Вижити неможливо зекономити

“Пошта” довідалася, на що вистачає стипендії спудеям Львова та як і де вони заробляють собі на прожиття

Витрати на житло, харчі, канцелярію, культурне дозвілля… А ще потрібно одягнутися, бажано модно. Із знеціненням гривні студентам стає все важче виживати. В середньому витрати спудеїв становлять кілька тисяч гривень (якщо ні в чому собі не відмовляти), і це при тому, що розмір середньої стипендії – близько 700 грн.
Звісно, є додаткова мотивація – підвищена “грошова допомога”, якщо екзамени скласти на відмінно. Однак це не вирішує ключової проблеми – розмір навіть найвищої студентської винагороди не досягає позначки прожиткового мінімуму. 
У студентів є два виходи з цієї ситуації: шукати, як і де додатково заробити, або чекати допомоги від батьків. Таке фінансове становище неабияк впливає на формування цінностей і моделі майбутнього випускників вишів.

Витрати львівських спудеїв: продукти, проїзд і житло

У Львові витрати студентів залежать від багатьох чинників. Хтось оселився в гуртожитку та їздить трамваєм за пільговими квитками, а комусь доводиться винаймати квартиру, купувати продукти чи в їдальні харчуватися. Мабуть, найбільше пощастило тим, хто має власне житло та щомісяця отримує стипендію. Більшість студентів називають її “пасивним заробітком”, оскільки більшу частину грошей на необхідні витрати вони заробляють у вільний від навчання час. 
Не тішать і заяви уряду, адже найближчим часом стипендій не підвищуватимуть. Ніхто не зважає на рівень прожиткового мінімуму, про індексацію теж не згадують, а рівень купівельної спроможності стрімко падає. 
“Уряд сьогодні порушує закон про вищу освіту: він гарантував підвищувати стипендію до прожиткового мінімуму. Але зараз ніхто тих обіцянок не виконує. Потрібно провести індексацію стипендії, аби визначити, якою вона повинна бути відповідно до нинішнього курсу долара. Звісно, не кажу, аби стипендія збільшилася втричі. Зараз її треба підвести до тих цін, які в магазинах. Враховуючи основні студентські витрати, півтори тисячі гривень повинно в місяць вистачити”, – розповідає “Пошті” студентський мер Львова Євген Филипець.
Співрозмовник додає, що студенти – не окрема “парникова” категорія осіб. “Вони йдуть на роботу, працюють, отримують додаткові гроші на своє проживання. Основні витрати студентів – на їжу. Більшість харчується в університетських їдальнях, бо це наполовину дешевше, ніж у кафе. Але навіть витрати на їжу – левова частина стипендії. Далі – гроші на дорогу в університет, канцтовари (найбільше витрат – у вересні і лютому). Є студенти, які своїм коштом і одяг купують. А він зараз дуже дорогий”, – каже Євген Филипець.
У Львові кожен п’ятий студент має додатковий заробіток або стабільну роботу, а це 18-22%
Що стосується проживання, то тут ситуації різняться. “Орендувати квартиру дорого, дешевше мешкати в гуртожитку. Студенти навіть готові платити більше за проживання, якщо умови будуть якіснішими, бо в гуртожитках нема цілодобового постачання теплої води. Вона є лише зранку і ввечері”, – додає співрозмовник. 
Торік у серпні “Пошта” запитувала у львівських студентів, чи вистачає стипендії “державникам” і звідки беруть кошти ті, хто за навчання платить. Відповіді були різні: “Студенти вже звикли на всьому заощаджувати”, “Для нормального життя стипендія мала би бути вдвічі більшою”, “Студент-контрактник може розраховувати лише на батьківські гроші”, “Якісний обід в університетській їдальні коштує до 30 гривень, а це щомісяця 660 гривень. Теоретично гроші, які дає нам держава, ми просто проїдаємо. Збільшення розміру стипендії хоча б на 50 відсот­ків дозволило б студентові покрити базові витрати на транспорт і канцтовари”.
Нині ситуація стала в рази складнішою. Студенти нарікають: якщо кілька місяців тому в тиждень на продукти вистачало і 200 грн, то зараз ледь вкладаються у 400-500. Значно подорожчали міжміські маршрутки, обіцяють, що і вартість залізничних квитків підвищиться. А що вже говорити про модні тенденції, які так до вподоби львівським студентам? 
Ніна, студентка з Хмельниччини, розповіла “Пошті”, що зараз намагається економити. “Не так, звісно, щоб нічого собі не дозволяти, але намагаюся вибирати дешевше, оптимальніше, витрачати кошти з розумом. 
Великі витрати лягають на плечі батьків. Студенти рідко живуть на одну лише стипендію, а зараз особливо й не розкошуватимеш. Валютні стрибки відчулися на вартості проїзду. Суттєво подорожчали квитки, до прикладу, на потяг, тож тепер рідше їжджу додому. Якщо раніше могла потішити себе новим одягом або взуттям, тепер сама з цим не впораюся. Зараз напівжартома люблять згадувати про секонд-генди, а я так вам скажу: вони теж подорожчали! Ціни на основні продукти харчування в магазинах теж збільшилися.
фото: Андрій Польовий
Крупи, овочі, фрукти, навіть вода дорожча! Сподівалася цього літа трохи помандрувати Україною. Очевидно, відкладу подорожі до кращих часів. Пам’ятаю, обіцяли підвищити стипендію до прожиткового мінімуму. Та чи тепер цього досить? Гадаю, потрібно трохи більше – приблизно півтори тисячі гривень. Якщо фінансова ситуація не покращуватиметься і нічого взагалі не змінюватиметься, ми точно відчуємо негаразди”, — розповідає Ніна.
Бідкається й Тетяна, студентка з Івано-Фран­ківщини: “Я просто спантеличена! Минулого місяця нарахували 1 100 гривень стипендії, а цього – лише 800. Мені цих грошей ні на що не вистачає, бо й так усім цим добром плачу за квартиру. Цього разу навіть і на це не вистачило. До мами з татом щоразу бігати якось не годиться. Для студента 300 гривень – значна сума, особливо коли всі витрати передбачені. Про інше навіть не думаю. Дайте хоча б те, що обіцяли!” – каже Тетяна. 
Студентка Юлія живе в гуртожитку, каже, що економить. Наразі ситуація з грошима не найскрутніша, та все ж відчутно гірша… “Купити харчі, двічі з’їздити до батьків, прокататися між корпусами трамваєм – і в кишені від сили 50 гривень у кінці місяця. Ще плюс до переліку побутові речі, може, якісь приємні сюрпризи для подруг. Хоча ми в гуртожитку звикли економити, тому ситуація по кишенях не б’є, хіба вітер у них трохи дужчає.
Я не надто вибаглива і за потреби можу навіть трохи заощадити, щоб вибратися в центр на посиденьки. Це буває, звісно, нечасто, але буває. Кава чи концерт – якщо хотіти, грошей вистачить, – каже Юлія. – А є ж місяці, коли все нараз: і День народження мами, і подорож, і заплановані витрати. Походи в магазин теж витягають із гаманця солідні купюри. Ті, хто живе на стипендію, купляють одяг переважно на “секондах”, бо віддати півстипендії за синтетичну майку – хіба не дурість?! Але навіть на “барахолках” усе подорожчало. Тому якщо ціни підвищуються, стипендії та будь-які інші винагороди пропорційно мали би збільшуватись”.

Студенти працюють із першого курсу

У Львові кожен п’ятий студент має додатковий заробіток або стабільну роботу, а це 18-22%. На жаль, не завжди робота відповідає тій спеціальності, яку опановує молода людина в навчальному закладі. 
Українські студенти змушені заробляти з першого курсу – це доводить опитування Державного інституту сімейної та молодіжної політики, інформує сайт focus.ua. До слова, 10 років тому масові підробітки починалися тільки на третьому курсі. Дослідники пояснюють це тим, що сучасна молодь виросла за капіталізму і пріоритетом для неї є заробіток. Працевлаштовані студенти вважають себе більш успішними, тож знаходять роботу з перших днів навчання. Це не стосується хіба майбутніх медиків: у них занадто трудомісткий навчальний процес.
За даними Інституту Горшеніна, більшість молоді вважає високий заробіток основною цінністю у трудовій сфері (Україна – 73,7%, Польща – 66,4%). На другому місці за ступенем важливості в українців – перспективи кар’єрного росту (52,5%). Для польських студентів важливіша творча самореалізація – 46,6%, а кар’єра тут – на третьому місці (40,2%). А в Україні третю позицію посідає творча самореалізація – 44%.
Найчастіше спудеї розповсюджують рекламні матеріали або листівки, працюють кур’єрами, вантажниками, промоутерами в магазинах
За даними опитування Державного інституту сімейної та молодіжної політики, майже половина студентів працює не за своєю майбутньою спеціальністю. Найчастіше спудеї розповсюджують рекламні матеріали або листівки, працюють кур’єрами, вантажниками, промоутерами в магазинах. Крім того, студентів активно вербують професійні організатори мітингів та інших масовок. Більшість працевлаштовуються, щоб заробляти на життя собі, 16% – щоб допомагати близьким. Одна з причин, чому студенти поспішають влаштуватися на роботу, – комерціалізація вищої освіти. Адже спудеї повинні оплачувати проживання в гуртожитку, купувати підручники, канцелярію.
Заради самореалізації шукають роботу тільки 15% студентів. Для більшості ж головна мотивація – гроші. За даними досліджень, половину заробленого спудеї витрачають на їжу, одяг і транспорт, третину – на розваги і подорожі, лише 14% – на навчання.

Як виживають німецькі спудеї?

Трохи інші пріоритети у європейських спудеїв. Найбільше грошей вони витрачають на оренду житла, харчування і транспорт. Німецьке товариство сприяння студентам раз у три роки проводить опитування німецьких спудеїв, аби відстежити зміни в їхньому житті. В останньому дослідженні “Економічне та соціальне становище студентів у Німеччині” воно проаналізувало студентські доходи і витрати.
Фінансовою підтримкою батьків регулярно користуються дев’ять із 10 німецьких студентів. Підробітками, які можуть приносити до 320 євро в місяць, заробляють на життя дві третини. Третє джерело доходу – державна стипендія-позика BAfоG, яку надає німецький уряд. Фінансова підтримка держави щомісяця приносить у середньому 430 євро, однак отримати її вдається лише третині німецьких студентів. 
Які ж витрати в німецьких спудеїв? Найбільше грошей іде на оплату житла – щомісяця в середньому 281 євро. Звісно, на розмір квартплати істотно впливає і ступінь комфортності житла: кімнатка у студентському гуртожитку в середньому на 100 євро дешевша, ніж оренда окремої кімнати у квартирі. 
Ще великі студентські витрати припадають на продукти харчування. На їжу щомісяця йде в середньому 160 євро. Далі – витрати на транспорт (81 євро в місяць). Відвідини кіно, театрів та інших культурних заходів обходяться в середньому в 63 євро в місяць. За медичну страховку та ліки доводиться платити до 59 євро.
Фінансовою підтримкою батьків регулярно користуються дев’ять із 10 німецьких студентів. Підробітками, які можуть приносити до 320 євро в місяць, заробляють на життя дві третини
Щодо одягу, то німецькі студенти до цього питання підходять доволі ощадливо: купують на розпродажах або в недорогих магазинах. А це щомісяця в середньому 51 євро. Витрати на телефон та інтернет варіюються в межах 35 євро, на навчальні матеріали доводиться витрачати близько 33 євро.
До слова, витрати німецьких студентів не включають оплати за навчання. Тим не менше більшість спудеїв змушені самі фінансувати своє навчання в університеті. Тож навіть якщо до початку навчання в Німеччині їм вдалося відкласти якусь суму, її часто виявляється недостатньо. Аби компенсувати фінансові витрати, вони змушені шукати підробіток.
За даними дослідження, у третини студентів на роботу і навчання йде до 35 годин у тиждень як мінімум. А після того, як німецькі виші перейшли на нову форму навчання бакалавр – магістр, часу для роботи у студентів стало ще менше, інформує сайт osvita.ua.
У різних країнах життя студентів суттєво відрізняється. Так, у Словаччині спудеї від держави стипендії не отримують, тож їм доводиться багато працювати. У Швеції ж навпаки – державні виплати є основним джерелом фінансування студентського життя. Молоді шведи стверджують, що державні виплати для них важливіші, ніж батьківські гроші та підробіток разом узяті.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8200 / 4.47MB / SQL:{query_count}