Перспективи розбудови Львова

Іван Квик, директор інституту “Містопроект”, – про розвиток міста, нові будівельні проекти, “квартирні” смаки львів’ян та соціальне житло

Останнім часом у Львові як гриби після дощу “ростуть” нові житлові будинки. Ще новобудови немає, а вже висить оголошення про продаж квартир у ній. 
“Для інвесторів привабливими є райони міста, де поряд розміщені паркові зони. Власне тому, аби не забирати зелені зони чи дитмайданчики, для нових будинків потрібно розширити Львів”, – зазначає гість “Пошти” Іван Квик, директор державного підприємства Державний інститут проектування міст “Містопроект” (на фото). 
За словами співрозмовника, зараз у Львові спостерігається тенденція комплексного будівництва, адже власники квартир повинні десь паркувати машини, їхні діти мають ходити в садочки чи школи. “Тому сьогодні інвестори будують не лише житлові будинки, а цілі квартали з паркінгами, дитячими майданчиками, садками”, – зазначає Іван Квик. Співрозмовник додає, що основна стратегія розвитку міста закладена в розробленому інститутом “Містопроект” генеральному плані. 

Все впирається у кошти 

– Скажіть, будь ласка, розвиток міста є природнім процесом чи існують конкретні фактори, які стимулюють Львів розбудовуватися? 

– Насамперед такому розвитку сприяло Євро-2012. Згадаймо лише, якими темпами ремонтували дороги! Нині маємо сучасний стадіон, красень-аеропорт, місто розвивається. Є ще багато проектів, але їхня реалізація впирається у фінанси. Також Львів чекає Євробаскет-2015, і вже виконано низку проектних робіт.

– Якщо порівнювати Львів із європейськими містами, чого нам ще бракує?

– Якість нового житла сьогодні є значно вищою, ніж була колись. Це обумовлено новими технологіями, зокрема енергозберігальними. Зовнішній вигляд нових будинків значно поліпшився, хоча загалом архітектура залишає бажати кращого. 
До речі, нині є зміни в законодавстві щодо містобудування. Раніше було лише містобудівне обґрунтування – описували, що можна побудувати на конкретній земельній ділянці, і ніхто до уваги не брав територію навколо. Зараз же для будівництва потрібно розробити детальний план території навколо – описати, що там стоїть і що можна там будувати. 
Варто зазначити й про те, що у Львові багато старовинної архітектури, її потрібно реставрувати. Треба відновити те, що маємо, бо аналогів львівській архітектурній забудові в Україні немає. На жаль, зараз недостатньо коштів вкладається у збереження та відновлення пам’яток архітектури. 

Нові ідеї, будинки та канатні дороги 

– Скажіть, будь ласка, що нового спроектував останнім часом ваш інститут?

– Ми виконали стадію-проект адмінбудівлі управління міліції Львова. Споруду планують звести на вулиці Стрийській, 105. Це буде ноу-хау зі скляними фасадними системами. Такого у Львові ще не було! За зразок брали будівлю прокуратури у Тбілісі.
Загалом майже половина нашої роботи стосується створення генеральних планів міст, схем планування районів на Львівщині та в інших областях. Йдеться, наприклад, про генплани Львова, Чернівців, Дрогобича, Трускавця, Ковеля, Володимира-Волинського, Хуста, Бережан, Чорткова, Стрия, Самбора, Червонограда, Сокаля та інших міст.
Нещодавно ми стали переможцями тендера із зонінгу Львова. Маємо намір створити кадастр генеральних планів області, щоб систематизувати таку інформацію, адже генеральні плани робимо не лише ми, але й приватні структури. Попередньо це вже обговорили в облдержадміністрації, з обласним управлінням архітектури. 

– “Містопроект” розробив низку генпланів і для селищ. Розкажіть про перспективи розвитку навколишніх сіл Львова.

– Генеральний план нашого міста, затверджений у 2010 році, передбачає, що такі села в районі кільцевої дороги, як Пасіки-Зубрицькі, Винники, Сокільники, Солонка, Зубра та інші в остаточному підсумку мали б увійти до нашого міста. Але ще не відомо, чи громади тих сіл цього захочуть. 

– Знаємо, що останнім часом в інституту значно збільшилася кількість замовлень. Це здебільшого проекти житлових будинків? 

– Так, найчастіше йдеться про будівництво житлових будинків. Сьогодні розглядається будівництво на вулиці Стрийській, планується сучасна забудова на вулиці Зоряній – максимум шестиповерхівки, великий паркінг.

– Окрім житлових будинків, які ще маєте сьогодні проектні  замовлення?

– Зараз розробляємо проект капітального ремонту вулиці Сихівської на ділянці від вулиці Довженка до вулиці Зеленої на замовлення Львівської міськради. Також маємо замовлення на проектування канатної дороги Трускавець–Східниця, щодо будівництва тролейбусної траси Дрогобич–Борислав–Трускавець. Буквально перед початком цього року закінчили проект каналізування Дублян. 

“Апетити” на житло

– Чи можна зараз говорити про те, що Львову потрібне розширення?

– Зараз спостерігається тенденція комплексного будівництва, адже власники квартир повинні десь паркувати машини, їхні діти повинні ходити в садочки чи школи. Розширення, звісно, потрібне, бо інвестори будують не лише житлові будинки, а цілі квартали з паркінгами, дитячими майданчиками, садками. 

– А якому житлу нині надають перевагу львів’яни?  

– Люди купують “сире” житло – саму коробку. З одного боку, це добре, бо будівельники не зроблять ремонт так якісно, як це проконтролює господар квартири. Такі квартири хороші, бо власники роблять все на свій смак. Але є й інша сторона медалі: одні купили квартиру і швиденько зробили ремонт, бо хочуть там жити, а їхні сусіди не спішать робити ремонт та заселятися. Умовно квартира декілька років пустуватиме, бо чекає на дітей чи на внуків. Це створює дискомфорт. Наприклад, газ можна вмикати, коли будинок заселений не менш як на 70%. 

– Які райони є привабливими для новобудов у Львові?

– Для інвесторів привабливі райони, поряд з якими є паркові зони. Власне тому, аби не забирати зелені зони чи дитмайданчики, для нових будинків потрібно розширити межі Львова.
Людям подобається район вулиці Торф’яної, проспекту Чорновола та район Нового Львова. Не є популярним район вулиць Виговського, Патона, адже там чути шум від аеропорту. У минулі роки наш інститут розробив детальний план забудови території на Рясне-2, а саме вулиці Величковського. Ми там проектуємо будинок для безквартирних офіцерів, податкової поліції. Загалом же район Рясне не є привабливим, люди не хочуть там жити. Найімовірніше, через те, що існує проблема транспортного сполучення. 

– Тобто транспорт є вагомим чинником привабливості?

– Так. Сьогодні недостатньо транспорту у Рясне, погане сполучення з новим стадіоном. Транспорт у Львові завжди становив проблему. Нині ж варто говорити про екологічно чистий транспорт – трамваї, тролейбуси. Якби реалізували проект “Трамвай на Сихів”, то частина людей таки залишила б свої авто вдома, бо в центрі місця для їх паркування не знайдеш. 
Щодо паркування, ділянок під наземні паркінги в середмісті я не бачу. Була пропозиція зробити підземний паркінг напроти головного корпусу ЛНУ імені Івана Франка. Проте конкретних завдань щодо цього нам ще не ставили.

Доступне житло у місті Лева

– Квартири в новобудовах фінансово не доступні для більшості. Чи є перспективи будівництва соціального житла у Львові?

– Наприкінці радянського періоду розробили детальний план одного мікрорайону Львова, який не реалізували. Сьогодні ж є інвестор, зацікавлений у будівництві там соціального житла, метр квадратний якого коштуватиме приблизно 4 200 гривень. Там будуть не лише житлові будинки. Там планують збудувати дитячий садочок, школу та магазини. А на околиці – виробництво. 

– Скажіть, будь ласка, для порівняння, скільки сьогодні коштують нові квартири?

– Нині ціни на нове житло у Львові становлять від шести до восьми тисяч гривень за метр квадратний. Ціна, звісно, залежить від району. Так, на Рясному – нижчі ціни, а от на вулиці Чупринки квадратний метр житла коштуватиме мінімум 8 000 гривень.   

– А завдяки чому ціна на соціальне житло буде чи не вдвічі меншою?

– За рахунок технології будівельних матеріалів. Для будівництва цього мікрорайону використовуватимуть нові технологічні лінії матеріалів. Зазначу, що це буде щонайменше 400-500 тисяч квадратних метрів житлової площі. Для порівняння: сьогодні один типовий дев’ятиповерховий будинок має приблизно 2 000 квадратних метрів. За розміром цей мікрорайон буде таким, як більша частина Сихова. 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7574 / 4.16MB / SQL:{query_count}