Полон – найбільший страх

Мобілізація №4: стрес і відвага, помилки, поспіх і загрози. “Пошта” довідалась у психолога і військових, чого найбільше бояться бійці та які “мобілізаційні хиби” цього разу таки врахують

фото: АР
20 січня в Україні розпочнеться четверта хвиля мобілізації, яка триватиме 90 днів. Як і в попередні рази, під призов потраплять чоловіки віком 25 – 60 років, які мають досвід військової служби або військову спеціальність. Проте четверта хвиля відрізнятиметься від попередніх. 
Як зазначав “Пошті” речник Львівського обласного військового комісаріату Роман Поронюк, ця хвиля мобілізації різнитиметься від попередніх тим, що тепер людей спочатку призиватимуть не у військовий підрозділ, а в навчальні центри, де вони проходитимуть вишкіл упродовж 20 – 30 днів. Звідти майбутні бійці отримають направлення до військового підрозділу. Лише після цього їх зможуть залучити до проведення АТО. 
Найбільш затребувані професії цієї хвилі мобілізації: артилеристи, стрільці, водії та медики. Зваживши на певні помилки при проведенні попередніх мобілізаційних хвиль, у військкоматах до роботи вирішили залучити психологів. 
Про хиби відкрито не говорять ані чиновники, ані військові, але  недопрацювання у сфері психологічної підготовки та відбору бійців були очевидними…

Проблема, яку помітили

фото: Західний регіональний медіа-центр Міноборони України 
На початку проведення АТО чимало психологів робили невтішні прогнози. Вони не були певні, що вояки, які пройдуть через пекло війни, зможуть справитися з душевними проблемами і тривогами. 
Багато хто казав, що мобілізовані не були готові воювати. Неодноразово психологи говорили про роботу на випередження, наполягали, що з військовими і добровольцями потрібно інтенсивніше працювати, адже якщо вони знатимуть про можливі реакції свого тіла та психіки, їм буде легше. 
“Якщо з військовими працюють до того, як вони їдуть у зону бойових дій, то вони вже готові до того, що з ними може статися, знають, що може бути така чи інша реакція на стрес. Це знижує ризики. Коли вони повертаються, найкраще, щоби психологічне втручання відбулося якнайшвидше. Але не завжди це вдається”, – розповідала “Пошті” Оксана Наконечна, координатор Психологічної кризової служби.
Вочевидь, певні недопрацювання все ж узяли до уваги:  під час січневої хвилі до мобілізації залучать психологів. Хто саме працюватиме з призовниками – наразі не відомо. 
Тим часом у розмові з “Поштою” губернатор Львівщини Олег Синютка запевнив, що “до цієї роботи залучать фахових психотерапевтів”. 
Також очільник краю наголосив, що з керівниками військкомату, міліції, Служби безпеки, Академії сухопутних військ та іншими провели відповідні наради й проаналізували минулі мобілізаційні промахи, щоб уникнути помилок у майбутньому.
“Як на мене, найбільша і  найвагоміша помилка – неправильна інформаційна кампанія. Замість того, щоб людям показувати реалії, часто ми просто “мультиплікували” речі, які нам “закидали” з-за кордону. Може, пригадуєте “фейк” із Росії про кастрування військовополонених? Він розлетівся з шаленою швидкістю! Люди розуміють, що треба захищати батьківщину і що саме боронять на сході країни, але про це треба відверто говорити!” – наголосив “Пошті” Олег Синютка.

…20 років про це говоримо

Деякі військові так і роблять – відверто говорять про певні недопрацювання. Вони певні, що залучення психологів до мобілізації – дуже позитивний крок.
“Не можна таку справу захисту доручати будь-кому. Ми не можемо дати кулемет або автомат людині, в якої є розлади чи яка має загрозливу схильність до них. Потрібно, щоби працювали психологи, особливо на перших етапах мобілізації. Загалом же про призов ми говорили ще з 1991 року, – розповідає “Пошті” підполковник Тарас Грень.
– Військові казали, що потрібно переінакшувати умови призову. Ми запевняли, що відповідно до вимог часу треба змінювати й роботу психологів, бо не можна її ігнорувати… Потрібно змінювати підходи і тести. У провідних державах світу це роблять цілі інститути.  Ми про це говоримо вже 20 років! Та оскільки на нас, військових, не звертали уваги, маємо так багато недопрацювань. Нас вважали тягарем для держави”. 

фото: AP 

Військовий визнає, що з зони АТО, де він і сам ніс службу, люди повертаються з психологічними травмами, з якими самотужки впоратися вдається далеко не кожному.
“Уже 20 років говоримо про те, що треба серйозніше вчити військових. Але де там! У нас одразу знаходяться солдатські матері, які ходять і репетують. У радянській армії були  фільми психологічної бойової підготовки. В них показували, що товаришеві твоєму може відірвати руку чи ногу, вирвати око. Це демонстрували солдатам, казали, що, до прикладу, якщо уламок потрапив у живіт і кишки вивалилися назовні, це не означає, що вояк помре. Якщо зумієш йому подати допомогу – він житиме. 
Якщо з військовими працюють перед тим, як вони їдуть у зону АТО, вони вже готові до того, що з ними може статися, знають, якою може бути реакція на стрес
Не треба боятися і бридитися. Все треба зібрати з землі та дістатися до лікаря, госпіталю. Коли ті солдатські матері про такі навчання довідалися, ходили і йойкали, мовляв, як же моїй дитинці таке показуватимуть, як же вона буде з автоматом бігати, він же важкий. Тож що ми маємо?” — каже Тарас Грень.
Військовий жалкує, що нікого не покарали за те, що нищили армію, сміливо визнає помилки та на диво гордо розповідає про свій страх, каже, що на війні є чого боятись…
“У кожної людини свій страх… Розмовляли з хлопцями. Більшість каже, що лякаєшся найбільше один раз, а потім усе стає на свої місця. Не боїться хіба неповноцінна людина. Направду страшно… Але дуже страшно здебільшого стає лише раз, а потім уже розумієш, що той страх тебе береже від безглуздих вчинків. Я дуже боявся потрапити в полон… Страхів є багато, хлопці насправді багато чого бояться…” — каже військовий. 
Як писала “Пошта”, цього року в Україні заплановані три хвилі обов’язкової мобілізації. Першу планують із 20 січня. Вона триватиме 90 днів. Наступна хвиля – з квітня (60 днів), а з червня – третя (також тривалістю 60 днів).
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2575 / 4.42MB / SQL:{query_count}