А ми беремо владу в свої руки!

Стовпці на тротуарах, оригінальні лавки, озеленення міста й Wi-Fi на вулиці Лесі Українки… На цьому ідеї вдосконалення Львова не закінчуються. “Пошта” поцікавилась у львів’ян, яким вони хочуть бачити місто і які проекти ще потрібно реалізувати

фото: Андрій Польовий
Хто, якщо не я?– саме за таким принципом живуть львів’яни. Княжий Львів посідає чи не найперші позиції серед українських міст, у яких мешкають найактивніші та найініціативніші люди. Вони і дерева висаджують, і про чистоту вулиць дбають… Кажуть, що конкурувати з львів’янами можуть лише кияни. 
У Львові діє чимало громадських об’єднань, рухів, ініціатив, які взялися за облаштування міста. Вони хочуть зробити його комфортнішим, мовляв, це їх маленька Батьківщина. Зробили вже чимало – Городоцьку озеленили, встановили в середмісті лавки і стовпці, аби водії не паркували автомобілів на хідниках.

Яким бачать Львів містяни?

Та на цьому ідеї вдосконалення рідного міста не вичерпуються. Аби дізнатися, що ще хотіли би в ньому змінити чи вдосконалити львів’яни та яким вони хочуть бачити Львів, “Пошта” вирішила поцікавитися безпосередньо в них. Як з’ясувалося, жителів найбільше турбують проблеми транспортного сполучення, а також підвищення цін на проїзд і якість перевезення пасажирів.
Чимало городян дуже хоче, аби у місті курсували нічні маршрутки. “Було би дуже зручно, якби міський транспорт курсував і вночі, з інтервалом бодай годину. За такий комфорт готовий платити за підвищеними тарифами, 5 гривень, наприклад!” – розповів “Пошті” львів’янин Михайло Ковалик. 
Містяни хотіли би організувати літній кінотеатр, дискусійні майданчики з дошкою оголошень, аби люди знали тематику виступів. Там вони би могли подискутувати про наболілі проблеми міста. Великою проблемою у Львові, як вважають жителі, є брак смітників. Хоча торік активісти громадської ініціативи взялися за вирішення цієї проблеми (встановили роздільні жовто-зелені урни у львівських парках), цього все ж замало. Смітників бракує як на зупинках, так і біля крамниць, кав’ярень…
Не забувають львів’яни і про домашніх улюбленців. “Було би чудово облаштувати у місті спеціальні місця для вигулювання собак. Там би могли бути спеціальні лопатки й смітники, аби господарі могли прибрати за своїми чотирилапими друзями. Так є в багатьох містах Європи”, – зазначив “Пошті” містянин Олександр Ярмолюк.
Також жителі Львова хотіли б заборонити реклами в трамваях та маршрутках, мовляв, це неестетично виглядає, заміну вікон у будинках середмістя, бо пластикові, на їхню думку, “псують картинку”. Серед ідей для покращення міста є й інноваційні, зокрема, пропозиція збудувати фунікулер або підйомник на Високий Замок. 

Підтримаємо, допоможемо, але не фінансово…

Звичайно, не всі ідеї активісти можуть втілити самотужки. Тут не обійтися без допомоги міськради. Спів­праця влади та громад Львова є поодиноким позитивним прикладом. Цьому сприяє можливість отримання різноманітних грантів. 
Львівська влада традиційно відкрита для громадських культурно-соціальних проектів, адже у мерії розуміють, що вдосконалення міста й покращення громадського простору – прекрасна можливість привернути увагу інвесторів до Львова та збільшити надходження до міського бюджету.
У Львові з допомогою міськради щороку реалізовують у середньому 30 проектів, які пропонують ініціативні містяни. “Львівські активісти найбільше уваги приділяють облаштуванню громадського простору. Яскравий приклад – озеленення вулиці Городоцької. Дизайнер Олександр Шутюк майже самостійно продумав, візуалізував, залучив волонтерів, організував збір коштів і реалізував цей проект. По допомогу з боку влади найчастіше звертався в Галицьку райадміністрацію. Там робили необхідні документальні погодження”, – зазначив “Пошті” в.о. начальника відділу громадського партнерства Львівської міськради Орест Файфурка. 
Співрозмовник певен, що саме ініціатива Олександра Шутюка переконливо доводить: львівським активістам відкрита дорога для реалізації їхніх проектів. “Подібні ініціативи у місті були й до того. Йдеться про “Врятувати Меркурія”. Тож для того, аби реалізовувати подібні проекти, допомога міськради не є необхідною. Проте ми завжди готові долучитись і допомогти”, – запевнив Орест Файфурка. 
Львів зараз є одним із основних генераторів ідей і локомотивом громадського руху. Позмагатися ми можемо лише з Києвом, де також є багато громадських ініціатив
А допомога ця більшою мірою організаційна. “До прикладу, прес-служба міськради може допомогти з піар-підтримкою: брифінгамии чи прес-конференціями для громадських організацій. Також вона може надати приміщення для засідання круглого столу з метою обговорення певних проблем. Можемо домовитися з рай­адміністраціями, щоби ті дозволили в певному місці провести якийсь захід. Усе залежить від специфіки проекту, – розповів Орест Файфурка. – Щодо фінансової підтримки, то її надаємо під час конкурсу соціально-культурних проектів. Однак це стається раз у рік”. 
З його слів, є можливість дофінансування проектів. Йдеться про випадки, коли громадська організація подає свій проект у міжнародний фонд і їй необхідно оплатити фінансовий внесок. “Він становить 10 – 20 відсотків. Якщо проект має великий бюджет, передбачено, що міськрада також може долучитись і гарантувати міжнародному фонду, що вона цей внесок покриє, якщо організація виграє конкурс”, – додав посадовець.
Співрозмовник розповів, що Львів є одним із найактивніших міст. “Певен: Львів зараз є одним із основних генераторів ідей і локомотивом громадського руху. Позмагатися ми можемо лише з Києвом, де також є багато громадських ініціатив. Там активісти борються з недобросовісними забудовниками, рятують зелені насадження, облаштовують дитячі майданчики. Також громадські ініціативи популярні у Вінниці”, – додав Орест Файфурка. 

Що робить місто Лева комфортним?

Завдяки активістам обличчя Львова неабияк змінилося. Городяни самостійно встановили стовпці, аби недобросовісні водії не паркувалися на тротуарах, а згодом на одній із вулиць міста з’явиться Wi-Fi. 
“Спершу мережею Wi-Fi хотіли покрити всю площу Ринок, втім так сталося, що наразі зможемо встановити безпровідниковий інтернет лише на вулиці Лесі Українки. Знайшли партнера – та ж компанія, яка допомагала встановлювати інтернет-зв’язок під час чемпіонату з футболу Євро-2012. Наразі чекаємо підписання документів, аби можна було втілити проект у життя. Проте невідомо, коли саме зможемо покрити вулицю безпровідниковою мережею. Це пов’язано з тривалим бюрократичним процесом”, – розповів “Пошті” голова ГО “Smart Lviv” Антон Шишкін. 

Якщо ви має цікаву ідею, яка принесе користь Львову та містянам, потрібно насамперед визначити галузь, якої вона стосується. 
Якщо ідея стосується розвитку туризму, потрібно звернутися в управління туризму міськради, якщо культури – то в управління культури. 
Аби подати заяву, потрібно заповнити відповідну форму, що подається на конкурс соціально-культурних проектів. Її можна знайти на сайті міськради в розділі “Конкурс”. 
У заяві потрібно вказати назву свого проекту, його мету, очікуваний бюджет, терміни реалізації, а також контакті дані особи, яка хоче його реалізовувати. Часто буває, що в організації конкретній людині потрібна не стільки фінансова, скільки організаційна допомога.
Ця громадська організація має ще багато планів стовно вдосконалення міста. “У Львові є декілька напрямків, до реалізації яких ми би змогли долучитися. Потрібно створити електронну медичну картку, електронний документообіг для міської ради, щоби люди могли максимально швидко подавати звернення, швидко сконтактуватися через гарячу лінію міста. Необхідні також електронний квиток у громадському транспорті й портал відкритих відомостей. Для міста це дуже корисно”, – додав співрозмовник. 
Ще одна відома громадська урбан-ініціатива “Кластер” намагається змінити райони міста через культуру, зокрема, йдеться про соціально-культурні проекти, які розвивають суспільну свідомість громадян. “Кластер” опікується Народним домом на Збоїщах, що на вул. Мурованій, 32, який є державною культурною установою. Ми ревіталізовуємо, надаємо нової форми та змісту цьому приміщенню”, – зазначили активісти на своєму сайті. 
Учасники ГО “Кластер” виграли конкурс соціальних проектів від компанії САН ІнБев Україна –8 тисяч гривень. За ці кошти активісти хочуть зробити ремонт у холі Народного дому – збудувати рецепцію зі склоблоків, закупити чорну тканину, щоби пристосувати зал для проведення кінопоказів, і пофарбувати стіни в одній із кімнат.
Також львівські активісти долучаються до реалізації проекту облаштування у Львові медіатеки. Йдеться про інтерактивний громадський центр, обладнаний новітніми технологіями, що буде на базі Центральної бібліотеки для дорослих ім. Лесі Українки. Медіатеку планують обладнати сучасними технологіями, що дасть можливість брати участь у заходах і використовувати різноманітні ресурси, зокрема інтернет, CD і DVD-носії, електронні книги, інтерактивні програми вивчення іноземних мов та комп’ютерних технологій, програми дитячого розвитку, організувати комп’ютерні курси, музичну студію, кінозал, дискусійні клуби, тренінги та гуртки для всіх членів родин.
“Львів’яни потроху долучаються до роботи над створенням медіатеки, проте не дуже вірять, що цей проект вдасться реалізувати, оскільки не вистачає грошей. Плануємо відкрити медіатеку у вересні перед Форумом видавців. Нам не вистачає грошей, аби закупити повністю меблі й завершити ремонт. Роботи проводимо за рахунок пожертв”, – розповіла “Пошті” куратор проекту “Перша львівська медіатека” Софія Оліферчук. 
Дизайнер Олександр Шутюк каже, що по завершенню озеленення вулиці Городоцької думатиме над новим проектом – йдеться про облаштування внутрішніх двориків на периферії міста. Мовляв, у центрі вже й так багато зроблено; потрібно замислитися над облаштуванням громадського простору й у спальних районах, зробити життя комфортним у Львові всюди, а не лише у середмісті, де зазвичай бувають туристи. У міськраді вкотре провели конкурс соціально-культурних проектів. Загалом було подано більше 70, майже 20 з яких отримають фінансування. 
“Якщо говорити про розвиток громадського суспільства, то в нас є проект “Ми змогли, і ти зможеш”, який реалізовуватиме ГО “Правозахисний центр імені генерала УНР Володимира Савченка”. Вона займається боротьбою з незаконними забудовами та має бажання поділитися своїм досвідом із містянами. Планують створити платформу, де розповідатимуть про те, як можна боротися жителям за свої права, телевізійний проект “Спецільна олімпіада – Львів”, у якому висвітлюватимуть соціальну олімпіаду для неповносправних, що проходитиме у Львові. Ще один проект – “Зростай без залежності”: громадські активісти організовуватимуть лекції в школах, на яких розповідатимуть про шкоду куріння, споживання спиртного”, – зазначив Орест Файфурка.

 До теми                              
На певному етапі розвитку суспільства в середовищі активних громадян виникає потреба обговорень стратегій культурної політики з обґрунтуванням власного бачення культури. Обговорення й дискусії із залученням представників найширшого кола громадськості є важливим кроком для майбутніх зустрічей і консультацій з органами влади. 
Важливо, що їх метою є не просто отримати фінансування на той чи інший проект, а зміни масштабніші, що полягають передусім у спрощенні звернень до влади, відкритості муніципального керівництва до громадян, коли досягається високий рівень порозуміння. Це забезпечує відповіді влади на запити суспільства від найпростіших (відповіді на лист) до складніших (пропозицій щодо вирішення проблем міста, зокрема економічних та екологічних).
Чарльз Лендрі, британський експерт із культурної політики, у своїй книзі “Творче місто: інструментарій для інноваційного розвитку”, пропагуючи модель “креативного міста”, висуває ідею солідарності з громадою як основний елемент його розвитку, коли люди найнижчих щаблів соціальної драбини відчувають себе учасниками творення політики міста. Лендрі звертається також до таких об’єднавчих елементів, як “почуття родини”, “історична пам’ять”, “мікрокосм” міста, які допомагають знайти свою нішу на культурній мапі.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6641 / 4.21MB / SQL:{query_count}