Абсурд, або життя на межі реальності

Володимир Рафєєнко у Львові презентує свою нову книгу “Довгі часи”

У вівторок, 20 червня, о 18.30 у книгарні “Є”  (просп. Свободи, 7) розпочнеться презентація нового роману Володимира Рафєєнка “Довгі часи”, який вийшов у “Видавництві Старого Лева”. Модеруватиме зустріч Мар’яна Савка, за участі перекладача Маріанни Кіяновської. Це вперше твір письменника побачив світ українською мовою (над перекладом працювала Маріанна Кіяновська). Він є спробою автора пояснити для людей і для себе як це – усвідомлювати, що твоє життя більше ніколи не буде таким, як раніше.
Володимир Рафєєнко – український письменник, який вимушено переїхав iз Донецька у Київ. Свій роман “Довгі часи” написав російською мовою, вони разом iз україномовною версією майже одночасно вийшли в Україні.
“Цей текст став для мене в певному сенсі терапевтичним. Він виходив з мене так само, як і виходить біль, – каже Володимир Рафєєнко. – Без нього я не зміг би жити й вижити у тій ситуації, в котрій опинився три роки тому. Зрозуміло, що книга спрямована проти сучасного ідеологічного проросійського дискурсу, хоч і написана російською мовою. Ця книга – художня і філософська спроба осмислити те, що наразі відбувається в нашій країні. Спроба культурного та онтологічного спротиву тій темряві, що прийшла до нас зі cходу”.
 За словами Рафєєнка, у якого на Донбасі залишився дім, батьки та бабусі, “Довгі часи” – це можливість пробачити всім і попрощатися. “Неможливе повернення у той контекст, – каже він. – Неможливо повернутися у той ментальний стан і повернути собі попереднє ставлення до російської культури. Є речі, котрі я ніколи не пробачу ні собі, ні тим, хто приніс війну в мій дім. Але мій текст – спроба вибачитися за те, що ніколи більше не буду дивитися на речі так, як я дивився. І спроба пробачити часу, що я існую в ньому, а він жодним чином не враховує мене і робить мені настільки боляче”.
“Довгі часи” – міська балада, казка для дорослих про життя і смерть у часи війни, де фантасмагоричне та ірреальне перемежовується з дійсністю, правдою нашого буття. Роман складається з двох частин. Перша – це моторошна казка, де на околиці Z у триповерховій лазні “П’ятий Рим” без сліду зникають окупанти і щоранку лунає гімн України, де колорадські жуки з ногами-кинджалами перетворюють роздачу гуманітарної допомоги на бійню, де, врешті, аби потрапити у Київ, потрібно прийняти смерть. Друга частина – новели, написані у реалістичній манері та вплетені у тло казки. Новели про людей, які живуть і виживають у Донецьку. Реальні долі, реальні історії, від яких стискається серце.
“Я приголомшений якістю цього тексту і тим, наскільки багато в ньому є різної сили. Це текст про війну, яка не припиняється, – каже про “Довгі часи” письменник Андрій Бондар. – Про реальну війну і про ту, яка сконструйована автором. Для мене цей текст став певним підсумком сучасної російської літератури”.

Володимир Рафєєнко народився 25 листопада 1969 року в Донецьку (Україна). В 1996 році закінчив Донецький національний університет за спеціальностями російська філологія, культурологія. Працював літературним редактором і провідним менеджером у видавництвах Донецька. Публікується з 1995 року. Член українського відділення “Пен-центру” (UKRAINIAN CENTRE OF THE INTERNATIONAL PEN). Автор 6 романів, книги новел, 3 віршованих збірок. Має публікації в літературно-художніх журналах Нью-Йорка, Стокгольма, Києва, Одеси, Москви, Санкт-Петербурга, Вроцлава, Відня, Берліна. З липня 2014 року в зв’язку з війною на південному сході України вимушено проживає в Києві.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9032 / 4.37MB / SQL:{query_count}