КДБ, ЦРУ та віце-президент

Американська влада розсекретила нові документи, що стосуються вбивства Джона Кеннеді

фото: wikimedia.org
Конгрес США ще в 1992 році постановив, що всі дані в справі одного із найзагадковіших убивств XX століття повинні стати надбанням громадськості не пізніше 26 жовтня 2017 року. Президент США Дональд Трамп міг продовжити цей термін, але вирішив за краще цього не робити. Отож, у четвер був опублікований 2891 документ, який стосується загибелі 35-го президента Сполучених Штатів. Щоправда, в останню мить було прийняте рішення не оприлюднювати близько 300 документів. Дональд Трамп признався, що причиною цього стало прохання федеральних агентств: “У мене немає вибору, окрім як погодитися з цим, щоб не завдати непоправної шкоди нашій безпеці”.
Зрозуміло, що на ретельне вивчення цього масиву документів знадобиться не один тиждень, але експерти певні: великих сенсацій не передбачається. “Хтось думає, що це переверне справу з ніг на голову, що виявиться три або чотири стрілки. Такого не буде”, – розповів телеканалу CNN Геральд Познер, автор книги “Справу закрито: Лі Харві Освальд і вбивство JFK”.
Найбільший інтерес викликають звіти резидентури ЦРУ в Мексиці. В них, зокрема, мовиться про те, що вбивця президента Лі Харві Освальд за кілька тижнів до атентату під час візиту до Мехіко спілкувався з радянським дипломатом, який, за даними американської розвідки, був співробітником КДБ. “Згідно з перехопленим дзвінком, Лі Освальд 28 вересня 1963 року був у радянському посольстві та спілкувався з консулом Валерієм Костіковим”, йдеться в розсекреченому документі ЦРУ. За даними американської спецслужби, Костіков був офіцером Комітету держбезпеки СРСР. Причому непростим: дипломат під прикриттям служив оперуповноваженим 13-го управління КДБ, що відповідало за акти саботажу і вбивства за кордоном.
“Немає нічого дивного в тому, щоб агент КДБ, який перебуває на відповідальному завданні, мав настільки відкриті контакти з посольством Радянського Союзу. В нас є надсекретні радянські розвідувальні документи, які описують доктрину військової розвідки. Вони показують, що дуже важливі агенти можуть зустрічатися у офіційних будівлях, використовуючи для прикриття своєї присутності будь-яку публічну справу. Сам лі Харві Освальд мотивував свій візит до посольства бажанням отримати в’їзну візу до СРСР”, йдеться в документі. Щоправда, з тексту так і незрозуміло – вважали в ЦРУ агентом КДБ тільки консула Костікова або ж підозрювали в цьому й самого Освальда.
Досі офіційною вважається версія, згідно з якою Освальд був убивцею-одинаком і з власної ініціативи застрелив Кеннеді зі снайперської гвинтівки під час поїздки президента в Даллас 22 листопада 1963 року. Натомість 60 відсотків американців досі вірять, що Кеннеді став жертвою таємних змовників. За версією конспірологів, президента могли вбити люди тодішнього віце-президента Ліндона Джонсона або навіть агенти ЦРУ. Помічники Кеннеді стверджували, що президент хотів почати виведення військ із В’єтнаму, що могло зашкодити інтересам зброярських компаній. Водночас, щойно Ліндон Джонсон зай­няв пост президента після загибелі Кеннеді, активність американських військ на в’єтнамському театрі воєнних дій значно зросла. 
Під підозру потрапили й спецслужби. Співробітники ФБР розмовляли з Освальдом тричі після його повернення із СРСР, про його радикальні погляди було добре відомо, але він все-таки зміг потрапити до будівлі на шляху проходження президентського кортежу. В ЦРУ були свої причини не любити Кеннеді через те, що він звинувачував розвідників у втраті Куби та провалі операції повалення режиму Фіделя Кастро. Питання виникли й до співробітників Секретної служби, бо ті дозволили президентові сісти в автомобіль з відкритим верхом і не розмістили снайперів на дахах для прикриття кортежу.
Цілком імовірно, що опуб­ліковані матеріали приведуть до появи нових теорій змови, а несподіване рішення Дональда Трампа не публікувати майже три сотні документів лише підігріє інтерес конспірологів. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
3.7458 / 4.38MB / SQL:{query_count}