“Правда і радість музики Баха колосальна!”

Заслужена артистка України Етелла Чуприк – про роботу над “Добре темперованим клавіром”, особливість музики Баха і українських композиторів

фото: прес-служба Львівської філармонії
Уже за кілька днів, а саме 20 та 21 листопада, у Львівській філармонії відбудуться концерти, присвячені “Добре темперованому клавіру” Йоганна-Себастьяна Баха. Як каже музикознавиця Любов Кия­новська, це “один із знакових шедеврів світової культури, який за кількістю індивідуальних інтерпретацій, легенд, з ним пов’язаних, та пізніших транскрипцій і наслідувань впевнено займає вершину музичного Олімпу. 
До сьогодні він залишається одним із найчастіше виконуваних фортепіанних творів світової спадщини. Тому для кожного справжнього професіонала-піаніста виконання усіх 48 прелюдій і фуг – надзавдання, успішне здійснення якого підтверджує найвищий статус митця і залишається в анналах історії культури”. 
З її слів, тепер виконання “Добре темперованого клавіру” в одному концерті – це своєрідна мистецька самопосвята, що вимагає від піаніста колосальної тонкості й точності, а також яскравої виконавської манери, яка допоможе відкрити нові обертони змісту. Сьогодні “Пошта” вирішила поспілкуватися з ініціатором і виконавицею цього проекту – заслуженою артисткою України Етеллою Чуприк (на фото)  про роботу над “Добре темперованим клавіром”, особливість музики Баха і українських композиторів.
– Коли у вас виникла ідея повністю присвятити два концерти “Добре темперованому клавіру” і що спонукало її реалізувати?
– Ця ідея виникла три роки тому. Найскладніші твори світової класики я вже виконувала, але хотілося торкнутися того, що є каменем спотикання для кожного виконавця. Бах писав ці твори для своїх дітей. Його музика – це вічність, неперевершена Божа музика і слово, “біблія” цілої музичної системи, що торкається серця композитора. Ця звукова система є фундаментом життя. Після виконання прелюдій і фуг Баха легше виконувати твори Моцарта, Бетховена, Рахманінова та інших. 
Та якщо Бетховен у своїх творах переконує і бореться з життям, то Бах просто говорить, яким є життя. Тут музичними засобами не тільки написана розмова в трьох, чотирьох, п’ятьох голосах, але й закладена розмова богів. Це може осмислити далеко не кожен музикант. Уявіть, як багато треба працювати, щоби у виконанні хоч трішки наблизитися до того, що закладене в цій музиці. Та чистота, правда і радість музики Баха така колосальна, що  хочу якнайдовше жити в ній.
– Скажіть, будь ласка, чи це буде прем’єра проекту “Добре темперований клавір”?
– У Львові так, а от в Україні  ні. Вже виконувала його 6 та 7 листопада в Закарпатській філармонії. Чому? Бо дуже люблю свою батьківщину – Ужгород, а от улюблена сцена – у Львів­ській філармонії, тому що тут формувалася як піаністка. Люблю львівську публіку і тішуся тим, що скоро знову зустрінемося. Маю надію на додаткові концерти, адже Львів – мільйонне місто. А взагалі, крім України, ця музика звучатиме ще й у Брюсселі, Німеччині, Голландії... І не лише в концертних залах, але й у храмах!
– Це має певний сенс, адже прелюдії та фуги “Добре темперованого клавіру” сповнені глибокого духовного змісту. Які з них вам особливо близькі?
– Знаєте, у звуках немає особливого чи неособливого. Кожна прелюдія і фуга несе життєвий смак. Властиво смак. Якщо взяти маленькі прелюдії та фуги, які мають два голоси, то, виконуючи їх багато разів, почуємо, скільки є нового і як багато змісту навіть у простіших для виконання творах Баха. Взагалі-то про музику композиторів говорять нечасто, а дарма... Швейцер пише, що прелюдії і фуги Баха  передають бичування Христа. І я це відчула, готуючись до концертів. Мені довелося навіть кілька разів зупинятись на тиждень-два у роботі – такими сильними були мої переживання.
– Існують різні редакції “Добре темперованого клавіру”. Ба більше, останнім часом помічаємо тенденцію до виконання барокової музики з уртекстів. Яка ваша думка з цього приводу?
– Я граю по уртексту, який найбільш точно відображає первинний композиторський задум в усіх деталях. Через нього бачу, що написав сам автор. Бо вже редакції музичного твору часто нав’язують до основ­ного задуму чужі думки. Є люди, яких необхідно чогось навчити. А тим, що в єдиному просторі з композитором, не потрібна жодна редакція.
– Безумовно, для кожного піаніста це своєрідна “музична біблія”, не прочитавши якої, неможливо назвати себе професійним музикантом. Що порадите юним виконавцям, які щойно починають працю над такою музикою?
– Хочу побажати, щоб учителі, які їх вчать, починали це робити з творів Баха. Це як із плаванням: кожну малу дитину можна навчити плавати в океані, і після цього вона вже не боятиметься води. Так само і з музикою Баха: вона природна, і  якщо учень її відчує, то зможе виконувати твори всіх інших композиторів.
– Які ще фортепіанні цикли, можливо, українських композиторів, ви хотіли б виконати в подібному концерті?
– В мене дуже багато планів. Маю намір грати до 100 років! У найближчих планах – виконати 32 сонати Бетховена і абсолютно всі твори Рахманінова. Знайшла для себе дуже багато різних композиторів, творчість яких допомогла б людям жити з музикою. Серед них Микола Філаретович Колесса. Його твори – українська класика, я його всюди прославляю. Варто згадати й Мирослава Скорика, Віктора Косенка, Василя Барвінського, Миколу Лисенка та ще багатьох талановитих людей. Наші композитори вклали душу в твори – їх варто вивчати, аби їхня музика лунала! 
Розмовляла Оля Максим’як 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7767 / 4.12MB / SQL:{query_count}