воно подорожчало на п’ять гривень чи всі 10, любити його не перестану. Можливо, питиму не двічі на тиждень, а рідше… Як на мене, спиртне і сигарети не є соціально важливими товарами, тому не варто обговорювати зміну їх ціни чи активно обурюватися з цього приводу. Важливіше говорити про підвищення ціни на продукти харчування, на необхідні речі для побуту, ліки…” – розповідає львів’янин Микола.
Прихильники закону певні: збільшення акцизу наповнить бюджет і зменшить кількість споживання. “Законопроект пропонує, щоб розмір акцизу на пиво безпосередньо залежав від вмісту алкоголю, але в середньому новий акциз збільшує ціну півлітрової пляшки пива тільки на 35 копійок. Ціна півлітрової пляшки горілки зросте на вісім гривень, тобто на 20%. Але таке невелике підвищення ціни збільшить надходження в бюджет не менше ніж на два мільярди гривень, навіть за умови скорочення реалізації алкогольних напоїв”, – цитує парламентарку Ганну Гопко сайт economics.unian.ua.
Малі підприємці, які займаються пивоварінням у Львові, б’ють на сполох, кажуть, вижити за новими правилами буде складно
Фахівці запевняють: дорожче спиртне – міцніше здоров’я громадян. У 2010 році Всесвітня організація охорони здоров’я визначила стратегії, здатні зменшити шкоду, завдану споживанням спиртного та тютюну. Найбільш ефективною з цих стратегій є обмеження економічної доступності до цих товарів шляхом підвищення податків і цін.
Досвід України у 2009 – 2011 роках доводить дієвість застосування такої стратегії. Смертей, пов’язаних зі споживанням спиртного, якщо порівнювати з 2005 – 2008 роками, стало майже вдвічі менше. Аналогічні тенденції мали показники смертності від куріння, інформує видання “Українська правда”. 
“Проте зменшення смертності – не єдиний позитивний наслідок. Завдяки підвищенню акцизних ставок значно зросли й доходи державного бюджету. Взагалі акцизний податок – податок на споживання. Він належить до непрямих податків, платниками якого є споживачі підакцизних товарів. Виробник і продавець – лише податкові агенти, – пише Ірина Курган, аудитор, податковий консультант, інформує “Українська правда”.
– Однак в останні роки економічна суть акцизного податку в Україні щодо врегулювання споживання підакцизних товарів втратила актуальність. Видається, головною метою акцизу стало наповнення бюджету. Внесені у грудні 2014 року зміни в Податковий кодекс не просто повторять статистичні дані минулих років зі збереження здоров’я населення, а й забезпечать стабільне та значне надходження коштів до державної скарбниці”.

Як зміниться “життя” львівського пива?

Львів славиться не лише кавою, а й пивом. У нього давня та цікава історія, яка є частиною історії нашого міста загалом. Нині ж маємо дві пивоварні-гіганти, а ще доволі багато броварень на базі ресторацій. Як розповіла “Пошті” Вікторія Довжик, в.о. начальника управління економіки міськ­ради, “Львівська пивоварня” (тепер належить ПАТ “Карлсберг Україна”) в серпні цього року святкуватиме 300 років. 
“Нині вона виробляє наші, українські, види пива, такі як “Львівське”, “Славутич”, “Арсенал”, знані у світі марки – “Tuborg”, “Holsten”, “Negra Modelo”. Щодо “Першої приватної броварні”,то це українська інвестиція. Вона з’явилась і розвинулась на території міста за останні 10 років. Підприємство постійно розвивається, там додають нові цехи, вводять у експлуатацію нові лінії, створюють нові дільниці. Його відомі сорти – “Старе місто” і “Бочкове”, “Авторське пиво”, “Живе пиво”, – розповідає Вікторія Довжик.
Малі виробники не зможуть купити ліцензію за півмільйона гривень, великі виробники підминатимуть під себе малих, зокрема, ресторанні пивоварні
На зміни в податковому законодавстві “Львівська пивоварня” обіцяє ціною не реагувати, принаймні наразі. Також там не планують зменшувати потужності…. Тим часом малі підприємці, які займаються пивоварінням у Львові, б’ють на сполох, кажуть, вижити за новими правилами буде складно.
Марк Зархін, президент Гільдії рестораторів Львова, розповів “Пошті”, що наразі не підраховував, на скільки подорожчає пиво власного виробництва в його закладах, та певен – підвищення не за горами…
“У цій справі є елемент моральний та аморальний. Елемент моральний – безумовно, пиво впливає на здоров’я людини не найкращим чином. Я сподіваюся, що деякі депутати про це говорять із точки зору моралі. З іншого боку, частина депутатів це робить, лобіюючи якісь інтереси приватного бізнесу. Це можна було зробити пізніше, коли бізнесу стане легше жити. Такі обмеження для бізнесу в той час, коли йому зовсім непросто, незалежно від того, пиво він робить чи щось інше… Дуже важко.
Якщо бізнес виконує умови держави, платить податки, а на нього й далі тиснуть, це неправильно
Якщо бізнес виконує умови держави, платить податки, а на нього й далі тиснуть, це неправильно. За пивом стоять великі відрахування. Якщо держава думає, що вона з того заробить, то точно ні, бо продажі впадуть, ціни треба буде підвищувати, – розповідає підприємець. – Ми робимо власне пиво, продаємо його досить багато. Виробництво сильно подорожчало, бо використовуємо імпортні складові, таких у нашій країні нема. Зрештою, ми законослухняні громадяни. Для нас це буде дуже боляче, бо скоротиться виробництво. 
Ми хотіли розширюватися, але вже не зможемо цього зробити, бо не матимемо грошей. Ми ще не вирішували, на скільки підніматимемо ціну пива. Будемо намагатися зробити так, аби споживачі найменше це відчули. Ми – маленький виробник, мусимо дуже стежити за якістю, бо це наш імідж. Думаю, люди толеруватимуть підвищення ціни на пиво, але толерувати і платити – різні речі. Грошей у людей нема, тому купуватимуть однозначно менше”. 

Закон проти малих виробників?

Вардкес Арзуманян, львівський ресторатор, власник закладів, при яких діє броварня, розповів, що новий “статус” пива та загалом податкові зміни знищують малого підприємця… 
“Цей закон впливає на всіх. Не треба слухати великих виробників, які кажуть, що він дуже вигідний. Передусім це закон проти малих виробників. Чекати від нього чогось доброго дуже важко. Якщо ти вариш пиво для своєї мережі, маєш заплатити півмільйона гривень, бо так держава каже. Адже виходить, що продаєш пиво як гуртовий продавець. Усі вже втомилися викручуватись із ситуації. Ми на цю тему спілкувались із заступником міністра фінансів, пропонували зробити щось таке, аби перестати викручуватись. Але… державі потрібні гроші.
Ми ще не рахували, на скільки треба підвищувати вартість пива, але від цього постраждають усі виробники. У Львові є малі архітектурні форми, де продають пиво. Нині всі ці тераси і майданчики треба закрити, бо їм не дадуть ліцензії на спиртне. Малі виробники не зможуть купити ліцензію за півмільйона гривень, великі виробники підминатимуть під себе малих, зокрема, ресторанні пивоварні”, – зазначає ресторатор.
Таке невелике підвищення ціни збільшить надходження в бюджет не менше ніж на два мільярди гривень навіть за умови скорочення реалізації алкогольних напоїв
Львівський підприємець Роман Зафійовський, колишній голова Комітету підприємців Львівщини, переконаний, що підвищення ціни попиту не змінить. 
“Ще за радянських часів казали: “Якщо горілка коштуватиме 100 рублів, будеш пити?” “Буду”. “А як 200 рублів?” “Також буду”. “А як рубль?” “Не буду, бо зіп’юся”. Відверто скажу: знаю лише двох людей, які є власниками пивних компаній і при тому громадянами України… Бізнес на спиртному і тютюні – специфічний. Він повинен платити високий податок. Велике підвищення акцизу на алкогольні напої і тютюн може спричинити велику контрабанду. Це пройшла Америка, коли шалено підняла податки на спиртне. У той короткий період 30-их років в Америці народилися свої мільярдери, які сколотили статки на чорному спиртному. 
Державні мужі повинні звертати на це увагу. Якщо в нас алкогольні напої стануть втричі дорожчими, ніж у Білорусі, важко буде контролювати контрабанду. Якщо митникові на кордоні запропонують 10 тисяч доларів за контрабанду фури спиртного, 90% людей перед цим не встоїть”, – розповідає підприємець.


Що буде з пивом?

Податкове навантаження для виробників пива складе 1,57 грн/л (зараз – 1,24 грн), тобто плюс 26,6%. Але не факт, що рівень оподаткування відповідатиме пропозиціям Мінфіну, інформує сайт rbc.ua. “У Верховній Раді часто виникають пропозиції підняти по-іншому. Єдине, на чому наполягає пивна галузь, так це на передбачуваності”, – зазначив директор із корпоративних зв’язків Efes Ukraine Валентин Бойницький.
Ще один виробник пива, який вирішив залишитись анонімом, заявив: якщо Кабмін поставив завдання вбити галузь, у нього це вдається. Тільки за чотири місяці падіння виробництва склало 28,9%, а за результатами 2014 року – близько 13%.
Як перегляд ставок позначиться на вартості пива в роздробі та обсягах споживання, пивовари сказати не можуть, оскільки в ціну закладається вартість сировини, курс долара, “накрутка” роздробу і дистриб’юторів. Оцінюють виробники і ціни конкурентів. Зараз середня вартість 1 л пива в середньоціновому сегменті становить близько 16 грн.
Над пивною галуззю нависла ще одна проблема: з 1 липня вступають у силу норми закону про держрегулювання виробництва та обороту алкогольної продукції, згідно з яким, пиво визнане алкогольним напоєм. Відповідні зміни в авральному режимі приймали в кінці року, тому учасникам ринку необхідно буде отримати ліцензії, підтверджувати відповідність продукції і маркувати спеціальним чином товар, як це роблять виробники міцного алкоголю. Кабмін наприкінці травня подав у парламент законопроект №2971, який передбачає виключення пива з переліку проходження всіх цих спецпроцедур.
“Прирівнювання регулювання обігу пива до обігу алкогольних напоїв створює велику кількість додаткових обмежень і необхідність отримання значної кількості дозвільних документів”, – ідеться в пояснювальній записці до законопроекту. Проте його навіть не включили до порядку денного.
Віктор Борщевський, економіст
Коли держава має фінансові проблеми і шукає, де взяти гроші, акцизи – один із найкращих варіантів. Коли починають збільшувати акцизи на алкогольні напої чи паливо-мастильні матеріали, це найбільш цивілізований варіант, який кращий, ніж коли гроші починають витягувати через прямі податки чи збільшувати соціальні.

Акциз же – непрямий податок на товари, які не є життєво необхідними. Якщо хочеш випити пива – заплати на дві гривні більше, не хочеш – попий водички. Я вважаю, що це адекватний захід на фоні інших засобів наповнення бюджету. Та й пиво не мало б дуже сильно подорожчати, може, на гривню-дві.

Підприємці ж бідкаються: коли подорожчає пиво – впаде його продаж. Але ж це не соціальна група товарів. Зрозумів би, якби бідкалися продавці хліба. А так… Кожен хоче заробити і заробляє по-своєму. Економіку не треба плутати з банальним прагненням наживи.

Контроль продажу спиртного в нічний час і продаж його неповнолітнім – зовсім інша «пісня», адже це справа правоохоронних органів. Економічні інструменти це зовсім інше. Якщо є злочинність і порушують закон, то це питання до міліції та прокуратури, а не до економічних інституцій. Штрафи – також засіб наповнення бюджету, та з цим треба бути обережними. Якщо через штрафи наповнювати бюджет, можна створити велику систему «покути».

Там, де є штрафи, вибудовується ціла система ієрархії на кшталт тієї, що з даівцями. Штрафи – це не дуже добре системне джерело прибутку.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7966 / 4.52MB / SQL:{query_count}