Від театру до… пластиліну

Львівські музеї та галереї запрошують містян і гостей на різноманітні виставки

Арт-салон “Велес” (вул. Фредра, 4-а) пропонує відвідувачам виставку робіт Івана та Олі Турецьких “Чарівний сад”. Особливо актуальною ця експозиція є зараз, у листопаді, коли на вулиці похмуро й холодно, а так хочеться хоч у спогадах повернутись в зелене і яскраве літо…
Виставка Івана Турецького і його доньки Ольги – це фактично мистецька подорож в часі, повернення у літо, а “Чарівний сад” – місце, де відпочиваєш душею, набираєшся енергії та натхнення, це виплеск емоцій та бурхливої уяви, захоплення природою і любов до кольору.
Іван Турецький представляє в цій експозиції абстрактний живопис, створений за останні два роки. Його творчість сповнена експресії, насичених кольорів та їх яскравих переплетінь. Він відомий не лише як живописець, але й як геральдист, графік, бібліофіл, колекціонер. Його життя дуже багатогранне, але саме живопис дає митцеві відчуття медитації та можливість заглибитись у власний світ думок і почуттів, у свій власний “чарівний сад”.
А от Ольга Турецька чимало років активно працює зі склом. Її творчі роботи виготовлені в техніці ф’юзинг (спікання скла при високій температурі). Художниця створила власне бачення скла, знайшла своє унікальне рішення його експозиції в скляних панно. У роботах Ольга часто використовує наївно дитячу мову для вираження своїх ідей. “Чарівний сад” для художниці – це місце, де можна побути із собою, де всі рослини і весь довколишній світ є витвором власної уяви. Тут можливе все! Це місце власної казки.
Також на виставці представлені предмети інтер’єру, розмаїття яскравих тарелів, кожен з яких унікальний, особливий.
До 26 листопада в галереї YMCA (вул. Наливайка, 12) триватиме довгоочікувана виставка львівської художниці Алли Вострякової, яка підкорює світ унікальними роботами. Чому унікальними? Бо вона єдина в Україні, одна з десяти художників у світі, що опанували техніку пластилінового живопису. Мисткиня працює над роботою з вивороту – накладає пластилін на оргскло спеціальним дерев’яним інструментом – стеком. А от із лицьового боку картину можна побачити лише тоді, коли вона повністю завершена. Над однією роботою художниця працює від трьох до чотирьох з половиною місяців, використовуючи близько 200 відтінків пластиліну.
В цій техніці Алла Вострякова працює вже понад 16 років. Її твори виставляли не тільки в Україні, а й за її межами – зокрема в Китаї та Німеччині. На виставці у Львові мисткиня представляє 20 картин, а також пропонує навчити всіх охочих свого вміння в рамках майстер-класів (запитуйте про них у галереї).
В галереї “Дзиґа” (вул. Вірменська, 35) львів’яни можуть ознайомитись із роботами Юрія Коваля. Виставку “Окреслена територія”, організовану спільно з благодійним фондом Sky Art Foundation, вже встигли побачити кияни. Тепер її привезли до рідного міста митця.
“Цей проект є роздумами над проблемами територіальної приналежності, закодованої в музиці та феномені танцю. Ти маєш відчувати зал, адже музика диктує свої умови, окреслюючи певні кордони. Що впевненіше почуватимешся, то відвертішим, пластичнішим і ціліснішим буде результат. Розмірковуючи над цим, я звертаю увагу на відчуття власного тіла під час танцю”, – пояснює Юрій Коваль.
У кожній роботі автор акцентує увагу на людському тілі, пластиці, рухах, наголошуючи таким чином на унікальності природи людини. Більшість із цих робіт він створював впродовж 2017 року.
Виставка триватиме до 11 грудня включно. Вхід на експозицію вільний!
Кав’ярня-галерея “Штука” запрошує гостей на виставку живопису Ксенії Дацюк “Романтична”. В збірці представлені портрети і натюрморти, над якими художниця працювала впродовж останнього року. Помітне тяжіння до монохромності увиразнює образи і спонукає до зосередження. Подібний ефект спостерігаємо з ретро-фотографіями: зачепившись поглядом, уважно роззираємось у пошуках знайомих деталей.
Ксенія Дацюк народилась у Львові в 1994 році в сім’ї художників. Малює з раннього дитинства. Займається живописом та деякими видами декоративно-ужиткового мистецтва. Важливе місце в творчості художниці посідає іконопис та монументальні розписи. У виборі жанру віддає перевагу портрету, натюрморту, пейзажу. Також працює над створенням алегоричних і сюжетних картин. Постійно експериментує з технікою, поєднуючи різні матеріали (наприклад, олійні фарби, акрил, золото, смальту).
А в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20,) з нагоди 100-ліття Національного театру імені Марії Заньковецької до 6 грудня триватиме виставка “Театр Заньковецької. Перші 100 років”. Її створили куратор Тетяна Руденко (МТМК України), художниця Наталія Тарасенко, а також Тетяна Батицька, Гліб Драч, Павло Власенко із театру імені Марії Заньковецької. Ця експозиція допомагає зазирнути за лаштунки театрального процесу, а також вивчити основні віхи творчої діяльності одного з найдавніших театральних колективів країни і його провідних митців.
Серед експонатів представлені оригінали документів, що стосуються діяльності театру від часу його заснування, фото- та відеоархівні документи, сценографічні макети, оригінальні костюми з вистав, що ввійшли до історії.
Рідкісні експонати для цієї виставки надав Музей театрального, музичного та кіномистецтва України. В рамках виставки заплановані низка лекцій, авторських екскурсій за участі відомих діячів театрального мистецтва України, вечори перегляду відеовистав театру, спеціальна програма для молоді задля пізнання особливостей театральної справи. Зокрема, в неділю, 19 листопада, о 13.00 після виставки відбудеться лекція професора, доктора мистецтвознавства Ганни Веселовської на тему “Трагедія любові та ревнощів “Отелло” в сценічних версіях заньківчан різних поколінь”.
Театральному Львову Ганну Веселовську зайвий раз представляти не треба – її присутність, а тим паче виступ на будь-якому мистецькому заході, є подією і збирає вдячних слухачів. Саме така тема лекції ніби створена для виголошення її в локації виставки до 100-річчя театру, адже експозиція холу (головної зали) музею присвячена саме постановкам “Отелло” на заньківчанській сцені. Чотири режисери протягом довголітньої історії театру зверталися до цього твору світового класика. Кожна постановка мала свої особливості та була помітним явищем української культури.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7154 / 4.4MB / SQL:{query_count}