Гастромандри в минуле, або Як українки готували 100 років тому

“Львівська Пошта” подає добірку книжок, із яких можна дізнатися, що готували та споживали в родинах галицької культурної еліти та пересічних галичан

Ольга Франко “1-ша українська загально-практична кухня”

Книга Ольги Франко “Перша українська загально-практична кухня” одразу після виходу в світ 1929 року стала дуже популярною. Її зачитували до дірок. Кожна галицька господиня вважала за необхідне мати її на своїй кухні.
Сьогодні книга Ольги Франко повертається до читача в своєму первісному варіанті, не обкраяна і не спотворена, у всій автентичності її порад, рекомендацій і рецептів. Вона отримує своє друге дихання завдяки коментарям відомої львівської кулінарної блогерки Маріанни Душар – дослідниці галицької кулінарної традиції та авторки блогу PaniStefa.com. Книга проілюстрована сучасними фотографіями і рисунками з оригінального видання. Співавторкою наукового апарату є українська літературознавиця, франкознавиця Наталія Тихолоз.

“Як добре й здорово варити”

У 30-их роках минулого століття ця книга була бестселером і виходила друком у Коломиї з 1931 по 1938 рік під редагуванням часопису “Жіноча доля”, головною редакторкою якого тоді була Олена Кисілевська. “Поради, що їх подаємо в оцій книжці, зладжені на підставі найновіших наукових дослідів, а приписи випробовані, – їх доставили нам наші досвідчені прихильниці”, – читаємо у виданні.
Унікальність книги у тому, що читачки “Жіночої долі” надсилали рецепти з різних куточків України. Знайдете тут і переписи від відомих особистостей: Ольги Кобилянської, Ольги Дучимінської, Адольфіни Макогон (мами Ірини Вільде), Юлії Маркевич (мами Дарії Цвєк), а також рецепти, надіслані українками з Америки, Канади, Чехії.
Книга “Як добре й здорово варити” – це провідник для подорожі в часі, що перенесе вас на майже 100 років назад, щоб заглянути у домівки наших бабусь і прабабусь та довідатися, як вони жили, що готували, як подавали, стрічали і приймали гостей, як дбали про відживлення та здоров’я, і неодмінно подарує особливе відчуття дому.

Леонтина Лучаківська “Домашна кухня. Як варити і печи”

“Домашна кухня. Як варити і печи” вперше вийшла друком у Львові в 1910 році. Ця збірка галицьких переписів відкриває забутий кулінарний світ Леонтини Лучаківської (1858 – 1935 рр.) та неординарну особу її авторки, що походила з давнього священницького роду. Книга має яскраво виражену індивідуальність і неповторність авторського стилю та український етнічний колорит.
Добірка рецептів від пані Леонтини є вислідом багаторічної копіткої праці, множинним нашаруванням накопичуваних століттями українських регіональних кулінарних традицій в їхньому органічному поєднанні з кращими зразками європейської кухні.
Книга призначена для широкого кола читачів – поціновувачів української кулінарної культури.

Дарія Цвєк “У будні і свята”

Авторка цієї книги – легендарна галицька господиня Дарія Цвєк, яка сама про себе казала: “Я така господиня, що навіть із попелу щось спечу”. Починаючи з 1960-их років з-під пера цієї жінки-легенди вийшли книги “Солодке печиво”, “До святкового столу”, “У будні та свята”, “Для гостей і сім’ї”, “Нашим найменшим”, “На добрий вечір”, “Малятам і батькам”… Кожна із них стала бестселером. Їх неодноразово перевидавали і перекладали іншими мовами. Загальний наклад кулінарних видань Дарії Цвєк перевищив 5 млн примірників.
Вперше “У будні і свята” вийшла друком у 1992 році. Це ж перевидання здійснило Видавництво Старого Лева за допомоги кулінарної блогерки Маріанни Душар. Вона старанно проробляла всі переписи, готувала за ними страви і фотографувала весь процес. У цій книзі зібрані всі секрети приготування страв на щодень, докладно розписане меню від кожної пори року до кожного дня, що його має тиждень, усіх дванадцяти місяців. Ретельно дібраний перелік страв: перших, других, фруктових салатів, десертів, різноманітних напоїв, який допоможе сучасній жінці, що любить куховарити, з’ясувати всі тонкощі теплової обробки продуктів та обрати страви, які найкраще приготувати в ту чи ту пору року.

Осипа Заклинська “Нова кухня вітамінова”

“Нова кухня вітамінова” була вперше видана у Львові в 1928 році. Авторка книги Осипа Заклинська – модернова, добре освічена, надзвичайно організована й прогресивна жінка, активна в громадському житті – була членкинею організації “Союз Українок”, та головне місце в її житті займала родина і дім.
У чому унікальність цієї книги? Не тільки в мові, якою вона написана. Читаючи її, ви ніби переноситесь у Галичину початку XX століття, відчуваєте дух старого Львова. Не тільки рецептами старовинної української, передовсім галицької, кухні, яких тут понад тисячу. Це ще й книга про ведення дому та плекання домашнього затишку, культуру їжі та здорове і збалансоване харчування.
Осипа Заклинська мріяла реформувати українську кухню: “а станемо на добрій дорозі до відродження нашого народа і людства і піднесення життєвих сил у наших дітей”. Звідси й промовиста назва книги – “Нова кухня вітамінова”.

Ярослава Зелинська-Джонсон “Cпадщина чотирьох господинь”

Авторка “Спадщини чотирьох господинь” Ярослава Зелинська-Джонсон народилася в містечку Любомль (Волинська обл.). Та коли їй було п’ять років, родина емігрувала до США.
У своїй книзі жінка зібрала спогади про те, як готували в українському домі чотири господині – її бабуся Юліана Булавка, тітка Ганна Ящук, тітка Марія Булавка та мама Раїса Зелинська.
“Коли ми емігрували до Америки, усі жили разом (родина з 11 людей), – пояснює авторка. – “Спадщина чотирьох господинь” – про перші десять років у Америці, тих чотирьох господинь, які навчили мене української кухні і любові до України. Все те, що вони варили там, назавжди залишилося у моїй пам’яті. З того часу і до сьогодні я цікавлюся кулінарією”.
У цій книжці зібрані рецепти страв, які готували різні покоління до свят, витворюючи у своїх домівках особливий родинний дух. Це випробувані роками переписи – справжній кулінарний скарб, а ще мудрі поради господинь. Це важливий спадок, який заслуговує на те, аби його не втрачати. Рецепти страв, які готували та ділили за одним столом, є частиною нашого минулого. І вони, сподіваємося, житимуть далі – вже як частина майбутнього українських родин.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7338 / 4.14MB / SQL:{query_count}