Угорщина знову ставить Україні ультиматум

У Будапешті вважають, що викладання фізики чи біології українською не потрібне

Пікети в Ужгороді та Берегові під стінами консульств Угорщини (жовтень 2017 року), фото: zakarpattya.net.ua
Верховна Рада поспішала прийняти Закон “Про національну безпеку” з огляду на наближення засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні (яку неофіційно називають також “самітом Україна-НАТО”), що заплановане в рамках саміту Альянсу в Брюсселі й відбудеться 11 – 12 липня. Але тепер це засідання опинилося під загрозою скасування. Палиці в українські колеса знову почали пхати угорці.

Три вимоги Будапешта

У понеділок, 25 червня, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто озвучив три вимоги, виконання яких зробить можливим зняття вето з проведення Комісії Україна-НАТО. В інтерв’ю Європейській правді угорський міністр зазначив, що про ці вимоги знає як українська сторона, так і союзники Угорщини по НАТО. “Перша умова – перехідний період щодо мови освіти повинен бути продовжений до 2023 року, і за цей час ви маєте домовитися з меншиною про те, які саме зміни будуть впроваджені. Друга умова, яка також повністю відповідає пропозиціям Венеціанської комісії –  норма про мову навчання не повинна поширюватися на приватні школи. І була ще одна, третя умова, яка вже виконана: Україна мала розпочати консультації з представниками угорської меншини. Вони розпочалися”, – підсумував він.
Петер Сійярто наголосив, що його держава знизила рівень вимог до України щодо закону про освіту – тепер йдеться не про скасування мовної норми, а про виконання лише двох пунктів рішення Венеціанської комісії. “Я розумію, що ви хочете підвищити роль державної мови. Це ваше суверенне право, це внутрішнє питання, в яке я не хочу втручатися. Але підвищення ефективності навчання української не обов’язково означає, що ви маєте забирати час у предметів угорською мовою. І я вважаю, що викладання фізики чи біології українською не потрібне для кращого володіння державною мовою”, – наголосив угорський міністр.

Україна може не стати аспірантом

Нагадаємо, що каменем українсько-угорського спотикання є ст. 7 Закону “Про освіту”, який набув чинності 28 вересня минулого року. Згідно з новим законодавством, у закладах дошкільного і початкового рівнів (1 – 4 класи) викладання рідною мовою національних меншин зберігається, водночас наголос робитиметься на оволодінні українською мовою. Проте у школі базового рівня (5 – 9 класи) навчання здійснюватиметься винятково українською, щоб діти були готові отримувати вищу освіту в українських університетах і могли вільно спілкуватися державною мовою.
Кілька країн висловили з цього приводу претензії, зокрема Польща, Болгарія та Греція, представники чиїх нацменшин компактно мешкають в Україні. Але справжня істерика здій­нялася саме в Будапешті, який звинуватив Київ, ні багато ні мало, не просто у звуженні прав нацменшин, а в “наступі на їхню ідентичність і культуру та спробах примусової українізації та асиміляції”.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто одразу заявив, що через мовні положення українського закону про освіту Угорщина блокуватиме всі кроки зі зближення України та Європейського Союзу у рамках програми “Східне партнерство” і будь-які ініціативи, що сприяють євроінтеграції України, а також ініціюватиме перегляд Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Тепер у Будапешті вже заговорили про блокування надання Україні статусу аспіранта (aspirations) НАТО. Нагадаємо, у березні цього року на офіційному сайті Альянсу в розділі, присвяченому розширенню організації, Україну внесли до списку чотирьох країн-партнерів, які задекларували своє прагнення (aspirations) до членства. До цього в Альянсі відмовлялися офіційно визнати прагнення України до набуття членства в НАТО. Офіційне підтвердження цього статусу Київ сподівається отримати якраз на липневому саміті. Тепер Угорщина погрожує заблокувати це рішення, скориставшись своїм правом вето.

Від Росії до Нової Зеландії

Причому Петер Сійярто наполягає, що робиться це зовсім не в інтересах Росії. “Ми розуміємо, що у вас є проблеми у відносинах з РФ. Розуміємо, що ваш уряд і президент хочуть знизити російський вплив, який іде в тому числі через російські школи. Але у мене одне питання: якщо йдеться про російську мову, то як у цій картині з’явилися ми, угорці? Таке враження, що Угорщина просто потрапила під роздачу! Але в кожному разі – чи це “супутні руйнування”, чи це так і планувалося – ваші дії б’ють по нас. Нам не потрібна ніяка Росія, щоби визначити, як захищати свою меншину”, – заявив Сійярто в інтерв’ю Європейській правді.
Причому, судячи з усього, Будапешт налаштований вкрай рішуче. “Ми – незалежна держава, і нас не обходить, що думає РФ про нашу політику щодо меншин. Ми знаємо одне: на Закарпатті є угорці, їх – приблизно 150 тисяч, і ми прагнемо захищати їхні права. І ми, якщо буде потреба, захищатимемо їх від будь-кого – від США, від РФ, від Нової Зеландії, від кого завгодно”, – сказав як відрізав міністр МЗС Угорщини.

Будапешт бере Київ за горло

Водночас про величезну симпатію Віктора Орбана, який вчетверте поспіль був обраний прем’єр-міністром Угорщини, до “любого друга” Путіна добре відомо вже давно. Саме Угорщина Віктора Орбана стала першою країною ЄС, яку російський президент відвідав після анексії Криму (на початку 2015 року).
А наприкінці травня цього року на першому інавгураційному засіданні оновленого угорського уряду був схвалений документ під назвою “Меморандум: Ініціатива створення нової політики НАТО щодо України”. Це стало абсолютною несподіванкою навіть для угорських політологів, адже, як правило, на подібних суто церемоніальних заходах ніколи не ухвалюються якісь важливі рішення, тим більше такі, що стосуються зовнішньої політики.
У документі стверджувалося, що “реформування України попри безпрецедентний рівень політичної підтримки та фінансової допомоги, провалилося”. “Держава, що вже є крихкою, стає все більш вразливою до зовнішнього і внутрішнього впливу. Дійшло до того, що Україна вже несе безпековий виклик своїм сусідам, включаючи Угорщину. Українська держава ослабла до тієї міри, що тепер вона не здатна виконувати свої базові зобов’язання, в тому числі забезпечувати верховенство права та здійснювати ефективне економічне, соціальне та політичне управління”, – йшлося в документі. Будапешт узагалі запропонував кардинально переглянути підтримку, яку НАТО надає Україні: “Щоб зберегти стабільність у регіоні на східному кордоні Альянсу, НАТО має адаптувати свою політику щодо України до цих нових обставин”.
Щоправда, войовнича риторика Будапешта дуже швидко змінилася на значно лагіднішу. В Брюсселі, на відміну від уряду Орбана, прогрес українських реформ побачили. Причому саме в тих сферах, які Будапешт у своєму меморандумі поставив під сумнів. “Останніми роками Україна здійснила суттєві реформи в секторі безпеки та оборони, а також у таких сферах, як охорона здоров’я, освіта та благополуччя населення. Важливо, щоб Україна продовжувала просуватися шляхом реформ”, – наголосили в Альянсі.
Про те, що Угорщина не повинна блокувати спів­працю України та НАТО, йшлося на засіданні Парламентської асамблеї НАТО у Варшаві, що відбулося 26 травня цього року. Але головним чинником, який став причиною різкої зміни позиції Угорщини, експерти називають позицію США. Саме після перемовин Петера Сійярто із помічником держсекретаря США Вессом Мітчеллом Угорщина оголосила, що готова до поступок.
Але так виглядає, що спокою в українсько-угорських стосунках не буде ще довго. Зараз у Будапешта є чудовий шанс витиснути з Києва максимум, адже на липневий саміт НАТО українська влада покладає величезні надії.

Поважний швейцарський часопис Neue Zurcher Zeitung опублікував статтю під назвою “Україна ігнорує інвесторів”. Автор – кореспондент видання у Києві Маттіас Бенц – пише, що політикою української влади є відкладати необхідні реформи, бо керівництво у Києві вже опікується наступними виборами. Проте на думку швейцарської газети, у фінансовому сенсі, Київ не може собі дозволити і далі плисти у подібному руслі.
Далі автор цитує народного депутата Сергія Лещенка, який вважає “брудною витівкою” української влади перешкоджання боротьбі з корупцією. Маттіас Бенц нагадує, що нещодавно український парламент ухвалив довгоочікуваний закон, згідно з яким було засновано Антикорупційний суд. Це рішення розглядалося як поворотний момент для України.
Але сталося так, що в останню хвилину до тексту закону було у таємний спосіб додано поправку, яка, як пише автор, позбавляє новий суд можливості вести старі корупційні справи. Тому, як пояснює Маттіас Бенц, багато хто зі старої еліти буде фактично захищеним від покарання.
Neue Zurcher Zeitung пише у зв’язку з цим, що реакція Міжнародного валютного фонду (МВФ) не забарилась. Директор МВФ Крістін Лаґард мала телефонну розмову з Президентом Петром Порошенком, в якій наголосила, що текст закону про Антикорупційний суд має бути виправлено. Лише за цих умов Київ може розраховувати на подальшу фінансову допомогу.
МВФ вбачає в ефективній боротьбі з корупцією в Україні ключову передумову для поліпшення економічного та інвестиційного клімату. Представник МВФ в Україні Ґоста Люнґман вважає, що існує великий обсяг роботи для української влади в цьому плані. Люнґман називає два основні напрямки. На думку представника МВФ в Україні, як пише швейцарська газета, Україні важливо прорвати “зачароване коло” політизованих цін на газ.
З іншого боку, МВФ висловлює занепокоєння бюджетними проблемами Києва. МВФ вважає, що українській владі варто назавжди розпрощатися з необмеженою фіскальною та монетарною політикою. Проте нині знов існує небезпека, що український державний бюджет може вийти з-під контролю.
Насамкінець матеріалу швейцарське видання знов наводить слова депутата Сергія Лещенка, який каже, що Україні буде важко вижити без позик МВФ. Всі нагальні проблеми реформ Україні треба вирішити вже найближчим часом. “Чи це реально, ми дізнаємось вже невдовзі, бо час тисне на Київ”, – підсумовує Neue Zurcher Zeitung.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9224 / 4.46MB / SQL:{query_count}