Український “Коршун” може долетіти до Кремля

Припинення дії стратегічного договору між США та Росією дає Україні унікальний шанс

Почалася нова гонка озброєнь! Із такими панічними заголовками більшість мас-медіа прокоментували припинення дії Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДРСМД), який де-юре припинив своє існування 2 серпня. Хоча насправді підстав для паніки не було – про ліквідацію ДРСМД було відомо ще за півроку. США ще 1 лютого цього року остаточно оголосили про свій вихід із ДРСМД, вже тоді було оголошено, що сама процедура займе не менше шести місяців. Нині світові мас-медіа навипередки аналізують можливі наслідки анулювання ДРСМД для глобальної безпеки. Водночас українські експерти припускають: доки наддержави з’ясовують відносини, Україна може отримати свій шанс.

Путін зрадив Рейгана і Горбачова  

Договір між СРСР та США про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (англ. Intermediate-Range Nuclear Forces Treaty, INF) був підписаний генсеком СРСР Михайлом Горбачовим та президентом США Рональдом Рейганом у Вашингтоні 8 грудня 1987 року та набув чинності 1 червня 1988 року. У такий спосіб сторони прагнули недопустити ядерну війну. Учасники договору взяли зобов’язання не виробляти, не випробовувати та не розгортати балістичні та крилаті ракети наземного базування середньої (1000-5500 км) і малої (500-1000 км) дальності. Сторони повинні були протягом трьох років знищити всі пускові установки та ракети наземного базування з радіусом дії 500-5500 км, включно з ракетами у європейській і азійській частині СРСР. Це була перша в історії домовленість про реальне скорочення наявних озброєнь. На підставі договору знищили близько 2,7 тис. ракет і пускових установок.
Проте, діставшись кремлівської вершини, Володимир Путін почав потихеньку нарощувати ракетний потенціал РФ. У Вашингтоні терпіли довго, аж нарешті в жовтні 2018 року Дональд Трамп заявив про намір США вийти з ДРСМД, оскільки РФ регулярно порушувала умови цього договору. 1 лютого цього року Вашингтон оголосив про це офіційно.
Після низки необхідних юридичних та технічних процедур, 2 серпня ДРСМД де-юре перестав бути чинним. “Російська Федерація несе виключну відповідальність за припинення договору. Починаючи з принаймні середини 2000-х, РФ розробляла, виробляла, здійснювала пускові випробування, а тепер розгорнула кілька дивізіонів своїх ракет, що суперечить договору (зокрема, крилаті ракети середньої дальності наземного базування SSC-8 або 9М729). США вперше висловили свою стурбованість РФ у 2013 році. Москва у відповідь систематично, протягом шести років, відкидала зусилля США, спрямовані на повернення РФ до дотримання умов договору”, – наголосив державний секретар США Майк Помпео. Його підтримав і генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг: “Російська Федерація несе виключну відповідальність за припинення договору. НАТО реагуватиме розмірено і відповідально, продовжуватиме забезпечувати надійні стримування та захист”.
Володимир Путін відреагував у своєму звичному стилі. Він доручив Міністерству оборони та Службі зовнішньої розвідки РФ “уважно, ретельно спостерігати за подальшими кроками США з розробки, виробництва та розміщення ракет середньої і малої дальності”. “У разі отримання достовірної інформації про те, що США завершили розробку і розпочали виробництво відповідних систем, Російська Федерація буде змушена розпочати повноформатну розробку аналогічних ракет”, – йдеться в заяві президента РФ.

“Росія – відстала країна регіонального рівня”

Але насправді це не що інше, як спроба “зберегти обличчя”. У РФ давно немає відповідних ресурсів, щоб спробувати не те, щоб виграти, а бодай взяти достойну участь у якійсь міфічній гонці озброєнь. “Насправді ДРСМД був не про РФ. Він регулював відносини між СРСР, якого вже давно немає, і США. За останні 30 років змінилося дуже багато, насамперед роль Китаю, який не брав участі у цьому договорі, а тому сотнями випускав ракети, що виходили за межі ДРСМД, і ставив таким чином під загрозу безпеку Сполучених Штатів. США вирішили запропонувати всім країнам, які мають ядерну зброю та можливості створення носіїв ядерної зброї середньої та малої дальності, укласти та підписати новий договір. Якраз у цьому контексті слід розглядати припинення дії ДРСМД, а не слухати росіян, які кричать, що розпочинається нова гонка озброєнь у Європі. Зараз йдеться про США, Китай та інші країни, зокрема Індію, РФ, Пакистан та багато інших держав, які можуть мати ядерну зброю і які сьогодні перебувають поза старим ДРСМД, який підписали Штати і СРСР у 80-ті роки. Про Європу, до речі, взагалі зараз не йдеться. Її ці процеси фактично не будуть зачіпати. Як би росіяни не намагалися представити себе як СРСР, Росія – це відстала країна регіонального рівня”, – пише на сайті УНІАН Михайло Самусь, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань.

“У нас є відповідний інтелект”

Хоча очевидно, що Україна аж ніяк не є глобальним світовим гравцем, але припинення дії ДРСМД для нас вигідне. Підприємства українського військово-промислового комплексу (ВПК) отримують цілком законне право розпочати розробку і виробництво ракет середньої і малої дальності, які можуть стати інструментом стримування російської агресії. Адже нині Москва переконана, що з боку України для російської території не існує жодної загрози.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який якраз у лютому цього року перебував із візитом у США, заявив тоді в інтерв’ю Голосу Америки: “У цій ситуації Україні потрібно буде відповідати на нові виклики. І ми маємо відповісти на них гідно, бо у нас є досвід, у нас є відповідний інтелект, і у нас є необхідність захищати нашу країну”. А на запитання, чи можна це вважати заявою про початок виробництва в Україні зброї, що потрапляла під дію ДРСМД, міністр сказав: “Ми вже маємо потенціал у сфері ракетної зброї, і які ракети будуть потрібні нам для майбутнього, вирішувати будемо ми”.
“Україна отримає свободу в розробці, випробуваннях та розміщенні наземних балістичних і крилатих ракет із радіусом дії від 500 до 5 500 кілометрів (відстань між Києвом і Москвою приблизно 800 кілометрів. – “Львівська Пошта”). Цікаво, чи Кремль про це подумав? Це зовсім не означає, що Україні треба починати розробку і розгортання ракет середнього радіуса дії наземного базування. Українському уряду доведеться проаналізувати низку політичних, військових і вартісних факторів, а також порівняти потенційну військову вигоду від володіння такими ракетами з масштабами можливої зворотної реакції з боку Москви і, можливо, деяких європейських держав”, – писав у Twitter ще в лютому (після того, як США офіційно заявили про вихід із ДРМСД) Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні, а зараз експерт аналітичного центру Brookings Institution.
Щоправда, він наголошував, що спроба створити міжконтинентальні балістичні ракети (МБР), без сумніву, зустріне сильний опір із боку США. Натомість ракети середньої та малої дальності наземного базування – це вже інше питання. “З огляду на тривалу агресію Російської Федерації в Україні, в уряду США буде досить мало підстав для заперечень, якщо Київ вирішить, що ракети середньої дальності допоможуть йому запобігти подальшій агресії Російської Федерації – зрозуміло, за умови, що ці ракети будуть оснащені звичайними, а не ядерними боєголовками. Інші країни можуть заперечити. Російська Федерація обов’язково це зробить, але Москва порушила Будапештський меморандум про гарантії безпеки, підписаний 1994-го, застосувала військову силу, щоб анексувати Крим, вторглася на Донбас… Київ можна буде пробачити, якщо він проігнорує скарги Москви”, – продовжує Стівен Пайфер.

P. S. Уже незабаром Збройні сили України отримають на озброєння ракету “Коршун”, яку називають українським аналогом американської високоточної дозвукової крилатої ракети Tomahawk. “Кошмар Москви стає реальністю – це українська ракета “Коршун”. Прицільна дальність – 280 кілометрів, однак є можливість збільшення до 2 тисяч кілометрів. Використовує технології “Стелс”. Базування – наземне або на Су-27. Вага боєголовки – 480 кілограмів. Літає на висотах до 50 метрів, повторюючи вигин рельєфу. Протиракетами не ловиться”, – так свого часу описав характеристики ракети експерт Віктор Уколов.

У квітні цього року на полігоні в Одеській області завершилися фінальні випробування нової української протикорабельної ракети “Нептун”. Ця подія є надзвичайно важливою, адже втративши більшість озброєння та кораблів 2014 року під час анексії Криму, Україна фактично залишилася беззахисною перед можливою атакою Чорноморського флоту РФ та висадкою морського десанту. Берегова артилерія може протидіяти лише десантним підрозділам супротивника, які вже висадилися на берег. Але без ураження кораблів, що прикривають висадку десанту, артилерійські частини можуть швидко знищити. Тепер ситуація змінюється на користь України. Дальність ураження “Нептуна” – близько 300 км – дозволяє не лише захищати акваторії Чорного й Азовського морів, але й тримати під прицілом Севастополь – головну базу ЧФ РФ.
“Українська протикорабельна ракета “Нептун” була створена в рекордні терміни. 2015-го громадськості вперше показали концепти нової ракети, а 2018 року “Нептуни” вже вражали морські цілі на відстані майже 300 кілометрів, усі випробовування завершилися і ракета “йде у війська”. “Нептун” оснащений новітньою електронікою українського виробництва, яка ґрунтується на новітніх західних технологіях, в рази перевершує “начинку” подібних російських ракет “Уран”. Такий швидкий цикл розробки, вочевидь, дещо “шокував” росіян, котрі на рівні висловів “диванних” експертів не втомлювались обзивати українську ракету “підробкою” російського “Урану” і висловлювати сумніви, що українська оборонна промисловість “потягне” виробництво нових ракет”, повідомила тоді інформаційна агенція Укрінформ.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.9012 / 4.17MB / SQL:{query_count}