Усім можна, а Україні зась?

Країни пострадянського простору не хочуть говорити російською

Сейм Латвії проігнорував протести російськомовних жителів, слушно вирішивши, що державну мову повинні знати всі
Доки Угорщина не припиняє зчиняти галас навколо українського закону “Про освіту”, інші держави послідовно захищають свої мови, мало звертаючи увагу на реакцію інших країн. Так, сейм Латвії в третьому, остаточному читанні прийняв поправки до закону про освіту, який суттєво обмежує навчання російською в школах країни. Показово, що ні в кого, окрім Росії, ця реформа претензій не викликала. Можливо, тому, що мовиться про члена ЄС та НАТО?
Передбачається, що реформа повинна проводитися поетапно і завершитися в 2021-2022 навчальному році. Як уточнює портал Delfi, дошкільне навчання та викладання у початкових класах (перших – шостих) залишиться двомовним, на завершальному етапі основної освіти (сьомі – дев’яті класи) 80% предметів будуть викладати латиською, у десятих-дванадцятих класах – усі без винятку.
Не сидять склавши руки й у Кишиневі. Депутати парламенту від Ліберальної партії Молдови заявили про намір звернутися до конституційного суду країни з метою оскарження законодавчих актів, що надають російській статус мови міжнаціонального спілкування в країні. Як наголосив голова партії Міхай Гімпу, в Молдові досі чинний відповідний закон “Про функціонування мов на території Молдовської РСР”, прийнятий ще в далекому 1989 році. “Це неприйнятно, на території Молдови може бути тільки одна мова міжнаціонального спілкування – державна румунська мова!” – наголосив політик. Його підтримав колега з Ліберальної партії Іон Касян: “Особливий статус російської мови суперечить положенню конституції про рівність усіх громадян республіки перед законом, адже представники інших національних меншин (в Молдові також проживають етнічні українці, гагаузи та болгари. – “Львівська Пошта”) зазнають дискримінації, оскільки змушені спілкуватися російською, а не своєю рідною мовою”.
Нагадаємо, що в грудні 2017 року уряд Молдови схвалив законопроект, який передбачає заміну державної мови в тексті конституції на румунську. До цього в основному законі країни було прописано, що державною є “молдовська мова, яка функціонує на основі латинської графіки”.
Тепер про латинську графіку. Місяць тому президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв остаточно затвердив новий казахський алфавіт, заснований на латиниці. Згідно з президентським указом, до 2025 року країна повністю відмовиться від кирилиці. “Це плювок в обличчя Росії!” – заволали російські сайти.
Зрештою, у казахській мові використовували латинський алфавіт з 1920-их років. Однак потім відділ агітації та пропаганди ЦК КПРС почав скаржитися на помилки при перекладі висловлювань класиків марксизму та керівників партії. І на початку 1940-их тюркські мови перевели на кирилицю. Після розвалу СРСР штучно нав’язаний алфавіт був скасований в Узбекистані, Туркменістані та Азербайджані.
Але Казахстан – окрема історія, адже це ключовий партнер Путіна в його глобальному проекті – Євразійському економічному союзі (ЄАЕС). Перший і єдиний президент Нурсултан Назарбаєв (беззмінно очолює державу з 1991 року, а фактично з 1989-го, коли став першим секретарем ЦК Компартії Казахської РСР) після початку гібридної війни Путіна проти України почав демонструвати щораз більше занепокоєння імперськими планами Кремля.
Перший конфлікт трапився 20 березня 2015 року, коли на саміті глав держав ЄАЕС у Астані Путін несподівано озвучив ідею введення єдиної для РФ, Казахстану та Білорусі валюти. Поставлений перед фактом Назарбаєв став дибки, а також домігся того, що з договору про ЄАЕС був вилучений пункт про право Росії захищати своїх громадян у інших країнах.
Але Путін не здався – перший “дзвоник” пролунав у червні 2016 року, коли в місті Актобе група незрозумілих терористів влаштувала акцію в дусі голлівудських бойовиків: захопивши збройовий магазин та прихопивши 17 одиниць вогнепальної зброї, нападники пішли гуляти містом. На вулицях розгорнулися справжні бойові дії. Кілька терористів захопили рейсовий автобус, яким таранили ворота військової частини, де влаштували невеличкий бій із бійцями місцевої національної гвардії. Стрілянина на вулицях Актобе тривала два дні, терористи бігали містом, запекло відстрілюючись від силовиків. Загалом загинули два десятки людей, приблизно стільки ж були поранені.
Офіційна Астана тоді відбулася повідомленнями про якихось загадкових “прихильників нетрадиційних релігійних течій”. Водночас багато іноземних та російських мас-медіа писали, що за нападом в Актобе стояли спецслужби Російської Федерації, які втілювали план, спрямований на зміну влади в Казахстані.
Здавалося б, Нурсултан Назарбаєв – давній і вірний друг Путіна, союзник по Євразійському економічному союзу… Але не варто забувати, що аксакалу вже 78 років, і хто перехопить владу після його смерті – невідомо. Водночас у Центральній Азії загалом і в Казахстані зокрема відчувається щораз сильніший вплив Китаю. Останній діє в своїй традиційній манері “м’якої сили”, вкладаючи величезні інвестиції та потроху прибираючи до рук стратегічні підприємства і родовища корисних копалин.
Розуміючи, що Казахстан може врешті-решт вислизнути з імперської орбіти Москви, Путін докладає неймовірних зусиль, аби залишити під своїм впливом одного із останніх союзників. Дестабілізація ситуації завдяки спланованим російськими спецслужбами терактам (таким, як у Актобе) дозволила б впровадити у вище керівництво Казахстану проросійських радників і агентів впливу. Далі можливі два варіанти розвитку подій: або безкровний прихід до влади “людини Путіна”, або ж розпалювання громадянської війни та введення російських військ на підставі “братньої допомоги”.
Тим паче, що 23% населення Казахстану становлять етнічні росіяни, які компактно проживають у областях, що межують із російськими Оренбургом та Новосибірськом. І якщо вони почнуть щось на кшталт “російської весни”, треба думати, що війська РФ не забаряться прийти на захист “русского міра”. З огляду на те, що протяжність кордону між двома країнами становить 7,5 тисячі кілометрів, казахським військам навряд чи вдасться стримати агресора, на чиїх танках приїде “президент”, скажімо, “Кустанайської народної республіки”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.8647 / 4.13MB / SQL:{query_count}