Львівські панянки “рулять”

“Пошта” взяла участь у IV Всельвівському жіночому велопараді. Про очікування і враження учасниць, їх “велосипедний” досвід і святковий настрій ми дізналися не тільки з перших уст, а й відчули власною шкурою

фото: Ольга Коханевич
День почався чудово не лише через прийдешні Зелені свята: безхмарною видалась і погода, яка неначе запрошувала чимдуж вистрибнути на ровер і гайнути малолюдними вуличками Львова. Саме тому міські й іногородні красуні, модним атрибутом яких є “залізний кінь”, не пропустили унікальної можливості покрасуватися на щорічному дівочому параді.
Тематика цьогорічного велопараду – етностиль. Як розповіла “Пошті” організатор події Анастасія Судковська, ідея національного параду виникла поступово, а сьогодні як ніколи піднесення національного духу українців є актуальним. “Цей парад я також приурочую пам’яті полеглим Героям України”, – повідомила організатор. І справді реалізація ідеї пройшла грандіозно – з нагоди такої події більше двох сотень учасниць, одягнених у вишиванки, уквітчаних вінками та барвистими стрічками, виглядали як справжні українські леді на своїх двоколісних друзях. 
Якщо порівнювати цьогорічний парад із минулорічними, упевнено можна сказати, що тепер жінки на велосипедах більше не рідкість: на заваді не стоять ані вік, ані якісь забобони. Ба більше, кожна прогресивна львівська панянка, яка ще не їздить на ровері, мусить взяти до уваги, що незабаром цей вид транспорту заполонить усе місто. А що про це думають наші учасниці  – представниці прекрасної статі, які своєю сміливістю руйнують стереотип, що жінка на велосипеді – хіба “до знимки”?

фото: Ольга Коханевич
Оксана, 21 рік:
– У Львові живу недавно, приїхала з Криму. Свій велосипед відправила сюди поштою. Наразі використовую його лише для прогулянок, однак хотіла би їздити ним постійно. Єдине, що насторожує – побільшало велокрадіїв. Звичайно, бажаю, щоб і водії, і перехожі ставилися до нас із повагою, щоб відкрили нові велостоянки.
Таня, 26 років:
– Беру участь уже вчетверте. Вважаю, що такі паради є дуже гарною ідеєю. Це не тільки пропагує здоровий спосіб життя, а й підбадьорює багатьох дівчат, яким не вистачає сміливості виїхати на дорогу. Їжджу велосипедом на роботу. Навіть те, що у мене спортивний велосипед, не означає, що одягати потрібно шорти і кросівки. Інколи є бажання нарядитися: сукня, каблуки, усмішка.  Чого ще треба для хорошого настрою?
Марічка, 16 років:
– На велосипеді їжджу недовго, але у майбутньому планую, щоб ровер став моїм основним видом транспорту. Любов до велосипедів прищепила сестра, вона – досвідчена роверистка, не користується громадським транспортом узагалі. Саме від неї дізналася про парад, й одразу захотілося приїхати.
Оля, 35 років:
– У жіночому велопараді беру участь вдруге. Можна сказати, що велосипед – мій основний вид транспорту: їжджу на роботу, по справах, на прогулянки…Не розлучаюсь із двоколісним з 2011 року. Маю також  спортивний велосипед (прим. – на парад приїхала на дамському), на який сідаю, коли їду за місто, на більші дистанції. Переконана: незначна кількість велодоріжок у місті – не проблема. Адже той, хто хоче, завжди знайде можливість. 
Оленка, 49 років:
– Я із Соснівки, на жіночий велопарад приїхала вдруге. Минулої суботи брала участь у Велодні. Спершу думала, що дівочий парад буде в неділю, тому трішки засмутилась, але потім, коли передзвонила коліжанка й повідомила, що все ж у суботу, дуже втішилася! Ровером їжджу на роботу, на прогулянки, у подорожі. З подругами мандруємо на велосипедах Європою. Часом організовуємо так звані дівочі розваги: одягаємо сукні, причепурюємося, їдемо на узбережжя моря чи океану та робимо фотосесії.

“Та ви крутіші за мотоциклістів!”


фото: Ольга Коханевич
Спостерігати, як цілі колони дівчат осідлали велосипеди, прийшло чимало людей. На красунь звідусіль були спрямовані об’єктиви фотокамер, а перехожі обмінювалися захопленими поглядами. Дехто навіть демонстрував особливу увагу: коли одна з колон фінішувала біля входу у міську ратушу, услід лунали вигуки зачарованих парубків: “Та ви крутіші за мотоциклістів!”
Після того, як усі учасниці прибули на фініш, організовано зробили спільні фотографії на пам’ять і повернулися в парк імені Івана Франка на пікнік. 
Нагадаємо, що у минулі роки в парадах брало участь менше людей. У найпершому жіночому велопараді було майже 70 дівчат-учасниць, у 2013 році – приблизно 130, а цього року – понад 200. Сподіваємося, що майбутні паради будуть ще масштабнішими. Організатори ж покладають надії, що до проведення заходу долучиться ще більше людей.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6829 / 4.14MB / SQL:{query_count}