“Маю мрію записати альбом пісень з проекту “Від Шевченка до Костенко”

Оксана Муха, співачка, – про творчі плани, виступи за кордоном та материнську радість

фото: Зоряна та Василь Владики (3)
Вона якісною і сильною піснею, особливим і ніжним голосом нам так сильно  полюбилася. У її репертуарі лише українські пісні, які вона виконує виключно наживо. Її любимо, шануємо і цінуємо за щирість і справжність. Ми з нетерпінням, трепетом душі та радістю так чекаємо на її концерти та виступи! “Ми своєю енергетикою, своєю творчістю, справжніми правдою і добром завжди йдемо до слухача. І слухач нас чує, любить і чекає”, – зазначає у розмові з “Львівською Поштою” співачка Оксана Муха.
Оксана Муха у співпраці з директором і диригентом Львівської державної академічної чоловічої хорової капели “Дударик” Дмитром Кацалом втілили у життя програму “Без пафосу”, мюзикл “Пригоди Святого Миколая 2”,  “Різдвяний Unplugged”, надзвичайно потужний проект “Від Шевченка до Костенко”. В останньому проекті поезії класиків української літератури зазвучали у  виконанні Оксани Мухи, симфонічного оркестру Львівської філармонії та “Шевченко Orchestra”.
Проект “Від Шевченка до Костенко” – справжня музична бомба! У рамках цього проекту поезії найвидатніших українських поетів – Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Богдана-Ігоря Антонича, Василя Стуса, Ліни Костенко, які зазвучали в піснях, автором яких є Дмитро Кацал. Творці проекту планують об’єднати усі сингли в альбом.
Вокал, який подарував мені Господь, дає можливість творити хороші пісні
Оксану Муху люблять за кодоном і запрошують до себе. Цього літа співачка побувала в Англії та США. Днями поїде до Польщі, зокрема до Кракова, де виступатиме на урочистостях до Дня Незалежності України. А на 1 вересня у Львові у “Віденській терасі” заплановано її “Квартирник”, куди Оксана Муха запрошує. Зібрати своїх поціновувачів у “Віденській кав’ярні” у вересні – це вже добра гарна традиція.
Вона завжди підтримує благодійні концерти. Там, де потрібна поміч діточкам на лікування, Оксана обов’язково на концерті. “Благодійні концерти – це від’ємна частина моєї творчості. Якщо люди потребують допомоги, а піснею  їм можна допомогти, то, звісно, підтримаю. Також підтримую ініціативи Алекса Гутхамера та виступаю на концертах “Незабутня Квітка”, які він організовує. Також мій голос звучить на підтримку бійців”, – каже Оксана Муха.
– Востаннє львів’яни чули і бачили тебе на концерті у Львівській філармонії в унікальному та цікавому проекті Дмитра Кацала “Від Шевченка до Костенкo”. Це було сильно та якісно, це були несподівані аранжування. Це була титанічна праця! Яким був для тебе час від березня і до серпня 2017-го, зокрема творчі напрацювання? Чи записувала пісні?
– Після презентації проекту “Від Шевченка до Костенко” записали два сингли – “Якби з ким сісти хліба з’їсти” і “Листопад” (цю пісню запрезентую у мас-медіа напередодні Дня Незалежності України). Пісня на вірш Тараса Шевченка “Якби з ким сісти хліба з’їсти” – сингл культурно-мистецького проекту “Від Шевченка до Костенко”. На музику поезію Кобзаря поклав композитор Дмитро Кацал. Він же заранжував пісню, запис якої було здійснено на студії FONіЯ Records.
Композиція “Листопад”, написана за однойменним віршем Богдана-Ігоря Антонича.
Проект “Від Шевченка до Костенко” зародився з вірша Тараса Шевченка “Зоре моя вечірняя”, який Дмитро Кацал поклав на музику “Місячної сонати” Людвіга ван Бетховена. Тішуся, що навесні презентувала пісню “Вечірнє cонце” на поезію Ліни Костенко.
Загалом за цей час багато продумали, був час переосмислення. Багато чого в душі змінюється, відчуття змінюються. У кожної творчої людини щось з’являється нове, відповідно почали думати, як нам далі рухатися. Наразі робимо ідейні проекти, які будуть на роки. Тому думаємо про те, аби ми могли створювати ідейне і затребуване, залучаючи меценатів. Наразі є записано сингли, зокрема “Серце глибше усіх океанів”, “У пустелі сизих вечорів”, “Вечірнє сонце, дякую за день”, “Якби з ким сісти хліба з’їсти”, “Листопад”. У планах видання альбому.
Влітку я була на концертах в Англії та у США. Український католицький університет запросив у Лондон на благодійний вечір на підтримку вишу. Якраз саме на моє День народження це припало. Це був мені фантастичний подарунок! За час перебування у Лондоні його обходила майже весь. Тішуся, що у мене є друзі, з якими ми дуже гарно та цікаво провели час. Загалом ідеї Українського католицького університету, їх настрої, і люди, які приходять на ці вечори, співзвучні з моєю творчістю.
Цей рік насичений поїздками, адже у 2017-ому ще й побувала у США. Їздила на Союзівку. Приємно, що за океаном діаспора підтримує своє, українське – не лише пісню, але й мову, зорганізовує фестивалі та дитячі табори. Також дуже мило, що на Союзівці зароджується нові українські родини.
У 2016-ому вперше побувала на Союзівці. Організатори, зокрема Василь Попадюк, запросили мене і цього року. Маю таке щастя і подарунок, що Бог дорогою дає мені людей, які є моїми друзями і маю дуже гарні відносини з ними. Торік на Союзівці мене задіяли на всі концерти, які там були – двічі в день мала концерти. Цього року Василь Попадюк задіяв мене на благодійний вечір.
Львів’яни, які завжди мають прем’єру, є дуже дорогим для мене слухачем
Зокрема на Союзівці не лише проводять концерти, але й благодійні вечері, на яких збирають кошти на різні потреби, зокрема у 2017-ому на потреби українських бійців на передову. Дуже тепло глядач сприйняв народну пісню у моєму виконанні “Тече річка невеличка” з якою я перемогла колись на конкурсі ім. Квітки Цісик. Її аранжування зробив Дмитро Кацал. Це найдорожча для мене пісня й донині, де б я її не співала і скільки б разів її не співала, люди її завжди сприймають гарно і тепло.
Заспівала на Союзівці і “В пустелі сизих вечорів” Ліни Костенко. А як глядач щиро сприйняв пісню “Чи знаєш ти найкращу у світі пісню”. Її написали пластуни за океаном. Вона завершується словами: “…той шум лісів, ті пахощі весною, і місяць князь, і сонячне тепло ходитимуть довіку за тобою, куди б тебе життя не занесло”. Ця пісня для них, емігрантів, є до болю душевною…
– А чи запрошували ще приїхати до США?
– О, так. Тепер маю ще одне запрошення в Чикаго. І знову ж таки від Василя Попадюка. З ним познайомилася у 2011-ому в Канаді на фестивалі, згодом бачилися на концертах. Як у 2016-ому, так і цього року Василь відповідав за мій приїзд. Тішуся, що побувала на Союзівці! Було дуже гарно і цікаво. До США я поїхала з чудовими гуртами – “Піккардійська терція” та Kozak System.
– За кордоном співачку Оксану Муху тепло сприймають?
– Дуже тепло! Так тішуся з цього щиро. Це мій слухач, який мене любить мою творчість.
– Чи є у планах ще більше поїздок за кордон і що саме для цього потрібно?
– Потрібна людина, яка чується в силі організувати такий тур. Мова ж не про один концерт. Впевнена, що наш потужний і класний проект “Від Шевченка до Костенко”, публіка, скажімо, у США сприйняла б на ура, сприйняла б дуже тепло і гарно. Я б дуже цього хотіла і це моя мрія як співачки. Думаю, що все в цьому житті можливо. Потрібно працювати над менеджментом.

– Тебе шанують у Львові, чекають у Києві, Тернополі, Івано-Франківську. Як ти вважаєш, ти свою місію щодо Львова вже виконала чи ще не сповна?
– Свідома, якщо перестану львів’янам давати і презентувати щось нове, то їх втрачу. Чому? Бо Львів досить вибагливий. І це добре (сміється).
– Чи ти до достукалася до струн душі вибагливих львів’ян?
– Думаю, що так. Львів’яни, які завжди мають прем’єру, є дуже дорогим для мене слухачем.
– Хто є твій слухач, твій поціновувач?
– Від 35 років і далі. Це добре, це зріла публіка, яка любить якісне, гідне,  змістовне і справжнє. Господь дає чудовий голос багатьом людям. Але до виконавця є питання: як і заради чого ти його застосуєш. Голос, що маю, допомагає донести слово у піснях і, відповідно, авторських творах на слова Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Івана Франка тощо. Це вокал, який подарував мені Господь, дає можливість подати людям особливу поезію, творити нові і хороші пісні. Голос дає можливість відтворити забуту українську народну пісню, яку абсолютно органічно відчуваю…
Зібрати своїх поціновувачів у “Віденській кав’ярні” у вересні – це вже добра гарна традиція
Нещодавно мене Дмитро Кацал запитав, що б я хотіла заспівати? А я б нарешті хотіла заспівати щось під гітару! Те, що я на Пласті співала (сміється).
Власне, 1 вересня запрошую львів’ян у “Віденську терасу” (пр. Свободи, 12) на 20.00 на “Квартирник”, де заспіваю, заграю на гітарі, будуть прем’єри, дуети та тепла розмови. Приходьте! Буде тепло, щиро і гарно! Живий звук. Буде фортепіано і гітара. Лише два інструменти і голос. Разом зі мною будуть Дмитро Кацал і Юра Романів. Будуть ті пісні, які найбільше люблю. Я дуже люблю гітару… Люблю її ще з часів Пласту.
– Що у твоїх творчих планах після поїздки у Краків та “Квартирника”?
– Поїду знову до США. Мене запросив Василь Попадюк у Чикаго на український фестиваль. Також у вересні у рамках Форуму видавців заплановано мій виступ у Львові.
– Коли і де львівський глядач зможе тебе почути і побачити на великій сцені? Це буде Львівська опера чи філармонія?
– Думаю, що на Різдво. Я б хотіла гарний концерт на великій сцені, можливо, і в опері.
– Яка сьогодні мрія в Оксани Мухи?
– Що хоче творча людина – звісно, записати альбом! Записати альбом пісень із проекту “Від Шевченка до Костенко”. У мене мрія поїхати з цим  проектом по всій Україні. Це реально, якщо знайдуться  зацікавлені люди, які сприятиме нам. Потрібні однодумці.
– Те, що ти хотіла і мріяла, втілилося у життя?
– Так. Є реалізований “Різдвяний Unplugged”,  проект “Без пафосу”, проект “Від Шевченка до Костенко”.
Приємно, що за океаном діаспора підтримує своє, українське – не лише пісню, але й мову, зорганізовує фестивалі та дитячі табори
– Прошу сказати, творчій співпраці з якими виконавцями ти найбільше тішишся?
– Насамперед з родиною Божиків – Олександром та Юлею! Це вже сім’я. І така потужна творча співпраця! Дуже їх шаную, ціную і люблю. Люблю співати з “Піккардійською терцією”. Мені з ними добре.
– Що ми, українці, маємо робити, аби частіше чути Оксану Муху на концертах, її нові пісні?
– Приходити на концерти! Купувати квиток, а не просити запрошення. Купувати диски, і не скачувати з інтернету. Наразі маю два диски “Колядки і щедрівки” та “Решето”. Власне робимо третій диск – дочекайтеся!
– Скажи, будь ласка, що зараз найбільше тебе тішить у житті?
– Мій дорогий синочок Данило. Бачу, як він росте, який він росте, як змінюється. Саме сином тішуся найбільше! Це так важливо для мене, мами. Данило дуже добра і щира дитина. Мудрий хлопець. Як таким сином не пишатися! Любимо разом із Данилом відпочивати у мальовничих Карпатах. Власне були з ним та моїми батьками з наметами у горах. То так класно! Данило сказав, що це найкращий час у його житті. Це ж щастя! Як радіє материнське серце від таких слів.
Як творча особистість щаслива, що відбулося три прем’єри: програма “Без пафосу”, “Різдвяний Unplugged” і  надзвичайно потужний проект “Від Шевченка до Костенко”.
Розмовляла Ірина Цицак

У репертуарі співачки Оксани Мухи твори від стародавньої української народної пісні і до сучасної авторської та експериментальної музики. З капелою “Дударик” Оксана Муха з 2007 році дебютує на професійних сценах та видає свій перший сольний CD “RE:SHETO” (2010 р.). Володарка Гран-прі І міжнародного фестивалю ім. Квітки Цісик (2011 р.), де її називають “українською Квіткою Цісик”. Є промоутером видання альбому пластових пісень “При Ватрі” - до 100-ліття Пласту (2012 р.).
У cпівпраці із провідними українськими артистами реалізує проекти “Івасюк” та “Івасюк – перезавантаження” (2013 р.). Видає компакт-диск різдвяної музики “Колядки та щедрівки” (2014 р.).
Оксана Муха виступає на провідних сценах України, Європи та США, постійно працює над створенням нових концертних програм.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8093 / 4.47MB / SQL:{query_count}