Політика під пиво

Президент Чехії Мілош Земан підтримує тісні контакти із закарпатськими сепаратистами

Мілош Земан полюбляє особисто дегустувати нові сорти пива, фото: news-front.info.jpg
Керівники Всесвітньої ради підкарпатських русинів – організації, яка виступає за надання Закарпатській області автономії та фінансується Росією, входили до виборчого штабу Мілоша Земана, який 27 січня вдруге виграв вибори президента Чеської республіки. Як повідомляє чеський інформаційний портал Aktualne.cz, мовиться про Василя Джугана та Михайла Тяска.
Видання зазначає, що Земан контактує з Джуганом і Тяском довгі роки, вони навіть були серед 150 підприємців, які в листопаді минулого року супроводжували його під час поїздки до Росії. Видання звертає особливу увагу на ці зв’язки, тому що президент Земан, який не приховує своїх добрих стосунків із Кремлем, раніше заявляв, що анексія українського Криму Росією є “доконаним фактом”. Тож поява сепаратистів із західних теренів України привернула увагу чеських журналістів.
Також наголошується, що Джуган і Тяско давно живуть у Чехії та мають там бізнес. Ідеться, зокрема, про ресторан і броварню Dasicke sklepy, який, за даними чеського видання, належить родині Джугана. В цьому ресторані, розташованому неподалік міста Пардубіце, президент Земан проводив зустрічі зі своїми виборцями під час першої президентської кампанії в 2012 році, а потім гостював ще кілька разів.
До слова, президента Чехії часто критикують за надмірне вживання спиртного. Але впертий Земан мало тим переймається. Понад те, в жовтні минулого року він особисто спростував повідом­лення ЗМІ про те, нібито суттєво обмежив вживання алкоголю через рекомендації лікарів. 73-річний глава держави заявив під час прес-конференції: “Інформація журналістів, як завжди, не відповідає дійсності. Це неправда, що я перестав вживати алкогольні напої, питиму їх надалі з незмінним задоволенням”. Судячи з усього, в ресторані Dasicke sklepy його частували від душі.
Адміністрація чеського президента намагалася притишити скандал. Прес-секретар глави держави Їржі Овчачек заявив, що між Земаном, Джуганом і Тяском “немає ніяких особистих стосунків”. І наголосив, що президент Чехії не підтримує вимогу про автономію Закарпаття.
Натомість Михайло Тяско заявив Aktualne, що Мілош Земан та лідер націо­налістичної партії “Свобода і пряма демократія” Томіо Окамура були єдиними чеськими політиками, які підтримали вимоги русинів. “Президент Земан демократично заявив, що не бачить нічого поганого в тому, що русини, якщо вони цього бажають, можуть бути визнані окремим народом. Він не бачить причин, через які Україна не повинна визнавати русинів окремим народом”, – повідомив Михайло Тяско.
Активізація так званого русинського питання триває від самого початку російської агресії, нагадує Радіо Свобода. В 2015 році російські інформаційні агентства радісно поширили новину про те, що Координаційна рада закарпатських русинів звернулася до парламентів Чехії, Словаччини та Угорщини, а також надіслала листи до різних європейських інституцій, щоб вони домоглися від офіційного Києва визнання автономного статусу Закарпатської області, яка в міжвоєнний час називалася Підкарпатська Русь і перебувала в складі Чехословаччини. Ще одна вимога – визнання русинів окремим народом, а не субетносом українців.
Певний час про русинів майже нічого не було чути. Аж раптом представники Всесвітньої ради підкарпатських русинів заявили про намір провести в лютому цього року в Ужгороді Перший міжнародний диспут, присвячений наданню Закарпаттю автономії.
Аналітик інформаційного центру “Майдан Моніторинг” з Ужгорода Павло Гомонай вважає, що нинішня активізація політичних русинів може бути сигналом про нові плани Кремля. “Мета спецоперації дуже проста – посіяти невпевненість і хаос, які передують будь-яким операціям регулярних військ Москви. Для тих, що не стежать за подіями, нагадаємо, що “русинський рух” прямо пов’язаний із московськими кураторами і не має нічого спільного із запитами етнічних груп Закарпаття”, – наголосив він у коментарі для Радіо Свобода.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7969 / 4.38MB / SQL:{query_count}